Ухвала суду № 21738181, 02.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2012 р.Справа № 2-а-506/11/2170 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт" до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт" звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року № 0004742301/0.

Свої позовні вимоги ПП "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт" обґрунтувало незаконністю спірного рішення відповідача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення відповідача.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м. Херсоні не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства за період з 1 січня 2009 року по 1 грудня 2010 року, результати якої відображені в акті від 14 грудня 20010 року № 5332/23-3/34286393 /а.с. 6-19/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.ст. 203, 207, 208, 215, 216, 626, 658, 228, 662 ЦК України, п. 3.1 ст. 3 , п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наслідком чого стало заниження позивачем ПДВ на 90000 гривень.

Зміст порушень полягав у документальному оформленні безтоварної господарської операції з придбання технологічного обладнання у ТОВ «С.Дж.Р.Групп».

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року № 0004742301/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму у 135000 гривень (основний платіж 90000 гривень, штрафні санкції 45000 гривень) /а.с. 22/.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо безтоварності вищенаведеної господарської операції з наступних підстав.

Підставою для висновків вищенаведеної перевірки були виключно матеріали досудового слідства у кримінальній справі, яка була порушена у відношенні зазначеного контрагента позивача. Дані матеріали не містять дослідження слідчими органами конкретної операції між позивачем та його контрагентом. З наведених матеріалів вбачається лише необізнаність деяких осіб повязаних з зазначеним контрагентом про його господарську діяльність «взагалі». Окрім того, належним доказом вчинення будь-якою особою злочину є виключно вирок суду про таке, а не матеріали досудового слідства, яке не обовязково може бути закінчено обвинувальним вироком суду.

Відомості про не підтвердження позивачем реального характеру зазначеної операції не відповідають дійсності, так як в ході вищенаведеної перевірки позивач про її проведення не повідомлявся, будь-які документи в нього не запитувалися, тобто він був позбавлений можливості надати зазначені докази до перевірки.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що усі передбачені діючим законодавством документи на придбання позивачем зазначеного обладнання в наявності, угода оплачена, обладнання отримано та знаходиться у позивача на балансі. Більш того, у позивача в наявності угоди щодо введення зазначеного обладнання в експлуатацію у 2012 році та наявність такого обладнання узгоджується з основними видами господарської діяльності позивача. Зазначені обставини апелянт жодним чином не спростовує.

З пояснень апелянта вбачається, що зміни майнового стану позивача, з метою обґрунтування висновків про безтоварність зазначеної операції, будь-яким способом, наприклад інвентаризацією, ним взагалі не досліджувалися.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що у апелянта будь-які інші докази, окрім вищенаведених акту перевірки та матеріалів досудового слідства у кримінальній справі, відсутні взагалі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що твердження апелянта щодо безтоварності вищенаведеної господарської операції ґрунтуються виключно на припущеннях, а не належних та допустимих доказах. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного рішення відповідача.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Інтеркрайт" до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року № 0004742301/0 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 6 лютого 2012 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/