Постанова № 21736245, 01.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

01 лютого 2012 р. №2а-14405/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представник позивача - Лукашиної І.А.,

представника відповідача - Піскун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ІБК "Авантаж" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомленнярішення №0004992305 від 20.10.2011 року, №0005002305 від 20.10.2011 року у повному обсязі.

Позивач вважає вказані повідомлення-рішення незаконними, винесеними за результатами акта перевірки №4718/2305/33901877 від 07.10.2011 року, висновки якого не відповідають дійсності та є необґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування поданих заперечень вказав, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведена планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "ІБК "Авантаж" (код ЄДРПОУ 33901877) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011 відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, з урахуванням порушень викладених в розділі 3.1.2 акту перевірки, встановлено заниження податку на прибуток в сумі 404214 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на 46723334 грн. (II квартал 2011 року).

Вказане порушення повязано із неправомірністю відображення позивачем у податковому обліку з податку на прибуток господарських операцій за договором дольової участі у будівництві №2/у від 15.06.2006 року. Відповідач посилається на те, що вказаний Договір було розірвано відповідно до Угоди про розірвання Договору дольової участі від 13.11.2009 року, укладеної між позивачем та ТОВ "Віолент-Інвест", тому залучені по Договору кредиту кредитні кошти в рамках Договору дольової участі не пов'язані з веденням господарської діяльності позивача.

На підставі викладеного відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийнято податковою інспекцією обґрунтовано та правомірно, оскільки під час проведення перевірки в діяльності позивача були встановлені порушення податкового законодавства.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова проведена планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "ІБК "Авантаж" (код ЄДРПОУ 33901877) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №4718/2305/33901877 від 07.10.2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова прийняті наступні податкові повідомлення рішення:

- №0004992305 від 20.10.2011 року згідно із яким ПрАТ "ІБК "Авантаж" зменшено суму відємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 46723334,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 грн.;

- №0005002305 від 20.10.2011 року згідно із яким ПрАТ "ІБК "Авантаж" збыльшено суму грошового зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 404214,00 грн. та застосовано штрафні санкції - у розмірі 101053,50 грн.

Як вбачається із висновків акту перевірки №4718/2305/33901877 від 07.10.2011 року (стор.56 акту перевірки), Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова встановлено порушення вимог п.5.1, п.п.5.2.2 п.5.2, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7, п.6.1 ст.6, п.22.4 ст.22 (з урахуванням п.1.11.1 п.1.11, п.1.32 ст.1) Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями), п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 404214,00 грн. (у т.ч. 3 квартал 2010 року - 73 423,00 грн., 4 квартал 2010 року - 330791,00 грн.), заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року від усіх видів діяльності у розмірі 46723334,00 грн.

Вищенаведений висновок відповідача базується на тому, що ПрАТ "ІБК "Авантаж" неправомірно включено до складу валових витрат за період з 01.07.2008 по 30.06.2011р. витрати по курсовим різницям із заборгованості в іноземній валюті та відсотків за борговими зобов'язаннями по кредитному договору №805/6/18/8-090 від 17.07.2008 року, укладеному між ПрАТ "ІБК "Авантаж" та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", оскільки вказані витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-090 від 17.07.2008р., укладеному між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Кредитор) та ВАТ "ІБК "АВАНТАЖ" (Позичальник), Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (за текстом - "Кредит").

Кредит надається позичальнику на наступні цілі: для оплати по договору від 15.06.2006 року №2/В про дольову участь у будівництві торгово-офісного центру "Капіталіст", розташованого за адресою м.Харків, провулок О.Яроша.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно Договору дольової участі в будівництві №2/У від 15.06.2006р. (а.с.162-172), укладеному між ТОВ "Віолент-Інвест" (Пайовик-1) та ТОВ "У.С.К." (Пайовик-2), Пайовик-1 залучає Пайовика-2 для будівництва об'єкта нерухомості на земельній ділянці площею 0,206 га., розташованому за адресою: м. Харків, пров. О.Яроша, відведеному Пайовикові-1 рішенням Харківської міської ради №121/05 від 06.07.2005 року.

Згідно пункту 1.2 вказаного Договору, за рахунок грошових коштів, отриманих від Пайовика-2, Пайовик-1 зобов'язується побудувати Об'єкт відповідно до технічного завдання Пайовика-2 (відносно нежилих приміщень, зазначених п.1.3 даного договору), що належить всім Пайовикам-2 на праві загальної часткової власності. Об'єкт після прийняття в експлуатацію, підлягає розподілу в натурі між Пайовиками (співвласниками), на підставі й з урахуванням акту розподілу площ. Під прийняттям їх в експлуатацію мається на увазі затвердження акту державної прийомної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Частки в даному договорі розподіляються у такий спосіб: Пайовик-1 - 1% часток, Пайовик-2 - 99% часток.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що відповідно до умов даного Договору Пайовик-2 перераховує Пайовикові-1 кошти в порядку й у строки зазначені в Додатку 1 "графік здійснення платежів Пайовиком-2" має право призупинити внесення коштів у випадку не прийняття щоквартального звіту Пайовика-1, в порядку передбаченому п.п.2.6-2.11. Загальна сума, що підлягає перерахуванню, у строки, обговорені Додатком №1, на момент висновку даного Договору становить 40000000 гривень, що в еквіваленті становить 8000000 доларів США (п.4.2 Договору).

Згідно умов договору про заміну сторони в зобов'язанні від 05.03.2008р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віолент-Інвест" (код ЄДРПОУ 33477863, за текстом "Сторона-1"), Товариством з обмеженою відповідальністю "У.С.К." (код ЄДРПОУ 31555195, за текстом "Сторона-2") та ВАТ "ІБК "АВАНТАЖ" (за текстом "Cторона-3"), Сторона-2 передає, а Сторона-3 приймає на себе усі права й обов'язки Сторони-2 за договорами пайової участі №2/У від 15.06.2006р., укладеного між Стороною-1 та Стороною-2 (а.с.175 176).

За цим договором Сторона-3 зобов'язується замість Сторони-2 виконати всі зобов'язання, передбачені п.3.1-3.8 договору пайової участі №2/У від 15.06.2006, та отримати від Сторони-1, на умовах договору пайової участі №2/У від 15.06.2006, майно, зазначене в п.1.1 договору (пункт 1.2 Договору про заміну сторони в зобов'язанні від 05.03.2008р.).

Згідно пункту 1.3 вказаного Договору 05.03.2008р., з моменту підписання цього договору й незалежно від виконання зобов'язання Стороною-1 перед Стороною-3, у Сторони-2 виникає право вимагати від Сторони-3 компенсації витрат, понесених їм на виконання розумів договором пайової участі №2/У від 15.06.2006 у розмірі 3412050,00 грн. Сторона-3 зобов'язується компенсувати Стороні-2 зазначені витрати на протязі 7-ми місяців, з моменту укладання сторонами цього договору, шляхом передачі Стороні-2 простого векселя.

Додатковою угодою від 30.09.2008р. (а.с.173) сторонами погоджено внесення змін до п.4.1 Договору дольової участі в будівництві №2/У від 15.06.2006р. та викладеного його в наступній редакції: "4.1 Розмір Пайовика за цим Договором становить 58 000 0000 грн.". Також, пункт 4.3 Договору викладено в наступній редакції: "Внесення паю здійснюється Пайовиком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника в термін до 01.07.2009р.".

Після цього, згідно Угоди від 13.11.2009р. про розірвання Договору дольової участі в будівництві №2/У від 15.06.2006р. (а.с.174), укладеної між ТОВ "Віолент-Інвест" (код 33477863, за текстом Договору - "Замовник") та ВАТ "ІБК "Авантаж" (за текстом Договору - "Пайовик"), керуючись ч.1 ст.651 та ст.654 Цивільного кодексу України та п.9.1 Договору дольової участі в будівництві №2/У від 15.06.2006р. сторони уклали дійсну Угоду про розірвання Договору дольової участі в будівництві №2/У від 15.06.2006р.

Згідно пункту 2 Угоди від 13.11.2009р., сторони домовились, що з моменту укладання цієї Догоди всі взаємні права та обов'язки Сторін за Договором припиняються.

Сторони домовились, що у зв'язку із розірванням Договору, Замовник зобов'язаний повернути Пайовику усі грошові кошти, які були сплачені Пайовиком на виконання Договору, у розмірі 49447259,86 грн. шляхом перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок Пайовика - до 31.12.2011р. (пункт 3 Угоди).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, основою встановлених актом перевірки №4718/2305/33901877 від 07.10.2011 року порушень є викладені у акті перевірки висновки щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат за період з 01.07.2008 по 30.06.2011 року курсових різниць по заборгованості в іноземній валюті (основна сума фінансового кредиту та відсотки, нараховані на основну суму фінансового кредиту) та відсотків за борговими зобов'язаннями по кредитному договору №805/6/18/8-090 від 17.07.2008 року про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії, укладеному між ВАТ "ІБК "Авантаж" та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", з тих підстав, що вказані витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Даний висновок податковий орган обґрунтовує тим, що Договір дольової участі у будівництві №2/у від 15.06.2006 року було розірвано відповідно до Угоди про розірвання Договору дольової участі від 13.11.2009 року, укладеної між Позивачем та ТОВ "Віолент-Інвест", тому залученні по Договору кредиту кредитні кошти в рамках Договору дольової участі не пов'язані з веденням господарської діяльності позивача.

Суд не погоджується із зазначеним висновком відповідача з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.1.32 ст.1 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств №334/94-ВР від 28.12.1994р. (із змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.1.11.1 ст.1 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Так, виходячи з поняття "фінансового кредиту" критеріями за якими можна класифікувати відповідний договір як договір фінансового кредиту є: надання грошових коштів банківською установою у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк; цільове використання коштів, наданих банківською установою у позику юридичній або фізичній особі; надання грошових коштів банківською установою у позику юридичній або фізичній особі під процент.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правильно кваліфіковано за вказаними вище критеріями договір №805/6/18/8-090 від 17.07.2008 року про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії, укладеного між позивачем та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" як договір фінансового кредиту, у зв'язку із чим позивачем правомірно у порядку п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону №334/94-ВР здійснено перерахунок балансової вартості заборгованості в іноземній валюті та включено до складу валових витрат за період з 01.07.2008 по 30.06.2011р. витрати по курсовим різницям із заборгованості в іноземній валюті (основна сума фінансового кредиту та відсотки, нараховані на основну суму фінансового кредиту), що в подальшому вплинуло на виникнення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 46 723 334 грн.

Виходячи із положень статей 3 та 11 Закону №334/94-ВР, податковий облік з податку на прибуток підприємств - це облік валових доходів, валових витрат та їх коригування, а також визначення сум амортизаційних відрахувань, з метою визначення об'єкта оподаткування.

Підпунктом 7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеної абзацем другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеної абзацем третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

Виходячи з наведеної норми, платник податку має право віднести до складу валових витрат витрати із заборгованості в іноземній валюті (основна непогашена сума фінансового кредиту та відсотки, нараховані на основну суму фінансового кредиту) у разі якщо при здійсненні платником податку перерахунку у порядку вказаної норми балансова вартість такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення) перевищує балансову вартість такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення).

При цьому, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що залученні по Договору кредиту кредитні кошти не пов'язані з веденням господарської діяльності позивача, з тих підстав, що Договір дольової участі у будівництві №2/У від 15.06.2006 року було розірвано згідно угоди про розірвання Договору дольової участі від 13.11.2009 року, укладеної між ПрАТ "ІБК "Авантаж" та ТОВ "Віолент-Інвест" (Пайовик-1), є необґрунтованим та носить характер суб'єктивних припущень.

Таким чином, договір №805/6/18/8-090 від 17.07.2008 року про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії, укладений між позивачем та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" не втрачає ознак договору фінансового кредиту навіть після розірвання Договору дольової участі, у звязку з чим позивачем правомірно у відповідні податкові періоди витрати по курсовим різницям із заборгованості в іноземній валюті (основна сума фінансового кредиту та відсотки, нараховані на основну суму фінансового кредиту) відображені у податковому обліку з податку на прибуток підприємств.

Позивач при укладенні договору про дольову участь в будівництві торгово-офісного центру "Капіталіст" (м. Харків, пр.О.Яроша) №2/В від 15.06.2006 року мав на меті отримання прибутку і здійснював господарську діяльність у відповідності з визначеними цілями, однак діяльність не дала очікуваного результату. При цьому, розірвання договору в подальшому чи неотримання товариством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю товариства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що встановлені податковим органом порушення п.5.1, п.п.5.2.2 п.5.2, п.п.5.5.1 п..п.5.5 ст.5, п.п.7.3.3 п.7.3 ст. 7, п.6.1 ст.6, п.22.4 ст. 22 (з урахуванням п.1.11.1 п.1.11, п.1.32 ст.1) Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями), п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 404214,00 грн. (у т.ч. 3 квартал 2010 року - 73 423,00 грн., 4 квартал 2010 року - 330791,00 грн.), заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року від усіх видів діяльності у розмірі 46723334,00 грн. не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та є безпідставними.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень покладається на відповідача.

Таким чином, висновки акту перевірки №4718/2305/33901877 від 07.10.2011р. є необґрунтованими та неправомірними, у звязку з чим податкові повідомленнярішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №0004992305 від 20.10.2011року та №0005002305 від 20.10.2011року підлягають скасуванню у судовому порядку.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ІБК "Авантаж" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0004992305 від 20.10.2011 року, №0005002305 від 20.10.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "ІБК "Авантаж" (код 33901877, юридична адреса: м.Харків, вул. Культури, 20-В) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08.02.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.