Постанова № 21738476, 06.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 р.Справа № 2-а-8175/08/2170 Категорія:10.3.3Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіКоваля М.П.

суддів Потапчука В.О.

Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про поновлення строку звернення до суду та зобовязання провести виплату недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області та згідно з позовними вимогами просила поновити строк звернення до суду та зобовязати провести виплату недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 11240 грн. 29 коп.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року позов задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду. Визнано неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_2 належної допомоги по догляду за дитиною у 2007-2008 роках. Зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 недоотриманої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року протягом дії цієї норми закону. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволені адміністративного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нараховувалася відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав не сплати судового збору. Надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги до 31.12.2010 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2011 року відкрито апеляційне провадження, з огляду на те, що поштове повідомлення про отримання ухвали про залишення без руху до суду не повернулось, а судовий збір можливо стягнути судовим рішенням по суті справи.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2011 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду в залі судового засідання без виклику сторін 06.12.2011 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Як вбачається із матеріалів справи сторони не просили розглядати справу за їх участю.

Таким чином, оскільки матеріалів справи достатньо для вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість слухання справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області та отримує відповідну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Таким чином, предметом оскарження є розмір відповідної допомоги, який не сплачувався належним чином на думку позивача за період з 2007 по 2008 рік.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився помилки задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача відповідні кошти з 09.07.2007 року, з огляду на наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами та звернення до судового захисту відбулися в період їх регулювання КАС України № 2747 VI- від 6 липня 2005 року (з послідуючими змінами та доповненнями згідно закону України від 18.02.2010), тому суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин саме положення попередньої редакції КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України № 2747 VI, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України № 2747 VI, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до матеріалів справи позивач дізнався про належні йому виплати та про порушення прав після висвітлення подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09 липня 2007 року. Разом з тим позивач звернувся до суду тільки 13 листопада 2008 року.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач особисто наголосив на факті пропуску строку звернення до суду заявляючи вимогу про його поновлення, в той же час позивач не обґрунтував поважність причини пропуску цього строку, що в свою чергу робить зазначену вимогу про поновлення строку безпідставною.

Враховуючи вищевикладене, річний строк звернення встановлений КАС України № 2747 VI та фактичну дату звернення позивача до суду до розгляду підлягають позовні вимоги лише за період з 13 листопада 2007 року, а в задоволенні вимог позивача щодо відповідних виплат до вказаної дати слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають дитину до трьох років, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про державну допомогу сімям з дітьми».

Стосовно позовних вимог за 2007 рік, судова колегія зазначає наступне.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги відповідач керувався ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що до дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та

середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п.3 розд. VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня 434 гривні, з 01 квітня 463 гривні, з 1 жовтня 470 гривень. Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, зупинено на 2007 р. дію ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розд. VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 р. дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області у виплаті позивачу допомоги в розмірах, встановлених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», є протиправною та безпідставною, тому позовні вимоги за період з 13 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог за 2008 рік, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми". 22 травня 2008 року Конституційний Суд України прийняв Рішення у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України), яким визнав неконституційними окремі положення цього Закону.Разом з тим, питання конституційності п.23 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не було предметом розгляду у вищевказаній справі і, відповідно, викладена у цьому пункті редакція Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми" була чинною у 2008 році.

Згідно Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми" (в редакції п.23 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми" викладено так: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень", а пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми" викладено так: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового

мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 (в редакції 2008 року) на виконання ст.1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" був затверджений "Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", п.22 якого встановлено, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками, з 01 січня 2009 року - 75 відсотками, з 01 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачці протягом 2008 року така допомога виплачувалась у розмірі 130 грн. щомісячно, що відповідає вимогам Закону, у звязку з чим, позовні вимоги за 2008 рік не підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови, якою слід задовольнити позовні вимоги частково.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про поновлення строку звернення до суду та зобовязання провести виплату недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку скасувати.

Прийняти нову постанову якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про поновлення строку звернення до суду та зобовязання провести виплату недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області щодо невиплати ОСОБА_2 належної допомоги по догляду за дитиною за період з 13 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірними.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області нарахувати та виплатити з урахуванням виплачених сум на користь ОСОБА_2 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період часу з 13 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області судовий збір в сумі 56 грн. 20 коп. на рахунок № 31114095700008, код бюджетної класифікації 22090200, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДПРОУ 23213460, банк отримувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: / М.П. Коваль/

Суддя: / В.О. Потапчук/

Суддя: / Г.В. Семенюк/