Постанова № 21736173, 06.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 лютого 2012 р. № 2-а- 230/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гладкої А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Фасад-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ПП "Фасад-Сервіс" звернулося до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 29.12.2011 року № 0007142305 та № 0007152305, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірок податковим органом та при оформленні їх результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що у відповідності до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ПП "Фасад-Сервіс" по взаємовідносинах з ПП "ОВД-Трейд" та ПП "Сапсан" за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої 06.12.2011 р. було складено акт перевірки № 5810/2305/32438415, де були зафіксовані порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, підприємством було завищено податок на прибуток на загальну суму 198636,00 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 160775,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.12.2011 року № 0007142305 та № 0007152305, згідно з якими позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, висновки відповідача щодо вищевказаних порушень з боку позивача обґрунтовуються актами перевірок його контрагентів, а саме: ПП "Сапсан" від 19.08.2011 року № 3762/2305/31092608, відповідно до якого виявлено факт порушення платником податків ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 134, ст. 135, ст. 185-203 Податкового кодексу України за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2011 р. та порушення ст. ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ПП "ОВД-Трейд" від 19.08.2011 р. № 3761/2305/37091177, згідно з яким було виявлено факт порушення платником податків ст. 45, п. 200.15 ст. 200, ст. 215 Податкового кодексу України, ст. 185-203 розділу 5 Податкового кодексу України, порушення п.14.1.27 пп.14.1.36 п.14.1.56 ст.14, 138.8 ст.138, п.139.9 ст.139, п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, то відповідно до статутних документів позивач здійснює господарську діяльність у сфері будівництва.

З метою здійснення своєї господарської діяльності позивач в січні 2011 р. мав фінансово-господарські відносини з ПП "Сапсан" за договором № 8 від 06.01.2011 р. та придбав гранітні плити на суму 751 649,30 грн. (в т.ч. ПДВ-137 441,60 грн.), що підтверджується видатковими накладними № 60101 від 06.01.2011 р. , № 50105 від 05.01.2011 р. , № 50104 від 05.01.2011 р. , № 280106 від 28.01.2011 р.

20 травня 2011 року позивачем була здійснена оплата зазначеної продукції (платіжне доручення № 518). За результатами січня 2011 року сума ПДВ (137 441,60 грн.), що була сплачена постачальнику за даною операцією та підтверджена податковими накладними № 60101 від 06.01.2011 р. , № 50105 від 05.01.2011 р., № 50104 від 05.01.2011 р., № 280106 від 28.01.2011 р., була віднесена позивачем до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість.

Придбані будівельні матеріали у ПП "Сапсан" були ПП "Фасад-Сервіс" використанні в виробничій діяльності.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будівельні матеріали, отримані за договором, в бухгалтерському обліку акумулювалися по дебіту рах. 205, у податковому обліку вищевказані матеріали були віднесені до складу витрат підприємства, а при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, ці суми відображені у рядку 04.1 декларації.

Також судом встановлено, що у травні 2011 року позивач мав фінансово-господарські відносини з ПП "ОВД-Трейд" за договором № 4 від 02.04.2011 р. та взяв в тимчасове володіння та користування риштування стійкові приставні марки ЛСП-2000 в кількості 4 000 м2 на суму 140 000,00 грн. (в т.ч. сума ПДВ 23 333,34 грн.), що підтверджується актами виконаних робіт від 01 травня 2011 року та 31 травня 2011 року.

17 червня 2011 року позивачем була здійснена оплата контрагенту (платіжне доручення № 692). За результатами травня 2011 року сума ПДВ (23 333,34 грн.), що була сплачена постачальнику за цією операцією та підтверджена податковими накладними № 272 від 31.05.2011 р. та №1 від 01.05.2011 р., була віднесена ним до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", послуги оренди, отримані за договором, в бухгалтерському обліку акумулювалися по дебіту рах. 631, у податковому обліку вищевказані послуги були віднесені позивачем до складу витрат підприємства, а при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2011 року, ці суми відображені у рядку 05.1.7 Додатку СВ (рядок 05.1СВ декларації).

Суд зазначає, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що укладені позивачем правочини із зазначеними контрагентами є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання позивачем умов договорів підтверджується також наданими до матеріалів справи відповідними первинними документами, до складення яких зауважень під час проведення перевірки відповідач не мав.

Окрім того, про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

А від так, враховуючи вищевикладене, посилання відповідача на акти перевірок, складених ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, стосовно контрагентів позивача, а саме: ПП "Сапсан" ( акт від 19.08.2011 року № 3762/2305/31092608) та ПП "ОВД-Трейд" (акт від 19.08.2011 року № 3761/2305/37091177) не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Окрім того, суд звертає увагу, що на час вчинення ПП "Фасад-Сервіс" правочинів із зазначеними в акті перевірки контрагентами, останні значились в ЄДР, були платниками податків та направляли у визначений законом спосіб до відповідного податкового органу податкову звітність, про що докази маються в матеріалах справи, а тому посилання відповідача на порушення позивачем вимог чинного законодавства, як наслідок не виконання контрагентами своїх зобов'язань, є безпідставними та необгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2. 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 29.12.2011 року № 0007142305 та № 0007152305, прийняті відносно приватного підприємства "Фасад-Сервіс".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 07.02.2012 року.

Суддя Самойлова В.В.