Постанова № 21736536, 12.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2011 року 14:34 № 2а-14804/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дарниця»

до відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2011 року № 0001542307/25110, № 0001552307/25109

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 30.05.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 7 від 04.01.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дарниця»з позовом до відповідачів Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2011 року № 0001542307/25110, № 0001552307/25109 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 02.09.2011 р. № 8829/10/25-114.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2011 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-14804/11/2670 та призначено справу до судового розгляду на 03.11.2011 р.

В позовній заяві позивач просив суд:

- повністю скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 17.06.2011 р. № 0001542307/25110;

- повністю скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 17.06.2011 р. № 0001552307/25109;

- повністю скасувати рішення Державної податкової адміністрації в м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 02.09.2011 р. № 8829/10/25-114.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2011 р. провадження у справі 2а-14804/11/2670 було закрито в частині позовних вимог до Державної податкової адміністрації у м. Києві, а саме щодо визнання протиправним та скасування Рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 02.09.2011 р. № 8829/10/25-114.

В судовому засіданні 12.12.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, та в судових дебатах просив суд:

- повністю скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 17.06.2011 р. № 0001542307/25110;

- повністю скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 17.06.2011 р. № 0001552307/25109.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, щодо завишення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 ) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. у розмірі 9614,00 грн. (а саме по періодах: листопад 2008 р. на суму 9614, 00 грн.), та заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р. на загальну суму 400 000 грн. по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(код ЄДРПОУ 34003512).

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомленнярішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дарниця»з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти, своєчасності нарахування та сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(код ЄДРПОУ 34003512) за період діяльності з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем було завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 ) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. у розмірі 9614,00 грн. (а саме по періодах: листопад 2008 р. на суму 9614, 00 грн.), та занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р. на загальну суму 400 000 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що правовідносини позивача із ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», мали характер фіктивних, оскільки постановою від 14.02.2011 р. було порушено кримінальну справу № 05-8326 щодо громадянина ОСОБА_6, директора ТОВ «БФ Сервіс»(що в періоді з серпня 2008 р. по березень 2009 р. також укладало договори з контрагентом позивача ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»), за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, за фактом умисного ухилення від сплати податків у великих розмірах. Також, допитаний по кримінальній справі в якості свідка директор контрагента позивача ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»ОСОБА_7, засвідчив, що: став директором та засновником ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»за грошову винагороду; розрахунковими рахунками ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»ОСОБА_7 не розпоряджався, готівкові кошти з рахунків підприємства не знімав та нікого на ці дії не уповноважував; до органів дозвільної системи щодо виготовлення штампів та печаток не звертався; до податкових органів звітів не подавав, не підписував та нікого на це не уповноважував; статутний фонд ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»не формував, і грошових коштів або будь-якого майна не вносив; фінансово-господарські документи ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»не підписував та нікого на це не уповноважував; ніяких товарів, робіт та послуг підприємствам-контрагентам. як директор ТОВ Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»не постачав та не надавав. Крім того, станом на час розгляду справи контрагент позивача ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна га торгова і група»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТД «Дарниця»(код ЄДРПОУ 16285594) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(код ЄДРПОУ 34003512) за період діяльності з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт від 03.06.2011 року № 2941/2307/16285594, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, щодо завишення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 ) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. у розмірі 9614,00 грн., а саме по періодах:

- листопад 2008 р. на суму 9614, 00 грн.,

та заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р. на загальну суму 400 000 грн., а саме по періодах:

- листопад 2008 р. - 66 212 грн.;

- грудень 2008 р. - 24 313 грн.;

- січень 2004 р. - 25 269 грн.;

- лютий 2009 р. - 106 747 грн.;

- березень 2009 р. - 56 343 грн.;

- квітень 2009 р. 14 074 грн.;

- травень 2009 р. - 19 965 грн.;

- червень 2009 р. - 52 503 грн.;

- липень 2009 р. - 7 264 грн.;

- жовтень 2009 р. - 1 053 грн.;

- листопад 2009 р. - 4 116 грн.;

- лютий 2010 р. - 6 081 грн.;

- квітень 2010 р. - 16 060 грн.

За наслідками встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 17.06.2011 р. № 0001542307/25110, яким, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ТД «Дарниця»за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), на загальну суму 500 000,00 грн., в тому числі 400000 грн. за основним платежем та 100000 грн. за штрафними (фінансовими санкціями);

- від 17.06.2011 р. № 0001552307/25109, яким, згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України зменшено ТОВ «Торговий дім «Дарниця»розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 614,00 грн.

Позивач, у передбаченому законом порядку, подав скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації в м. Києві, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги від 02.09.2011 р. № 8829/10/25-114 частково задовольнила скаргу ТОВ «ТД Дарниця»від 30.06.2011 р. № 30/06-11, а саме: скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 17.06.2011 р. № 0001542307/25110 в частині 22 141,00 грн. донарахованого податку на додану вартість та 5 535,25 грн. штрафних санкцій, та збільшила зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2008 року на 22 141,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 17.06.2011 року № 0001542307/25110, № 0001552307/25109, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та п.1.2 Наказу ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Так як, податкова накладна є підставою для включення до складу податкового кредиту за відповідний період сум ПДВ, то вона безпосередньо відноситься до документів, пов'язаних з нарахуванням податку на додану вартість.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, щодо завишення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 ) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. у розмірі 9614,00 грн. (а саме по періодах: листопад 2008 р. на суму 9614, 00 грн.), та заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р. на загальну суму 400 000 грн. по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(код ЄДРПОУ 34003512).

Зокрема, як видно із наявних матеріалів справи, при проведенні перевірки ТОВ «Торговий дім «Дарниця»були використані матеріали кримінальної справи № 05-8326, а саме:

- копія протоколу допиту свідка (Директора ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(ЄДРПОУ 34003512) від 17.02.2011 р.;

- копія протоколу допиту свідка (Директора ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(ЄДРПОУ 34003512) від 08.02.2011 р.;

- копія реєстру податкових накладних;

- копія договору № 43 від 10.09.2008 р. між ТОВ «Торговий дім Дарниця»та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»;

- копії податкових накладних;

- копії актів приймання виконаних робіт;

- копії банківських виписок.

Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «Торговий дім «Дарниця»(код ЄДРПОУ 16285594) перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(ЄДРПОУ 34003512).

А саме, між ТОВ «Торговий дім «Дарниця»(Замовник) та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(Підрядник) було укладено договір № 43 від 10.09.2008 р.

Згідно умов даного договору, ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»зобов'язується виконати на свій ризик по завданню ТОВ «Торговий дім «Дарниця»із своїх матеріалів ремонтно-будівельні роботи за адресою: м. Київ. вул. Харківське Шосе, 144 Б.

Акти приймання виконаних підрядних робіт наявні в матеріалах справи.

ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»на адресу ТОВ «Торговий дім «Дарниця»було виписано податкову накладну № 891 від 24.09.2008 р. (за номенклатурою авансовий платіж за ремонтно-будівельні роботи) на загальну суму 2400000 грн., в тому числі ПДВ 400000 грн.

Розрахунки між ТОВ «Торговий дім «Дарниця» та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»проводились у безготівковій формі.

Станом на 31.12.2009 р. заборгованість ТОВ «Торговий дім «Дарниця»перед ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»була відсутня.

Згідно бази АІС «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податковою кредиту в розрізі контрагентів», сума ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»в розмірі 400 000 грн. була включена позивачем до податкового кредиту.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в ході досудового слідства по кримінальній справі № 05-8326, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, встановлено, що за перевіряємий період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. ТОВ «Торговий дім «Дарниця»перебував у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(Підрядник), а саме замовляв виконання ремонтних та будівельних робіт.

Відповідно до протоколів допиту по кримінальній справ громадянина ОСОБА_7, який в перевіряємому періоді був директором та засновником ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(ЄДРПОУ 34003512) від 17.02.2011 р. та від 08.02.2011 р.:

- допитаний став директором та засновником ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»за грошову винагороду;

- розрахунковими рахунками ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»ОСОБА_7 не розпоряджався, готівкові кошти з рахунків підприємства не знімав та нікого на ці дії не уповноважував;

- до органів дозвільної системи щодо виготовлення штампів та печаток не звертався;

- до податкових органів звітів не подавав, не підписував та нікого на це не уповноважував;

- статутний фонд ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»не формував, і грошових коштів або будь-якого майна не вносив;

- фінансово-господарські документи ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»не підписував та нікого на це не уповноважував;

- ніяких товарів, робіт та послуг підприємствам-контрагентам, як директор ТОВ Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»не постачав та не надавав.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, суб'єктами господарювання є, в тому числі, але не виключно, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи. які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в встановленому законом порядку.

Суб'єкт господарювання, як передбачено у статті 56 Господарського кодексу України, може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, і приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог іншого законодавства.

Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України, установчими документами суб'єкту господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законодавством, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Згідно ст. 5 Закону України від 27.03.1991 р. № 887 «Про підприємства в Україні»(з подальшими змінами та доповненнями), підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, в той час, як ОСОБА_7, що згідно Витягу з ЄДРПОУ (який наявний в матеріалах справи) є єдиним засновником контрагента позивача ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»з розміром внеску до статутного фонду 35000 грн., будучи допитаним в якості свідка по кримінальній справі, показав, що жодного відношення до вказаного товариства не має, статутного фонду не формував, будь-яких установчих документів не підписував, а став директором виключно за грошову винагороду.

Також, згідно статті 9 Закону України від 27.03.1991 р. «Про підприємства в Україні», управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Засновник або уповноважені ним органи можуть делегувати ці права раді підприємства (правлінню) чи іншому органові, який передбачений статутом підприємства і представляє інтереси власника та трудового колективу.

Як було встановлено перевіркою, а також вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_7 жодних рішень по делегуванню повноважень будь-кому не передавав та не уповноважував когось це робити, будь яких рішень по господарських правовідносинах ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група» не приймав та нікого не уповноважував це робити, а також не підписував та не подавав податкової звітності.

Таким чином, відповідачем було зроблено висновок, що статут та реєстраційні документи ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»також як і всі документи по господарських правовідносинах не можуть бути дійсними, оскільки реєстрація даного підприємства була здійснена на підставі неправдивих відомостей про підприємство, ціль його утворення, без наміру займатися підприємницькою діяльністю.

У відповідності з Законом України від 16.07.1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в країні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зазначені у статті 203 Цивільного кодексу України, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину мас бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно п. 19 ст. 2 Бюджетного кодексу України, доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України, доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч. 2 ст. 9 вказаного Кодексу, податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами і доповненнями) визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений ТОВ «Торговий дім «Дарниця»податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Статтею 2 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, позивачем жодними доказами по справ не було доведено наявності в ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по здійсненню ремонтних та будівельних робіт (власними силами із використанням власних матеріалів та технічного обладнання), а відповідно здійснення контрагентом фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Зокрема Акти приймання виконаних робіт підписані підприємством в якого відсутня матеріально-технічна база та трудові ресурси, що свідчить про неможливість контрагентом самостійно виконати зобовязання за договором, а доказів щодо укладення даним контрагентом договорів підряду на виконання таких робіт із іншим товариством позивачем суду надано не було. А відтак, у суду є підстави вважати, що господарська операція фактично не виконана стороною по договору, тобто носить, так званий, документально-паперовий характер. Крім того, первинні документи підписані особою, яка не мала відношення до керівництва субєкта господарювання, на якого відповідно покладені такі права та обовязки.

Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: „поставки товарів та послуг місце надання яких знаходиться на митній території України". Продаж (поставка) товарів (робіт, послуг). згідно п. 7.1 ст.7 Закону, здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку, відповідно до пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами і доповненнями, визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Крім того, вимогами п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами і доповненнями) передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Також, згідно з вимогами п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Як видно з наявних матеріалів справи, всі господарські, фінансові та бухгалтерські документи по правовідносинах із позивачем, були підписані директором ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»ОСОБА_7, який в свою чергу, будучи допитаним в якості свідка по кримінальній справі, показав. Що жодних фінансово-господарських документів ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»не підписував.

Крім того, станом на час розгляду даної справи, зазначені показання директора ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»ОСОБА_7, як свідка по кримінальній справі, не були ним відкликані, а також, згідно витягу з ЄДРПОУ, контрагент позивача ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна га торгова і група»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Згідно з п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»від 08.10.2004 року №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи, державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, правочини, укладені ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано та з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Отже, при укладені зазначеного договору із ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», ТОВ «Торговий дім «Дарниця»»діяло без належної обачності та йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались.

Таким чином, ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»під час здійснення його діяльності з контрагентами, були створені умови для здійснення іншими субєктами господарської діяльності поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків, а отже документи, що видавалися зазначеним підприємством в підтвердження здійснення ним господарської діяльності з іншими контрагентами, не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Крім того, доказів щодо наявності в контрагента ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»відповідних основних фондів, а також устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності (виконання ремонтно-будівельних робіт на обєкті позивача) позивачем до суду також надано не було, так само, як і не було надано доказів укладення контрагентом ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»субпідрядних договорів з метою виконання зобовязань перед позивачем.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, щодо нікчемності господарських договорів між позивачем та контрагентом ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група, оскільки позивачем не було доведено наявності наміру в ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»реального створення правових наслідків за вказаними угодами, зокрема за наявності показань директора контрагента, допитаного в якості свідка по кримінальній справі, щодо не підписання жодних господарських, фінансових та бухгалтерських документів ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», а також відсутності доказів щодо фактичної наявності в контрагента ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»необхідних основних фондів, устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності (виконання ремонтно-будівельних робіт на обєкті позивача).

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 17.06.2011 р. № 0001542307/25110, № 0001552307/25109, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17.06.2011 року № 0001542307/25110, № 0001552307/25109, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 15.12.2011 р.