Постанова № 21734920, 02.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

02 лютого 2012 р. 11:46 Справа №2а-15605/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Онікій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Золотий пляж» <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність №б/н від 16.09.11р.;

відповідача ОСОБА_2, довіреність №5904/9/10-0 від 10.08.09р.;

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Золотий пляж» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001611502/0 від 16.06.10р., мотивуючи свої вимоги тим, що декларація з ПДВ за квітень 2010 року була подана у встановленій формі та у встановлені строки до податкових органів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.12.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченні на позов від 16.06.10р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Золотий пляж» 12.03.03р. зареєстроване Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як юридична особа (а.с. 5).

07.06.10р. відповідачем була проведена камеральна перевірка ЗАТ «Золотий пляж» з питання неподання декларації з ПДВ за квітень 2010 року. За результатами перевірки було складено акт №2697/15-2/02650593. Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виразилось у ненаданні декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року (а.с. 11).

На підставі зазначених порушень відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.10р. №0001611502/0 на суму 170,00грн. (а.с. 23).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до п.п. «а» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п. 1.11 ст. 1 Закону).

Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 827 від 31.12.2008 року (далі Рекомендації).

Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники органів державної податкової служби при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», (далі Порядок).

Відповідно до пункту 1.3 вказаного Порядку, декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Відповідно до п.3.2 даного Порядку вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) - на аркушах формату А-4.

Відповідно до п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до положень абзаців 1, 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 вказаного Закону, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

-надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

-оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган (п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону).

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Судом встановлено, що 20.05.10р. ЗАТ «Золотий пляж» було подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками (а.с. 17-21).

20.05.10р. позивачем отримано квитанцію №2, яка згідно п. 4.13.8 методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та копютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України №827 від 31.1208р., засвідчує факт приймання звіту в електронній формі та визначає реквізити прийнятого податкового документу в електронній формі, відповідність його формату (стандарту) електронного документу, результати перевірки ЕЦП, інформацію про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дату та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції (а.с. 22).

Проте відповідно до службової записки відповідача №10341/10/15-2 від 21.05.10р. податкову декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року не визнана податковою звітністю без зазначення обґрунтування причини невизнання зазначеної декларації податковою звітністю (а.с. 8).

Не погодившись з вказаними діями ДПІ в м. Ялта АР Крим, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з про визнання незаконними дій щодо невизнання податковою звітністю декларації з ПДВ за квітень 2010р. та зобовязання відобразити показники декларації з ПДВ за квітень 2010р. у картці особового рахунку позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.10р. по справі №2а-9319/10/13/0170 за позовом Закритого акціонерного товариства «Золотий пляж» до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Кримпро визнання рішення нечинним та спонукання до виконання певних дій, позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим щодо не визнання у якості податкової звітності податкової декларації Закритого акціонерного товариства «Золотий пляж» з податку на додану вартість за квітень 2010р., яке прийнято у формі повідомлення № 10341/10/15-2 від 21.05.10р., зобовязано Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим внести зміни в картку особового рахунку Закритого акціонерного товариства «Золотий пляж» з податку на додану вартість, відобразивши в ній податкові зобовязання з ПДВ відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010р.(а.с. 45-47).

Непогодившись із зазначеним рішенням, ДПІ в м. Ялта АР Крим оскаржило його у апеляційному порядку (а.с. 48).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.11р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.10р. по справі №2а-9319/10/13/0170 без змін (а.с. 57-58).

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини , встановлені судовим рішенням в адміністративній , цивільній або господарській справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи, або особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 255 КАС України Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

З наведеного вище вбачається, що подана 20.05.11р. ЗАТ «Золотий пляж» декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року є податковою звітністю, поданою у встановлений строк, а отже, податкове повідомлення-рішення №0001611502/0 від 16.06.10р. Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 02.02.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 07.02.12р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001611502/0 від 16.06.10р. Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства «Золотий пляж» (ЄРПОУ 02650593, м. Ялта, смт. Курпати, Алупкінське шосе, 2) 3,40грн

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя <підпис >Котарева Г.М.

<Текст >