Ухвала суду № 21741017, 16.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2012 р. м. КиївК-1029/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі ДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2007

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008

у справі № 2а-833/07 (22-а-1490/08)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр радіотехнічних систем Академії наук прикладної радіоелектроніки»(далі Товариство)

до ДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008, позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 21.06.2007 № 0001092330/0 з мотивів відсутності порушень з боку позивача під час амортизації витрат на придбання основних фондів у перевірений період.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення та відмовити в позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про порушення позивачем приписів підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок поширення норм амортизації, які мають застосовуватися після 01.01.2004, на витрати на придбання основних фондів, що були понесені до цієї дати.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Справу розглянуто у письмовому провадженні в порядку статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, за яким Товариству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 28840,50 грн. (у тому числі 19207 грн. за основним платежем та 9633,50 грн. за штрафними санкціями) слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 05.06.2007 № 2042/233/23466853, про незаконне застосування позивачем з 01.01.2004 «нових»норм амортизації витрат на придбання:

основних фондів, які були придбані Товариством до цієї дати;

основних засобів, що придбані позивачем після цієї дати, однак вже були в експлуатації до такого придбання.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

В силу вимог підпункту 8.1.2 пункту 8.1 цієї ж статті Закону амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

Підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 названого Закону (у редакції, що діяла до 01.01.2004) було встановлено норми амортизації у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 1,25 відсотка; група 2 - 6,25 відсотка; група 3 - 3,75 відсотка; група 4 - 15 відсотків.

Однак Законом України від 24.12.2002 № 349-IV «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначені норми було викладено в іншій редакції, згідно з якою: група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Згідно з абзацом першим пункту 1 Перехідних положень Закону України від 01.07.2004 №1957-IV «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

Здійснене податковим органом тлумачення поняття «нових основних фондів»у розумінні наведеної норми Закону, згідно з яким до таких основних фондів відносяться лише основні засоби, які взагалі ніколи раніше не експлуатувалися, є помилковим. Адже придбання або спорудження нових фондів у цій нормі розглядається в контексті понесених платником витрат, а не відносно часу існування таких фондів. Тобто у разі придбання основних фондів після 01.01.2004 такі фонди є новими для платника, незалежно від строку попередньої експлуатації таких фондів.

Таким чином, слід погодитися з висновками попередніх судових інстанцій про те, що понесені після 01.01.2004 витрати на придбання (поліпшення) основних фондів, які не експлуатувалися Товариством, можуть амортизуватися за новими нормами амортизації незалежно від того, чи були такі основні фонди в експлуатації у інших осіб.

Водночас відповідно до абзацу другого пункту 1 Перехідних положень Закону України від 01.07.2004 №1957-IV «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року.

Як було встановлено судами, станом на 01.01.2004 на балансі Товариства перебували основні засоби, придбані до цієї дати, балансова вартість яких складала: 1 група 259,5 тис. грн., 2 група - 291,3 тис. грн., 4 група 119,6тис.грн. А тому нарахування позивачем амортизації на балансову вартість цих засобів за новими нормами не можна визнати правомірним.

Водночас оскільки судами не було розмежовано оспорювану суму податкових зобовязань з податку на прибуток, визначену податковим органом, за кожним окремим епізодом, що, в свою чергу, виключає можливість виокремити незаконні донарахування від правомірних, ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час цього розгляду суду з урахуванням викладеного слід встановити, яку суму податкового зобовязання за оспорюваним актом індивідуальної дії було визначено контролюючим органом неправомірно (тобто за наслідками застосування старих норм амортизації до основних засобів, придбаних позивачем після 01.01.2004, однак які до цього експлуатувалися іншими особами), ідентифікувати законно донараховану суму податкового зобовязання та за наслідками встановленого прийняти правильне та вмотивоване рішення по суті спору.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити частково.

2.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008 у справі № 2а-833/07 (22-а-1490/08) скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко