Ухвала суду № 21739448, 09.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/819/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

відповідача 1 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, представники на підставі довіреностей

за участю прокурора - Федчишен К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області , Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій областіна постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (відповідач 2) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" 26.01.2011 року звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області від 26.07.2010 року № 0000710160/0 та № 0000720160/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації за травень 2010 року на суму 108000 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" судові витрати у сумі 1086,80 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач 2 оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом І інстанції матеріальних та процесуальних норм. Окрім того, відповідач 2 звертає увагу суду апеляційної інстанції на наявність постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року про відмову в задоволенні позову ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №№ 0000710160/0, 0000720160/0 від 26.07.2010 року. Також наголошено, що орган державної податкової служби не направив до органу державного казначейства висновок та узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а тому відсутні підстави для стягнення даних коштів на користь позивача. Отже, на думку відповідача 2, заявлені до нього вимоги є безпідставними.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про задоволення позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необєктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Так, судом І інстанції не враховані обставини, що встановлені судовим рішенням у адміністративній справі № 2-а-7098/10/2270/9, яке набуло законної сили. Зокрема, те що рішення за результатами розгляду первинної скарги на податкові повідомлення - рішення №№ 0000710160/0, № 0000720160/0 від 26.07.2010 року отримано позивачем 21.08.2010 року, а повторна скарга подана 02.09.2010 року, тобто з порушенням десятиденного строку. Отже, відповідач 1 вважає, що вказані податкові повідомлення - рішення є узгодженими. Враховуючи наявність постанови суду, яка набула законної сили, з того самого спору і між тими самими сторонами, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, наявні підстави для закриття провадження у справі.

Не погоджуючись із судовим рішенням прокурор, в інтересах держави в особі Головного Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, оскаржив постанову суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду як таку, що прийнята із порушенням матеріальних та процесуальних норм. В апеляційній скарзі зазначено, що судом І інстанції не враховано наявність судового рішення, яким перевірено правомірність прийнятих відповідачем 1 податкових повідомлень - рішень. Окрім того, на порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість " внаслідок процедури адміністративного та судового оскарження орган державної податкової служби не направив органу державного казначейства відповідний висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. У свою чергу, орган державного казначейства не здійснив перерахування даних коштів з Державного бюджету. Враховуючи наведені доводи, прокурор просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

У судовому засіданні представники відповідача 1 підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити викладені в ній вимоги. Також підтримали вимоги апеляційних скарг прокурора та відповідача 2.

Представник прокуратури у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, а також апеляційні скарги відповідачів 1 та 2.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг прокурора, відповідачів 1 та 2 як безпідставних. Також надав письмові заперечення на вказані апеляційні скарги, в яких зазначив про законність і обґрунтованість судового рішення.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, надавши заяву про проведення апеляційного розгляду справи за відсутності представника відповідача 2. Про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлено завчасно і належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, відповідачів 1 та 2 не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, що підтверджується матеріалами справи, обставини спору полягають у наступному.

Посадовими особами Городоцької МДПІ проведено документальну виїзну перевірку ПАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ, що декларувалася в період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 131/15/00952479 від 19.07.2010 року (надалі - акт № 131), висновками якого встановлено порушення позивачем п. п. 7.7.1. п. 7.1 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон № 168), а саме завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ по декларації за травень 2010 року в розмірі 108140,00 грн.

На підставі акту перевірки Городоцькою МДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення №№ 0000710160/0, 0000720160/0 від 26.07.2010 року.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Городоцької МДПІ, до ДПА в Хмельницькій області. Первинна скарга позивача була залишена податковим органом без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін, а повторна скарга - залишена без розляду.

Також судом І інстанції встановлено, що акт перевірки № 131, ґрунтується на висновках позапланової виїзної перевірки позивача за квітень 2010 року, які викладені в акті перевірки від 01.07.2010 року № 100/23/00952479. При цьому, в останньому зроблено висновки про завищення від'ємного значення з ПДВ за квітень 2010 року на суму 131581 грн. На підставі акту перевірки № 100/23/00952479 від 01.07.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382341 від 15.07.2010 року. Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку і постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. у адміністративній справі № 2270/819/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 року, позовні вимоги задоволено та скасовано зазначене вище рішення податкового органу. При цьому, судами встановлено, що між позивачем та TOB „Суффле Агро Україна" укладено договори оренди № 1 від 22.06.2007 року та № 970 від 01.07.2008 року, умови яких є ідентичними за різниці лише дії в часі. Відповідно до листування зазначених підприємств заборгованість за договором № 1 від 22.06.07 врахована при здійсненні розрахунку за договором № 970 від 01.07.2008 року.

Задовольняючи позов, суд І інстанції дійшов висновку, що позивачем у декларації по ПДВ за травень 2010 року правомірно відображена сума бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 108000,00 грн. Суд І інстанції не погодився із запереченнями відповідачів про те, що спір між цими сторонами з цих самих підстав був предметом судового розгляду в адміністративній справі, оскільки вказана обставина не знайшла свого підтвердження. Враховуючи викладене, суд І інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2010 року № 0000710160/0 та № 0000720160/0, а сума бюджетного відшкодування в розмірі 108000,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 акту перевірки № 131/15/00952479 від 19.07.2010 року, в порушення п.п 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 та п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з урахуванням обставин та результатів позапланової виїзної перевірки, за наслідками якої складено акт перевірки № 100/23/00952479 від 01.07.2010 року щодо правильності декларування податкових зобов'язань в податковій декларації за квітень 2010 року, відповідачем 1 зроблено висновок про неправомірне перенесення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту травня 2010 року в сумі 131581 грн. На думку відповідача 1, внаслідок таких дій позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів на суму 108140 грн., занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками травня 2010 року в сумі 23441 грн.

Вказані висновки стали підставою для прийняття відповідачем 1 податкових повідомлень - рішень №№ 0000710160/0, 0000720160/0 від 26.07.2010 року, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 108140 грн. та визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 23441 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 2344,1 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками органу державної податкової служби, виходячи з наступного.

Так, на підставі акту перевірки № 100/23/00952479 від 01.07.2010 року, Городоцькою МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000382341/0 від 15.07.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання на сумі 42078,40 грн., з яких штрафні санкції 9710,40 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2011 року у адміністративній справі № 2-а-2270/819/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Городоцької МДПІ № 0000382341/0 від 15.07.2010 року.

При цьому, судовими рішеннями у адміністративній справі № 2-а-2270/819/11 встановлено обставини, відповідно до яких висновки Городоцької МДПІ викладені в акті перевірки № 100/23/00952479 від 01.07.2010 року щодо порушення позивачем декларування податкових зобов'язань по податку на додану вартість при подання податкової декларації за квітень 2010 року є безпідставними.

У відповідності до ч. 1. ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином встановлення безпідставності висновків акту перевірки № 100/23/00952479 від 01.07.2010 року, які враховані Городоцькою МДПІ при проведенні правильності декларування позивачем податкових зобов'язань при поданні податкової декларації за травень 2010 року, як наслідок, свідчить про безпідставність висновків акту перевірки № 131/15/00952479 від 19.07.2010 року.

Так, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки позивачем правомірно задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит у податковій декларації за квітень 2010 року, беручи до уваги скасування рішенням суду податкового повідомлення - рішення Городоцької МДПІ № 0000382341/0 від 15.07.2010 року, позивачем правомірно сформовано сум податкового кредиту з податку на додану вартість, а також суму бюджетного відшкодування з цього податку у податковій декларації за травень 2010 року.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення - рішення №№ 0000710160/0, 0000720160/0 від 26.07.2010 року являються протиправними та підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом І інстанції.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами осіб, що подали апеляційні скарги про наявність судового рішення по справі між цими ж сторонами, з тих же підстав.

Так, ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" оскаржувало у судовому порядку податкові повідомлення - рішення від 26.07.2010 року № 0000710160/0 та № 0000720160/0. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року у адміністративній справі № 2-а-7098/10/2270/9 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.07.2010 року №№ 0000710160/0, № 0000720160/0.

Разом з тим, із змісту даної постанови та позовної заяви, судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень - рішень позивач зазначав безпідставне залишення ДПА у Хмельницькій області без розгляду повторної скарги позивача на податкові повідомлення - рішення від 26.07.2010 року № 0000710160/0 та № 0000720160/0. При цьому, рішення ДПА у Хмельницькій області мотивовано порушенням позивачем строку на адміністративне оскарження цих рішень. У свою чергу, такі дії ДПА у Хмельницькій області щодо не прийняття мотивованого рішення за результатами розгляду повторної скарги позивача як наслідок мали повне задоволення цієї скарги та визнання оскаржуваних податкових повідомлень - рішень протиправними та їх скасування.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

У свою чергу, судовим рішенням у адміністративній справі № 2-а-7098/10/2270/9 встановлено, що вказані доводи позивача є безпідставними, повторна скарга позивача правомірно залишена без розгляду ДПА у Хмельницькій області, оскільки позивачем було допущено порушення термінів оскарження. Також встановлено, що остаточне рішення контролюючого органу не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Таким чином, підставами позову у адміністративній справі № 2-а-7098/10/2270/9 була недотримання органами державної податкової служби процедури розгляду повторної скарги позивача.

У свою чергу, після закінчення процедури адміністративного оскарження, позивач скористався правом на судове оскарження податкових повідомлень - рішень від 26.07.2010 року №№ 0000710160/0, 0000720160/0 подавши позовну заяву, яку обґрунтував невідповідність вимогам податкового законодавства висновків відповідача 1 щодо суті виявлених порушень, які описані в акті перевірки.

Як видно з наведеного, підстави позовів у адміністративних справах № 2-а-7098/10/2270/9 та адміністративній справі № 2-а- 2270/819/11 є різними, а тому п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України в даному випадку не підлягає застосуванню.

Також безпідставними є доводи відповідача 2 та прокурора про відсутність позовних вимог до органів державного казначейства.

Згідно з порядком бюджетного відшкодування, встановленим підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168, чинного на час виникнення спірних правовідносин, орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання відповідного висновку податкового органу. Відповідно до абзацу другого підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету. Такий же спосіб захисту слід застосовувати в разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні.

Відповідачами у справах такої категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми податку на додану вартість, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, права позивача підлягають захисту шляхом стягнення з Державного бюджету на його користь бюджетного відшкодування в розмірі 108000 грн. по декларації за травень 2010 року.

Так, зобов'язання відповідача 1 надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету не є способом захисту прав платника податку на додану вартість. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права повинна бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Зазначену правову позицію визначено Верховним судом України у постанові від 24 лютого 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Авангард" до Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та спонукання до вчинення дій.

Враховуючи викладене, висновки осіб, що подали апеляційні скарги є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційних скарг.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області , Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, прокуратури Хмельницьої області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 лютого 2012 року .

Головуючий <Список >Мельник-Томенко Ж. М.

Судді< Список >Білоус О.В.

< Список >Залімський І. Г.

<Список >

<Список >