Постанова № 21736693, 26.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2012 року           <Час проголошення >          № 2а-14971/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. п розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аморіус"

простягнення 201 011,28 грн Обставини справи:

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (далі –позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аморіус»(далі –відповідач, ТОВ «Аморіус»), про стягнення заборгованості у розмірі 201011,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена заборгованість, тому позивач просить стягнути з відповідача заявлену суму на підставі рішення суду.

Відповідач заперечення проти позову не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань щодо розгляду справи не подавав, докази належного його повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

за відповідачем, згідно даних облікових карток, рахується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 201011,28 грн., яка виникла на підставі виставлених ДПІ у Печерському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень:

1) № 0032451503/0 від 13.04.2010, винесене на підставі акту перевірки № 3181/15-3 від 13.04.2010, яким визначено суму зобов’язань за штрафними санкціями у розмірі 340,00 грн.;

2) № 0059751503/0 від 13.10.2010, винесене на підставі акту перевірки № 1542/15-3 від 13.10.2010, яким визначено суму зобов’язань за штрафними санкціями у розмірі 180487,20 грн.;

3) № 0005722306/0 від 26.07.2010, винесене на підставі акту перевірки № 478/2306/36521349 від 12.07.2010, яким визначено суму зобов’язань у розмірі 2707308,00 грн., у тому числі за основним платежем 1804872,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 180487,20 грн.;

4) № 0016311503/0 від 19.02.2010, винесене на підставі акту перевірки № 1482/15-3 від 19.02.2010, яким визначено суму зобов’язань за штрафними санкціями у розмірі 170,00 грн.;

5) № 0068611503/0 від 09.12.2010, винесене на підставі акту перевірки № 6632/15-3 від 09.12.2010, яким визначено суму зобов’язань за штрафними санкціями у розмірі 850,00 грн.;

6) № 0058191503/0 від 20.09.2010, винесене на підставі акту перевірки № 5867/15-3 від 20.09.2010, яким визначено суму зобов’язань за штрафними санкціями у розмірі 340,00 грн., а також пені у розмірі 19334,08 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення не були вручені ТОВ «Аморіус»та були розміщені на дошці податкових оголошень згідно актів:

1)          від 21.05.2010 № 1028/1503;

2)          від 15.10.2010 № 2965/15-3;

3)          від 30.07.2010 № 4088/2306/36521349;

4)          від 23.03.2010 № 623/15-3 відповідно;

а податкові повідомлення-рішення № 0068611503/0 від 09.12.2010 та № 0058191503/0 від 20.09.2010 направлялися в одному конверті та повернулися на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва 10.06.2011.

Таким чином, сума податкових зобов’язань, визначених вищевказаними повідомленнями-рішеннями, набула статусу узгодженого.

На момент звернення до суду за відповідачем рахувалась заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 201011,28 грн., з урахуванням пені, нарахованої за несплату узгоджених зобов’язань у встановлені законом строки, у розмірі 19334,08 грн., а також 11,00 грн. переплати, а також зменшення боргу за декларацією № 382901 від 01.03.2010, якою задекларовано від’ємне значення з податку на додану вартість у розмірі -2978039,00грн.

На день розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена, що останнім не спростовано.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення суми податкової заборгованості та такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), платники податків зобов’язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (що діяв на час спірних правовідносин), завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 N 2181-III, що діяв на час виникнення спірних правовідносин,(Далі –Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 6 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Податкові повідомлення надсилаються у такому самому порядку, що і податкові вимоги. А податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 5.2.2. Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Згідно пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення суми податкової заборгованості та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов’язань не надав.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Разом з тим, з 01.01.2011 Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В порядку пункту 20.1.18 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, а тому повідомлення-рішення № 0068611503/0 від 09.12.2010 та № 0058191503/0 від 20.09.2010 вважаються врученими відповідачу 10.06.2011.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявленої заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 201011,28 грн.

При цьому, позовні вимоги щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, в розмірі 201011,28 грн. задоволенню не підлягають, оскільки, з урахуванням вимог ст. 162 КАС України, знаходяться поза повноваженнями суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо стягнення суми податкової заборгованості, відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити адміністративний позов частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аморіус» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 47, код ЄДРПОУ 36521349) до Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 201011 (двісті одна тисяча одинадцять) грн. 28 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя                                         О.В.Кротюк