Постанова № 21734884, 14.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

14 березня 2011 р. (10:09) Справа №2а-662/11/7/0170 < Текст >Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В.,

при секретарі Силантьєвій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

, <Поле для ввода текста >

за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим <Список ><Позивач в особі >

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення 81618,32 грн. заборгованості,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_2, довіреність №3 від 17.06.10р.;

від відповідача не зявився;

Обставини справи: Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1(далі - відповідач) про стягнення 81618,32 грн. заборгованості.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 14.03.2011р. на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судове засідання не зявився, заперечення на позов до суду не надав, про час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ст.128 КАС України, розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України), який згідно з п.1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Враховуючи, що правовідносини виникли до набранням чинності Податкового кодексу України, тобто до 01.01.2011р., суд зазначає, що при розгляді цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 04.03.2002р. здійснено реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до довідки № 559 від 03.09.2010р. відповідач перебуває на податковому обліку в Феодосійській міжрайонній державній податковій інспекції АР Крим з 07.03.2002 року за № 3959 (а.с. 17).

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ч.1 та 4 ст.2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно до ст. 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю” визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно зі статтею 19 Закону України “Про плату за землю” розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що відповідач самостійно надав до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим податкову декларацію орендної плати за земельній ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік (а.с.12).

Згідно з податковою декларацією орендної плати за земельній ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік вх. № 3697 від 30.01.2010р. відповідачем нараховано орендну плату за поточний рік у загальній сумі 338487,50 грн., яка підлягає сплаті на протязі року щомісячно з січня по листопад включно рівними частками по 28207,29 грн., грудень 28207,31 грн.

Таким чином, податкове зобовязання позивача по орендній платі за землю за 2010 рік у зазначеній сумі є узгодженим.

Відповідачем частково оплачена сума податкового зобовязання по орендній плати за землю за серпень жовтень 2010 року, з урахуванням оплати, заборгованість за серпень жовтень 2010 року складає 81618,32 грн.

Пункт 5.4.1. ст. 5 Закону України №2181 встановлює, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог Закону № 2181 позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 10.03.2010р. № 1/252 на суму 14852,39 грн. (а.с. 8). Вказана вимога була направлена рекомендованим листом, але в звязку неможливістю вручення поштою, була розміщена на дошці податкових оголошень з 19.04.2010р., про що складено акт № 1/252 від 19.04.2010р. (а.с. 9).

Друга податкова вимога від 19.05.2010р. № 2/688 на суму 68332,68 грн. (а.с. 10) була направлена на адресу боржника рекомендованим листом, але в звязку з неможливістю вручення поштою, була розміщена на дошці податкових оголошень з 29.06.2010р., про що складено акт № 2/688 від 29.06.2010р. (а.с. 11).

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідачем у порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не надано доказів сплати заборгованості за серпень листопад 2010 року у загальній сумі 81618,32 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.03.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено 18.03.2011р.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень листопад 2010 року у розмірі 81618,32 грн. з перерахуванням коштів в місцевий бюджет м. Феодосії на р/р 33218815700024, код платежу 13050500, ОКПО 34740709 Управління Державного казначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Маргарітов М.В.

<Текст >