Постанова № 21735583, 15.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/10069/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Пшенишному В.С.,

представника позивача - Василевич О.А.

представника відповідача - Дмитрук Т.Г., Тур Н.І.

представника прокуратури - Мисик А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скломонтаж"до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекціїпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2011 року позивач ТОВ "Скломонтаж" (далі за текстом - позивач, підприємство позивача)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької МДПІ (далі за текстом - відповідач, податковий орган)про скасування податкових повідомлень-рішень Гадяцької МДПІ від 11 жовтня 2011 року № 0000212301 та № 0000182301 та визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки № 798/23/32337079 від 27 вересня 2011 року (позовні вимоги в редакції від 20 лютого 2011 року).

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що податковим органом передчасно та в порушення вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2011 року № 0000212301 та № 0000182301. Посилаючись на відсутність вироку у кримінальній справі, в межах якої податковим органом проводилась перевірка, що стала наслідком для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, вважає їх такими, що прийняті з порушенням чинного податкового законодавства та за відсутності правових підстав для винесення, внаслідок чого зазначені податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2011 року № 0000212301 та № 0000182301 підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні, дії Гадяцької МДПІ вважають правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства в частині неправомірності формування податкового кредиту та валових витрат. Разом із тим зазначили, що пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлено обмеження (заборону) щодо прийняття податкових повідомлень-рішень у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується за результатами перевірки, призначеної в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст.212 КК України), проте перевірка, результати якої стали наслідком прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, призначена на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у м.Полтаві від 05 вересня 2011 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "Скломонтаж" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2008 року по 01 вересня 2011 року та зумовлена порушенням кримінальної справи відносно позивача за фактом внесення службовими особами до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України та відносно головного бухгалтера та директора ТОВ "Скломонтаж" ОСОБА_5 за статтею 15 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Відповідач вважає, що оскільки предметом вищевказаної кримінальної справи не є податки та збори, то твердження позивача про протиправність та передчасність прийняття податкових повідомлень-рішень є безпідставним.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 23 квітня 2010 року по 29 квітня 2010 року Гадяцькою МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Скломонтаж" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року, яка виникла в жовтні 2009 року за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоді з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 06 травня 2010 року, в якому відображено встановлені порушення, зокрема, пункту 1.8 статті 1 та підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - зменшено суму бюджетного відшкодування та збільшено значення рядка 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в сумі 1668151,00 грн.

Висновок акта перевірки від 06 травня 2010 року та безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину стали підставою для прийняття старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Полтавській області постанови від 15 жовтня 2010 року про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження відносно директора та головного бухгалтера ТОВ "Скломонтаж" ОСОБА_5 за фактом замаху на заволодіння державними грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем, тобто за ознаками злочину, передбаченого статтею 15, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

На підставі акта перевірки від 06 травня 2010 року та інших матеріалів дослідчої перевірки першим заступником прокурора Полтавської області прийнято постанову про порушення кримінальної справи та визначення підслідності за фактом внесення службовими особами ТОВ "Скломонтаж" до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Постановою слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Полтаві від 05 вересня 2011 року призначено позапланову документальну перевірку ТОВ "Скломонтаж" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2008 року по 01 вересня 2011 року, що зумовлена порушенням кримінальної справи відносно позивача за фактом внесення службовими особами до офіційних документів за відомо неправдивих відомостей за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, та відносно головного бухгалтера та директора ТОВ "Скломонтаж" ОСОБА_5 за статтею 15 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Відповідачем на виконання вимог вищевказаної постанови від 05 вересня 2011 року в період з 16 вересня 2011 року по 22 вересня 2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2008 року по 01 вересня 2011 року.

За результатами перевірки 27 вересня 2011 року складено акт № 798/23/32337079, в якому відображено порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.4, 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що стали наслідком заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за травень 2010 року, на суму 1668151,00 грн., а також вимог пункту 3.1 статті 3, підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 130176,29 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 27 вересня 2011 року № 798/23/32337079 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2011 року №0000212301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1668151,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 417037,75 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000182301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 130176,29 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 26198,97 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, вважає спірні податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, протиправними, таким, що суперечать законодавству з питань оподаткування, обмежують та порушують права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняті без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям податкового органу по складанню акту перевірки №798/23/32337079 від 27 вересня 2011 року, суд зазначає наступне.

За приписами п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України 75.1. органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні

Пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Згідно п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, наказ № 676 від 15 вересня 2011 року був виданий уповноваженою особою за наявності передбачених законом підстав в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом, тому він є правомірним і не підлягає скасуванню.

За таких обставин не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача та по складанню акту перевірки №798/23/32337079 від 27 вересня 2011 року, оскільки у відповідності до ст.78, 81 Податкового кодексу України на підставі вищезазначеного наказу відповідача його посадовій особі було видане належним чином оформлене направлення на перевірку, яке до її початку було надано посадовій особі позивача.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Гадяцької МДПІ від 11 жовтня 2011 року № 0000212301 та № 0000182301, суд виходить з наступного.

Згідно вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Посилання податкового органа на матеріали кримінальної справи, що не розглянута судом, суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки судом не надана правова оцінка доказам у кримінальній справі та не винесено остаточне судове рішення.

Згідно статті 15 Кримінально-процесуального кодексу України, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню, інакше, як за вироком суду й відповідно до закону.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В ході розгляду справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що станом на дату розгляду цієї справи судом, у кримінальній справі, порушеній відносно позивача за фактом внесення службовими особами до офіційних документів за відомо неправдивих відомостей за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, та відносно головного бухгалтера та директора ТОВ "Скломонтаж" ОСОБА_5 за статтею 15 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, відсутнє остаточне рішення суду, яке б набрало законної сили, в тому числі не ухвалено постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Разом із тим, суд відзначає, що матеріали адміністративної справи не містять необхідної первинної документації бухгалтерської та фінансової звітності, договорів між позивачем та його контрагентами щодо здійснення спільної господарської діяльності, документів на підтвердження оприбуткування, транспортування, отримання та списання ТМЦ, отриманих за такими договорами, а також доказів використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності, оскільки зазначені документи, вилучені в ході проведення виїмки в межах розслідування кримінальної справи. Крім того, за протоколом обшуку та виїмки (а.с. 160-167) неможливо встановити які саме документи перебувають в матеріалах кримінальної справи та досліджуються судом, оскільки, він не містить детального опису документів, що вилучались. Вищевказані обставини виключають можливість суду дослідити господарську діяльність позивача, надати їй правову оцінку та підтвердити або спростувати доводи щодо правомірності нарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винесення спірних податкових повідомлень-рішень здійснено податковим органом передчасно та за наявності прямого порушення норм закону.

Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розділом IV пункту 7 Наказу ДПА України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрованому у Мін'юсті України за № 34/18772 від 12 січня 2011 року, передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Отже, Наказ ДПА України № 984 від 22 грудня 2010 року, розроблений на виконання та відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для використання посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів перевірок, прямо встановлює, що податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України одним із принципів податкового законодавства визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого орган.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ від 11 жовтня 2011 року № 0000212301 та № 0000182301 є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гадяцької МДПІ від 11 жовтня 2011 року № 0000212301 та №0000182301.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Скломонтаж" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції, за участю Прокуратури Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції від 11 жовтня 2011 року № 0000212301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції від 11 жовтня 2011 року № 0000182301.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скломонтаж" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 142,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2012 року.

СуддяА.О. Чеснокова