Постанова № 21736052, 18.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 січня 2012 р.                                                                                 № 2-а- 5781/11/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Присяжнюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспотрейд»до Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень –рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспотрейд»звернулося до суду з адміністративним позовом до Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить: скасувати податкові повідомлення –рішення від 19 жовтня 2010 р. № 0001411720/0 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб всього у сумі 12150 грн.; від 19 жовтня 2010 р. № 000050230/0 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість всього у сумі 49389 грн.; від 19 жовтня 2010 р. № 0000492320/0 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток всього у сумі 189 078 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

У вересні 2010 р. Ізюмською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05 травня 2008 р. по 30 червня 2010 р., за результатами якої був складений акт.

На підставі вищезазначеного акту були прийняті податкові повідомлення –рішення № 0001411720/0, № 000050230/0, № 0000492320/0. Позивач вважає, що зазначені повідомлення –рішення необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства.

У судове засідання позивач свого представника не направив про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду клопотання про проведення розгляду справи за відсутністю свого представника на підставі наявних у матеріалах справи документах

У судове засідання відповідач свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду клопотання з проханням проводити розгляд справи за його відсутністю, та проси відмовити у задоволенні адміністративного позову на підставі письмових заперечень.

У зв’язку з неявкою учасників судового засідання, відповідно до положень ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, суд розглянув адміністративну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, неявку осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відсутність клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справа розглянута у письмовому провадженні на основі наявних у суду матеріалів.

Фахівцями Ізюмської ОДПІ у Харківській області була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05 травня 2008 р. по 30 червня 2010 р., за результатами якої був складений акт. № 1321/2320/34978500 від 05 жовтня 2010 р., яким були встановлені наступні порушення: п. п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 5.1 п. 5.2 пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, пп. 4.3.5 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», п. 1.2. ст. 1, п. 12.1 ст. 12, пп. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8, п. 17.2 «а»ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі вищезазначеного акту перевірки були прийняті наступні податкові повідомлення –рішення: 19 жовтня 2010 р. №0001411720/0 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем - податок доходів фізичних осіб на суму 12150 грн., № 000050230/0 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у сумі 49389 грн., № 0000492320/0 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем податок а прибуток у сумі 189078 грн.

Позивачем було оскаржені зазначені податкові повідомлення –рішення, за результатами розгляду первинної скарги, відповідачем 23 грудня 2010 р. було прийняте рішення, яким скаргу було залишено без задоволення, а податкові повідомлення –рішення без змін.

Позивачем було оскаржені зазначені податкові повідомлення –рішення до ДПА у Харківській області до ДПА України, проте рішеннями про результати повторної скарги та про результати розгляду скарги зазначені скарги були залишені без задоволення.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено, що позивачем у рядку 01, 2 декларацій з податку на прибуток «Приріст балансової вартості запасів», не визначені показники приросту /убутку балансової вартості запасів, перевіркою оборотних відомостей, карток складського обліку, головної книги по рахунку 281 «Товари на складі»встановлено, що станом на 31 грудня 2008 р. приріст становить 22 4840 грн. станом на 21 грудня 2009 р. убуток становить 11 5013 грн., та станом на 30 червня 2010 р. убуток становить 7274 грн. Валовий дохід занижено на загальну суму 102553 грн.

До складу валових витрат було віднесено орендну плату за тимчасове користування нежитловими приміщеннями у загальному розмірі 288090 грн., в тому числі в ІІІ кварталі 2008 р. –58090 грн. і в ІV кварталі 2008 р. – 230000 грн., згідно з договором № 1 від 01 червня 2008 р., який був укладений з ФО –П ОСОБА_1 На підтвердження формування валових витрат а суму орендної плати у розмірі 230000 грн., було надано акт виконаних робіт від 017 грудня 2008 р.. в якому не визначено, за який період нарахована орендна плата, не вказана адреса об’єкта, що орендується та на підставі якої угоди чи розрахунку визначена сума орендної плати.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем не підтверджена орендна плата у розмірі 58090 грн. актами виконаних робіт та іншими первинними документами.

Згідно п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до п. 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 р. № 143, у разі заповнення рядка 01. 2 «Приріст балансової вартості запасів»складається за даними таблиці 1 додатку К1/1. Показник зі із знаком «-« рядка «А»графи 6 зазначеної таблиці переноситься у рядок 01.2 декларації без знаку. Показник із знаком «+»рядка А графи 6 зазначеної таблиці переноситься у рядок 04.2 декларації без знаку.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, податкове повідомлення –рішення № 0000492320/0 від 19 жовтня 2010 р. прийняте правомірно.

Згідно ВМД, які знаходяться в матеріалах справи, позивач здійснював реалізацію (експорт) частин для тепловозів та інших запасних частин нерезидентам, проте зазначені вмд, які заповнені з порушенням Інструкції про порядок заповнення вантажно –митної декларації.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», оподаткування операцій з реалізації запасних частин підлягає оподаткуванню за ставкою 20 %.

Згідно пп. 6.2.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставки податку становить «0»відстоків до бази оподаткування. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Згідно п. 10 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, підставою для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавство документами оригіналом п’ятого осново аркушу ( примірник для декларанта) ВМД форми МД -2 (МД –3) (аркуша ВМД з позначенням 3/8) з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу.

Відповідно до п. 8 Положення про вантажну митну декларацію ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне фоформлення товарів і транспортних засобів.

Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено, що об’єктом оподаткування є операції платника податків з поставки товарів та послуг , місце надання яких знаходиться на митній території України. База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів).

Об’єкти оподаткування, визначені ст. 3 Законом України «Про податок на додану вартість», за винятком операцій звільнених від оподаткування, та операцій до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20%.

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг)вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь - яка з подій, що відбувається раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів платником податку.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення –рішення від 19 жовтня 2010 р. № 0000502320/0 винесено правомірно та на підставі діючого законодавства.

          Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб», дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України 2Про оподаткування прибутку підприємств», інвестиція –це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбаних нею основних фондів.

Відповідно до п. 1.18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», інвестуванн фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності майна є майно, відмінне від нерухомого (вт.ч обладнання) та є таким, що є з її боку відчуженням майна.

Дохід платника податку від продажу об’єкта рухомого майна оподатковується відповідно до ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за ставкою встановленою п. 7.1 ст. 7 вищезазначеного закону.

Згідно з п.1.15, ст. 1 та п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з фізичних осіб», податковий агент –це особа, відповідальна за нарахування, утримання а сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб з джерелом їх походження з України. У разі коли податковий агент не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування0 податку до бюджету з доходу, виплаченого (наданого_ фізичній особі, то відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

          Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 12, 17 Закону України «Про податок з фізичних осіб», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186, 255 КАС України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспотрейд»до Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень –рішень, - у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб’єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

          Суддя                                                   О.В. Присяжнюк