Постанова № 21736696, 25.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2012 року           16:40           № 2а-15356/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Холодбуд”

доДержавної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення від 17 жовтня 2011року №0045201501 в частині

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26 жовтня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Холодбуд” (далі по тексту –позивач, ТОВ “Холодбуд”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва (далі по тексту – відповідач, ДПІу Солом’янському районі м. Києва), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 жовтня 2011року №0045201501 в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 27309,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2011року позовну заяву ТОВ “Холодбуд” залишено без руху у зв’язку з не доданням до неї доказів адміністративної процесуальної дієздатності директора та встановлено строк для усунення недоліків до 21 листопада 2011 року.

17 листопада 2011 року позивач усунув зазначені недоліки шляхом подання до суду необхідних документів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2011року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-15356/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06 грудня 2011 року.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалася перерва у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

13 грудня 2011 року в судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м.Києва від 17 жовтня 2011року №0045201501 згідно з пунктом 54.3статті 54, пунктом 58.1статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХПодаткового кодексу України ТОВ “Холодбуд” зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року у розмірі 406,00 грн. та за ІІ квартал 2011 року у розмірі 27309,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 23 вересня 2011 року №10183/15-1-35768086 (далі по тексту –Акт перевірки).

Позивач не погоджується зі спірним податковим повідомленням-рішенням в частині зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІквартал 2011 року у розмірі 27309,00 грн.

Щодо зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 27309,00 грн. в Акті перевірки встановлено, що в декларації за ІІ квартал 2011 року підприємством відображено в рядку 06.6 (від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) суму 27481,00 грн., тоді як повинно бути відображено суму 172,00 грн., оскільки розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого кварталу здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року та без урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2010 рік.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, включаючи до складу валових витрат Ікварталу 2011 року суму валових витрат у вигляді від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього 2010 року, діяв у відповідності до вимог пункту 6.1 статті 6та пункту 22.4 статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а з набранням чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України правомірно врахував суму від’ємного значення, яке утворилось в І кварталі 2011 року, при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року.

В письмовому запереченні проти позову відповідач зазначив, що до складу ІІкварталу 2011 року включається виключно від’ємне значення об’єкта оподаткування, отримане суб’єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від’ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо за результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011року.

Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

За даними декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011року в рядку 08 ТОВ “Холодбуд” зазначило від ємний об’єкт оподаткування на рівні -27481,00 грн. Таке від’ємне значення сформувалось, зокрема, у зв’язку із наявністю від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього 2010 року у розмірі 27309,00 грн. (рядок04.9декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року).

Від’ємне значення об’єкта оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі 27481,00грн. перенесено до рядка 06.6 декларації з податку на прибуток підприємства за ІІквартал 2011 року.

Враховуючи викладене та з огляду на висновки Акта перевірки, вбачається, що відповідачем при визначенні від’ємного значення об’єкта оподаткування за ІІ квартал 2011року не враховано розмір від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 27309,00.

На думку суду, від’ємне значення об’єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 27309,00 грн. підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011року.

Так, згідно з пунктом 1 розділу XIX “Прикінцеві положення” Податкового кодексу України, розділ ІІІ Податкового кодексу України –“Податок на прибуток підприємств” набирає чинності з 01 квітня 2011 року.

Пункт 1 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України визначає, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

До набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України, питання оподаткування податком на прибуток регулювалось Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Таким чином, під час розрахунків з бюджетом щодо доходів і витрат, отриманих і проведених до 01 квітня 2011 року, в тому числі за І квартал 2011 року (з 01 січня 2011року по 31 березня 2011 року) мають застосовуватись відповідні норми Закону України “Прооподаткування прибутку підприємств”, а такі розрахунки відображаються в декларації з податку на прибуток підприємства, форма та порядок складання якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003року №143.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, якщо об’єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від’ємне значення об’єкта оподаткування (зурахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від’ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.

У 2011 році сума від’ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від’ємне значення об’єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, можна зробити висновок, що від’ємне значення об’єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат Ікварталу 2011 року без обмежень; враховуючи, що від’ємне значення об’єкта оподаткування виникає фактично у разі перевищенні валових витрат над валовими доходами, випливає, що від’ємне значення об’єкту оподаткування за І квартал 2011 року без урахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2010 рік утворитись не могло; суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2010 рік включались до фінансового результату І кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за Іквартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ні Податковим кодексом України.

Слід звернути увагу суду, що порушень при формуванні позивачем валових витрат за І квартал 2011 року відповідачем не встановлено.

При цьому, як зазначав під час судового розгляду представник відповідача, встановлювати правомірність формування позивачем від’ємного значення об’єкта оподаткування за Іквартал 2010 року не має потреби, оскільки зазначене не ставиться під сумнів.

Відповідно до частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За таких підстав, ТОВ “Холодбуд”, включаючи до складу валових витрат Ікварталу 2011 року суму валових витрат у вигляді від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього 2010 року, діяло у відповідності до вимог пункту 6.1 статті 6та пункту 22.4статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а з набранням чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України правомірно врахував суму від’ємного значення, яке утворилось в І кварталі 2011 року, при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що його дії узгоджуються не тільки з нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Податкового кодексу України, а й з принципами бухгалтерського обліку.

Так, згідно з частиною другою статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: безперервність - оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідач не може на власний розсуд виключати з декларації ті чи інші показники або періоди обліку фінансових результатів, які позивач повинен відобразити, оскільки це матиме наслідком перекручення та спотворення даних бухгалтерського та податкового обліку.

При вирішенні даного спору суд виходить з принципу презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, що закріплений в підпункті 4.1.4пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Також відповідно до пункту 56.21 статті 56Податкового кодексу України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що зменшення відповідачем суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток ТОВ “Холодбуд” за ІІ квартал 2011 року у розмірі 27309,00 грн. є помилковим, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м.Києва від 17 жовтня 2011року №0045201501 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 17 жовтня 2011року №0045201501 в спірній частині з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ“Холодбуд” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Холодбуд” задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва від 17 жовтня 2011року №0045201501 в частині зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 27309,00 грн.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Холодбуд” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     В.А. Кузьменко