Постанова № 21731199, 28.02.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2012 р.Справа № 9/135/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду № 79 від 27.01.12 р. суддю Мацюру П.Ф. замінено на суддю Колоколова С.І.)

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2346 від 30.12.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність 2341 від 27.09.10 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Миколаївський річковий порт” АСК „Укррічфлот”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.2011 р.

по справі № 9/135/09

за позовом дочірнього підприємства „Миколаївський річковий порт” АСК „Укррічфлот”

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 219474,39 грн.

та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до дочірнього підприємства „Миколаївський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот”

про зобовязання провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 90000 грн. та стягнення 2934,44 грн.

В С Т А Н О В И В:

08.09.09 р. дочірнє підприємство “Миколаївський річковий порт»акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(далі по тексту Миколаївський річпорт) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту ФОП ОСОБА_3) заборгованості з орендної плати та вартості спожитої електроенергії за договором оренди у розмірі 57716,46 грн. та штрафу у розмірі 7239,42 грн. за період з січня 2009 р. по серпень 2009р.

26.10.2009 року Миколаївський річпорт надав розгорнутий розрахунок позовних вимог (т.1 а.с.67, 69-70), а також додаткові первинні документи на підтвердження заборгованості відповідача перед Миколаївським річпортом у розмірі 57716грн. 46 коп. з орендної плати та вартості спожитої електроенергії у період з листопада 2008 р. по липень 2009 р.

Заявою від 10.12.2009 року (т.1 а.с.115-118) Миколаївський річпорт збільшив розмір позовних вимог на 27978 грн. 56 коп., які склалися із заборгованості по орендній платі та за спожиту електроенергію за період з серпня 2009 р. по 31.10.2009 р.

17.12.2009 року ФОП ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Миколаївської області із зустрічним позовом (т.1 а.с.153-154) до Миколаївського річпорту про зобовязання проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 90000 грн. вартості капітального ремонту орендованого приміщення та стягнення з ФОП ОСОБА_3 2934,44 грн. боргу з орендної плати.

12.10.2011 року Миколаївський річпорт звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог (т.2 а.с.2-5) та просив стягнути з ФОП ОСОБА_3 196785 грн. 93 коп. основного боргу з орендної плати та вартості спожитої електроенергії за період з листопада 2008 р. по липень 2008 р., 7239 грн. 42 коп. штрафу, 15449 грн. 04 коп. пені, яка нарахована на борг у сумі 196785,93 грн. за період з 01.08.2010 р. по 31.01.11 р., та судові витрати.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12.11 р. (суддя Філінюк І.Г.) позов Миколаївського річпорту задоволено частково, з ФОП ОСОБА_3 стягнуто 19088,11 грн. боргу з орендної плати та вартості спожитої електроенергії, 7239,42 грн. штрафу, 7886,18 грн. пені, 342 грн. 13 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов ФОП ОСОБА_3 задоволено частково, зобовязання ФОП ОСОБА_3 зі слати орендної плати на суму 90000 грн. за договором оренди нежитлових приміщень від 14.05.2007р. визнано припиненими, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між Миколаївським річпортом та ФОП ОСОБА_3 В решті зустрічного позову відмовлено. З Миколаївського річпорту на користь ФОП ОСОБА_3 стягнуто - 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позов Миколаївського річпорту частково, суд 1 інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_3 користувалася орендованим приміщенням тільки до 01.01.10 р., а не весь спірний період, за який первісний позивач вимагав стягнути орендну плату та вартість спожитої електричної енергії, а тому заборгованість ФОП ОСОБА_3 станом на 01.01.10 р. склала 109088,11 грн.

При цьому місцевий господарський суд здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами на 90000 грн., які ФОП ОСОБА_3 витратила на капітальний ремонт орендованого приміщення.

Таким чином, суд 1 інстанції визначив основний борг ФОП ОСОБА_3 у сумі 19088,11 грн. і за період з 01.08.2010 р. по 26.10.10 р. на суму 196785,93 грн. нарахував пеню у розмірі 7343,08 грн., за період з 27.10.10 р. по 01.01.11 р. на суму 19088,11 грн. нарахував пеню у розмірі 541,3 грн.

Крім того, суд 1 інстанції на підставі п.10.3 договору оренди стягнув з ФОП ОСОБА_3 7239,42 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору оренди.

Зустрічний позов ФОП ОСОБА_3 задоволено частково на підставі ст.601 ЦК України з огляду на те, що остання здійснила ремонт орендованого майна, тобто невідємні поліпшення на суму 90000 грн., та 26.10.09 р. звернулася до первісного позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог з орендної плати та вартості ремонту на 90000 грн. В решті позовних вимог ФОП ОСОБА_3 судом 1 інстанції відмовлено без наведення підстав прийняття такого рішення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Миколаївський річпорт звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов Миколаївського річпорту, стягнути з ФОП ОСОБА_3 196785,93 грн. основного боргу, 7239,42 грн. штрафу, 15449,04 грн. пені., оскільки вказане рішення прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права

В обґрунтування апеляційної скарги Миколаївський річпорт зазначає, що суд 1 інстанції при прийнятті оскарженого рішення допустив порушення ст.601 ЦК України, оскільки одна заява ФОП ОСОБА_3 про зарахування зустрічних однорідних вимог не свідчить про виникнення у Миколаївського річпорту перед ФОП ОСОБА_3 грошового зобовязання у сумі 90000 грн., які вона витратила на капітальний ремонт орендованих приміщень. Відповідно із п.7.4 договору оренди ФОП ОСОБА_3 мала право здійснювати поліпшення обєкту оренди лише з письмового дозволу орендодавця. Миколаївський річпорт а ні в письмовому, а ні в усному вигляді не надавав ФОП ОСОБА_3 згоди на проведення ремонту на суму 90000 грн., а тому згідно із п.7.4 договору оренди ФОП ОСОБА_3 не має права на відшкодування поліпшень обєкту оренди у сумі 90000 грн., які не можна відокремити без шкоди.

Скаржник також вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що ФОП ОСОБА_3 не мала можливості використовувати обєкт оренди за призначенням у звязку із невиконанням орендодавцем умов договору оренди щодо тепловодопостачання, оскільки у Миколаївського річпорту відсутні зобовязання щодо постачання комунальних послуг орендарю. Відповідно із п.7.2 договору оренди саме орендар зобовязаний підтримувати та нести відповідальність за екологічний та санітарно-епідеміологічний стан в орендованих приміщеннях та на прилеглій території, а тому посилання ФОП ОСОБА_3 на постанову Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 05.03.2010 р. №21, як на підставу для відмови у сплаті орендних платежів є безпідставними.

Про те, що ФОП ОСОБА_3 використовувала орендовані приміщення у період з 01.01.2010 р. по 30.07.10 р. свідчить той факт, що орендар споживала електричну енергію у цей період і на підставі показань електролічильника, який обліковує електричну енергію в орендованих приміщеннях орендарю виставлялися рахунки на оплату електричної енергії. Крім того, у вказаний період згідно листа ФОП ОСОБА_3 від 26.04.10 р. остання брала замовлення на весілля у орендованих приміщеннях, що свідчить про використання обєкту оренди для здійснення підприємницької діяльності. Фактично ФОП ОСОБА_3 використовувала об»єкт оренди до 31.07.10 р., тобто до часу коли вхідна двір у приміщення була заварена.

ФОП ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу просила залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

14 травня 2007 року між ДП «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди № 644.

За умовами договору, позивач за первісним позовом зобов'язується передати, а відповідач за первісним позовом зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення будівлі річкового вокзалу з кафе-баром, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Варварівський спуск, буд.5-а загальною площею 835,8 кв.м.

01червня 2007 року Миколаївський річпорт передав об'єкт оренди відповідачу за первісним позовом відповідно до акту прийому-передачі нежитлових приміщень будівлі річкового вокзалу з кафе-баром.

Згідно з п. 6.1. договору, за використання об'єкта оренди відповідач за первісним позовом щомісячно сплачує орендну плату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача за первісним позовом. Підпунктом 6.1.1 договору встановлено, що орендна плата за користування приміщеннями становить 7239, 42 грн. на місяць.

Умовами п. 6.3 договору, передбачено право позивача за первісним позовом коригувати орендну плату в односторонньому порядку на суму законної зміни тарифів та індексу інфляції.

Відповідно до п. 6.5. договору, щомісячна орендна плата сплачується орендарем авансом, не пізніше двадцятого числа місяця попереднього за місяцем, за який вноситься орендна плата.

Згідно із п. 6.7. договору, орендар встановлює електролічильник і, відповідно його показників, щомісячно компенсує позивачу за первісним позовом вартість використаної електроенергії, тому разом з рахунком на оплату щомісячної орендної плати виставлявся рахунок за спожиту електроенергію.

За умовами п. 10.3. договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків, визначених в п.п.7.2.1.-7.4., зокрема обов'язок своєчасно здійснювати орендні платежі, орендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі місячної орендної плати, тобто 7239, 42 грн.

Я вбачається з наявних матеріалів справи ФОП ОСОБА_3 01.06.07 р. прийняла у користування обєкт оренди і по 30.07.10 р. користувалася вказаним обєктом.

Згідно із позовною заявою та виставленими Миколаївським річпортом рахунками та банківськими виписками з рахунку Миколаївського річпорту заборгованість ФОП ОСОБА_3 з орендної плати та використаної електричної енергії у період з листопада 2008 р. по 30.07.10 р. складає 196785 грн. 93 коп.

Судова колегія не приймає до уваги доводи ФОП ОСОБА_3 про те, що вона у період з 01.01.10 р. по 30.07.10 р. не користувалася орендованими приміщеннями, оскільки це спростовується наявними матеріалами справи.

Так, згідно із постановою Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 05.03.10 р. №21 тимчасово припинено експлуатацію кафе «Водограй»Миколаївського річпорту, яке орендує ФОП ОСОБА_3 до забезпечення температурного режиму в приміщеннях кафе згідно вимогам Державних санітарних норм. Якщо б орендовані приміщення не експлуатувалися, то Державна санітарно-епідеміологічна служба України не припиняла би його експлуатацію.

Таким чином, вказана постанова свідчить про те, що незважаючи на невідповідність температурного режиму санітарним нормам, приміщення кафе експлуатувалося на момент складання цієї постанови і наявність цієї постанови не свідчить про невикористання орендованого приміщення. Підтвердженням цьому є також акт від 23.04.10 р., складений за участю самої ФОП ОСОБА_3, згідно якого 23.04.10 р. в орендованому приміщені відключена електроенергія. Сенс у складанні цього акту має лише у випадку користування орендованим приміщенням. Якщо б ФОП ОСОБА_3 не використовувала би обєктом оренди, то сенсу складати цей акт не має.

Крім того, той факт, що ФОП ОСОБА_3 користувалася орендованим обєктом у період з 01.01.10 р. по 30.07.10 р. підтверджується актом від 30.07.10 р. складеним також за участю ФОП ОСОБА_3, з якого вбачається, що 30.07.10 р. була заварена вхідна двір в кафе «Водограй», що призвело до порчі матеріальних цінностей. Наявність матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_3 в орендованому приміщенні, також свідчить про його використання.

Слід також зазначити, що про використання орендованих приміщень свідчить і той факт, що ФОП ОСОБА_3 не зверталася до суду про розірвання договору оренди, або зобовязання орендодавця виконувати умови договору оренди.

Таким чином, судова колегія вважає, що відповідно із ст.ст.525,526 ЦК України з ФОП ОСОБА_3 підлягає стягненню заборгованість з орендної плати у період з листопада 2008 р. по 30.07.10 р. у сумі 185494,44 грн. Щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 вартості спожитої електроенергії у спірний період у сумі 11291,49 грн., то ці позовні вимоги Миколаївського річпорту підлягають залишенню без задоволення, оскільки останній всупереч вимогам ст.33 ГПК України не довів належними доказами обсяги спожитої відповідачем електроенергії, так як не надав актів про спожиту електроенергію, складених ФОП ОСОБА_3, або спільно обома сторонами договору, або інших документів на підтвердження обсягу (розміру) спожитої електричної енергії. При цьому слід зазначити, що не доведення позивачем розміру спожитої електричної енергії не може свідчити про те, що вона взагалі не використовувалася відповідачем.

Витрати ФОП ОСОБА_3 у сумі 90000 грн. на ремонт орендованого приміщення не можуть бути зараховані в погашення боргу з орендної плати та вартості електричної енергії у спірний період, з наступних підстав.

Відповідно із п.7.4.2 договору оренди Орендар має право здійснювати поліпшення обєкту оренди з письмового дозволу Орендодавця. Якщо Орендар без згоди орендодавця зробив поліпшення обєкту оренди, які не можна відокремити без шкоди, Орендар не має права на відшкодування їх вартості.

В наявних матеріалах справи відсутні будь-які докази про надання Миколаївським річпортом письмового або іншого дозволу на поліпшення обєкту оренди.

Таким чином, у Миколаївського річпорту не має зобовязань перед ФОП ОСОБА_3 по відшкодуванню витрат ФОП ОСОБА_3 на ремонт орендованого приміщення у сумі 90000 грн., тому місцевий господарський суд помилково застосував положення ст.601 ЦК України і задовольнив зустрічний позов ФОП ОСОБА_3 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму у розмірі 90000 грн. Відповідно із цим місцевий господарський суд неправильно визначив борг ФОП ОСОБА_3 по орендній платі та спожитій електроенергії у сумі 19088,11 грн.

Згідно із п.10.3 договору оренди за невиконання або неналежне виконання обовязків, визначених підпунктом 7.2.1, пунктом 7.4 цього договору, чи порушення порядку повернення обєкту оренди Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф у розмірі місячної орендної плати.

Враховуючи положення вищезазначеного пункту договору оренди, а також вимоги ст.ст.525, 526 ЦК України судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимоги Миколаївського річпорту про стягнення з ФОП ОСОБА_3 штрафу у сумі 7239,42 грн. за несвоєчасну сплату орендних платежів.

Відповідно із пунктом 10.2 договору оренди за прострочення сплати орендної плати Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої орендної плати за кожний день прострочення.

Як вбачається з позовних вимог Миколаївського річпорту, останній просить стягнути з ФОП ОСОБА_3 пеню у сумі 15449,04 грн. за прострочення оплати боргу у сумі 196785,93 грн. за період з 1 серпня 2010 р. по 31.01.11 р.

Однак, в ході розгляду апеляційної скарги Миколаївським річпортом надано розрахунок пені за спірний період (01.08.10 р. по 31.01.11 р.) з врахуванням положень п.6 ст.232 ГК України, а також з врахуванням того, що по кожному місяцю оренди строки оплати оренди визначаються окремо. Згідно із новим розрахунком Миколаївський річпорт визначив суму пені за спірний період, яка складає 4111,50 грн., виходячи з суми основного боргу у розмірі 196785,93 грн. Однак, вказаний розрахунок пені є невірним, оскільки пеня нараховувалася на основний борг у сумі 196785,93 грн., в той час як позивачем доведено основний борг у сумі 185494,44 грн., а відповідно із цим пеню необхідно нараховувати за прострочення цього боргу, який є доведеним. В судовому засіданні представник Миколаївського річпорту надала розрахунок пені окремо по заборгованості за орендну плату у сумі 3844,29 грн., та пені за прострочення заборгованості по спожитій електроенергії у сумі 267,23 грн. Однак, судова колегія вважає за можливе задовольнити тільки пеню у сумі 3844,29 грн. за прострочення орендної плати, оскільки Миколаївським річпортом доведено лише наявність боргу з орендної плати.

За таких обставин судова колегія вважає, що позов Миколаївського річпорту підлягає частковому задоволенню, у сумах зазначених вище у мотивувальній частині цієї постанови. У задоволенні зустрічного позову ФОП «ОСОБА_3 слід відмовити у повному обсязі, оскільки у Миколаївського річпорту відсутні грошові зобовязання перед ФОП ОСОБА_3 у сумі 90000 грн., а відповідно із цим підстав для зарахування цих коштів в погашення боргу з орендної плати та використаної електроенергії не має. Не можуть бути задоволені й вимоги ФОП ОСОБА_3 про стягнення з неї 2934,44 грн. боргу з орендної плати, оскільки вона у добровільному порядку ці кошти може сплатити Миколаївському річпорту і у даному випадку вона не може предявляти будь-яких вимог за первісного позивача.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга Миколаївського річпорту підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.11 р. зміні.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Миколаївський річковий

порт” АСК „Укррічфлот” задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.11 р. змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов дочірнього підприємства „Миколаївський річковий

порт” АСК „Укррічфлот” задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 свідоцтво про державну реєстрацію №НОМЕР_1, номер запису про включення відомостей до ЄДР НОМЕР_2 від 23.06.03р. Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради)

на користь дочірнього підприємства „Миколаївський річковий

порт” АСК „Укррічфлот” (р/р 2600301625234, Банк ВАТ „Укрексімбанк”, м. Миколаїв, МФО 326739; юридична адреса: 54058, м. Миколаїв, вул. Проектна, будинок №1, код ЄДРПОУ 03150160, ІПН 031501614019) 185494,44 грн. основного боргу, 7239,42 грн. штрафу, 3844,29 грн. пені., 1965 грн. 78 коп. державного мита, 211 грн. 38 коп. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову дочірнього підприємства „Миколаївський річковий

порт” АСК „Укррічфлот” відмовити.

У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити.»

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 свідоцтво про державну реєстрацію №НОМЕР_1, номер запису про включення відомостей до ЄДР НОМЕР_2 від 23.06.03р. Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради) на користь дочірнього підприємства „Миколаївський річковий

порт” АСК „Укррічфлот” (р/р 2600301625234, Банк ВАТ „Укрексімбанк”, м. Миколаїв, МФО 326739; юридична адреса: 54058, м. Миколаїв, вул. Проектна, будинок №1, код ЄДРПОУ 03150160, ІПН 031501614019) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 2194 грн. 74 коп.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 свідоцтво про державну реєстрацію №НОМЕР_1, номер запису про включення відомостей до ЄДР НОМЕР_2 від 23.06.03р. Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради) на користь Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, № рахунку 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ 26016990) судовий збір у сумі 328 грн. 84 коп.

4.Видачу наказів доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 29.02.12 р.

Головуючий суддя М.С. Петров

СуддяГ.П. Разюк

СуддяС.І. Колоколов