Постанова № 21739446, 09.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4810/11

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, представники на підставі довіреностей

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма Рубанський" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" до Барської міжрайонної державної податкової інспекції Мурованокуриловецького відділення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

26 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Рубанський” звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області в особі Мурованокуриловецького відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2011 року №0000242300.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про задоволення позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необєктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки факт придбання, перевезення та отримання позивачем товару що був предметом договору № ПРО5 від 16.01.2009 року підтверджується доказами наявними в матеріалах справи. У свою чергу, ТОВ "Агрофірма Обрій" було залучено до вказаних правовідносин на підставі договору від 16.01.2009 року № 01/16-01-09 лише для того, що отримати товар на залізничній станції. Зазначена необхідність залучення ТОВ "Агрофірма Обрій" була зумовлена тим, що у позивача відсутній договір із залізницею, що позбавляло його можливості самостійно отримати придбаний товар. Враховуючи викладене, позивач зазначає, що податкові накладні № 79 від 19.01.2009 року, № 136 від 26.01.2009 року, № 153 від 28.01.2009 року, які видані на виконання договору укладеного позивачем з ТОВ "Арка Компані", є належними первинними документами, які підтверджують фактичність даної господарської операції та надають позивачу право на формування на їх підставі податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити викладені в ній вимоги.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги позивача як безпідставної. Також відповідачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначає про обґрунтованість висновків відповідача викладених в акті перевірки, а також про законність рішення суду І інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду від 30.11.2011 року - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №783337, ТОВ “Агрофірма Рубанський” внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 35353973. Товариство взято на податковий облік Барською МДПІ з 18.03.2008 року за №2/53. Крім того, в період виникнення спірних правовідносин відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.04.2008 року №100110690, товариство було зареєстровано платником ПДВ з 10.04.2008 року по 27.08.2010 року.

На підставі наказу Барської МДПІ від 02 травня 2011 року №451, проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ “Агрофірма Рубанський” з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ “Арка Компані” з урахуванням планової виїзної перевірки ТОВ “Арка Компані” від 10.11.2010 року №6566/823-506/32763326.

За результатами перевірки складено акт №00009/2300/35353973 від 18 травня 2011 року (а.с. 8-37), яким встановлено порушення ТОВ “Агрофірма Рубанський”:

- п.1.4 ст.1, п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого товариством завищено суму відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18.2 Декларації) за січень місяць 2009 року на суму 125486,73 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 18 травня 2011 року Барською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 03 червня 2011 року №0000242300 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 125487,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до вищестоящих податкових органів в порядку адміністративного оскарження, однак скарги товариства залишенні без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд І інстанції дійшов висновку, що ТОВ “Агрофірма Рубанський” сформовано податковий кредит на підставі отриманих від контрагента податкових накладних, які не відповідають видатковим та залізничним накладним, а тому вважаються, як такі, що оформленні з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, в діях позивач суд встановив порушення ст.ст.35,42,46,47,48,52,53 “Правил видачі вантажів” затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 року №644. Також судом встановлено, що кінцевим отримувачем товару є ТОВ “Агрофірма Обрій” і відповідно до наданих залізничних накладних встановлено, що до таких операцій ТОВ “Агрофірма Рубанський” не має жодного відношення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду І інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до висновків відповідача викладеними в акті перевірки, з якими погодився суд І інстанції, позивач включив до складу податкового кредиту по декларації за січень 2009 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які товариство отримало під час проведення господарських операцій з контрагентом ТОВ “Арка-Компані” і які не відповідають видатковим та залізничним накладним, а тому є такими що оформленні з порушенням вимог чинного законодавства. Таким чином, господарські операції здійснені позивачем з контрагентом "Арка Компані" не спричинили реального настання правових наслідків, а тому відповідно до ст. ст. 215, 203 Цивільного кодексу України є недійсними.

З такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи, ТОВ “Агрофірма Рубанський” та ТОВ “Арка Компані” 16.01.2009 року укладено договір №ПРО5 поставки аміачної селітри. Згідно умов укладеного договору ТОВ “Арка Компані” (постачальник) зобовязується передати в обумовлені сторонами терміни аміачну селітру марки Б (ГОСТ 2-85) вищого сорту виробництва Черкаське ВАТ “Азот” в кількості 192 тони у власність ТОВ “Агрофірма Рубанський” (покупця), а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити за нього грошові кошти. Також були укладені доповнення до договору №№ 1, 1/1, 2, 3 від 16.01.2009 року, 26.01.2009 року, 27.01.2009 року про придбання аміачної селітри в обсязі відповідно 64 т., 64 т., 64 т., 24 т.

За поставлені мінеральні добрива позивач сплатив кошти в сумі 752920,41 грн., в тому числі ПДВ в сумі 125486,73 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.189-190).

Для виконання договору від 16.01.2009 року №ПРО5 ТОВ “Арка Компані”- залучено Черкаське ВАТ “Азот” продукція якого була предметом договору, при цьому договором обумовлено поставку товару з станції Черкаси.

Згідно договору послуг від 16.01.2009 року № 01/16-01-09, виконавець (ТОВ “Агрофірма Обрій”) зобовязується за завданням замовника (ТОВ “Агрофірма Рубанський”) отримати на залізничній станції Деражня Південно Західної залізниці, мінеральні добрива придбані замовником (ТОВ “Агрофірма Рубанський”) у ТОВ “Арка Компані”.

Доставка мінеральних добрив, що є предметом договору від 16.01.2009 року №ПРО5 , до станції Деражня та отримання їх ТОВ "Агрофірма Обрій" підтверджується відповідними накладними (а.с. 150 - 158).

В подальшому ТОВ "Агрофірма Обрій" (орендодавець) та ТОВ "Агрофірма Рубанський" (Орендар) були укладені договори оренди автотранспортного засобу від 13.02.2009 року, 14.02.2009 року, 16.02.2009 року, 22.02.2009 року, відповідно до яких орендодавець зобов'язується передати орендареві за плату у строкове користування, орендар зобов'язується прийняти у строкове користування автотранспортний засіб з екіпажем та зобов'язується сплатити орендодавцеві орендну плату. Факт передачі вказаних транспортних засобів підтверджується актами передачі (а.с. 75-116).

Подорожніми листами підтверджено факт перевезення мінеральних добрив з с. Голосів, Летичівського району, Хмельницької області в с. Конищів, Мурованокуриловецького району, Вінницької області (а.с. 117-130 ).

Облік товару у ТОВ "Агрофірма "Рубанський"" отриманого від ТОВ "Арка Компані" та їх подальшу реалізацію підтверджено відомостями книги складського обліку (а.с. 131-133).

Таким чином дослідженими доказами підтверджено факт придбання позивачем мінеральних добрив у ТОВ "Арка Компані" згідно договору № ПРО5 від 16.01.2009 року. Також підтверджено переміщення даного товару спочатку залізничним транспортом, потім автомобільним транспортом. При цьому кінцевим отримувачем товару є позивач, до якого і перейшло право власності на вказаний товар.

З огляду на викладене, висновки суду І інстанції та відповідача про те, що господарські операції здійснені позивачем з контрагентом "Арка Компані" не спричинили реального настання правових наслідків, а тому відповідно до ст. ст. 215, 203 Цивільного кодексу України є недійсними не відповідають обставинам справи.

У свою чергу доводи про порушення позивачем ст.ст.35,42,46,47,48,52,53 “Правил видачі вантажів” затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 року №644 в частині неправильного оформлення товарно-транспортних документів не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту за наявності належно оформлених договору поставки, договору про надання послуг щодо отримання товару, договорів оренди транспортних засобів, податкових накладних, транспортних інструкцій, накладних, подорожніх листів тощо.

Також безпідставними суд апеляційної інстанції вважає висновки суду І інстанції та відповідача щодо неналежного оформлення податкових накладних № 79 від 19.01.2009 року, № 136 від 26.01.2009 року, № 153 від 28.01.2009 року.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” є наявність податкової накладної, виданої продавцем.

Згідно із підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Наявні у справі податкові накладні № 79 від 19.01.2009 року, № 136 від 26.01.2009 року, № 153 від 28.01.2009 року (а.с. 62-64) мають всі необхідні реквізити та з урахування обставин, встановлених судом апеляційної інстанції щодо фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Арка Компані", являються підставою для формування позивачем податкового кредиту, оскільки містять всі ознаки та реквізити первинних документів.

Також безпідставними висновки суду І інстанції та відповідача щодо неможливості отримання товару іншою юридичною особою, не відповідають ч. 6 ст. 267 Господарського кодексу України, який передбачає, що договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Відповідно до ст. 19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

У свою чергу законодавством не передбачено заборони укладення договорів про отримання товару придбаної іншою юридичною особою, з подальшим передання цього товару цій особі.

Враховуючи встановлені обставини, суд І інстанції дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, а податкове повідомлення - рішення № 0000242300 скасуванню, як протиправне.

За правилами ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності.За нормами матеріального права суд кваліфікує спірні правовідносини, тобто дає їм правову оцінку. Застосування судом норм матеріального права полягає у співставленні встановлених судом обставин з ознаками норми матеріального права, яка регулює поведінку учасників спірних відносин, а також у зясуванні відповідних правових наслідків у разі порушення такої норми кимсь із учасників. Застосування судом норми процесуального права полягає у вчиненні процесуальних дій та ухваленні рішень, що обумовлені обставинами розгляду справи. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма Рубанський" задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" до Барської міжрайонної державної податкової інспекції Мурованокуриловецького відділення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати , прийняти нову постанову .

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Барської міжрайонної державної податкової інспекції (Мурованокуриловецького відділення) № 0000242300 від 03.06.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "Агрофірма Рубанський" документально підтверджений розмір судових витрат в сумі 18,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "14" лютого 2012 р. .

Головуючий <Список >Мельник-Томенко Ж. М.

Судді< Список >Білоус О.В.

< Список >Залімський І. Г.

< Список >

< Список >