Постанова № 21737238, 06.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2012 року 12:19 № 2а-17947/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2011 року № 0000682306

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 27.12.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 233/9/10-008 від 13.01.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.02.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2011 року № 0000682306.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-17947/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 06.02.2012 р. представник позивача позов підтримав та в судових дебатах просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва 18.08.2011 року № 0000682306;

- стягнути з державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 30,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту за січень 2011 року в сумі 305798,40 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ», та відповідно заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню для сплати в бюджет за січень 2011 року в сумі 305798,40 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомленнярішення, винесене за наслідками даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з платником податків - ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»(код ЄДРПОУ 37276482) за січень 2011 року, було встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено податковий кредит за січень 2011 року в сумі 305798,40 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ», та відповідно занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню для сплати в бюджет за січень 2011 року в сумі 305798,40 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів контрагента позивача ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ», було встановлено відсутність в останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Крім того, відповідно до системи автоматизованого співставлення показників податкових декларацій з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (додаток № 5 Декларації) на рівні ДПА України встановлено розбіжності між звітними даними, задекларованими ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА», як покупцем товарів (робіт, послуг), та його постачальником ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»за січень 2011р. в розмірі ПДВ - 305 798,4 грн., що визначені Актом невиїзної документальної перевірки №-1009/23-307/37276482 від 05.04.2011 р. ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року. А також, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ», що було видано 13.10.2010 р., було анульовано вже 29.03.2011 р. (тобто через 5 місяців після видачі та через 2 місяці після правовідносин із позивачем), та 30.09.2011 р. ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»було визнано банкрутом та припинено державну реєстрацію юридичної особи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірки ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з платником податків - ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»(код ЄДРПОУ 37276482) за січень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт від 01.08.2011 року № 373/23-6/33401202, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту за січень 2011 року в сумі 305798,40 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ», та відповідно заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню для сплати в бюджет за січень 2011 року в сумі 305798,40 грн.

8 серпня 2011 року ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва були подані заперечення на вказаний Акт перевірки (вих. №133/5 від 05.08.2011р.).

Листом від 15.08.2011 р. № 22244/10/23-614 про розгляд заперечень, ДПІ у Оболонському районі м. Києва залишило висновки Акта перевірки від 01.08.2011 року № 373/23-6/33401202 без змін, а заперечення позивача без задоволення.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2011 року № 0000682306, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 305799,40 грн., в тому числі за основним платежем 305798,40 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

29 серпня 2011 року ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»до ДПА у м. Києві була подана скарга на вказане податкове повідомлення-рішення (вих. № 151/1 від 29.08.2011 р.).

7 жовтня 2011 року ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»до ДПА у м. Києві було також подане доповнення до зазначеної скарги (вих. № 178/1 від 07.10.2011 р.).

26 жовтня 2011 року ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»поштою отримано рішення ДПА у м. Києві від 24.10.2011 р. № 10434/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинна скарга позивача та доповнення до неї без задоволення.

Також, 03 листопада 2011 року ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»до ДПС України поштою було направлено скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення (вих. № 196/5 від 02.11.2011 р.).

29 листопада 2011 року ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»поштою отримано рішення Державної податкової служби України від 24.11.2011 р. № 6172/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.08.2011 р. № 0000682306 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги були залишені без змін, а повторна скарга позивача без задоволення.

Зважаючи на викладене, не погоджуючись із прийнятим ДПІ у Оболонському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2011 р. № 0000682306, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Як видно з наявних матеріалів справи, документальною невиїзною перевіркою ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»перевірялося дотримання позивачем вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з платником податків - ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»(код ЄДРПОУ 37276482) за січень 2011 року.

Зокрема, що підтверджується матеріалами справи, до управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Оболонському районі м. Києва надійшов Акт від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська для використання в роботі невиїзної документальної перевірки від 05.04.2011 року № 1009/23-307/37276482, відповідно до якого:

- у ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»(код ЄДРПОУ 37276482) за юридичною адресою, яка відображена в статутних та звітних документах, наданих до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, а саме: м. Дніпропетровськ, вул. Прикордонна, 44, не знаходиться.

- 17.03.2011 р. до ВПМ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська передано запит на встановлення місцезнаходження платника податку ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»;

- 17.03.2011 р. співробітниками підрозділу податкової міліції ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»: м. Дніпропетровськ, вул. Прикордонна, 44. За результатами виходу місцезнаходження платника податків не встановлено, про що складено Довідку від 17.03.2011 р. про не встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків (службова записка ВПМ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 17.03.2011 р. № б/н/26-024).

Також, працівниками управління оподаткування юридичних осіб, згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку (довідка від 05.04.2011 р. № 1015/15-231/37276482) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у т.ч. ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»(ЄДРПОУ 33401202) у січні 2011 року.

Так, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів контрагента позивача ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ», було встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Отже, контролюючим органом, зважаючи на відсутність складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності в ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ», було зроблено висновок щодо проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи викладене, та зважаючи також на незнаходження ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»за юридичною адресою, контролюючим органом, згідно частини 1, 5 ст.203, п.1,2 ст. 15, ст.228 Цивільного кодексу України було зроблено висновок про наявність в даних угодах ознак нікчемності.

Таким чином, згідно висновків Акта перевірки, операції з придбання та реалізації по ланцюгу ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»за січень 2011 року не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Операції з поставки та реалізації по ланцюгу ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»порушують ст.228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже мають ознаки нікчемності.

Згідно з частиною 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст.215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У зв'язку з тим, що ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»до перевірки не було надано інформації та її документального підтвердження стосовно реалізації товару/послуг, відповідно до БД «Автоматизоване співставлення ПЗ та ПК у розрізі контрагентів», встановлено реалізацію товару на суму 2995099,47 грн.

Виходячи з вищенаведеного, відповідачем зроблено висновок, що ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а відповідно операції купівлі-продажу ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, відповідно до Системи автоматизованого співставлення показників податкових декларацій з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (додаток № 5 Декларації) на рівні ДПА України, встановлено розбіжності між звітними даними, задекларованими ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА», як покупцем товарів (робіт, послуг), та його постачальником ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»:

- за січень 2011 р. в розмірі ПДВ - 305 798,40 грн.

Дані розбіжності встановлені також Актом невиїзної документальної перевірки ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»№ 1009/23-307/37276482 від 05.04.2011 р., з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року.

В ході перевірки від ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» було отримано пояснення з копіями документів від 18.07.2011 року, в яких підтверджено взаємовідносини з ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ» в січні 2011 року на суму ПДВ - 305 798,40 грн. та підтверджено віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2011 року відповідно до податкових накладних, а саме:

- № 275 від 17.01.2011 року на суму ПДВ 37900,00 грн.;

- № 294 від 18.01.2011 року на суму ПДВ - 72116,00 грн.:

- № 359 від 20.01.2011 року на суму ПДВ - 38419,00 грн.;

- № 419 від 24.01.2011 року на суму ПДВ 64220,80 грн.;

- № 423 від 24.01.2011 року на суму ПДВ - 39448,00 грн.:

- № 485 від 26.01.2011 року на суму ПДВ 37900,80 грн.:

- № 551 від 28.01.2011 року на суму ПДВ 15793,00 грн.

В наданих поясненнях ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» не зазначено, щодо відображення даних операцій в складі валових витрат.

Таким чином, що підтверджується також наявними матеріалами справи, ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»по взаємовідносинах із позивачем ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»не задекларовано податкові зобов'язання за січень 2011 року у розмірі 305 798,40 грн.

Також, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, контрагентом позивача ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»не було задекларовано податкові зобов'язання за січень 2011 року у розмірі 305 798,40 грн. по взаємовідносинах із позивачем, а відповідно і не було сплачено дані кошти до Державного бюджету України.

Зазначене також не було допустимими доказами заперечено позивачем.

Посилання позивача в якості обґрунтування позовних вимог на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 р. по справі № 2а/0470/10293/11, що набрала законної сили 31.10.2011 року, якою було зобовязано ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська вчинити певні дії щодо визнання як податкової звітності ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»з ПДВ за січень-березень 2011 року, та визнано протиправним висновок ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з питання правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за січень 2011 р., - судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки контрагента позивача ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»було визнано банкрутом та внесено запис про припинення юридичної особи ще 30.09.2011 р., тобто за місяць до прийняття рішення судом, на яке посилається позивач, а відповідно податкові зобов'язання за січень 2011 року у розмірі 305 798,40 грн. по взаємовідносинах із позивачем, контрагентом ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ» сплачені не були, оскільки податкова звітність за січень, лютий, березень 2011 р. була не визнана податковим органом на час діяльності контрагента.

Крім того, що підтверджується наявними матеріалами справи, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ», що було видано 13.10.2010 р., було анульовано вже 29.03.2011 р. (тобто через 5 місяців після видачі та через 2 місяці після правовідносин із позивачем), а отже зазначене дає підстави вважати, що таке свідоцтво платника ПДВ отримувалось контрагентом позивача ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»без мети здійснення фактичної господарської діяльності та отримання прибутку, а з метою надання податкової вигоди третім особам.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «ІНТЕРСЕРВІС-ПОСТАЧ»об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п.19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст.9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 09.02.2012 р.