Постанова № 21736543, 30.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 грудня 2011 року № 2а-8768/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В., Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа без самостійних вимог: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування рішень 0000354110/0, №0000404110/0, №000414110/0, №0000494110/0 від 08.06.2011 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ДП «НАЕК «Енергоатом»- звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 08.06.2011 №№ 0000354110/0, 0000404110/0, 000414110/0, 0000494110/0.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що висновки викладені в акті планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 від 26.05.2011 № 1278/23-08/24584661 (далі акт перевірки) не відповідають чинному законодавству, не мають належного обґрунтування, на підставі чого податкові повідомлення-рішення від 08.06.2011 №№ 0000354110/0, 0000404110/0, 000414110/0, 0000494110/0 є неправомірними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тертя особа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва пояснень по суті позовних вимог на надав, в судове засідання не прибула, хоча була завчасно повідомлена про час, дату та місце судового розгляду справи.

29.09.2011 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження, в звязку з неявкою третьої особи. Представники позивача та відповідача, проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що представник третьої особи в судове засідання не прибув хоча й був належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено виїзну перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010. результати якої оформлені актом від 26.05.2011 №1278/23-08/24584661 (далі - Акт перевірки)

У вказаному Акті перевірки Відповідач, зокрема, дійшов висновків про порушення Позивачем:

- по податку на прибуток порушення пп.1.22.1 п.1.22., п. 1.25 ст.1, п.п.4.1.1, 4.1.6. п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, 5.2.10 п.5.2, абз.4 пп. 5.3.9, п. 5.9 ст. 5, пп. 7.3.2., 7.3.3 п. 7.3, пп.7.9.1, 7.9.2 п.7.9 ст.7, пп.8.6.1 п. 8.6, пп.8.7.1 п. 8.7 ст.8 , пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" №334/94-BP вiд 28.12.1994, в редакцiї Закону України №283/97-BP вiд 22.05.1997, зi змiнами та доповненнями, п.1, п.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п.1.3. “Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95. за №168/704, із змінами і доповненнями та Наказу ДПА України від 29.03.2003р. № 143, зі змінами та доповненнями, «Про порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за N 271/7592 та узгоджено Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 31.03.2003р. № 06-10/239), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на 192 642 901,0 грн. , в тому числі :

за 3 квартали 2009 р. в сумі 58 800495,0 грн.,

за 2009 рік в сумі 173 529 976,0 грн.,

за 1 півріччя 2010 року в сумі 18 358 106,0 грн.,

за 3 квартали 2010 року в сумі 19 112 926,0 грн.,

та до завищення податку на прибуток підприємств на 546391,0 грн. , в тому числі :

за 1 квартал 2010 року в сумі 546391,0 грн.

- по податку на додану вартість: порушення пп.3.2.2, п.3.2 ст.3, п.4.3 ст.4, п.6.5 ст.6 та пп.7.3.6 п.7.3 ст.7, 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.4.5.1 п.4.5. ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.2.3, 7.2.4, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну 18914490,0грн., в т.ч. :

·Липень 2009 9 095 589,0грн.

·Cерпень 2009 121 038,0грн.,

·Жовтень 2009 - 536 144,0грн.,

·Листопад 2009 - 1097 263,0грн.,

·Січень 2010 233 446,0грн.,

·Березень 2010 409 697,0грн.,

·Квітень 2010 6653 218,0грн.

·Червень 2010 687 185,0грн.

·Cерпень 2010 43 010,0грн.

·Вересень 2010 37 900,0грн.

- порушення вимог ст. 2 Закону України від 23.09.94 № № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами та доповненнями) при здійсненні імпортних операцій за наступними Контрактами (Договорами):

- Контракт від 03.07.09 №03/09-122П;

- Контракт від 15.01.09 №1001/1;

- Контракт від 16.08.07 №080715-1/ДЗ.

- порушення вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” зі змінами та доповненнями в частині декларування валютних цінностей резидента, яке перебуває за межами України

- порушення вимог п.13.2 ст.13 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств ”, у редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР, із змінами та доповненнями, у частині утримання податку з доходу, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності з джерелом його походження з України, а саме:

- при здійсненні виплат нерезиденту компанії Gesellschaft fur Anlagen - und Reaktorsicherheit (GRS) mbH (Німеччина) згідно контракту від 15.11.07 №332100, в результаті чого занижено суму податку на прибуток іноземних осіб в розмірі 140009,11грн, у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 140009,11грн.;

- при здійсненні виплат нерезиденту «Холтек Ігнтернешенл»(США) згідно контракту від 26.12.2005 № 1632/08-НАЕК, в результаті чого занижено суму податку на прибуток іноземних осіб в розмірі 815262,69 грн. за 2010 рік.

На підставі висновків Акту перевірки Відповідачем 08 червня 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0000354110/0 про визначення Позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 240803626,00 грн., з яких основний платіж 192642901,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 48160725,00 грн.

-№0000404110/0 про визначення Позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 23643113,00 грн., з яких основний платіж 18914490, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4728623, 00 грн.

-№0000714110/0 про визначення Позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1194089,75грн., з яких основний платіж 955271,80грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 238817,95грн.

-№0000494110/0 про визначення позивачу пені за порушення термінів ЗЕД в сумі 576150,00грн.

31.05.2011 Позивача переведено на обслуговування до СДПІ у м. Києві з ВПП.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011 № 0000354110/0 про визначення Позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 240803626,00 грн.

Так, судом встановлено, що Позивач має відокремлені структурні підрозділи субєкта господарювання, які не є юридичними особами та консолідовано сплачують податок на прибуток, а саме:

-Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція,

-Відокремлений підрозділ Рівненська атомна електрична станція,

-Відокремлений підрозділ “Южно-Українська атомна електрична станція”,

-Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш»,

-Відокремлений підрозділ «Атомремонтсервіс»,

-Відокремлений підрозділ «Аварійно-технічний центр»,

-Відокремлений підрозділ «Управління справами»,

-Відокремлений підрозділ «Складське господарство»,

-Відокремлений підрозділ «Атомкомплект»,

-Відокремлений підрозділ «Науково Технічний Центр»,

-Відокремлений підрозділ «Донузлавська Вітряна електрична станція»,

-Відокремлений підрозділ «Атомпроектінжиніринг».

Відповідачем в ході перевірки встановлено, що за період з 01.07.09 по 30.09.2010 Позивачем задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 18887633301,0 грн.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.09р. по 30.09.10р. встановлено порушення пп.1.22.1 п.1.22. ст.1, п.п.4.1.1, 4.1.6. п.4.1 ст.4, п. 5.9 ст. 5, пп. 7.3.2., 7.3.3 п. 7.3 ст.7, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" №334/94-BP вiд 28.12.1994, в редакції Закону України №283/97-BP вiд 22.05.1997, зi змiнами та доповненнями, що призвело до завищення валового доходу на 361 193882,0 грн.

Щодо порушення п.п.4.1.1, 4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону №334/94-BP, судом встановлено, структурним підрозділом відокремленого підрозділу Рівненської АЕС є професійно-технічне училище. Для здійснення даного виду діяльності за ПТУ закріплені відповідні приміщення та інше майно. Ліцензією серії АВ №363539 від 05.11.2007, виданою Міністерством освіти і науки України, Позивачу для професійно-технічного училища ВП РАЕС надано право надавати освітні послуги, повязані з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до підготовки з робітничих професій, курсового професійно-технічного навчання, підвищення кваліфікації.

За період, що підлягав перевірці, в професійно-технічному училищі ВП РАЕС навчалися :

-85 учнів, прийнятих згідно з Наказом №3639-к від 26.08.2008р.

-120 учнів, прийнятих згідно з Наказом №3453-к від 25.08.2009р.

-109 учнів, прийнятих згідно з Наказом №4032-к від 31.08.2010р.

Послуги надаються на безоплатній основі.

Так, в ході перевірки встановлено, що в порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 №334/94-ВР із змінами і доповненнями, ВП РАЕС за період, що підлягав перевірці, не включало до складу валового доходу вартість безоплатно наданих послуг структурним підрозділом ПТУ (т.1. 2.с. 100-101).

Відповідно до пункту 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), операції з безоплатного надання товарів, вважаються продажем таких товарів.

Безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це, зокрема, товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей i нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод (пункт 1.23 статті 1).

Отже, безоплатне надання товарів є операцією з продажу товарів, вартість яких включається до валового доходу підприємства згідно з пунктом 4.1.1 статті 4 Закону №283/97-ВР.

Судом встановлено, що Підприємством самостійно визначено обсяг наданих послуг з професійно-технічної освіти, який зазначено в довідковій інформації, що включається до звіту N 1-ПП "Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності", затвердженої спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного комітету статистики України від 23.07.2004 N 419/453, зареєстрованої Міністерством юстиції України 28.07.2004 за N 938/9537), в загальній сумі 7 124 590 грн., в т.ч.:

3 квартал 2009 року 1133395 грн.

4 квартал 2009 року 1292265 грн.

1 квартал 2010 року 1742970 грн.

2 квартал 2010 року 1501575 грн.

3 квартал 2010 року - 1454385 грн.

Отже судом встановлено та не заперечується учасниками судового засідання, що Позивачем надано безоплатних послуг за вказаний період на загальну суму 7 124 590 грн., Позивачем задекларовано вказану суму, як суму пільг в оподаткуванні.

Відповідно до п.п. 5.4.9 п. 5.4. ст. 5 Закону №334/94-ВР, до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації):

дитячих ясел або садків;

закладів середньої та середньої професійно-технічної освіти та закладів підвищення кваліфікації працівників такого платника податку;

дитячих, музичних та художніх шкіл, шкіл мистецтв, у разі якщо вони не надають платних послуг та не займаються іншою комерційною діяльністю;

закладів охорони здоров'я, пунктів безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам;

спортивних залів і площадок, що використовуються безоплатно для фізичного оздоровлення та психологічного відтворення працівників, клубів і будинків культури, в разі якщо вони не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності (крім будинків відпочинку, туристичних баз та інших подібних закладів);

приміщень, що використовуються платником податку для організації харчування працівників такого платника податку;

багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об'єктів житлово-комунального господарства, які перебувають на балансі юридичних осіб, щодо яких платником податку прийнято документально оформлене рішення про передачу на баланс місцевих рад;

дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.

Отже, безоплатна передача послуг по навчанню у ПТУ включається до складу валового доходу підприємства, що їх передає. При цьому підприємство має право на формування валових витрат з вимтрат на утримання та забезпечення основної діяльності ПТУ, відповідно до п.п. 5.4.9 п. 5.4. ст. 5 Закону № №334/94-ВР.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Позивачем безпідставно, включено до складу валових витрат вартість безоплатно наданих послуг структурним підрозділом ПТУ в загальній сумі 7 124 590 грн.

Зокрема, Відповідач в ході проведення перевірки дійшов висновку, що Позивачем при визначенні приросту/убутку запасів за 2009 рік не враховано залишки ядерного палива, яке знаходиться в активній зоні (паливо, яке завантажено у реактор) на загальну суму 315 316 099,0 грн.

Отже, заниження валового доходу відбулося через включення до приросту (убутку) балансової вартості запасів лише балансову вартість ядерного палива у вузлах свіжого ядерного палива, а балансову вартість ядерного палива в активній зоні не включено.

Згідно пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

- ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої вартості однорідних запасів;

- вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- нормативних затрат;

- ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Для енергогенеруючих підприємств, визнаних такими згідно із класифікацією видів економічної діяльності, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює звітному податковому року (в редакції Закону України від 01.07.2004 №1957-ІV).

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку (в редакції ЗУ від 25.03.2005р. №2505-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2005 № 472 «Про затвердження переліку запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії, податковий облік приросту (убутку) балансової вартості яких здійснюється за наслідками звітного (податкового) року»затверджено перелік покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів, напівфабрикатів на складах, облік яких ведеться за наслідками звітного (податкового) року.

Свіже ядерне паливо розподіляється за місцезнаходженням на дві групи: у вузлах свіжого ядерного палива (фактично склад) та в активній зоні (паливо, яке завантажено у реактор).

Додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143 “Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за № 271/7592, передбачено Таблицю 1 “Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів”, яка заповнюється на підставі пункту 5.9 Закону та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044 (далі - П(с)БО 9).

Відповідно до п.4 П(с)БО 9 - запаси- це активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до п.5 П(с)БО 9 - запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до ст.1 Закону України №996-ХІV економічна вигода- потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до Наказів «Про облікову політику»від 21.11.2008 № 1150, від 24.12.2009 № 1137, якими визначено бухгалтерський облік запасів Позивача, встановлено, що оцінка ядерного палива при завантаженні в активну зону, продажу та іншому вибутті здійснюється за методом середньозваженої собівартості за кожним видом ядерного палива. Вартість ядерного палива, що списується із активної зони на витрати, визначається згідно з діючою Методикою планування та списання витрат ядерного палива на виробництво електричної та теплової енергії на АЕС України з реакторами типу ВВЕР, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 18.06. 2004 №331.

Так, Методикою планування та списання витрат ядерного палива на виробництво електричної та теплової енергії на АЕС України з реакторами типу ВВЕР, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 18.06. 2004 №331,

передбачено наступне:

- п.5.3. при відпуску ЯП у виробництво оцінка вартості одиниці ЯП, що завантажується з вузлів свіжого ЯП в активну зону реактора, визначається по кожному виду ЯП та окремо по кожній АЕС за методом оцінки вибуття запасів, що передбачений п.16. положення №9 та затверджений наказом про облікову політику експлуатуючої організації.

- п.5.4. Сумарна вартість усіх одиниць ЯП, що завантажується з вузлів свіжого ЯП в активну зону реактора в ході поточного перевантаження, складає вартість перевантажувального комплекту ЯП.

- п.5.5. Вартість ЯП в активній зоні обліковується окремо по кожному енергоблоку. Після завантаження в активну зону окремий вартісний облік кожної одиниці ЯП не ведеться.

- п.5.6. У момент завантаження ЯП в реактор визначаються:

а) вартість ЯП, що підлягає списанню на витрати з виробництва енергії протягом наступної кампанії енергоблоку (у гривнях);

б) планова тривалість наступної кампанії енергоблоку (в ефективній добі).

- п.5.7. Відповідно до пунктів 34-36 рекомендацій №447, до складу прямих матеріальних витрат, що входять до складу виробничої собівартості виробництва енергії, відноситься вартість палива, що використовується в процесі виробництва енергії.

Відповідно до пп. 6.1. п.6 Методики планування та списання витрат ядерного палива на виробництво електричної та теплової енергії на АЕС України з реакторами типу ВВЕР, розподіл вартості ядерного палива на виробництво електричної та теплової енергії проводиться на підставі визначення вартості палива, що витрачене на вироблену за певний період електроенергію, та вартості ядерного палива, витраченого на відпущене за певний період тепло.

Отже, у бухгалтерському обліку підприємств-виробників теплової та електричної енергії, витрати на ядерне паливо списують поступово відповідно до обсягу виробленої електричної та теплової енергій.

Так, в ході перевірки Відповідачем встановлено, що у грудні 2009 року ВП “Запорізька атомна електрична станція” ВП “Рівненська атомна електрична станція”, ВП “Хмельницька атомна електрична станція”, ВП “Южно-Українська атомна електрична станція”, згідно аналізу рахунків 20.30 «Ядерне паливо», 39 «Витрати майбутніх періодів»здійснило операції з перенесення вартості ядерного палива з рахунку 20.30 «Ядерне паливо»на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів»в частині ядерного палива, що завантажено в активну зону (з урахуванням вартості палива, яка списана на витрати з виробництва електричної та теплової енергії за січень-листопад 2009 року), то починаючі з грудня 2009 року у сумі залишків по рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів»обліковується вартість ядерного палива, що завантажено в активну зону.

Судом встановлено, що Підприємством до перевірки надані вантажно-митні декларації, авізо, службові записки відділу ядерної безпеки, вимог на переміщення ТВС, ПС, СУЗ з УСТ у РО блоку, акти списання ядерного палива та інші документи, на підставі яких у бухгалтерському обліку відображені господарські операції: «оприбуткування свіжого ядерного палива на склад»Дт 20.3 Кт 905, «переміщення свіжого ядерного палива зі складу в активну зону (завантаження у реактор)»Дт 39 Кт 20.3, «списання ядерного палива на виробництво»Дт 23 Кт 39. Дані господарські операції відображені в наданих до перевірки головних книгах по субрахункам бухгалтерського рахунку № 20.3 «Паливо (СЯП)», 39 «Витрати майбутніх періодів».

Отже, з аналізу викладеного вбачається, що ядерне паливо це актив, оскільки утримується для споживання під час виробництва продукції та перебуває в процесу виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва (енергії), витрати на придбання ядерного палива включені підприємством до складу валових витрат звітного періоду, в якому здійснена його поставка.

Отже, при внутрішньому переміщенні ядерного палива з вузла свіжого ядерного палива в активну зону вартість такого ядерного палива вдруге до складу валових витрат не відноситься, оскільки витрати на його придбання вже віднесені до складу валових витрат при придбанні.

Посилання Позивача на положення абз. "д" пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181, відповідно до якого, не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення, суд вважає необґрунтованим .

Так, судом встановлено, що 15.08.2001 Позивачем направлено запит до ДПА України щодо обліку приросту (убутку) залишків ядерного палива.

18.10.2001 ДПА України у листі № 6694/6/15-1116, копію якого долучено до матеріалів справи, зазначено, що ядерне паливо в активній зоні не відповідає критеріям віднесення до категорії запасів та не увійшло до переліку видів запасів, то вартість зазначеного палива не враховується при веденні платником податку обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів. При веденні платником податку - ДП „НАЕК „Енергоатом" обліку приросту (убутку) балансової вартості ядерного палива враховується балансова вартість залишків таких запасів у вузлах свіжого ядерного палива".

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що лист ДПА України № 6694/6/15-1116 є податковим розясненням.

Як вбачається зі змісту листа № 6694/6/15-1116 податкове розяснення було надано щодо застосування переліку покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів підприємств по виробництву бром заліза та брому, а також підприємств з первинної переробки продукції рослинництва, облік приросту (убутку) балансової вартості яких ведеться за наслідками звітного (податкового) року, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.1998 №1579.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 12.04.03 N 176, зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 23 квітня 2003 р. N 326/7647, узагальнюючі податкові роз'яснення і податкові роз'яснення застосовуються протягом терміну дії відповідної норми податкового законодавства.

Як вбачається з постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.1998 №1579, вона втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2005 №472.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове розяснення викладене у листі № 6694/6/15-1116, яке було надано Позивачу щодо норм законодавства, які втратили чинність, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Оскільки Позивачем не включено до балансової вартості приросту (убутку) запасів балансову вартість ядерного палива в активній зоні, що призвело до заниження вартості залишків запасів ядерного палива на початок та кінець податкових періодів, суд приходить до висновків про завищення Позивачем приросту балансової вартості запасів та в свою чергу завищення валових доходів за 2009 рік на загальну суму 315316099,16 грн.

Також, згідно акту перевірки Позивачем порушено вимоги пп.7.9.1, 7.9.2 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(сторінки 34-39 Акту), а саме: ВП РАЕС завищено валові витрати на 52 895 653 грн. в 2 кварталі 2010 року (відображено в п. 3.1.2 акту перевірки) та порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВП РАЕС завищено приріст запасів на 52 895 653 грн. в 2 кварталі 2010 року.

Крім того, в Акті перевірки (стор. 151152) вказано, що ВП «Рівненська АЕС»завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 6270685,5 грн. внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого ТОВ «Укратоменергобуд»за придбані у нього товарно-матеріальні цінності.

Так в ході проведення перевірки встановлено, що Позивач передав ВП РАЕС відповідно до авізо від 20.04.10№152 ТМЦ на суму 52895653,44 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів від 20.04.2010, ЗАТ «Укратоменергобуд»передає до ВП РАЕС матеріальні цінності згідно Договору 01-08 від 28.03.2008 та додаткової угоди №4 від 23.03.2010 по капітальному ремонту із заміною обмотки статора ТГ ТВВ-800-2УЗ (зав.№17224) на загальну суму 52 895653,44 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів від 20.04.10 Позивачем прийнято товарно-матеріальні цінності вказані в договорі №01-08 в установленому порядку.

Згідно з умовами договору від 28.03.2008 №01-08 вказані ТМЦ ввезено для використання в процесі виконання комплексу робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенератора енергоблоку АЕС

Так, п. 3.5 Договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі оформлених актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3.

Тобто, вартість вищезгаданих ТМЦ буде включена в вартість виконаних підрядних робіт.

Крім того, пунктом 5.12 договору №01-08 від 28.03.2008 обумовлено: запчастини та матеріали, що не використано в межах виконання робіт, але будуть використані в майбутньому, приймаються ВП РАЕС за місцем зберігання, оформлюються актом приймання-передачі ТМЦ.

Пунктом 4.1 договору №01-08 від 28.03.2008 обумовлено, що роботи за п.1.1 цього Договору виконуються у відповідності з затвердженими строками виконання робіт, вказаними у графіках виконання робіт (додатки 4-9).

Згідно з додатком 5 до договору №01-08 від 28.03.2008 «Графік розбирання та капітального ремонту із заміною обмотки статора ТГ ТВВ-800-2УЗ за технологією «Альстом»на майданчику ВП РАЕС»термін проведення даних робіт з 20.04.2008 року по 30.11.2008 року.

Як вбачається з акту перевірки, під час проведення перевірки матеріальних цінностей для капітального ремонту із заміною обмотки статор «Альстом», отриманих по акту приймання-передачі ТМЦ від 20.04.2010 від ЗАТ «Укренергоатом»для огляду не представлено.

Оскільки, відповідно до умов договору №01-08 від 28.03.2008, вартість отриманих ТМЦ, які буде використано в ході ремонтних робіт та включено до вартості проведених робіт, суд приходить до висновку, що ВП РАЕС безпідставно віднесено до валових витрат та податкового кредиту в 2 кварталі 2010 року вартість ТМЦ в сумі 52 895 653 грн. та відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВП РАЕС відображено приріст запасів на 52 895 653 грн.

Крім того, Відповідач в Акті перевірки по відокремленому підрозділу «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом»(стор 39-42) дійшов висновку про порушення Позивачем п.5.9. ст.5. Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)", оскільки підприємством при визначені матеріальної складової у залишках незавершеного виробництва і готової продукції не враховувались всі матеріальні витрати виробництва, в тому числі - газ, електроенергія і вода, що призвело до заниження валового доходу на 3 287 159,0 грн.

Позивач не погоджується з зазначеним висновком та зазначає, що на ВП «Атоменергомаш» оцінка незавершеного виробництва проводилася в розрізі видів продукції на підставі актів заводських комісій, в яких вказано номенклатуру та кількість матеріалів, використаних на виготовлення продукції, та трудовитрати. Таким чином, при розрахунку матеріальної складової незавершеного виробництва для включення до додатку К1 декларації, рахуються в грошовому показнику номенклатура та кількість матеріалів, використаних на виготовлення продукції.

Крім того, Позивач зазначив, що методика розрахунку матеріальної складової в залишках незавершеного виробництва та готовій продукції на кінець звітного періоду не визначена ані в Законі про прибуток, ані в будь-яких інших підзаконних документах щодо оподаткування, у чинному на момент здійснення перевірки законодавстві, отже, висновки Відповідача є безпідставними, не відповідають дійсності, податковому законодавству та даним обліку.

Згідно з п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі Закон про прибуток) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.97 р. № 575/97-ВР (далі Закон № 575/97-ВР) енергія електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Згідно з преамбулою зазначеного Закону він визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці. При цьому:

споживачі енергії суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю;

суб'єкти електроенергетики суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні.

Як передбачено ст. 2 Закону № 575/97-ВР, даний Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.

Виходячи з вищенаведеного, електроенергія є товаром виключно для суб'єктів електроенергетики і ніяк не для споживачів.

Оскільки Позивач є субєктом електроенергетики і електроенергія є для Позивача товаром, тому витрати на електроенергію підлягають включенню до перерахунку матеріальної складової згідно з п. 5.9 Закону про прибуток.

Також, Перелік витрат, які включаються до прямих матеріальних витрат, що відносяться до виробничої собівартості продукції, наведено в п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318 (далі П(С)БО 16,) а саме: вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Оскільки Позивач є виробником електроенергії, тобто електроенергія є основою вироблюваної продукції, а тому відноситься до прямих витрат.

При цьому суд звертає увагу, що посилання Відповідача на Закон України «Про нафту і газ»від 12.07.2001 р. № 2665-III, суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно із ст. 2 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, незалежно від форм власності господарюючих суб'єктів учасників таких відносин.

Отже, на податковий облік використання споживачами газу, даний Закон не поширюється, а посилання на те, що газ та вода є товарною продукцією в обліку споживачів, безпідставне.

Отже, витрати на вироблення електроенергії підлягають включенню до перерахунку матеріальної складової згідно з п. 5.9 Закону про прибуток.

Також, Відповідач дійшов висновку про порушення Позивачем вимог пп. 7.3.2., пп. 7.3.3 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) УВТК ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»віднесено до складу валових доходів прибуток від курсової різниці на загальну суму 2 829 929,37 грн. визначений шляхом перерахування кредиторської та дебіторської заборгованості по підприємствам-нерезидентам у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні, в результаті чого завищено валові доходи за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року на загальну суму 2 829 929,37 грн.

Також, перевіркою встановлено, що на порушення вимог пп. 7.3.2., пп. 7.3.3 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) УВТК ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»віднесено до складу валових витрат збиток від курсової різниці на загальну суму 8093 511,21 грн. визначений шляхом перерахування кредиторської та дебіторської заборгованості по підприємствам-нерезидентам у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні, в результаті чого завищено валові витрати за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року. на загальну суму 8 093 511,21 грн. (на аркуші акту перевірки 107).

ВП "Запорізька АЕС" НАЕК Енергоатом" укладено договір комісії №193(3)99У від 02.04.1999 з ДП "Укренергомашкомплект" на придбання продукції та обладнання, а саме обмежувачів напруження ОПН -750 у кількості 25 комплектів по ціні 1320000 дол. США за комплект»;

Між ЗАТ "Науково-виробниче обєднання "Електрокераміка" (Росія, Санкт-Петербург) "Цедент" та Remington Wordwide Limited (Гібралтар) "Цесіонарій" укладено Договір №01/02-ц уступки права вимоги від 07.10.2002, відповідно до якого цедент в повному обсязі уступає, а Цесіонарій приймає на себе майнові права по відношенню всіх боргів та зобовязань ВП "Запорізька АЕС" ДП «НАЕК "Енергоатом" (боржник) перед ЗАТ НВО "Електрокераміка" Розмір заборгованості Боржника перед Цедентом складає 123 967 261,26 грн.

Рішенням Арбітражного суду Санкт-Петербурга і Ленінградської області від 24.12.2002, прийнято рішення про стягнення заборгованості ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" на користь Remington Wordwide Limited (Гіблартар) вартості обмежувачів напруги ОПН-750 у сумі 23 080 000,00 доларів США.

Як вбачається з акту перевірки, станом на 01.07.2009 у позивача обліковується кредиторська заборгованість по Remington Worldwide Limited LTD у сумі 144060064,00 грн. (18 880000,00 доларів США).

Протягом перевіряємого періоду УВТК ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»у бухгалтерському обліку нараховується збиток від курсової різниці на заборгованість по Remington Worldwide Limited LTD на загальну суму 8086304,00 грн. та нараховується прибуток від курсової різниці на загальну суму 2739488,00 грн.

Крім того, на сторінках 112 - 114 Акту по ВП «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»зазначено: на порушення вимог пп. 7.3.2., пп. 7.3.3 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) УКБ ДП «НАЕК «Енергоатом»віднесено до складу валових витрат збиток від курсової різниці на загальну суму 141368,39 грн. визначений шляхом перерахування кредиторської та дебіторської заборгованості по підприємствам-нерезидентам у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні, в результаті чого завищено валові витрати за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, на загальну суму 141368,39 грн.

Аналогічне порушення встановлено перевіркою в УКБ ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»- на порушення вимог пп. 7.3.2., пп. 7.3.3 п. 7.3 ст.7 Закону про прибуток віднесено до складу валових доходів прибуток від курсової різниці на загальну суму 78 010,83 грн., в результаті чого завищено валові доходи за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 на загальну суму 78 010,83 грн.

Так, ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК Енергоатом" укладено договір №99-66 п/34 від 05.06.1999 з НДПКДІ „Атоменергопроект” (м. Москва) на надання послуг зі створення проектно-кошторисної документації, а саме «Розробка проектно-кошторисної документації (ПКД) по технопереозброєнню ВП ЗАЕС і доробка ПКД, розробленої АЕПом до червня 1996 р.»на загальну суму 783950,46 грн.

Протягом перевіряємого періоду УКС ВП «Запорізька АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»у бухгалтерському обліку нараховується збиток від курсової різниці на заборгованість по НДПКДІ „Атоменергопроект” (м. Москва) на загальну суму 141 368,39 грн. та нараховується прибуток від курсової різниці на загальну суму 78 010,83 грн.

Позивач не погоджується з вказаними висновками Відповідача та зазначає, що він діяв відповідно до вимог п. 8 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначення курсових різниць із заборгованості, яка виникла до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Цей Закон набирає чинність з 01 січня 2003 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) норми якого діяли до 01.01.2003 року, з метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебували на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду. Для наступного податкового періоду балансова вартість іноземної валюти або заборгованості в іноземній валюті прирівнюється до їх вартості, визначеної на кінець попереднього звітного періоду.

Оскільки, Позивачем збиток та прибуток від курсової різниці нараховано в період 2009-2010 років, суд приходить до висновку, що до даних правовідносин застосовується норма закону 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону № 334 в редакції 2003 року.

Так, відповідно п.п 5.2.9 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334, до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

Однак згідно з п.п 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334, суми валових витрат при купівлі товарів за іноземну валюту, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податків товарів.

Підпунктом 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону № 334 передбачено, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 статті 7, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Тобто балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких витрат.

Отже висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог пп. 7.3.2., пп. 7.3.3 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) підтверджується матеріалами справи.

Так, Відповідач зазначає, що ВП «Рівненська АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»на порушення пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВП РАЕС занижено валовий дохід на суму 224 117 грн. за 4 квартал 2009 року.

В ході перевірки встановлено, що станом на 30.09.2010 у ВП РАЕС обліковується кредиторська заборгованість перед ЗАТ «Укратоменергобуд сумі 224 116,8 грн.

Зазначена заборгованість утворилася внаслідок неповного розрахунку ВП РАЕС перед ЗАТ „Укратоменергобуд” по виконаних роботах відповідно до умов договору генерального підряду № 06-07 (82-12-1-07-887) від 27.04.2007 на виконання будівельно-монтажних робіт з добудови ІІ черги (енергоблок №4) ВП РАЕС (непромислове будівництво) „Обєкти житлово-цивільного призначення та комунального господарства. „Загальноосвітня школа № 60 м. Кузнецовськ”.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.10.2009 по справі №3/126 вирішено стягнути з ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП РАЕС борг в розмірі 224116,8 грн.

Позивач не погоджується з вказаним висновком Відповідача та зазначає, що витрати за вказаним договором генерального підряду на будівництво школи, віднесено до витрат на капітальне будівництво та не відносяться до валових витрат, а тому не збільшено і валовий доход на вказану суму безнадійної заборгованості.

Відповідно до пп.12.1.5. п.12.1 ст. 12 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податкупокупець зобовязаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом “а” цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом “б” цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами “а” або “б” цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідно до Рішення Господарського суду Рівненської області від 06.10.2009 по справі №3/126 Позивачем у встановлений строк не сплачено.

На порушення п.п.12.1.5. п.12.1. ст.12 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" у рядку 01.6 Декларацій "інші доходи, крім визначених у р.01.1 01.5" у податковому обліку ВП ХАЕС ДП НАЕК "Енергоатом" не відображено списання заборгованості ЗАТ "Антей Універсал" м. Нетішин в сумі 272 402,91 грн., в результаті чого занижено валовий дохід на загальну суму 272 403 грн. за 3 квартал 2010 року.

Як вбачається з акту перевірки, (а.с. 58 т. 1 ) дане порушення не вплинуло на визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Крім того, в ході перевірки встановлено що ВП «НТЦ»ДП НАЕК «Енергоатом»підприємством не віднесено виробничі запаси до складу приросту балансової вартості запасів на загальну суму 82 167 грн.

Позивач не погоджується з вказаним висновком, та зазначає, що до інформаційної декларації за 9 міс. 2010 року надані уточнюючі розрахунки на загальну суму 185 950 грн., в тому числі:

за 9 міс. 2009 року по ряд. 01.2 на суму 73 333 грн.,

за 2009 рік по ряд. 01.2 на суму 30 450 грн.

та за 1 півріччя 2010 року по ряд. 01.2 на суму 82 167 грн.

Так, Позивач вказує, що під час проведення перевірки представниками органів ДПС не взято до уваги зазначені коригування, оскільки 4-й квартал 2010 року не входить у період перевірки, тому зазначати ці суми, як самостійно виявлені помилки відображені у інформаційній декларації за 2010 рік, в акті перевірки ВП НТЦ представники Відповідача відмовилися.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що Позивачем на порушення п.п.12.1.5. п.12.1. ст.12 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" у рядку 01.6 Декларацій "інші доходи, крім визначених у р.01.1 01.5" у податковому обліку ВП ХАЕС ДП НАЕК "Енергоатом" не відображено списання заборгованості ЗАТ "Антей Універсал" м. Нетішин в сумі 272 402,91 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ВП ХАЕС до початку перевірки самостійно виправив факт заниження податкового зобовязання з податку на прибуток та відобразив у Інформаційній декларації з податку на прибуток за 2010 рік (за даними ІV кварталу 2010 року), яка подана у встановлені строки до ДП «НАЕК «Енергоатом»для внесення у загальну Декларацію з податку на прибуток підприємства. Це виправлення зазначено у Акті перевірки.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.00 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами і доповненнями, далі Закон №2181, чинному у перевіряємо му періоді), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно з п.17.2 ст.17 Закону №2181, якій кореспондує стаття 50 Податкового кодексу України та пп.2.3 п.2 Порядку платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Тобто, платник податків зазначає суми помилок, допущених у показниках раніше поданих податкових декларацій, у складі поточної декларації або в уточнюючому розрахунку лише у разі їх самостійного виявлення (до початку перевірки).

З матеріалів справи не вбачається, що вказані Позивачем уточнюючи розрахунки були прийняті відповідачем як податкова звітність, а відтак висновок Відповідача щодо що ВП ХАЕС занизив валові доходи за ІІІ квартал 2010 року у сумі 272 402,91 грн., чим порушив п.12.1.5 ст.12 Закону про прибуток, є обґрунтованим.

Крім того, в Акті перевірки (сторінки 68-69) Відповідач дійшов висновку, що підприємством на порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, завищено валові витрати за перевіряємий період на суму вартості оприбуткованих, але не оплачених протягом терміну позовної давності товарів (робіт, послуг), у розмірі 2498111,15 грн., у тому числі по періодах:

Також, Відповідач дійшов Висновку, що операція Позивача з ТОВ «Софітекс Трейд»(код за ЄДРПОУ 36176254) призвела до:

- порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р.із змінами та доповненнями, по ВП «Складське господарство»ДП НАЕК Енергоатом завищено валові витрати на вартість товарно-матеріальних цінностей отриманих безкоштовно в сумі 210 275 грн., оплату за які ВП «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»не проведено (відображено в п. 3.1.2 акту перевірки);

- порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р.із змінами та доповненнями, по ВП «РАЕС»ДП НАЕК Енергоатом завищено валові витрати на вартість товарно-матеріальних цінностей в сумі 43875 грн., оплату за які ВП «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»не проведено (відображено в п. 3.1.2 акту перевірки);

- так як дані товарно-матеріальні цінності не включаються до складу валових витрат, відповідно вони не беруть участі у розрахунку приросту убутку, таким чином, підягає зменшенню сума приросту по ВП «Складське господарство»за 2009р. в сумі 141600 грн., за І кв.2010р. в сумі 112550 грн., за І п/р.2010р. в сумі 112550,0 грн., за 3 квартали 2010р. в сумі 68675 грн., (відображено в п. 3.1.1 акту перевірки);

- порушення п.п.7.2.3, 7.2.4, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями) та п.17.2 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що привело до завищення податкового кредиту ВП «Атомкомплект»на загальну суму 50830,0 грн. (відображено в п. 3.2.2 акту перевірки).

В обґрунтування зазначеного висновку, Відповідач зазначає, що у зв'язку з тим, що після закінчення терміну позовної давності платником податку не здійснено компенсацію вартості оприбуткованих товарів (робіт, послуг), то відсутні законодавчі підстави для віднесення вартості цього товару (роботи, послуги) до валових витрат, оскільки його вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями.

Позивач з вказаними висновками Відповідача не погоджується.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно з п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8.

Судом встановлено, що позивач відповідно до умов договорів отримав товарно-матеріальні цінності, вартість яких віднесено до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання товарів).

Нестягнута після закінчення строків позовної давності кредиторська заборгованість була списана позивачем та відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включена ним до складу валового доходу підприємства у звітному періоді, у якому відбулося таке списання, що підтверджується податковими деклараціями позивача та не заперечується відповідачем.

Оскільки, судом встановлено, що Позивачем фактично вартість отриманих ТМЦ не сплачувалась, ТМЦ в податковому обліку відображено як доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги по заборгованості, за якою минув строк позовної давності, суд приходить до висновку, що Позивачем безпідставно віднесено суму сплачену до складу валових витрат та, відповідно, і податкового кредиту.

Так, на сторінках 69-71 Акту по відокремленому підрозділу «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»зазначено, що в порушення п. 5.1, абз.4 п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 № 334/94-ВР із змінами і доповненнями, ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість товару по операціях з придбання радіаторів опалювальних у підприємства ТОВ "Консалтингова компанія "Кріптон" (36140914) у сумі 262 492,50 грн.

Також,на сторінках 71-73 Акту по відокремленому підрозділу «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»зазначено, що порушення п. 5.1, абз.4 п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 № 334/94-ВР із змінами і доповненнями, ВП «ЗАЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість товару по операціях з придбання радіаторів опалювальних у підприємства ТОВ „Велика технологічна компанія” (34697345) у сумі 835 229,79 грн.

Крім того, на сторінках 76-80 акту перевірки На порушення п.п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». ВП «Донузлавська ВЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»віднесено до складу валових витрат кошти сплачені за придбання матеріалів для ремонту основних фондів за період 2009 рік та І кв. 2010 року з ТОВ «Укрімпекс»(код 36478194) на суму 119650,00 грн.

Позивач не погоджується з вказаним висновком оскільки посадовим особам органів ДПС було надано всі документи, що підтверджують проведення господарських операцій із зазначеними «фіктивними»контрагентами в тому числі і акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, видаткові та податкові накладні, результати вхідного контролю по якості, документи оприбуткування ТМЦ та документи, які підтверджують фактичне використання вказаних ТМЦ у виробництві, що було відображено в Акті. Отже на думку ДП НАЕК «Енергоатом»безпідставно визнавати «нікчемними»угоди умови яких виконанні контрагентами в повному обсязі.

Згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить зясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції.

3. Установлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так, судом встановлено, що між ВП«ЗАЕС»ДПНАЕК «Енергоатом»було укладено договір від 26.06.2009 №297/5/09УК на поставку радіаторів опалювальних з ТОВ«Консалтингова компанія «Кріптон».

Згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»ТОВ «Консалтингова компанія «Кріптон»за період вересень 2009 року задекларовано податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 16 846 грн., в тому числі з операції реалізації товарів на адресу ВП«ЗАЕС»ДПНАЕК «Енергоатом»на загальну суму 16 520,8 грн.

ВП«ЗАЕС»ДПНАЕК «Енергоатом»включено до податкового кредиту у вересні 2009 року податок на додану вартість з придбання радіаторів опалювальних у ТОВ «Консалтингова компанія «Кріптон»на загальну суму 52 498,50 грн.

Позивачем в судовому засіданні надано на підтвердження реальності правочину надано наступні бухгалтерські документи:

-приходні ордери №5/875/2 про оприбуткування радіаторів;

-видаткову накладну № РН-0000008 від 30.09.2009,

-рахунок фактуру-№СФ-000000023 від 30.09.2009,

-податкову накладу №5 від 30.09.2009,

-накладні - вимоги №5/875/164 102, №5/875/109, №5/875/108.

При цьому суд звертає увагу, що Позивачем як в ході перевірки так і суду не надано документів, які б підтверджували фактичне виконання умов вказаного договору, а саме: доказів поставки та транспортування ТМЦ, які є предметом договору, акти передачі ТМЦ.

-щодо фінансово-господарських операцій Позивача з ТОВ «Велика технологічна компанія».

Судом встановлено, що 24.07.2009 між ВП«ЗАЕС»ДПНАЕК «Енергоатом»та ТОВ «Велика технологічна компанія»укладено договір поставки продукції № 358(2)09УК.

Як зазначається відповідачем в акті документальної перевірки акт від 30.11.2010 р. №256/23-0/34697345 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Велика технологічна компанія»(код за ЄДРПОУ 34697345, надалі ТОВ «ВТК») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 згідно якого встановлено наступне.

«Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВТК»ч.1 ст.203, ст.215, ст.228, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України) по правочину, здійсненому ТОВ «ВТК»з ВП «ЗАЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»та порушення п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 (з урахуванням п.1.32, 1.31 ст.1), п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток та порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 (з урахуванням п.1.7 ст.1), пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість».

Вказаний висновок Відповідачем зроблено на підставі того, що постачальником вищезазначених товарів по ланцюгу постачання є ТОВ «Епсілон Україна».

ТОВ «Епсілон Україна», код за ЄДРПОУ 36258808, перебуває на обліку ДПІ у Печерському районі м. Києва. Юридична адреса ТОВ «Епсілон Україна»: м. Київ, вул. Щорса, буд. 32, вид діяльності - оптова торгівля будівельними матеріалами. Засновником, директором і головним бухгалтером в одній особі є ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2. Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 за останні два роки не отримував ніяких доходів, у т.ч. від діяльності підприємства ТОВ «Епсілон Україна», керівником та головним бухгалтером якого він обліковується. На підприємстві відсутні необхідні умови (склади, основні засоби, трудові ресурси, тощо) для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

У ТОВ «Епсілон Україна»згідно бази даних ОДПС єдиним постачальником товарів (послуг) є ТОВ «ЕТПКП «Електропроект», код ЄДРПОУ 33561808, ІПН 335618008233, зареєстроване на обліку в ДПІ у м. Енергодар Запорізької області. Підприємство має стан платника 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Засновником, директором і головним бухгалтером в одній особі є ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1. У відношенні керівника ТОВ ЕТПКП «Електропроект»ОСОБА_1 29.11.2009 порушено кримінальну справу №65099 за ознаками в його діях злочину передбаченого ст. 212 КК України. На підприємстві ТОВ «ЕТПКП «Електропроект»також відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Позивачем надано суду та долучено до матеріалів справи наступні бухгалтерські документа:

-договір поставки № 358(2)09УК, прибуткові ордери, видаткові накладні №РН-30/12-4, № РН-29/12-01, податкові накладні від 29.12.2009, 30.12.2009,

-договір поставки №502 (5)09УК від 12.10.2009, прибуткову накладну №233, від 10.12.2009, прибутковий документ №233 від 10.12.2009, видаткову накладну № РН-31/05, № РН-09/12 від 09.12.2009, податкову накладну №12 від 08.12.2009, №11 від 09.12.2009.

-договір поставки продукції № 456(2) 09УК від 15.09.2009, прибуткові ордери №2/25/61, №2/25/51 від 28.12.2009, прибуткові документи № 2/25/51 від 28.12.2009, №2/25/48 від 11.12.2009, видаткові накладні № РН-30/12, № РН-28/12 від 28.12.2009, № РН-17/12-01 від 11.12.2009, податкові накладні № 30/12-3 від 30.12.2009, №28/12 від 28.12.2009, №16/12 від 11.12.2009.

-договір поставки №631(2)09УК від 14.12.2009 та прибуткові ордери №2/25/59 від 30.12.2009, №2/25/60 від 30.12.2009, приходні документи №2/25/59 від 30.12.2009, №2/25/60 від 30.12.2009, видаткові накладні № РН-30/12 від 30.12.2009, №РН-30/12-1 від 30.12.2009, податкові накладні №30/12 від 30.12.2009, №30/12-1 від 30.12.2009.

-договір поставки №573(2)09УК від 18.11.2009, прибутковий ордер №2/25/62 від 30.12.2009, прибутковий документ №2/25/62 від 30.12.2009, видаткова накладна №РН-30/12-2 від 30.12.2009, податкова накладна №30/12-2 від 30.12.2009

При цьому суд звертає увагу, що Позивачем як в ході перевірки так і суду не надано документів, які б підтверджували фактичне виконання умов вказаного договору, а саме: доказів поставки та транспортування ТМЦ, які є предметом договору, акти передачі ТМЦ.

-щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ ТК «Укріпекс»

Так, судом встановлено, що ТОВ «ТК «Укрімпекс»(код ЄДРПОУ 36478194) є постачальником матеріалів для ремонту основних засобів ВП "Донузлавська ВЕС" ДП НАЕК «Енергоатом»сума поставки 119650 грн. ПДВ 23930 грн.

Згідно баз даних ПДС та Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за кодом ЄДРПОУ 36478194 ТОВ "ТК Укримпекс" значиться ТОВ "Росмеблі" (код ЄДРПОУ 36478194). З протоколу додаткового допиту свідка від 06.08.2010 року ОСОБА_3 директора ТОВ "ТК Укримпекс" стало відомо, що самостійно ніякої фінансово-господарської діяльності він не здійснював. ТОВ "ТК Укримпекс" було створено та зареєстровано на ОСОБА_3 для укладання фіктивних угод та безтоварних операцій. В березні 2010 року ТОВ "ТК Укримпекс" було скасовано свідоцтво ПДВ. Після цього підприємство було перереєстровано на ОСОБА_4 та змінено назву на ТОВ "Росмеблі".

Стан платника згідно баз даних - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Вид діяльності підприємства - оптова торгівля паливом.

Підприємство зареєстроване 27.04.2009 року №52150 ДПI в м. Сімферополі. ТОВ "Росмеблі" не звітує з квітня 2010 року.

Заступником начальника слідчого відділу податкової міліції ДПА в АР Крим майором податкової міліції Хіневичем І.І. порушено кримінальну справу проти керівників та засновників ТОВ «ТК «Укрімпекс»(код ЄДРПОУ 36478194) 26.06.2010 року №11008020003 за статтями:

- ч.5 ст.27 ч.2 ст.366, ч.2 ст.358 КК України «по факту легализации доходов полученных преступным путем совершенной по предварительному сговору группой лиц в особо крупных размерах, пособничества в служебном подлоге, повлекшего тяжкие последствия, подделки и сбыта заведомо поддельных документов по признакам составов преступлений»;

- ч.2 ст.205 КК України «по факту фиктивного предпринимательства, совершенного повторно по признакам составов преступлений»;

- ст.209, ч.5 ст.27 ч.2 ст.366, ч.2 ст.358 КК України «по факту легализации доходов полученных преступным путем совершенной по предварительному сговору группой лиц в особо крупных размерах, пособничества в служебном подлоге, повлекшего тяжкие последствия, подделки и сбыта заведомо поддельных документов по признакам составов преступлений»;

- ч.2 ст.366, ч.3 ст.358 КК України «По эпизодам совершения служебного подлога, повлекшего тяжкие последствия и использования заведомо поддельных документов»;

Також, Відповідач вказує, що у зазначеній кримінальній справі складено та затверджено обвинувальний висновок.

На підставі викладеного, Відповідач дійшов до висновку, що укладена ВП «Донузлавська ВЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»з ТОВ «ТК «Укрімпекс»була спрямована не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже діяла з метою, спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування. Оскільки така мета суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу, вона є суперечною інтересам держави і суспільства та підлягає визнанню недійсною із застосування наслідків, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України.

Позивач не погоджується з вказаним висновком Відповідача оскільки ході перевірки ДП НАЕК «Енергоатом»посадовим особам органів ДПС було надано всі документи, що підтверджують проведення господарських операцій із зазначеними контрагентами в тому числі і акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, видаткові та податкові накладні, результати вхідного контролю по якості, документи оприбуткування ТМЦ та документи, які підтверджують фактичне використання вказаних ТМЦ у виробництві, що було відображено в Акті. Таким чином підтверджено факти отримання Компанією ТМЦ від ТОВ «ТК «Укрімпекс»в повному обсязі та проведення розрахунків із ними згідно умов укладених договорів. Отже на думку ДП НАЕК «Енергоатом»безпідставно визнавати «нікчемними»угоди умови яких виконанні контрагентами в повному обсязі.

Також в судовому засіданні Позивачем надано копії видаткових накладних ВАТ «ТК «Укрімпекс», які долучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що свідоцтво ПДВ ТОВ "ТК Укрімпекс" скасовано в березні 2010 року, тобто на момент здійснення правочину ТОВ "ТК Укрімпекс" було зареєстровано платником ПДВ та мало відповідне свідоцтво.

При цьому суд звертає увагу, що Позивачем як в ході перевірки так і на запит суду не надано документів, які б підтверджували фактичне виконання умов вказаного договору, а саме: доказів поставки та транспортування та передачі основних засобів, які є предметом договору.

Оскільки, судом встановлено, що ТОВ "ТК Укрімпекс" фінансово-господарської діяльності не здійснювало, суд приходить до висновку про фіктивність спірного правочину, тобто, визнання таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України), що є безумовною підставою для визнання вказаного правочину недійсним.

Так, відповідно до ст.42 Цивільного кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Так, судом не встановлено факту передачі ТМЦ, відповідно до умов вказаних договорів від контрагентів Позивача, в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування та передачу ТМЦ.

Враховуючи вищевикладене, правочини нібито укладені між Позивачем та контрагентами ТОВ «Велика технологічна компанія», ТОВ «Епсілон Україна», ТОВ "ТК Укрімпекс" не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1. ст.215 ЦК України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) „підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу."

Відповідно до п.2. ст.215 ЦК України від 16.01.2003 року № 435 - IV (зі змінами та доповненнями) „недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Отже, оскільки судом встановлено, що договір №69 від 22.02.2011 не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, Позивачем не надано доказів факту придбання послуг, відповідно до умов вказаного договору, суд приходить до висновку, що зазначений договір є нікчемними, а право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виданої на виконання такої угоди, не виникає.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного договору не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Виконання господарських зобов'язань за зазначеними договорами спрямоване не на реальне настання правових наслідків, що обумовлено договором, а саме договір укладений з метою незаконного відшкодування податку на додану вартість по зазначеним операціям.

Крім того, в Акті перевірки (стор. 153 168) вказано, що ВП «ЗАЕС»завищено податковий кредит внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, що надані ТОВ «Консалтингова компанія «Кріптон», ТОВ «Велика технологічна компанія», ТОВ ТК «Укріпекс», договори з якими перевіряючий орган вважає нікчемними.

Оскільки, судом встановлено, що правочини нібито укладені між Позивачем та контрагентами ТОВ «Велика технологічна компанія», ТОВ «Епсілон Україна», ТОВ "ТК Укрімпекс" не спричинили реального настання юридичних наслідків, суд приходить до висновку, що Позивачем безпідставно, віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми сплачені ТОВ «Консалтингова компанія «Кріптон», ТОВ «Велика технологічна компанія», ТОВ ТК «Укріпекс»у звязку з закупкою товарів та послуг.

Також, в Акті перевірки вказано, що ДП «НАЕК «Енергоатом»завищено податковий кредит на загальну суму 525000,0 грн. внаслідок віднесення сум ПДВ сплаченого у складі вартості аудиторських послуг наданих ТОВ «Бізнес Аудит Консалтінг Саксес», згідно договору №38-9/2533-1/15-НАЕК від 09.10.2009 року та ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги», згідно договору №AABS-2008-903 від 28.10.2008 року (№2348-1/15-НАЕК), що на думку Відповідача не пов'язані з власною господарською діяльністю Компанії.

Фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки про порушення товариством пунктів 5.1, 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ з оплати аудиторських послуг, сплачених на користь ТОВ «Бізнес Аудит Консалтінг Саксес»та ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги».

Висновок щодо не приналежності аудиторських послуг до господарської діяльності ДП «НАЕК «Енергоато컴рунтується на тому, що Компанією не надано для перевірки документів, що доводять необхідність вищезазначених послуг у межах господарської діяльності платника податку.

Позивач не погоджується з вказаним висновком мотивуючи тим, що факти надання зазначених документів для перевірки підтверджуються відповідними записами в журналі надання документів для перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом»та особистими підписами фахівців ДПС, що проводили перевірку.

Обґрунтовуючи доводи про неправомірне визначення контролюючим органом податкових зобов'язань, позивач посилається на підтвердження валових витрат та податкового кредиту за вищевказаний період первинними документами, а саме: актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звітами про виконану роботу та податковими накладними, які, на думку позивача, є достатньою підставою для відтворення господарської операції з придбання аудиторських послуг у податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість у розумінні спеціальних податкових законів.

Так, підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону). Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Аналогічний висновок міститься в оглядовому листі Вищого адміністративного суду України від 06.07.2009 N 982/13/13-09.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги»укладено договір про надання професійних послуг №AABS-2008-903 від 28.10.2008. Предметом договору є проведення аудиту фінансової звітності замовника, складеної у відповідності до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Виконавець проведе аудит відповідно до Міжнародних стандартів аудиту (МСА).

Як вбачається з акту перевірки, висновок Відповідача щодо порушення Позивачем вимог законодавства ґрунтується на тому, щодо перевірки не надано аудиторського звіту українською мовою, оскільки тільки первинні документи складені державною (українською) мовою засвідчують факт отримання робіт (послуг) та є підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та є підтвердженням для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Бізнес Аудит Консалтінг Сакесс»укладено договір №38-9/2533-1/15-НАЕК від 09.10.2009, відповідно о умов якого Виконавець зобовязується надати Замовнику (позивачу) аудиторські послуги шляхом обґрунтування застосування збільшених норм амортизаційних відрахувань у податковому обліку Замовника згідно Технічного завдання та Календарного плану, які є невідємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору, складено акт прийому-передачі послуг №15/11-09 від 05.11.2009 року, відповідно до якого виконавцем в повному обсязі надано аудиторські послуги та передано для використання в господарській діяльності: письмовий звіт незалежних аудиторів щодо фінансової та податкової звітності з питань нарахування амортизаційних відрахувань основних фондів Позивача за період з 01.01.2006 по 31.12.2008; письмовий звіт щодо аналізу застосування різних методів нарахування амортизації в бухгалтерському обліку. Проект розрахунку економічного ефекту від застосування збільшених норм амортизації; законодавче обґрунтування з процедури переходу на збільшені норми амортизації в податковому обліку.

Як вбачається з акту перевірки, до перевірки надано аудиторський звіт про стан бухгалтерського та податкового обліку основних фондів Позивача за період 2006-2008 роки. Аудиторські звіти незалежних аудиторів щодо фінансової та податкової звітності з питань нарахування амортизаційних відрахувань основних фондів Позивача за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 щодо аналізу застосування різних методів нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, проект розрахунку економічного ефекту від застосування збільшених норм амортизації та законодавче обґрунтування з процедури переходу на збільшені норми амортизації в податковому обліку до перевірки не надано.

Так, основними документами, що регулюють аудиторську діяльність, є Закон України «Про аудиторську діяльність»від 22.04.1993 № 3125-XII (далі Закон № 3125) та Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (далі МСА). Вони затверджені як Національні стандарти аудиту протоколом засідання АП України від 18.04.2003 р. № 122. МСА не мають законодавчої сили, несуть рекомендаційний характер і діють лише в рамках норм Закону № 3125.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3125 аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.

Підсумовуючи викладене, первинними документами розумінні п.п. 1,2 ст. 9 Закону №996, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №283/97-ВР, договір про надання послуг, акт прийому виконаних робіт із зазначенням в ньому конкретного переліку наданих послуг, місця і дати надання, документальне підтвердження зв'язку наданих послуг з господарською діяльності підприємства.

При цьому, Акт приймання-здачі наданих послуг має містити всі вимоги первинного документа, наведені у ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надано до перевірки договір про надання послуг, акт прийому виконаних робіт із зазначенням в ньому конкретного переліку наданих послуг, місця і дати надання, при цьому відповідачем не надано документального підтвердження зв'язку наданих послуг з господарською діяльності підприємства.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №506 від 20.05.2009 «Про затвердження Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій», Позивач входить до переліку державних підприємств, щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій, а відтак суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено необхідність укладання вищевказаних договорів про надання аудиторських послуг, а відтак висновок Відповідача, що вказані послуги не повязані з господарською діяльністю Позивача, знайшов своє підтвердження матеріалами справи.

Також, на сторінках 97 - 106 Акту по ВП «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»зазначено: на порушення п. 1.25 ст. 1, п.5.1, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями), ВП «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»(основна діяльність) у 3 кварталі 2009р. віднесено до складу валових витрат суми простроченої безнадійної дебіторської заборгованості по підприємству ТОВ «ДП СКИТ», термін позовної давності якої минув, формування якої не підтверджено первинними документами, в результаті чого завищено валові витрати за 2009 рік на загальну суму 18333016,33 грн.

Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що Рішення арбітражного суду м. Києва від 12.10.2000 № 3/480 прийнято на підставі оригіналів відповідних первинних документів (довіреність ЯАО №858161, акт прийому передачі векселів від 30.06.99, видатковий касовий ордер № 107 від 30.06.99, описаних в судовому рішенні).

Так, судом встановлено, що на балансі підприємства обліковувалась дебіторська заборгованість ТОВ «ДП СКИТ», на підставі рішення арбітражного суду м. Києва від 12.10.2000 № 3/480 про визнання вимог на суму 18333016,33 грн. та держмита 1700 грн.

В ході подальшого ведення претензійної роботи було порушено справу про банкрутство ТОВ «ДП Скит». Згідно з Постановою господарського суду м. Києва від 26.11.2007 по справі № 23/324-б ТОВ «ДП Скит»ліквідовано.

Відповідно до листа Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/54 від 14.01.2009 ТОВ «ДП Скит»виключено з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до п.1.25 ст. 1 Закону про прибуток, безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

- заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підста вою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до вимог п.п.5.3.9. п5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки, Позивачем не надано до перевірки документи на підставі яких сформовано дебіторську заборгованість, суд приходить до висновку, що Позивачем безпідставно, в порушення вимог п. 1.25 ст. 1, п.5.1, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону №334/94-ВР віднесено до складу валових витрат безнадійну заборгованість в сумі 18333016,33 грн.

На сторінка 86-90 Акту перевірки Відповідач дійшов висновку, щодо порушення Позивачем пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. № 283/97 (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено валові витрати за І півріччя 2010 року в сумі 66577986 грн., в тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 66577 986 грн., внаслідок невідповідності фактів здійснення господарських операцій з фіксуванням їх первинними документами відповідно до акту №1 від 20.04.2010 приймання виконаних підрядних робіт за грудень2008-жовтень 2009 року.

Так, судом встановлено, що відповідно до технічного рішення ТР-396/2009 від 09.11.2009 №151/125-ТР-ЄЦ «Про виконання капітального ремонту турбогенератора ТГ-6 інвентарний №98841 на енергоблоці №4 з заміною стартора»вирішено провести ремонт ТГ-6 на енергоблоці №4.

Згідно з актом демонтажу №151/557 від 21.12.2009 вказаного стартора, відповідно до Договору №2/09-РАЕС від 04.12.2009, у відповідності до вказаного технічного рішення виконані роботи по демонтажу стартора та складено Акт від 31.12.2009 №61-7335 приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів.

Відповідно до умов вказаного договору (п. 3.4, 3.5, 5.10), розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі оформлених актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 протягом 30 банківських днів з моменту їх підписання Замовником, приймання виконаних Генпідрядником робіт оформлюється двохстороннім актом здавання-приймання виконаних робіт окремими формами на капітальний та поточний ремонт до 28 числа поточного місяця.

Відповідно до Акту №АК.0009.Ц.287 від 22.01.2010 приймання-передачі товарно-матеріальних ресурсів та авізо №1 від 25.01.2010 вартість ТМЦ (стартора) передано ВП РАЕС.

Як вбачається з накладних на перевезення №40348662 та № 40348661 від 18.12.2009 ТМЦ (стартор) надійшов 20.12.2009 та оформлення видачі вантажу відбулось 23.12.2009.

Авізо №62 від 22.06.2010 від ВП Южноукраїнська АЕС передано ВП РАЕС витрати по капітальному ремонту.

Відповідно до Ату №1 від 20.04.2010 на виконання умов договору №25-06 від 07.07.2006 та додаткової угоди №31 від 31.03.2010, замовник ДП НАЕК «Енергоатом»отримав, а генпідрядчик ЗАТ «Атоменергозбуд»виконав (субпідрядник ТОВ ВГЦ «Піраміда») роботи по капітальному ремонту із заміною обмотки сатртора турбогенератора №17576 на майданчику енергоблоку №3.

Також, актом №1 від 20.04.2010 ЗАТ «Укратоменергобуд»передало по внутрішньогосподарським розрахункам витрати на загальну суму 72975098,4 грн. (60812582 грн, 12162516,4 грн. сума ПДВ), матеріали замовника на суму 5765404 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні наступні документи:

·Акт здачі-приймання робіт згідно з договором № 1/10-РАЕС (виконавець ІВП «Ременерго» у формі ТзОВ) за січень 2010 р.;

·Акт № 151/31-1 про використання матеріалів замовника за січень 2010 р..

·Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів (типова форма ОЗ-2) за січень 2010 р.;

·Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів (типова форма ОЗ-2) за червень 2010 р.;

Слід ураховувати, що згідно зі ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують і підтверджують здійснення цих операцій.

Приймання виконаних робіт після ремонту, модернізації, реконструкції тощо оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів типової форми № ОЗ-2, затвердженої наказом Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку»від 29.12.95 р. № 352. Акт має бути підписано працівником цеху (відділу, групи), уповноваженим приймати об'єкт основних засобів, і представником цеху, що виконав ремонт або інші поліпшення. Акт підписується головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства. Дані про зміни техніко-економічної характеристики (вартість, площа, потужність тощо) у результаті проведених поліпшень заносяться в технічний паспорт, інвентарні картки, регістри аналітичного обліку відповідних об'єктів основних засобів.

При проведенні робіт підрядним способом (стороннім підприємством) первинним документом є акт про виконані роботи, замовлення-наряд. Оформлені відповідно до п. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV.

При проведенні поточного й капітального ремонту будинків і споруджень (як підрядним, так і господарським способом) наказом Держкомстату України та Держкомстрою України «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»від 21.06.2002 р. № 237/5 передбачено складання довідки про вартість виконаних робіт типової форми № КБ-3. Якщо такі роботи виконуються із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, організацій, установ державної форми власності, то разом із складанням довідки складається акт приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2в. Акт форми № КБ-2в складається щомісячно спеціалістами будівельної організації.

Вартісні показники форми № КБ-2в відображаються за цінами, визначеними договірною ціною в поточних цінах, які підтверджено підрядником і узгоджено із замовником. У вільних рядках акта вказується вид, обсяг і вартість виконаних у звітному періоді робіт. Вартість окремих видів робіт визначається шляхом калькулювання на підставі витрат ресурсів згідно з ресурсними елементними кошторисними нормами на одиницю вимірювання обсягу виконаних робіт та їх вартості в поточних цінах. Прямі, загальновиробничі, адміністративні та інші витрати на будівництво визначаються відповідно до ДБН.

Таким чином, виходячи із вищезазначеного, Позивачем прийнято до обліку акт №1 від 20.04.2010 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2008р.- жовтень 2009р., складений з порушенням вимог спільного наказу Держкомстату і Держкомбуду «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»від 21.06.2002 р. № 237/5 та підписаний з порушенням ст.1, ч.1,ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. № 996-XIV.

Згідно з пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, у межах, установлених пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 цього Закону.

Підпункт 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 334/94-ВР регулює розподіл витрат на поліпшення основних засобів на витрати, що підлягають включенню до складу валових витрат, і на витрати, що підлягають амортизації. Регулювання здійснюється в такий спосіб:

платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до складу валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів (у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних засобів) у сумі, що не перевищує 10 % від сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок такого звітного періоду. Такий 10-відсотковий ліміт може бути використано у будь-якому звітному періоді (як в I кварталі, так і протягом року);

витрати, що перевищують вищезазначений 10-відсотковий ліміт, розподіляються пропорційно фактично понесеним витратам на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 або окремих об'єктів основних фондів групи 1 і збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп або окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. Розподілені витрати, спрямовані на збільшення балансової вартості об'єктів і груп, підлягають коректуванню після закінчення кожного звітного періоду.

Отже, згідно з п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Позивач мав право на віднесення до валових витрат витрати на капітальний ремонт статора зав.№ 17576 турбогенератора ТГ-6 інв.№ 98841 в сумі 66577985,96 грн. протягом звітного періоду, а саме: в грудні 2008 року та січень-жовтень 2009 року відповідно до п.5.1 договору № 25-06 від 07.07.2006, а саме відповідно до умов договору «до 28 числа поточного місяця».

Отже, Позивачем в порушення пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. № 283/97 (із змінами і доповненнями) завищено валові витрати за І півріччя 2010 року в сумі 66577986 грн., в тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 66577 986 грн.

Також, на сторінках 114 - 116 Акту по ВП «Складське господарство»ДП «НАЕК «Енергоатом»зазначено: на порушення абз.4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 № 283/97-ВР, ВП «Складське господарство»включено до складу валових витрат в ІІ кварталі 2010 року витрати в сумі 1 410 грн., що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (відсутні оригінали підтверджуючих документів про сплату готівкових коштів за проживання в готелі «Експрес»м. Києва підзвітною особою ОСОБА_5 згідно авансового звіту № 40 від 21.06.2010). Наказом ВП СГ від 15.06.2010 № 24к ОСОБА_5 відряджено до ДП «НАЕК «Енергоатом» (м. Київ) на період з 17.06.2010 до 19.06.2010 для участі у нараді головних бухгалтерів відокремлених підрозділів відповідно до факсограми ДП «НАЕК «Енергоатом»від 14.06.2010 № 637/15 «Про проведення наради». На підставі наказу №24к ОСОБА_5 було оформлено посвідчення про відрядження № 33 та перераховано на картковий рахунок аванс у сумі 1 410,00 грн. згідно платіжного доручення № 1075 від 16.06.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, оригінали документів, які були додані до авансового звіту, у подальшому були втрачені.

Також, судом встановлено, що оригінали документів відновлено, а саме: Позивачу надіслано дублікат рахунку-фактури № 70634 від 17.06.2010 на суму 1 410,00 грн. (у т.ч. ПДВ 235,00 грн.) та копію касового чека № 7368 від 17.06.2010 на суму 1 410,00 грн. (у т.ч. ПДВ 235,00 грн.), тобто відповідно до пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону №334 поновлено документи в даному звітному періоді.

Висновок Відповідача, що витрати за проживання в готелі «Експрес»в сумі 1410,00 грн. не підтвердженні відповідними первинними документами не відповідає дійсності.

Отже, позивачем правомірно, відповідно до пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону №334 віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 1410,00 грн.

Так, перевіркою (сторінки 116-121) встановлено, що Позивач в порушення п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР із змінами і доповненнями та Наказу ДПА України від 29.03.2003р. № 143, зі змінами та доповненнями, «Про порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за N 271/7592 та узгоджено Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 31.03.2003р. № 06-10/239), ДП «НАЕК «Енергоатом»не правомірно 06.11.2009 змінило рішення щодо застосування норм амортизаційних відрахувань шляхом перерахунку амортизаційних відрахувань балансової вартості основних виробничих фондів в податковому обліку за податкові звітні періоди починаючи з 01.07.2006, таким чином підприємство здійснило перерахунок суми амортизаційних відрахувань за період з 01.07.06 по 31.12.09, збільшивши норми амортизаційних відрахувань по обєктах, що придбані, споруджені до 01.01.04, 1 групи на 0,75% (з 1,25% до 2%), 2 групи на 3,75% (з 6,25% до 10%), 3 групи на 2,25% (з 3,75% до 6%), в результаті чого завищено валові витрати по рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»на суми перерахунку амортизаційних відрахувань за 3,4 квартали 2006, 2007 та 2008 роки на 866 448222,0 грн.

Згідно з Актом перевірки, вказане порушення виникло оскільки Позивачем в кінці 2009 року здійснено перерахунок амортизаційних відрахувань балансової вартості основних виробничих фондів в податковому обліку за податкові звiтнi періоди, починаючи з 01.07.2006 року, а саме: різницю донарахованої суми амортизаційних відрахувань за Ш квартал 2006 року та IV квартал 2006 року включило до складу валових витрат в Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року та різницю донарахованої суми амортизаційних відрахувань за звітні періоди з 2007 року по 2008 рік (з одночасним застосуванням на кожне 1 число року коефіцієнту індексації до балансової вартості основних фондів та відповідно до податкової амортизації) включно до складу валових витрат в Декларації з податку прибуток за 2009 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПА України листом від 06.11.2009 № 11206/6/15-0216 повідомила Позивача про можливість застосування «нових»норм амортизаційних відрахувань, що набули чинності з 01.01.2004 до вартості обєктів основних фондів, що були придбані до підприємством до вказаної дати. Також у вказаному листі ДПА України було зазначено що, «у разі, якщо підприємство фактично не скористалося цим правом у вказані періоди, воно не позбавлено чинним законодавством права на здійснення відповідного перерахунку за відповідні періоди у межах строків встановлених Законом України №2181».

За результатом розяснення ДПА України, Позивачем видано Окреме доручення Президента ДП "НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_6 від 06.11.2009 року щодо проведення такого перерахунку.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, порушення вимог п. 8.6.1 Закону N 283/97-ВР полягає в тому, що Позивач не довів при здійсненні вказаного перерахунку амортизації до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал звітного податкового року (мається на увазі вказаних 2006, 2007 та 2008 роки) інформації про факт існування (та зміст) прийнятого ним (Позивачем) рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом, що на думку Відповідача не дає законних підстав для застосування єдиних передбачених законодавством з 2004 року норм податкової амортизації.

Відповідно до п.п. 8.6.1. п. 8.6 ст. 8 Закону N283/97-ВР, норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

група 1 - 2 відсотки;

група 2 - 10 відсотків;

група 3 - 6 відсотків;

група 4 - 15 відсотків.

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом.

Зазначене рішення: приймається платником податку до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року; доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.

Як вбачається з акту перевірки, ДП «НАЕК «Енергоатом»протягом 2006-2009 року застосовувало норми амортизаційних відрахувань до 1 групи і 1,25% і 2%, до 2 групи і 6,25% і 10%, до 3 групи і 3,75% і 6%.

Про застосування таких норм амортизації ДП „НАЕК „Енергоатом” повідомляло податковий орган шляхом надання додатку К1/1 до декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2006 року (від 05.05.2006р. №5362 ), за 1 квартал 2007 року (від 10.05.2007р. №6285) , за 1 квартал 2008 року (від 12.05.2008 №5920), за 1 квартал 2009 року (від 12.05.2009 №187942), в яких підприємство чітко розділяло 7 груп основних фондів з відповідними нормами амортизаційних відрахувань

Наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, зі змінами та доповненнями, затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за N 271/7592 та узгоджено Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 31.03.2003р. № 06-10/239). Даним наказом затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємств та додатки до неї та встановлено, що таблиця 2 „Розрахунок амортизаційних відрахувань” Додатку К 1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації заповнюється окремо по амортизації витрат, здійснених платником податку до 01.01.2004 та після 01.01.2004.

Отже, в порушення п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР із змінами і доповненями та Наказу ДПА України від 29.03.2003р. № 143, зі змінами та доповненнями, «Про порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за N 271/7592 та узгоджено Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 31.03.2003р. № 06-10/239), ДП «НАЕК «Енергоатом»06.11.2009 змінило рішення щодо застосування норм амортизаційних відрахувань шляхом перерахунку амортизаційних відрахувань балансової вартості основних виробничих фондів в податковому обліку за податкові звітні періоди починаючи з 01.07.2006, таким чином підприємство здійснило перерахунок суми амортизаційних відрахувань за період з 01.07.06 по 31.12.09, збільшивши норми амортизаційних відрахувань по обєктах, що придбані, споруджені до 01.01.04, 1 групи на 0,75% (з 1,25% до 2%), 2 групи на 3,75% (з 6,25% до 10%), 3 групи на 2,25% (з 3,75% до 6%), в результаті чого завищено валові витрати по рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»на суми перерахунку амортизаційних відрахувань за 3,4 квартали 2006, 2007 та 2008 роки на 866 448222,0 грн.

Також, під час проведення перевірки встановлено, що відповідно до контракту № 21-06/2586 від 29.12.1997 та додаткової угоди № 21-06/2379 від 15.12.2008, укладених ДП НАЕК „Енергоатом” з ОАО „ТВЕЛ” (РФ, 119017, г. Москва, ул. Большая Ординка, 24/26) здійснювалась поставка ядерного палива другого покоління для експлуатації на енергоблоках ВВЕР-440 ВП «РАЕС»№ 1 и № 2.

Відповідно до Додаткової угоди № 21-06/2379 до контракту № 21-06/2586 ВАТ «ТВЕЛ»(Росія) передано на ВП «Рівненська АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»технічну документацію з впровадження палива удосконаленої конструкції (другого покоління) для ядерних реакторів ВВЕР-440 на зброшурованих паперових носіях згідно наступних документів:

1.ВМД № 204020012/9/000148 від 23.11.2009, рахунок № 001205 від 14.10.2009 на суму 14 424 600,0 руб., акт приймання-передачі розробленої документації від 17.11.2009 на суму 14 424 600,0 руб., акт від 17.11.2009 про відшкодування постачальнику додаткових затрат на транспортування та митне оформлення, повязаних з поставкою документації для обґрунтування безпеки і впровадження в експлуатацію палива другого покоління на суму 120 000,0 руб.;

2.ВМД № 204020012/9/000153 від 04.12.2009, рахунок № 001342 від 16.11.2009 на суму 235 4800 руб., акт приймання-передачі від 30.11.2009 (вартість документації, переданої по даному акту 2 354 800 руб, акт приймання-передачі розробленої документації від 30.11.2009 на суму 2 354800 руб.;

3.ВМД № 204020003/2010/000069 від 06.04.2010, рахунок № 00236 від 19.02.2010 на суму 7 563 200руб., акт приймання-передачі розробленої документації від 23.03.2010 на суму 7 563 200,0 руб., акт від 23.03.2010 про відшкодування постачальнику додаткових затрат на транспортування та митне оформлення, повязаних з поставкою документації для обґрунтування безпеки і впровадження в експлуатацію палива другого покоління на суму 120 000,0 руб.;

4.ВМД № 204020003/2010/000187 від 21.08.2010, рахунок № 827 від 19.07.2010 на суму 1 624 000 руб., акт приймання-передачі розробленої документації від 08.10.2010 на суму 1 624 000,0 руб.

Згідно з авізо ДП «НАЕК «Енергоатом»№ 445 від 01.12.2009 на суму 4 005 549,49 грн., авізо ВП РАЕС № 449 від 31.12.2009 на суму 642 389,44 грн., авізо ДП «НАЕК «Енергоатом»№165 від 30.04.2010 на суму 2 070 382,85 грн., авізо ДП «НАЕК «Енергоатом»№401 від 08.10.2010 на суму 431 797,24 грн.

В ході перевірки Відповідач дійшов висновку, що Підприємством не нараховано податок на додану вартість на вартість послуг, отриманих від нерезидента, по розробці технічної документації щодо впровадження паливаудосконаленої конструкції, що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на 1 398 303,0грн., в т.ч. :

- Листопад 2009 року в сумі 945 596,0грн.

- Березень 2010 року в сумі 409 697,0грн.

- Серпень 2010 року в сумі 43010,0грн.

Позивач з думкою Відповідача не погоджується та зазначає, що ним відповідно до п. 6.5 Закону № 168/97-ВР обчислені податкові зобовязання з ПДВ по факту поставки товарно-матеріальних цінностей технічної документації, на загальну суму 1 398 303,0 грн.

Так, відповідно до умов Угоди №1 та додаткової Угоди №21-06/2379 від 25.12.2008 до контракту №21-06/2586 від 29.12.2009, предметом вказаних угод є поставка інформація необхідної для виконання Контракту у вигляді розроблених документів на паперових носіях.

Відповідно до актів прийому-передачі від 17.11.2009, 30.11.2009, 23.03.2010, 08.10.2010, Позивач прийняв розроблену технічну документацію та актами від 17.11.2009, 23.03.2010 про оплату додаткових витрат на транспортування вказаної документації.

Відтак, факт отримання послуг відповідно до контракту № 21-06/2586 від 29.12.1997 та додаткової угоди № 21-06/2379 від 15.12.2008, укладених ДП НАЕК „Енергоатом” з ОАО „ТВЕЛ” підтверджується наявним матеріалами справи.

Отже, висновок Відповідача про порушення Позивачем п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3, п. 4.3 ст. 4, п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»та не нарахування податку на додану вартість за отримані послуги, що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на 1 398 303,0грн, знайшов своє підтвердження матеріалами справи.

Також, в Акті перевірки Відповідач дійшов висновку про порушення п.п.4.5.1. п.4.5. ст..4, п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР УКБ ВП ХАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ при отриманні ремонтно відновлювальних робіт 1 черги енергоблоку № 3 в сумі 24 997 грн., (вартість робіт 149 982 грн.) та робіт на влаштування і розбирання внутрішніх інвентарних трубчастих риштувань в сумі 12 903 грн., (вартість робіт 77 418 грн.)

Так, Проведеною перевіркою Голов КРУ встановлено завищення вартості ремонтно відновлювальних робіт 1 черги енергоблоку № 3 та їх відповідності вимогам ДБН Д 1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", які затверджені Наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, а саме недотримання вимог п. 3.1.14.6 вищевказаних норм призвело до завищення вартості робіт в сумі 149 982 грн., в т. ч. ПДВ 24 997 грн., а також в порушення вимог п.3.3.10.1. ДБН Д.1.1-1.2000 встановлено неправомірне віднесення додаткових понад нормативних трудових і матеріально-технічних ресурсів в Акти виконаних робіт на влаштування трубчатих риштувань за РЕКН Е8-36-1 та Е8-36-2, що призвело до завищення вартості робіт в сумі 77418 грн., в т. ч. ПДВ 12903 грн.

Вказані роботи підприємством віднесено до податкового кредиту в сумі 37 900 грн.

Позивач не погоджується з вказаним висновком Відповідача та зазначає, що твердження викладені в акті Голов КРУ ґрунтуються на висновках спеціалістів, що не мають необхідної для проведення такого аналізу кваліфікації та спеціалізованої вищої технічної освіти. Проведення аналізу правильності віднесення витрат та взагалі їх розподілення між відповідними статтями кошторису витрат не можливе без застосування сертифікованого спеціального програмного комплексу АВК-3, що в даному випадку не використовувалось.

Відповідно до ст. 69 кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Так, суд звертає увагу, що в матеріалах справи доказів оскарження вказаного Акту КРУ не має, а тому суд приходить до висновку, що обставини викладені в Акті КРУ, щодо завишення цін

Оскільки за результатом ревізії КРУ зменшено вартість виконаних будівельно-монтажних робіт на суму 227400,00 грн., та встановлено, що відповідно до п.3.3.10.1. ДБН Д.1.1-1.2000 виконання наведених будівельно-монтажних робіт не підлягає віднесенню до податкового кредиту, судом встановлено, що вказаний акт не оскаржено, суд приходить до висновку, що Позивачем в порушення вимог п.п.4.5.1. п.4.5. ст.4, п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР віднесено до складу податкового кредиту в сумі 37 900 грн.

Крім того, Відповідач під час проведення перевірки (стор. 188 191), дійшов висновку, що ВП «Атомкомплект»завищено податковий кредит внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ сплаченого за виконані ТОВ «Діаконт»(Росія) роботи, що нібито не мають відношення до господарської діяльності Компанії в сумі 687 184,7 грн

В обґрунтування вказаного висновку Відповідач зазначає, що укладення угоди з розробки, виготовлення та поставки обладнання після затвердження Звіту ДКЯРУ України про виготовлення аналогічного обладнання свідчить про те, що Позивачем оплачено створення завідома не потрібного продукту.

Позивач не погоджується з вказаним висновком Відповідача та зазначає, що укладення угоди з розробки, виготовлення та поставки обладнання для блоку № 2 ХАЕС після затвердження Звіту ДКЯРУ України про виготовлення аналогічного обладнання для блоку № 4 РАЕС свідчить про те, що посадовими особами Компанії правомірно прийнято рішення щодо оплати за рахунок позики ЄБРР, отриманої під гарантію Уряду України, створення потрібного продукту, що призвело до врахування у складі податкового кредиту податку в сумі 687 184,69 грн. в червні 2010 року.

Так, між ВП «Атомкомплект»та ЗАТ «Діаконт»(Росія) укладено договір від 29.10.2008 №1116408212 на розробку, виготовлення та поставку обладнання «Машина для підйому паливної касети, що впала в реакторі чи басейні».

Договір укладено відповідно до проведеного тендеру 15.09.2008 загальною вартістю 1 809 500,0 Євро.

Вартість наданих послуг згідно з актом приймання - передачі № 1 від 11.05.2010 та технічного акту приймання послуг за договором з ЗАТ «Діаконт»(Росія) від 29.10.2008 № 1116408212 становить 3441052,84 грн.

Крім того, між ВП «Атомкомплект»та ЗАТ «Діаконт»(Продавець, Росія) укладено додаткову угоду № 1 від 08.04.2010, з метою призупинення виконання зобов'язання по договору від 29.10.2008 № 1116408212. Умовою розірвання Договору (П.2.4) є визнання зобов'язання Покупцем оплати вартості фактично наданих і підтверджених послуг по розробці, узгодженню, також виготовленню технічної документації (ТЗ, ТП, робочої конструкторської документації).

Розмір виконаних послуг, визначений (п.2.6 додаткової угоди) станом на 29.07.2009 на підставі наданих документів щодо фактичних витрат Продавця, складає 340 618,98 Євро.

Згідно акту ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»та її відокремлених структурних підрозділів Головного контрольно-ревізійного управління України №05-21/168 від 27.10.2010р. за період з 01.04.2008-30.06.2010р. зазначено, що до ревізії надано Звіт про виконання заходу модернізації № 20131 з підвищення безпеки і надійності енергоблоку № 2 ВП ХАЕС «Розробка обладнання для підйому паливної касети, що впала в реакторі чи басейні», підписаний провідними спеціалістами ВП ХАЕС та ДП «НАЕК «Енергоатом», затверджений генеральним директором ВП ХАЕС Н.С.Панащенко 08.04.2009 та узгоджений заступником голови Держатомрегулювання С.Г.Божко 29.04.2009 № 15 - 18/5-3/2403.

Відповідно до Звіту, комплект обладнання призначений для використання на всіх енергоблоках з реакторами типу ВВЕР - 1000.

У заключному розділі Звіту вказано, що відповідно до протоколу технічного засідання від 20.05.2008, затвердженого заступником Голови Держатомрегулювання України, безпосереднє завдання заходу № 20131 «Розробка обладнання для підйому касети, що впала в реакторі чи басейні»виконана.

Протоколом спільного засідання працівників Дирекції, ВП «Атомкомплект»та ВП ХАЕС від 06.10.2009 підтверджено факт виконання робіт по заходу № 20131 "Розробка обладнання для підйому касети, що впала в реакторі чи басейні" власними силами ВП РАЕС, при цьому зазначено, що 06.10.08 за результатами проведених функціональних випробувань на РАЕС зазначеного обладнання узгоджено ДКЯРУ Звіт про виконання заходу для Р-4 за № 15-18/2-5/5661. У грудні 2008 року прийнято рішення № 550/2008 щодо реалізації аналогічного заходу № 20131 на ХАЕС - 2 та складений план-графік по введенню його в дію.

Тобто, на момент проведення тендерних процедур на закупівлю вказаного обладнання по заходу № 20131 "Розробка обладнання для підйому касети, що впала в реакторі чи басейні" та укладення договору з ЗАТ "Діаконт" (Росія), ВП РАЕС власними силами виконано це завдання.

Рішення щодо розірвання укладеного договору прийнято станом на 29.07.2009, про що укладена додаткова угода від 08.04.2010. Пунктом 2.2 Угоди Сторонами визнано, що станом на 29.07.2009 Постачальник частково виконав свої зобов'язання по договору, а саме: розробив, узгодив з Покупцем та затвердив Технічне завдання по заходу, Технічний проект та робочу конструкторську документацію.

Суд звертає увагу, що Позивач в позовній заяві зазначив, що розробка документації для окремого енергоблоку унеможливлює його застосування на інших блоках, оскільки вона має суто індивідуальний характер та має враховувати індивідуальні особливості кожного блоку, режими його роботи, технічні особливості та відмінності, технічний стан та особливості ремонтної кампанії, тощо.

Оскільки, на момент проведення тендеру та укладання Договору від 29.10.2008 №1116408212 на розробку, виготовлення та поставку обладнання, Позивачем прийнято рішення щодо проведення вказаного завдання власними силами, розробка документації для окремого енергоблоку унеможливлює його застосування на інших блоках, тобто отримана відповідно до вказаного Договору документація на проведення робіт не може бути в подальшому використана в господарській діяльності, а тому Позивачем безпідставно включення до податкового кредиту суму ПДВ сплаченого за виконані ТОВ «Діаконт» (Росія) роботи, на загальну суму 687 184,7 грн.

Таким чином враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку що, податкові повідомлення рішення від 08 червня 2011 № 0000354110/0 підлягає скасуванню в частині, податкове повідомлення-рішення №0000404110/0 повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо обчислення додаткових податкових зобовязань за податковим повідомленням-рішенням №0000414110/0 від 08.06.2011.

Так, Позивачем «Холтек Ігнтернешенл»(США) укладено Контракт від 26.12.2005 №1632/08-НАЕК (далі Контракт) на створення сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЄР АЕС України.

Відповідно наданого до перевірки висновку Держзовнішінформу від 20.01.10 №1/336, предметом Контракту є виконання робіт з проектування, будівництва та здачі «під ключ»сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЄР АЕС України - відповідає практиці укладання зовнішньоекономічних угод на виконання робіт та надання послуг з проектування промислових підприємств надання інженерних і технічних послуг в галу зі атомної енергетики.

Згідно наданих до перевірки актів здачі-приймання виконаних робіт , Позивачем отримано від нерезидента Компанії олтек Ігнтернешенл»(США) послуги з виконання та передачі технічних завдань, звітів про результати аналізу аварій по обстеженню енергоблоків АЕС, про результати теплового аналізу.

Вартість вищезазначених послуг складає 512 832.00 евро.

У періоді, що перевірявся, згідно з наданими до перевірки виписками банку, в оплату за послуги типу «інжиніринг»кошти на загальну суму 512832,00 євро, що в перерахунку по курсу НБУ на дату здійснення платежу складало 5435084,64грн.

Довідка, яка підтверджує, що нерезидент Компанія «Холтек Ігнтернешенл»(США) у 2010 році є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір до перевірки не надавалась.

Крім того, між Позивачем та Компанією ellschaft fur Anlagen und Reaktorsicherheit (GRS)(Німеччина) укладено Договір від 15.11.07 №332100 на надання послуг: «Розрахунок несучої здатності гермооболонки енергоблоку №1 ЮУ АЕС під впливом навантаження, викликаного тяжкими аваріями в рамках ВАБ 2-го рівня.

Позивачем до перевірки надано свідоцтво для пред'явлення у фірми і відомства, видане 05.03.2009 Торгівельно - промисловою палатою у м. Кельн, яке 'посвідчує, що Общество технической и ядерной безопасності (GRS) с ограниченой ответственностью - Gesellschaft fur Anlagen und Reaktorsicherhcil (GRS) зареєстровано належним чином ( з 08.09.1976 за №HRB 7665) у Торгівельному регістрі при Дільничьому суді м.Кельна.

Довідка, яка підтверджує, що нерезидент Компанія Gesellschaft fur Anlagen und Reaktorsicherheit (GRS) (Німеччина) є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір до перевірки не надавалась.

Також перевіркою встановлено, що між Позивачем в особі генеральною директора ВП «ЮУ АЕС»Кіма В.В. - «Замовник»та Товариством з безпеки реакторів та установок Anlagen- und Reaktorsicherheit (GRS) mbH - "Підрядник" в особі Ганса ПІтайнхауера та Манфреда Банашика, діючих на підставі Статуту, укладено Договір від 15.11.2007 №332100 (per.НАЕК № 10-14-3-08-1249 від 28.03.2008) па надання наступних послуг: " Розрахунок несучої здатності гермооболонкн енергоблоку №1 ЮУ АЕС під впливом навантаження, викликаного тяжкими аваріями в рамках ВАБ 2-го рівня". Вартість послуг становить 108000,00 євро. Послуги вважаються наданими з моменту підпису Акту прийому - передачі послуг Замовником, оплата послуг здійснюється Замовником поетапно по факту надання послуг, після підписання Акту прийому послуг шляхом зарахування грошових коштів на рахунок Підрядника.

Виконання послуг за Договором від 15.11.07 №332100 підтверджується

актом прийому-передачі від 17.12.08 №60232/2008 (invoice від 17.12.08 №60232 2008) на загальну суму 32 400.00 євро (на дату здійснення операції 250 790,92грн.);

актом прийому-передачі від 04.07.09 №60058/2009 (invoice від 04.07 09 №60058 2009) на загальну суму 75 600.00 (на дату здійснення операції 81 І 277.81 грн.).

Протягом періоду, якій охоплюється перевіркою, здійснено оплату виконаних робіт на

суму 79 625.00 євро (933 394.07грн. по курсу НБУ на дату здійснення операцій).

Довідка, яка підтверджує, що нерезидент Товариство з безпеки реакторів та установок Anlagen- und Reaktorsicherheit (GRS) mbH (Німеччина) є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір до перевірки не надавалась

Відповідно до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійною оподаткування затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.01 № 470, підставою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародні документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Відповідних довідок Позивачем надано не було.

Згідно з п.8 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Відповідно до п.п. "в" ті. 13.1 ст.13 Закону № 334/94-ВР, доходи від послуг типу "інжиніринг", отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

В частині другій цього пункту наведено перелік доходів, що розуміються для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом походження з України.

В частині другій цього пункту наведено перелік доходів, що розуміються для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом походження з України.

Згідно з вищезазначеною правовою нормою для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;

в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг";

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Отже, вищевказаною правовою нормою визначено підстави отримання коштів, які слід розуміти доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, для цілей цієї статті. Тобто прямою нормою Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено чіткий перелік джерел доходів нерезидентів, які підлягають оподаткуванню.

Згідно п. 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР, резидент, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності зобов'язаний утримувати податок з таких доходів, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, сплачується до бюджету під час такої виплати.

Отже, висновок Відповідача, викладений в Аті перевірки, щодо порушення Позивачем вимог п. 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР знайшов своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами, а тому суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011 №0000414110/0.

Щодо донарахування суми податкового зобовязання відповідно до податного повідомлення-рішення № 0000494110/0 від 08.06.2011.

Так, в ході перевірки встановлено, що ВП «Атомкомплект»укладено Контракт № 03/09-122П від 03.07.2009 з нерезидентом в тому числі товар на суму 823584,20 рос.руб. надійшов з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків, простросчення складає 8 днів (з 17.02.10 по 24.02.10).

В періоді, що перевірявся ВП «Атомкомплект», в оплату по Контракту № 03/09-122П від 03.07.09, перерахувало на користь нерезидента компанії УЭТМ-Монтаж ООО (Росія) кошти в іноземній валюті на загальну суму 4206502,54 рос.руб., (що в перерахунку по курсу НБУ на дату перерахування склало 1273562,12 грн.).

На виконання умов вищезазначеного імпортного контракту, у періоді, що перевірявся, від нерезедента Компанії УЭТМ-Монтаж ООО (Росія) надійшов товар (запасні частини до вимикачів ВНВ та двигунів ВАЗ (ВАН) для ВП ЗАЕС, ВП РАЕС) на загальну суму 4206502,54 рос.руб. (фактурна вартість продукції в перерахунку по курсу НБУ на дату оформлення вантажно-митних декларацій становить 1119807,96 грн.)

У наданих до перевірки ВМД в гр.9 «Особа відповідальна за фінансове врегулювання»зазначено ДП «НАЕК»Енергоатом»(код ЄДРПОУ 24584661), та код платника ПДВ №245846626653 ДП «НАЕК»Енергоатом».

Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення термінів розрахунків по Контракту № 03/09-122П від 03.07.09, укладеному з нерезидентом компанією УЭТМ-Монтаж ООО (Росія) до перевірки не надавався.

Крім того, між ВП «Атомкомплект» та нерезидентом Компанією "Energoprojekt GmbH" (Німеччина) укладено Контракт від 15.01.2009 №1001/1. Граничний термін отримання товару по імпорту на суму 465 918,60 євро минає 03.08.09.

ВП «Атомкомплект»отримано:

- Висновок Міністерства Економіки України від 16.03.09 №111 (вх. №4202-41/111) на подовження строків розрахунків по вищезазначеному Контракту, згідно якого Контракт від 15.01.2009 №1001/1 відноситься до договорів поставки складних технічних виробів, строки розрахунків на суму 465 918,60 євро продовжено з 03.08.09 по 01.04.10.

- Висновок Міністерства Економіки України від 27.02.10 №134 (вх. №4202-41/134) на подовження строків розрахунків по вищезазначеному Контракту, згідно якого Контракт від 15.01.2009 №1001/1 відноситься до договорів поставки складних технічних виробів, строки розрахунків в сумі 465 918,60 євро продовжено з 01.04.10 по 01.06.10.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.94 року №185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Так, в ході перевірки встановлено, що товар від нерезидента компанії УЭТМ-Монтаж ООО (Росія) на суму 823584,20 рос.руб. надійшов з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків, простросчення складає 8 днів (з 17.02.10 по 24.02.10)

Крім того, в погашення вищезазначеної дебіторської заборгованості, згідно наданої до перевірки ВМД від 04.06.2010 №002486, від нерезидента Компанії rojekt GmbH»(Німеччина) надійшов товар (комплект оборудования для модернизации ИПУ КД) в сумі 1109330,00 євро, в тому числі в сумі 465 918,60 євро з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків. Прострочення складає 3 дні (з 02.06.10 по 04.06.10).

Враховуючи вищевикладене та на підставі ст.4 Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами і доповненнями), порушення резидентами строків, передбачених ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем застосовані штрафні санкції за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, передбачених ст.2 Закону №185/94-ВР.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про неможливість застосування до нього штрафних санкцій за порушення строків сплати вищезазначених податків та зборів, оскільки строки та порядок їх сплати встановлені не Законом України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", а іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

Одночасно, суд погоджується з позивачем, що застосування штрафних санкцій має здійснюватися відповідно до вимог ст. 250 Господарського кодексу України, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При цьому визначену у податковому повідомленні-рішенні суму не можна вважати податковим боргом, оскільки вони виникли без наявного податкового зобовязання, у той час як п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. дає визначення податкового боргу (недоїмки) як податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності).

Листом про "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" від 20.07.2010, № 1112/11/13-1 Вищий адміністративний суд України, надав судову практику з приводу застосування штрафної санкції за порушення у сфері ЗЕД. Зокрема, наведено правову позицію Верховного суду України, відповідно до якої останнім зазначено, «штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої статті 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем прострочено встановлений ст.250 Господарського кодексу України строк, а тому підстави для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у формі штрафу відсутні.

Відповідно до п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З досліджених судом під час розгляду справи доказів було встановлено, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення суперечать положенням ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 08.06.2011 №0000354110/0 в частині донарахування податкового зобовязання в сумі 1400,00 грн. (віднесення до валових витрат, витрат на відрядження),

3. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000494110/0, щодо визначення Позивачу пені за порушення термінів ЗЕД в сумі 576150,00 - повністю.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили у порядку і строки, що визначені ч.1 ст.254 КАС України.

Головуючий суддя В.І. Келеберда

Судді Амельохін В.В.

Федорчук А.Б.