Постанова № 21731279, 29.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р. Справа № 5021/2323/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за дорученням №20/-03 від 04 січня 2012 року;

відповідача ОСОБА_2 за дорученням б/н від 04 серпня 2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №260С/1-32) на рішення господарського суду Сумської області від 02 грудня 2011 року у справі

за позовом Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Хвиля”, с. Осоївська, Краснопільського району, Сумської області

про стягнення 67148 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 02 грудня 2011 року (суддя Лугова Н.П.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Агрофірма “Хвиля” на користь Державної екологічної інспекції в Сумській області завдану державі шкоду в сумі 67148 грн. 80 коп. за самовільне використання поверхневих вод в доход місцевого бюджету Осоївської сільської ради. Стягнуто з ТОВ Агрофірма “Хвиля” в доход державного бюджету м. Суми 671 грн. 48 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 02 грудня 2011 року скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує на те, що відповідно до Акт не містить посилань та визначення дій відповідача, які призвели до забруднення водних обєктів (підземних вод), що зумовило застосування цивільної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди. Зазначає, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування завданої шкоди, на підставі акту перевірки та розрахунку не можуть бути задоволені на його користь, оскільки позивачем не доведено безпосередній причинний звязок між правопорушенням здійснення спеціального водокористування без дозволу, та заподіянням шкоди в розмірі, заявленому до відшкодування. На думку відповідача, позивачем не доведено факту забруднення ним водних обєктів внаслідок самовільного водокористування, тому для здійснення розрахунків збитків, заподіяних внаслідок самовільного водокористування, не може застосовуватися Методика №767/16783 від 14.08.2009 року, затверджена наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009 року.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що в діях відповідача вбачається винна протиправна поведінка, яка спричинила державі збитків, оскільки в поведінці відповідача наявні всі ознаки правопорушення. Також зазначає, що відповідач, орендуючи обєкт для рибогосподарських потреб, має усвідомлювати, що рибництво полягає не лише у спуску ставу, а й в розведенні та вирощуванні риби. Тому дозвіл на спеціальне водокористування має бути у відповідача не лише на період спуску води із ставу, а й на весь період розведення та вирощування риби. Звертає увагу на те, що твердження відповідача про безпідставне застосування при розрахунку збитків положень Методики від 14.08.2009 р. під №767/16783, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 р. №389, не відповідає вимогам самої Методики. Вона передбачає можливість її використання для визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у звязку із самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Таким чином, вважає, що вимоги відповідача, висунуті в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. На цій підставі просить рішення господарського суду Сумської області від 02 грудня 2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням голови Краснопільскої районної державної адміністрації №236 від 08.04.2011 року передбачено заключити з переможцем аукціону ТОВ Агрофірмою «Хвиля» договір оренди на земельну ділянку водного фонду для товарного риборозведення, яка знаходиться за межами населених пунктів Осоївської сільської ради загальною площею 18,7634 га, встановити орендну плату на рівні 238,10778 % від нормативної грошової оцінки землі та встановити термін дії договору 7 років (а.с.39).

08 квітня 2011 року між Краснопільською районною державною адміністрацією та ТОВ Агрофірмою «Хвиля»укладено Договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним обєктом (а.с.45-49).

Згідно до п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 18,7634 га, з розташованою на ній водним обєктом, площа водного дзеркала якого складає 17,8261 га, захисної смуги (по угіддях), пасовища 0,5689 га, господарські шляхи 0,1273 га, площа землі під гідроспорудами 0,2411 га, яка знаходиться на території Осоївської сільської ради.

Відповідно до п.3.1 Договору земельна ділянка з розташованим на ній водним обєктом та гідроспорудами передається в оренду для товарного риборозведення.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що надання у користування на умовах оренди гідротехнічних споруд вирішується шляхом укладання окремого договору відповідно до законодавства про оренду нерухомого майна. Невідємною частиною цього договору є акт про експертну оцінку гідроспоруд.

Згідно п.5.2.2. Договору орендар зобовязується одержати дозвіл на спецводокористування.

У п.6.1. Договору зазначено, що він укладений на 7 років і діє з 8 квітня 2011 року по 8 квітня 2018 року.

З Акту приймання-передачі в оренду земельної ділянки від 15.04.2011 року вбачається, що Краснопільська РДА передала, а ТОВ Агрофірма «Хвиля»прийняла в оренду строком на 7 років з 08.04.2011 року по 08.04.2018 року земельну ділянку водного фонду для товарного риборозведення. яка знаходиться на території Осоївської сільської ради, загальною площею 18,7634 га (а.с.43).

06 квітня 2011 року між Осоївською сільською радою (Орендодавець) та ТОВ Агрофірмою «Хвиля»(Орендар) було укладено Договір оренди майна (а.с.51-54).

Згідно п.1.1 Договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування гідроспоруду (далі майно), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Що перебуває на балансі осоївської сільської ради (далі балансоутримувач) вартість якого згідно із звітом про оцінку на 10 листопада 201 року становить 39400 грн. Майно передається в оренду з метою забезпечення пропуску паводкових вод, а також повного спуску для відлову риби.

Відповідно до п.10.1 цей Договір оренди укладено строком на 7 років, що діє з 06 квітня 2011 року до 06 квітня 2018 року включно.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Державної екологічної інспекції в Сумській області проведена планова перевірка дотримання вимог прироохоронного законодавства ТОВ «Хвиля», за результатами якої складено Акт планової перевірки дотримання вимог прироохоронного законодавства Державної екологічної інспекції в Сумській області від 16.08-05.09.2011 року (а.с.7-8).

З Акту вбачається, що за результатами перевірки встановлено, що на балансі ТОВ Агрофірма «Хвиля»знаходиться 12 артезіанських свердловин. Облік води не ведеться, що є порушенням вимог ст.44 ВК України. Спеціальний дозвіл на користування надрами в галузі видобування прісних підземних вод відсутній. В паспортах на свердловини продуктивність не зазначена. Дозвіл на спеціальне водокористування на ставок відсутній, що є порушенням ст.44, 48, 49 ВК України. На підприємстві утворюються відходи 1-4 класу небезпеки. Реєстрові карти обєктів утворення, оброблення та утилізації відходів підприємством розроблялись, але показник загального утворення відходів не розрахований, що є порушенням ст.27 ЗУ «Про відходи»та Постанови КМУ №1360 від 31.08.98 року. На підприємстві місця видалення відходів відсутні. Місця тимчасового розміщення відходів на підприємстві визначені, але паспорта на них не розроблені, що є порушенням ст.33 ЗУ «Про відходи». Первинний та поточний облік відходів не ведеться, що є порушенням ст.17 Закону України «Про відходи»та наказу Мінприроди від 07.07.08 р. №342. Договори на передачу відходів 1-4 класу небезпеки не заключні, що є порушенням ст.17 Закону України «Про відходи». На момент перевірки відсутні підтверджуючі документи про передачу АКБ спеціалізованому підприємству за минулі роки та журнал обліку, що є порушенням ст.17 Закону України «Про відходи» та ст.17 Закону України «Про хімічні джерела струму».

Відповідно до Протоколу Державної екологічної інспекції в Сумській області про адміністративне правопорушення №016547 від 16.08.2011 року гр. ОСОБА_3 який працює на посаді директора ТОВ АФ «Хвиля», здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.48 КУпАП, тим, що об 11 год. 30 хв. 16.08.2011 р. встановлено факт самовільного водокористування, а саме у підприємства відсутній дозвіл на спеціальне водокористування на орендований став, що є порушенням ст.44, 48, 49 ВК України. Пояснень чи зауважень до змісту протоколу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не зафіксовано (а.с.11).

Постановою Державної екологічної інспекції в Сумській області про накладення адміністративного стягнення №016547 від 16.08.2011 року визнано гр. ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.48 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 (вісімдесят пять) грн. (а.с.12).

Згідно із п.9 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобовязані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ч.1 ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних обєктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Частиною 2 статті 48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для госоподарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно із ч.1 ст.49 В Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Відповідно до ч.3 ст.49 Водного кодексу України видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Частиною 5 статті 49 Водного кодексу України передбачено, що у дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно із положеннями статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно із ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Положеннями ч.1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно із ч.6 ст.225 Господарського кодексу України Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

Частиною 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно із ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно із п.1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

З матеріалів справи вбачається, що Погодженням №1058 від 01.09.2011 року Сумське обласне виробниче управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України погодило забір та використання (зі скидом в розмірі не більше 85% від повного обєму) води зі ставу, розташованого в басейні р. Рибиця на південній околиці с. Осоївка Осоївської сільської ради Красноіпльського району Сумської області, площею водного дзеркала 17,8261 га та повним обємом води 244,0 тис. куб. м. сезонного регулювання стоку, на строк дії договору для риборозведення, при виконанні наступних умов: 1.Одержання дозволу на спецводокористування з представленням його копії до облводгоспу та інформування облводгоспу про його подовження; інших умов (а.с.56).

В Акті обстеження водного обєкту №168 від 07 жовтня 2011 року Відділ регулювання питань використання природних ресурсів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області зробив висновок про можливість надання дозволу на спеціальне водокористування за умови дотримання обмежень господарської діяльності в прибережній захисній смузі ставу згідно ст.89 Водного кодексу України (а.с.57).

18 жовтня 2011 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області ТОВ АФ «Хвиля»надано Дозвіл на спеціальне водокористування №УКР 3846 СУМ для вирощування товарної риби в ставі, що розташований в басейні р. Рибиця на південній околиці с. Осоївка Осоївської сільської ради Красноіпльського району Сумської області, геометричним обємом 244,0 тис. куб. м. та площею 17,8261 га, терміном дії до 18 жовтня 2014 року (а.с.61).

Таким чином, на момент проведення перевірки та складання Акту перевірки від 16.08-05.09.2011 року у відповідача був відсутній дозвіл на спеціальне водокористування на ставок, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного Кодексу України.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що у акті перевірки позивачем зафіксовано факт відсутності дозволу на спеціальне водокористування, але не має посилань та визначення дій відповідача, що призвели до забруднення водних об“єктів (підземних вод).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що Акти зариблення на момент перевірки не надані. У Акті перевірки зазначено, що досліджені накладні на придбання рибо посадкового матеріалу: № 15 від 21.04.2011 року ФОП Наєнко 565,0 кг мальок коропа та товстолобика; № 29 від 21.04.2011 року ПП ОСОБА_4 440 кг білого амура; № 31 від 21.04.2011 року ПП ОСОБА_4 95 кг зарибок білого амура, 90 кг зарибок товстолобика; № РН 0000358 від 21.04.2011 року ТОВ «Лебединська РМС»1000 кг коропа.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач орендує водний об“єкт для рибогосподарських потреб, у звязку з чим відповідно до ч. 2 ст. 48 Водного Кодексу України необхідною передумовою для здійснення відповідачем розведення та вирощування риби є наявність дозволу на спеціальне водокористування, в т.ч. не лише на період спуску води зі ставу, а й на весь період виробничої діяльності.

При цьому, слід зазначити, що відповідач не заперечує факту здійснення спеціального водокористування без відповідного дозволу.

У відповідності до п.9.1. «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», шкода завдана самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів була розрахована виходячи з об“єму води, що використана самовільно без дозвільних документів та згідно довідки СФ ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп»від 06.09.2011р. Розрахунок здійснено за формулою: З сам = 100 х W х Тap.: при цьому, - об“єм води, що складає 244000 м3; Тap розмір, грн./100 куб.м, аналогічній ставці збору за спеціальне використання води, встановленій ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення - п. 325.5.1. ставки збору за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять: 27,52 грн. за 10000 куб. метрів поверхневої води.

Згідно з Розрахунком розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) ставу для риборозведення на території Осоївської с/р Краснопільського району, ТОВ «Хвиля»збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, становлять 67148,8 грн. (а.с.10).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що здійснюючи спеціальне водокористування без дозволу, відповідач порушив законодавство про охорону та раціональне використання водних ресурсів, тим самим, заподіяв державі збитки у сумі 67148,80 грн., розмір яких був розрахований відповідно до вищезазначеної Методики. Відповідач не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів в підтвердження сплати даних збитків, тому вони мають бути відшкодовані ним у повному обсязі.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Сумській області про стягнення з ТОВ “Хвиля” збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 67148 грн. 80 коп. є правомірними та обґрунтованими.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обєктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Сумської від 02 грудня 2011 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 02 грудня 2011 року у справі № 5021/2323/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Постанову підписано 27.02.2012 року