Рішення № 21730996, 20.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2012 р.Справа № 16/17-5132-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 1 від 13.01.2012р.

Від відповідачів:

-товариства з обмеженою відповідальністю „ім. В.З. Тура”: ОСОБА_2 за довіреністю від 21.01.2012р.

-товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвестгруп”: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” до товариства з обмеженою відповідальністю „ім. В.З. Тура”, товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвестгруп” про стягнення 143851,22 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” (далі по тексту ТОВ „Хімагромаркетинг”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ім. В.З. Тура” (далі по тексту ТОВ „ім. В.З. Тура”), товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвестгруп” (далі по тексту ТОВ „Агроінвестгруп”) про солідарне стягнення заборгованості в загальній сумі 143851,22 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 105063,08 грн., відсотків річних в сумі 9095,87 грн., пені в сумі 3524,65 грн., штрафу в сумі 26167,62 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ „ім. В.З. Тура” прийнятих на себе зобовязань за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. щодо здійснення своєчасного внесення плати за продукцію виходячи з погодженого у договорі графіку, а також невиконанням ТОВ „Агроінвестгруп” як поручителем грошових зобовязань за ТОВ „ім. В.З. Тура”, що виникли з названого договору поставки.

Відповідач ТОВ „ім. В.З. Тура” повністю заперечує проти заявлених позовних вимог, наголошуючи на погашенні суми основного боргу в розмірі 105063,08 грн. в процесі розгляду даної справи, а також відсутності правових підстав для нарахування штрафних санкцій з огляду на нездійснення позивачем поставки усього асортименту та кількості товару, що передбачені умовами договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р.

Відповідач ТОВ „Агроінвестгруп” було належним чином повідомлене про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, долученими до матеріалів справи, однак останнє не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судових засіданнях, про причини неявки суд не повідомило. Відзиву на позов ТОВ „Агроінвестгруп” подано не було, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

07.04.2011р. між ТОВ „Хімагромаркетинг” (Продавець) та ТОВ „ім. В.З. Тура” (Покупець) було укладено договір поставки № АП-08-0069, у відповідності до п.п. 1.1, 1.4, 1.5 якого Продавець зобовязується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобовязується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, надалі іменовані товар, загальною вартістю 346938,48 грн. Кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1 даного договору. За бажанням Покупця кількість та асортимент товару можуть бути збільшені, що оформлюється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати. Загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.п. 3.1 3.4, 4.3, 4.4 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. поставка здійснюється в строки, передбачені умовами даного договору, або раніше за заявкою Покупця. Право власності на товар виникає у Покупця з дня передачі товару, відповідно до розділу 3, 4 договору. Поставка здійснюється Продавцем на умовах CPT (перевезення до місця призначення за рахунок Продавця, до базисів (одержувачів), визначених у договорі. За згодою сторін поставка товару може бути здійснена на умовах EXW (склад Продавця). Одержання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем у день поставки товару. Одночасно з передачею товару Продавець зобовязаний передати Покупцеві наступні документи: рахунки на оплату товару; податкову накладну згідно норм Закону України „Про податок на додану вартість”; видаткову (відвантажувальну) накладну; товарно-транспортну накладу, якщо поставка товару здійснюється на умовах СРТ. Покупець зобовязаний передати Продавцеві довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей для одержування товару. Підписання Покупцем видаткової накладної підтверджує отримання останнім всіх передбачених п. 4.3 цього договору документів.

Виходячи з положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № АП-08-0111 від 19.04.2011р., № АП-19-0142 від 29.04.2011р. позивачем на виконання умов договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. було передано у власність ТОВ „ім. В.З. Тура” товар загальною вартістю 272006,28 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується підписами повноважних представників сторін, скріплених відповідними печатками. При цьому, згідно з прибутковими накладними (повернення) № АП-08-0007 від 12.05.2011р. та № АП-08-0012 від 25.05.2011р. ТОВ „ім. В.З. Тура” було повернуто на користь позивача товар на загальну суму 97555,50 грн. Таким чином, загальна вартість набутого ТОВ „ім. В.З. Тура” за даним договором у власність товару складає 174450,78 грн.

Згідно з положеннями п. 2.1 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. сторонами було погоджено наступний графік оплати придбаного ТОВ „ім. В.З. Тура” товару: до 10.04.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 69387,70 грн.; до 30.06.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 104081,54 грн.; до 15.12.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 173469,24 грн.

З виписки по особовому рахунку ТОВ „Хімагромаркетинг” № 26001393, відкритому у філії ПУМБ м. Севастополя, вбачається, що 27.04.2011р. ТОВ „ім. В.З. Тура” було внесено на користь позивача грошові кошти в сумі 39387,70 грн. Втім, позивач стверджує, що вказаним відповідачем, в порушення прийнятих на себе грошових зобовязань за договором поставки № АП-08-069 від 07.04.2011р. не було здійснено своєчасного внесення платежів за товар, який є предметом даного договору, виходячи з погодженого сторонами по справі графіку, а саме у строк до 20.09.2011р. не внесено на користь ТОВ „Хімагромаркетинг” грошові кошти в сумі 104084,51 грн. З викладених обставин позивачем було надіслано на адресу ТОВ „ім. В.З. Тура” вимогу про дострокову оплату вартості поставленого на виконання умов договору № АП-08-0069 від 07.04.2011р. товару протягом трьох днів з моменту отримання цієї вимоги, викладену у листі від 14.09.2011р. за № 308. Надсилання даного листу на адресу ТОВ „ім. В.З. Тура”, що зазначена у договорі, було здійснено 16.09.2011р., що підтверджується описом до цінного листу з відповідним календарним штемпелем установи звязку та фіскальним чеком № 8571 від 18.09.2011р. про прийняття плати за надсилання цінного листа.

Згідно з п. 2.4 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. у випадку будь-якого порушення Покупцем узгодженого сторонами графіку внесення платежів за придбаний товар, Продавець має право відмовити у поставці товару та вважається, що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов цього договору настав. При цьому, Покупець зобовязаний оплатити в повному розмірі поставлений товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту предявлення вимоги Продавцем.

Однак, ТОВ „ім. В.З. Тура”, незважаючи на погоджений сторонами графік внесення платежів за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., направлену позивачем в порядку п. 2.4 договору поставки вимогу не виконало прийнятих на себе грошових зобовязань, внаслідок чого у названого відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. в загальному розмірі 143851,22 грн., яка на момент звернення позивача до суду із даним позовом є непогашеною.

В свою чергу, між ТОВ „Хімагромаркетинг” (Сторона - 1), ТОВ „ім. В.З. Тура” (Сторона 2) та ТОВ „Агроінвестгруп” (Поручитель) було укладено договір поруки № 1/0069 від 08.04.2011р., за змістом положень п.п. 1.1 1.3, 3.1, 3.2 якого Поручитель зобовязується перед Стороною 1 відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Стороною 2 зобовязань по договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., укладеному між Стороною 1 та Стороною 2. Поручитель відповідає перед Стороною 1 за виконання зобовязання Стороною 2 в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Сторона 2, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Сторони 1 тощо. У арзі порушення Стороною 2 зобовязання, Сторона 2 і Поручитель відповідають перед Стороною 1 як солідарні боржники, що означає право Сторони 1 вимагати виконання зобовязання в повному обсязі як від Сторони 2 і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо. У разі порушення зобовязання Стороною 2, Сторона 1 направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобовязання (або його певну частину). Сторона 1 не зобовязана підтверджувати яким-би то не було чином факт невиконання зобовязання Стороною 2. Вимога Сторони 1 буде достатньої підставою для Поручителя виконати зобовязання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Сторони 1 про надання додаткової інформації чи документів.

У звязку із вищезазначеним порушенням з боку ТОВ „ім. В.З. Тура” прийнятих на себе зобовязань за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., 08.12.2011р. ТОВ „Хімагромаркетинг” вернулось до ТОВ „Агроінвестгруп” із вимогою про виконання зобовязань за ТОВ „ім. В.З. Тура” в частині оплати заборгованості останнього за придбаний товар в сумі 105063,08 грн. Незважаючи на предявлення вимоги, ТОВ „Агроінвестгруп” як поручителем не були виконані зобовязання за ТОВ „ім. В.З. Тура”, що виникли за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р.

Таким чином, неналежне виконання ТОВ „ім. В.З. Тура” прийнятих на себе грошових зобовязань за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., а також невиконання даного обовязку з боку поручителя ТОВ „Агроінвестгруп”, і зумовило звернення ТОВ „Хімагромаркетинг” до суду із даними позовними вимогами про солідарне стягнення з відповідачів суми основного боргу в розмірі 105063,08 грн., відсотків річних в сумі 9095,87 грн., пені в сумі 3524,65 грн., штрафу в сумі 26167,62 грн.

Втім, позиція відповідача ТОВ „ім. В.З. Тура” по даній справі, покладена в основу його заперечень проти позову, заснована на нездійсненні позивачем передання усієї кількості та асортименту товару, що передбачені умовами договору поставки № АП-08-069 від 07.04.2011р. Викладене, за переконанням ТОВ „ім. В.З. Тура”, звільняє його від внесення на користь ТОВ „Хімагромаркетинг” платежу в сумі 104081,54 грн. у строк до 20.09.2011р. та свідчить про відсутність у діях даного відповідача порушення прийнятих на себе грошових зобовязань.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ „ім. В.З. Тура” виникли правовідносини з поставки товару, врегульовані умовами договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. В свою чергу, на виконання умов названої угоди, ТОВ „Хімагромаркетинг” було передано у власність названого відповідача товар на загальну суму 174450,78 грн., а відповідачем вказаний товару було прийнято, що підтверджується видатковими накладними № АП-08-0111 від 19.04.2011р., № АП-19-0142 від 29.04.2011р., а також прибутковими накладними (повернення) № АП-08-0007 від 12.05.2011р. та № АП-08-0012 від 25.05.2011р., скріпленими підписами представників сторін та відповідними печатками.

Як вже наголошувалось вище по тексту рішення, положеннями п.п. 2.1, 2.4 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. на відповідача було покладено обовязок внесення плати на користь ТОВ „Хімагромаркетинг” наступним чином: до 10.04.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 69387,70 грн.; до 30.06.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 104081,54 грн.; до 15.12.2011р. мають бути сплачені грошові кошти в сумі 173469,24 грн. У випадку будь-якого порушення Покупцем узгодженого сторонами графіку внесення платежів за придбаний товар, Продавець має право відмовити у поставці товару та вважається, що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов цього договору настав. При цьому, Покупець зобовязаний оплатити в повному розмірі поставлений товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту предявлення вимоги Продавцем.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В свою чергу, відповідачем ТОВ „ім. В.З. Тура” прийняті на себе за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. зобовязання в частині здійснення оплати вартості товару шляхом внесення на користь ТОВ „Хімагромаркетинг” грошових коштів за погодженими сторонами по справі графіком були виконані частково, а саме: грошові кошти в сумі 69387,70 грн., граничним строком внесення яких визначено 10.04.2011р., даним відповідачем було внесено лише 27.04.2011р., в той час внесення плати в сумі 104081,54 грн. у строк до 20.09.2011р. здійснено не було, що з боку названого відповідача не заперечується. Вирішуючи питання про наявність у даних діях ТОВ „ім. В.З. Тура” факту порушення прийнятих на себе грошових зобовязань, суд виходить з наступного.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що позивачем, в порушення прийнятих на себе зобовязань за договором поставки № АП-08-0069 було передано у власність ТОВ „ім. В.З. Тура” товар у кількості меншій, ніж це передбачено положеннями п. 1.1. цієї угоди.

Відповідно до ст.ст. 665, 670 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

В силу приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, наведеними положеннями закону чітко визначено правові способи захисту порушених прав покупця у правовідносинах купівлі-продажу у випадку здійснення продавцем передачі товару у меншій кількості, ніж це передбачено договором. В такому випадку покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми, а у випадку, якщо товар взагалі не було передано відмовитись від договору купівлі продажу. У випадку, якщо грошові кошти вносились як передплата за товар, покупець наділений правом вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, суд звертає увагу ТОВ „ім. В.З. Тура” на тому, що законом покупцю у правовідносинах купівлі-продажу не надано права на відмову від виконання власних зобовязань з оплати вартості товару у випадку, якщо продавцем було передано товар у меншій кількості, ніж це передбачено умовами договору купівлі-продажу.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначені загальні засади цивільного законодавства, до яких відноситься і свобода договору.

Частиною 3 статті 6 цього Кодексу також передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, сторони договору мають право відступити від положень актів цивільного законодавства при визначенні обсягу та змісту зобовязань, що виникають з договору, за відсутності на це імперативної заборони закону. Якщо звернутись до положень договору п. 3.8 поставки №АП-08-0069 від 07.04.2011р., якими врегульовано юридичні наслідки передання позивачем у власність ТОВ „ім. В.З. Тура” товару на меншу суму, ніж це визначено умовами договору, суд зазначає, що названий відповідач зобовязаний звернутись до ТОВ „Хімагромаркетинг” із вимогою про поставку товару на всю суму, визначену в п. 1.2 договору. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що умовами укладеної між ТОВ „Хімагромаркетинг” та ТОВ „ім. В.З. Тура” угоди не передбачено спеціальних, відмінних від тих, що визначені законом, прав покупця у випадку передання продавцем товару у меншій кількості, ніж це передбачено умовами договору.

Однак, як свідчать матеріали справи, ТОВ „ім. В.З. Тура” не було надіслано на адресу позивача вимогу про передачу товару, який не було поставлено. За таких обставин суд визнає необґрунтованими твердження ТОВ „ім. В.З. Тура” про наявність підстав для звільнення його від внесення на користь ТОВ „Хімагромаркетинг” платежу в сумі 104081,54 грн. у строк до 20.09.2011р. через передання позивачем товару у меншій кількості, ніж це передбачено п. 1.1 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. з огляду на невідповідність такої позиції як змісту укладеної між даними сторонами угоди, так і положенням чинного законодавства.

При цьому, як було зазначено вище по тексту рішення, положеннями п. 2.1 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. на ТОВ „ім. В.З. Тура” було покладено обовязок внести на користь ТОВ „Хімагромаркетинг” грошові кошти в сумі 104081,54 грн. в строк до 20.09.2011р., чого з боку названого відповідача здійснено не було. В силу приписів ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України, зміст яких було наведено вище по тексту рішення, договір та зобовязання, які виникають на його підставі, є обовязковими для виконання у строк, що визначений за погодженням сторін, а тому, з огляду на нездійснення з боку ТОВ „ім. В.З. Тура” внесення на користь позивача грошових коштів в сумі 104081,54 грн. в строк до 20.09.2011р., господарський суд дійшов висновку про порушення даним відповідачем прийнятих на себе грошових зобовязань.

Як вже було зазначено вище по тексту рішення, 16.09.2011р. на адресу ТОВ „ім. В.З. Тура” було надіслано вимогу про дострокову оплату вартості фактично поставленого за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. товару протягом трьох днів з моменту одержання вимоги, викладену у листі № 308 від 14.09.2011р., що підтверджується описом до цінного листа з відповідним календарним штемпелем установи звязку та фіскальним чеком № 8571 від 18.09.2011р. про прийняття плати за надсилання цінного листа.

Відповідно до п. 4.1.4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено нормативний пятиденний строк для пересилання простої письмової поштової кореспонденції операторами поштового зв'язку між населеними пунктами різних областей України, які не є обласними та/або районними центрами.

Таким чином, враховуючий положення п. 2.4 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., зміст листа вимоги від 308 від 14.09.2011р., який було надіслано простою поштовою кореспонденцією, а також нормативні строки пересилання такої кореспонденції установами поштового звязку, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обовязок оплати повної вартості придбаного у ТОВ „Хімагромаркетинг” на виконання умов вищезазначеної угоди товару, за винятком оплаченого товару, в сумі 105063,08 грн. протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги, тобто з 25.09.2011р. В свою чергу, ТОВ „ім. В.З. Тура” в процесі вирішення даного спору не заперечувався як факт отримання вищезазначеної вимоги позивача, так і факт її отримання у строк, пізніший від 21.09.2011р.

Як свідчать матеріали справи, а саме виписка з особового рахунку ТОВ „Хімагромаркетиг” № 26001393, відкритого у філії ПУМБ у м. Севастополі, ТОВ „ім. В.З. Тура” 04.01.2012р. було сплачено на користь позивача заборгованість за поставлений на виконання умов договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. товар в сумі 105063,08 грн., тобто із порушенням строку, встановленого для виконання даного грошового зобовязання. Викладені обставини підтверджують виконання ТОВ „ім. В.З. Тура” прийнятих на себе зобовязань щодо оплати придбаного на виконання умов вищезазначеної угоди товару в сумі 105063,08 грн., а, отже, свідчать про відсутність предмету спору між сторонами по справі у названій частині позовних вимог.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують повне погашення відповідачем ТОВ „ім. В.З. Тура” спірної суми основного боргу в розмірі 105063,08 грн., стягнення якої, в тому числі, є предметом спору по даній справі, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності між сторонами предмету спору в частині стягнення з відповідачів на користь ТОВ „Хімагромаркетинг” заборгованості за придбаний товар в сумі 105063,08 грн., що є підставою для припинення провадження у справі в даній частині позовних вимог згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як встановлено судом в процесі вирішення даного спору, ТОВ „ім. В.З. Тура” з 25.09.2011р. було порушено прийняті на себе за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. зобовязання щодо внесення на користь позивача грошових коштів в сумі 105063,08 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 5.5 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. сторони домовилися щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка останніми визначена в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (девяноста) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений Покупцем, та девяносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення девяноста календарних днів.

Таким чином, з посиланнями на п. 5.5 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. та ст. 625 ЦК України позивачем було додатково нараховано до сплати ТОВ „ім. В.З. Тура” відсотки річних в сумі 9095,87 грн., нарахованих внаслідок порушення відповідачем строків оплати вартості придбаного на виконання даного договору поставки товару. Розглянувши здійснений ТОВ „Хімагромаркетинг” розрахунок відсотків річних /а.с. 13/, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, здійснення даного розрахунку із урахуванням положень чинного законодавства та умов укладеної між сторонами по справі угоди, у звязку з чим, доведеним є факт наявності заборгованості названого відповідача перед позивачем з оплати суми нарахованих відсотків річних в розмірі 9095,87 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями п.п. 1.5, 5.3, 5.4 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. передбачено, що Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. У випадку прострочення виконання зобовязань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі пятнадцяти відсотків від ціни договору, тобто загальної суми поставленого товару на умовах даного договору та додаткових угод до нього.

З посиланням на п.п. 1.5, 5.3, 5.4 договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., позивачем було додатково нараховано ТОВ „ім. В.З. Тура” до сплати пеню в сумі 3524,65 грн. та штраф в сумі 26167,62 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе зобовязань. Розглянувши здійснений позивачем розрахунок даних видів неустойки (а.с. 13), господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „Хімагромаркетинг” було враховано вищенаведені приписи законодавства щодо розміру, підстав і порядку нарахування штрафних санкцій, вірно застосовано положення укладеної між даними сторонами угоди, та, відповідно, обґрунтовано та правомірно нараховано до сплати ТОВ „ім. В.З. Тура” пеню в розмірі 3524,65 грн. та штраф в сумі 26167,62 грн.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „ім. В.З. Тура” перед позивачем, яка виникла на підставі договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. на загальну суму 38788,14 грн., що складається з відсотків річних в сумі 9095,87 грн., нарахованої пені в сумі 3524,65 грн. та штрафу в сумі 26167,62 грн., витікає з умов укладеної між ТОВ „Хімагромаркетинг” та ТОВ „ім. В.З. Тура” угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Докази, спростовуючі викладене, в матеріалах справи відсутні.

При цьому, як вже зазначалось вище по тексту рішення, між ТОВ „Хімагромаркетинг” (Сторона - 1), ТОВ „ім. В.З. Тура” (Сторона 2) та ТОВ „Агроінвестгруп” (Поручитель) було укладено договір поруки № 1/0069 від 08.04.2011р., за змістом положень п.п. 1.1 1.3 якого Поручитель зобовязується перед Стороною 1 відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Стороною 2 зобовязань по договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., укладеному між Стороною 1 та Стороною 2. Поручитель відповідає перед Стороною 1 за виконання зобовязання Стороною 2 в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Сторона 2, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Сторони 1 тощо. У разі порушення Стороною 2 зобовязання, Сторона 2 і Поручитель відповідають перед Стороною 1 як солідарні боржники, що означає право Сторони 1 вимагати виконання зобовязання в повному обсязі як від Сторони 2 і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

В силу приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В свою чергу, згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Таким чином, виходячи з вищенаведених приписів цивільного законодавства та положень договору поруки № 1/0069 від 08.04.2011р., суд дійшов висновку, що підставою для виникнення солідарного обовязку відповідачів перед ТОВ „Хімагромаркетинг” за грошовими зобовязаннями, що виникли з договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., є наявність факту порушення ТОВ „ім. В.З. Тура” прийнятих на себе зобовязань за вказаною угодою. Оскільки факт такого порушення з боку ТОВ „ім. В.З. Тура” було встановлено судом, так само як і факт наявності заборгованості останнього перед ТОВ „Хімагромаркетинг” в сумі 38788,14 грн., про що зазначено вище по тексту рішення, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „ім. В.З. Тура” та ТОВ „Агроінвестгруп” є солідарними боржникам перед позивачем в межах заявлених позовних вимог за умови чинності відповідної поруки, встановленої договором № 01/12 від 01.12.2010р.

Згідно з п. 6.1 договору поруки № 1/0069 від 08.04.2011р. встановлено, що порука за цим договором припиняється з припиненням забезпеченого зобовязання. Порука також припиняється, якщо Сторона 1 протягом трьох років з дня настання строку виконання зобовязання по договору не звернеться з вимогою до Поручителя.

У відповідності до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. В свою чергу, положеннями ст.ст. 251, 252 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що строк дії договору поруки № 1/0069 від 08.04.2011р. є невстановленим, однак в порядку ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України сторони вирішили встановити більш тривалий, ніж визначений приписами ч. 4 ст. 559 ЦК України, строк чинності встановленої поруки виходячи від дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобовязання.

Як встановлено господарським судом, строк виконання забезпеченого порукою грошового зобовязання ТОВ „ім. В.З. Тура” за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р. настав з 25.09.2011р. Проте, з матеріалів справи вбачається, що з боку позивача вимога до ТОВ „Агроінвестгруп” про виконання грошових зобовязань за ТОВ „ім. В.З. Тура” за названою угодою щодо оплати повної вартості поставленого товару в сумі 105063,08 грн. була надіслана Поручителю 08.12.2011р. простою поштовою кореспонденцією із описом вкладення, що свідчить про чинність відповідної поруки, встановленої згідно із договором поруки № 1/0069 від 08.04.2011р., на момент вирішення даного спору.

Положеннями п.п. 3.1, 3.2 названого договору поруки встановлено, що у разі порушення зобовязання Стороною 2, Сторона 1 направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобовязання (або його певну частину). Сторона 1 не зобовязана підтверджувати яким-би то не було чином факт невиконання зобовязання Стороною 2. Вимога Сторони 1 буде достатньої підставою для Поручителя виконати зобовязання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Сторони 1 про надання додаткової інформації чи документів. Судом встановлено факт надсилання на адресу ТОВ „Агроінвестгруп” як поручителя відповідної вимоги позивача 08.12.2011р., однак, незважаючи на предявлення вимоги, даний відповідач не виконав порушене ТОВ „ім. В.З. Тура” грошове зобовязання протягом трьох днів з моменту отримання вимоги, чим, в свою чергу, порушив прийняті на себе зобовязання за договором поруки № 1/0069 від 08.04.2011р.

Крім того, суд зазначає, що умовами договору поруки № 1/0069 від 08.04.2011р. прямо передбачено обсяг відповідальності Поручителя за невиконання боржником грошового зобовязання, до складу якого входить сплата основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Сторони 1 тощо.

В силу положень ст.ст. 543, 554 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналізуючи наведені законодавчі норми, а також звертаючись до правової природи такого заходу забезпечення виконання зобовязань як порука та інституту солідарної відповідальності, суд констатує факт наданого законом кредитору права на звернення до суду з позовом до обох солідарних боржників боржника за основним зобовязанням та поручителя, з підстав невиконання зобовязання, забезпеченого порукою.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про порушення з боку ТОВ „ім. В.З. Тура” прийнятих на себе грошових зобовязань за договором поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., забезпечених порукою ТОВ „Агроінвестгруп”, внаслідок чого у ТОВ „ім. В.З. Тура” на момент вирішення спору наявна заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 38788,14, а також враховуючи чинність поруки ТОВ „Агроінвестгруп”, встановленої згідно з договором поруки № 1/0069 від 08.04.2011р., господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ „Хімагромаркетинг” про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в загальному розмірі 38788,14 грн., яка виникла на підставі договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., що складається з відсотків річних в сумі 9095,87 грн., нарахованої пені в сумі 3524,65 грн. та штрафу в сумі 26167,62 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування порушеного солідарного грошового зобовязання ТОВ „ім. В.З. Тура” та ТОВ „Агроінвестгруп” перед ТОВ „Хімагромаркетинг” в загальному розмірі 38788,14 грн., яка виникла на підставі договору поставки № АП-08-0069 від 07.04.2011р., що складається з відсотків річних в сумі 9095,87 грн., нарахованої пені в сумі 3524,65 грн. та штрафу в сумі 26167,62 грн., витікає з умов укладених між сторонами по справі угод, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, відповідачами суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позову ТОВ „Хімагромаркетинг” на суму 38788,14 грн.. Таким чином, з відповідачів слід стягнути солідарно на користь ТОВ „Хімагромаркетинг” відсотки річних в сумі 9095,87 грн., нараховану пеню в сумі 3524,65 грн. та штраф в сумі 26167,62 грн. відповідно до ст.ст. 3, 6, 11, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 541, 543, 549, 553, 554, 559, 610 612, 615, 617, 625, 627, 629, 631, 662, 664, 665, 670, 692, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. Провадження у справі в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за поставлений товар в сумі 105063,08 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору через погашення ТОВ „ім. В.З. Тура” цієї суми боргу.

Судові витрати зі сплати судового збору слід у повному обсязі віднести на рахунок відповідачів солідарно згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, оскільки даний спір виник внаслідок їх неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 541, 543, 549, 553, 554, 559, 610 612, 615, 617, 625, 627, 629, 631, 662, 664, 665, 670, 692, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі № 16 / 17 5132 2011 в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” до товариства з обмеженою відповідальністю „ім. В.З. Тура”, товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвестгруп” про солідарне стягнення 105063,08 грн. припинити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „ім. В.З. Тура” /68100, Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Котовського, 22, код ЄДРПОУ 33064917, р/р 26001193011 в „Райффайзенбанк „Аваль”, МФО 380805/ та товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвестгруп” /65029, м. Одеса, вул. Князівська, 32, код ЄДРПОУ 35767894, р/р 26006010115776 в філії АТ „Укрексімбанк”, МФО 328618/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” /02160, м. Київ, пр-т. Воззєднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667, р/р 26001393 в СФ „ПУМБ” у м. Севастополь, МФО 308092/ відсотки річних в сумі 9 095 грн. 87 коп. /девять тисяч девяносто пять грн. 87 коп./, пеню в сумі 3524 грн. 65 коп. /три тисячі пятсот двадцять чотири грн. 65 коп./, штраф в розмірі 26167 грн. 62 коп. /двадцять шість тисяч сто шістдесят сім грн. 62 коп./, судовий збір в сумі 2 877 грн. 03 коп. /дві тисячі вісімсот сімдесят сім грн. 03 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 29.02.2012р.1

1Примітка: в судовому засіданні 20.02.2012р. при оголошенні вступної та резолютивної частини даного рішення представникам сторін було повідомлено, що повний текст рішення буде підписано 27.02.2012р. Однак у звязку з перебуванням судді Желєзної С.П. на лікарняному з 24.02.2012р. по 28.02.2012р. включно повний текст даного судового рішення було оформлено відповідно до вимог ст.ст. 84 85 ГПК України 29.02.2012р.

Суддя Желєзна С.П.