Рішення № 21730988, 17.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2012 р.Справа № 16/17-4912-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 141 від 14.05.2010р.

Від відповідача: не зявився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Індіго” до приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” про стягнення 25500,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Індіго” (далі по тексту ТДВ „СК „Індіго”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” (далі по тексту ПрАТ „Міська страхова компанія”) про стягнення 25500,00 грн. збитків по виплаті страхового відшкодування за регресною вимогою. В обґрунтування заявлених позовних вимог ТДВ „СК „Індіго” посилається на необхідність відшкодування збитків, які були заподіяні позивачу у звязку з виплатою ОСОБА_2 (далі по тексту ОСОБА_2) страхового відшкодування, здійсненого відповідно до договору страхування наземного транспортну № 206 03132 09 від 16.06.2009р., укладеного між позивачем (страховиком) та ОСОБА_2 (страхувальником).

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на вимогу суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТДВ „СК „Індіго” (Страховиком), та ОСОБА_2 (Страхувальником) було укладено договір страхування наземного транспорту № 206 03132 09 від 16.06.2009р., у відповідності до умов якого Страховик здійснює страхування майнових інтересів Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки „Mitsubishi Galant Instyle”, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, та зобовязується здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, передбаченого умовами цієї угоди, а Страхувальник зобовязується сплатити платіж та виконувати свої обовязки на умовах, визначених цим Договором. Строк дії договору визначений сторонами з 16.06.2009р. до 15.06.2010р. Згідно з п. 4 даної угоди страхування майнових інтересів Страхувальника здійснюється за умови, що застрахованим транспортним засобом керує будь-яка особа на законних підставах.

Згідно ст. 1 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996р. N 85/96-ВР (надалі за текстом Закон України „Про страхування”) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 6 Закону України „Про страхування” визначає добровільне страхування, як страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. За змістом статті 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Згідно ст. 3 Закону України „Про страхування” страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхування” страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як вбачається з довідки, виданої 17.12.2010р. Відділом Державтоінспекції з обслуговування Святошинського району м. Києва, 17.12.2010р. о 22 год. 00 хв. у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль Міцубісі, реєстраційний номер НОМЕР_1, зазнав пошкоджень ходової частини.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2011р. по справі № 3-1393/10 за наслідком розгляду матеріалів, що надійшли від Святошинського ВДАІ МВС України у м. Києві, було встановлено, що ОСОБА_3 (далі по тексту ОСОБА_3) 17.12.2010р. о 22 год. 00 хв. на ВКД вул. С.Сосніних в м. Києві, керуючи автомобілем „Део”, реєстраційний номер НОМЕР_2 на перехресті нерівнозначних доріг при виїзді з другорядної дороги на головну, не дав дороги автомобілю „Міцубіші”, реєстраційний номер, НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі, змусив водія гальмувати та змінювати напрям руху з метою недопущення зіткнення, чим створив аварійну ситуацію та спричинив пошкодження транспортного засобу. Судом було визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КпАП України. Вказана постанова набрала законної сили 15.02.2011р., що підтверджується відповідним штампом суду на примірнику цього судового акту.

Як зазначалось вище по тексту рішення, внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки „Mitsubishi Galant Instyle”, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого РВ ДДАІ МВС України, були нанесені механічні пошкодження.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

На підставі заяви від 20.12.2010р. ОСОБА_5, який наділений повноваженнями на представництво інтересів ОСОБА_2 з питань зокрема володіння, користування та здійснення дії щодо страхування автомобіля марки „Mitsubishi Galant Instyle”, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі довіреності, посвідченої 27.05.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, було повідомлено ТДВ „СК „Індіго” про настання вищезазначеного страхового випадку з вимогою про виплату відповідного страхового відшкодування шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок станції технічного обслуговування, якою буде проведено відновлювальний ремонт пошкодженого автомобілю.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля марки „Mitsubishi Galant Instyle”, реєстраційний номер НОМЕР_1, страховиком було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження вказаного автомобілю. Відповідно до звіту про оцінку майна № 4, складеного 04.01.2011р. товариством з обмеженою відповідальністю „Сальватор”, вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу „Mitsubishi Galant Instyle”, реєстраційний номер НОМЕР_1, та, відповідно, вартість матеріального збитку, завданого його власнику, станом на 04.01.2011р. складає 38870,78 грн.

В подальшому, ПрАТ „Страхова компанія „Альфа Страхування” на підставі зібраних документів по настанню страхового випадку було складено страховий акт № 14063/206/ від 14.04.2011р., яким встановлено розмір страхового відшкодування в сумі 34455,99 грн., яке підлягає відшкодуванню ОСОБА_2. у звязку із вищезазначеною дорожньо-транспортною пригодою. Згідно з наказом ТДВ „СК „Індіго” № 13965 від 14.04.2011р. було вирішено виплатити ОСОБА_2. страхове відшкодування в сумі 32359,22 грн. з урахуванням наявності несплаченого страхового платежу в розмірі 2096,77 грн.

За наслідком проведення робіт, направлених на ремонт пошкодженого автомобілю „Mitsubishi Galant Instyle”, реєстраційний номер НОМЕР_1, ТОВ „Ніко Україна” було виставлено ОСОБА_2. рахунок-фактуру № 00016248/2 від 27.12.2010р. на суму 38568,94 грн. На виконання умов договору страхування наземного транспорту № 206 03132 09 від 16.06.2009р. позивачем 26.05.2011р. було виплачено страхове відшкодування з метою здійснення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки „Mitsubishi Galant Instyle”, реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням виставленого ТОВ „Ніко Україна” рахунку-фактури № 00016248/2 від 27.12.2010р., в сумі 32359,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17626 від 26.05.2011р. Таким чином, позивачем було виплачено Страхувальнику страхове відшкодування, сума якого була визначена страховим актом № 14063/206/ від 14.04.2011р. та наказом про виплату страхового відшкодування № 13965 від 14.04.2011р. до зазначеного страхового акту, тобто частково відшкодовано шкоду, завдану внаслідок винних дій ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, винуватець вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 застрахував свою обовязкову цивільно-правову відповідальність як користувач транспортного засобу марки „Daewoo Nexia”, реєстраційний номер НОМЕР_2, у страховика ПрАТ „Міська страхова компанія”, шляхом укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності першого типу, про що йому було видано страховий поліс № ВС/9400236, строк дії якого встановлений з 11.03.2010р. по 10.03.2011р., з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, в сумі 25500 гривень на одного потерпілого. За даним полісом встановлена франшиза в розмірі 0 гривень.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004р. № 1961-IV (надалі за текстом - Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”) страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Статтею 15 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах зокрема страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобовязаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. При цьому, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 названого Закону України).

У відповідності до ст. 9 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”обовязків ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобовязаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Посилаючись на виплату страхового відшкодування за пошкодження автомобілю, завдані ОСОБА_3 в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій стороні, уповноваженою особою позивача товариством з додатковою відповідальністю „Інтер Ріск Україна”, в порядку ст.ст. 35-37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, було надіслано відповідачу, як страховику обовязкової цивільно-правової відповідальності користувача транспортного засобу згідно з полісом № ВС/9400236, заяву за вих.№ 438/3/2011-01/ИР від 29.07.2011р. про відшкодування в порядку регресу витрат по сплаті страхового відшкодування в розмірі 25 000 грн., яка була залишена з боку відповідача без відповіді та виконання.

Скориставшись наданим відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” правом на предявлення вимог в порядку регресу, ТДВ „СК „Індіго” звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до ПрАТ „Міська страхова компанія” про стягнення в порядку регресу збитків у сумі 25500,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 вказаної статті, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 28 названого Закону передбачено, що до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься зокрема шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Матеріалами справи повністю підтверджено здійснення позивачем відшкодування шкоди у розмірі 32359,22 грн., завданої майну власника транспортного засобу марки „Mitsubishi Galant Instyle”, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом пошкодження названого транспортного засобу внаслідок винних дій ОСОБА_3, обовязкова цивільно-правова відповідальність якого відповідно до умов Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” застрахована страховиком ПрАТ „Міська страхова компанія”.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у ТДВ „СК „Індіго” на підставі ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст.ст. 993, 1191 ЦК України виникло право вимоги до страховика цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 ПрАТ „Міська страхова компанія” у межах фактичних витрат, повязаних із виплатою страхового відшкодування. При цьому, досліджуючи питання про суму зазначеної вимоги, господарський суд виходить з наступного.

Так, згідно зі ст. 22 Закону України „Про страхування” позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування виходячи із оціненого в установленому порядку розміру шкоди на суму 32359,22 грн. Крім того, згідно зі ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічні за своїм юридичним змістом посилання містяться у приписах ст. 9 Закону України „Про страхування”, у відповідності до яких франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Умовами договору страхування наземного транспорту № 206 03132 09 від 16.06.2009р. та полісом № ВС/9400236 було встановлено суму франшизи в розмірі 0 грн., у звязку з чим сума виплаченого позивачем страхового відшкодування в розмірі 32359,22 грн. зменшенню на суми франшизи страховиків сторін по справі не підлягає.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

З полісу № ВС/9400236 вбачається визначення ліміту відповідальності страховика ПрАТ „Міська страхова компанія” за шкоду, заподіяну майну потерпілих в сумі 25500 грн. Таким чином, з урахуванням того факту, що сума збитків ТДВ „СК „Індіго” по виплаті ОСОБА_2. страхового відшкодування перевищує ліміт відповідальності відповідача як страховика цивільно-правової відповідальності винної у пошкодженні автомобілю „Mitsubishi Galant Instyle”, реєстраційний номер НОМЕР_1 особи ОСОБА_3, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача в межах оцінених фактичних витрат, які в даному випадку дорівнює ліміту відповідальності страховика обовязкової цивільно-правової відповідальності ПрАТ „Міська страхова компанія”, в розмірі 25 500 грн.

Як вже зазначалось вище по тексту рішення, уповноваженою особою позивача товариством з додатковою відповідальністю „Інтер Ріск Україна”, в порядку ст.ст. 35-37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, було надіслано відповідачу заяву за вих.№ 438/3/2011-01/ИР від 29.07.2011р. про здійснення страхового відшкодування, до якої було додано перелік документів, що підтверджують виникнення страхового випадку, а також докази здійснення страхового відшкодування на суму 32359,22 грн. ПрАТ „Міська страхова компанія” вказану заяву було отримано 09.08.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку.

Статтею 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

В силу положень ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Згідно зі ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Однак, за наслідком розгляду вищезазначеної заяви про здійснення страхового відшкодування відповідач, в порушення вимог ст.ст. 35-37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідного рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не надав, а також не здійснив позивачу виплату страхового відшкодування в сумі 25 500 грн. в місячний строк, чим порушив прийняті на себе зобовязання як страховик цивільно-правової відповідальності за шкоду, спричинену винною особою.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

З огляду на викладене, розмір заборгованості ПрАТ „Міська страхова компанія” перед ТДВ „СК „Індіго” по відшкодуванню збитків в сумі 25 500 грн., які були заподіяні позивачу у звязку з виплатою ОСОБА_2. страхового відшкодування, здійсненого відповідно до договору страхування наземного транспорту № 206 03132 09 від 16.06.2009р., витікає з вимог діючого законодавства України та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих наведене, в порушення вимог ст.ст. 32,33 ГПК України відповідачем надано не було.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТДВ „СК „Індіго” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 615, 985, 993, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 6, 8, 16, 25, 27 Закону України „Про страхування” N 85/96-ВР від 07.03.1996р., ст.ст. 1, 6, 9, 12, 15, 22, 29, 35-37, 39 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 року № 1961-IV, у звязку з чим, з відповідача слід стягнути на користь ТДВ „СК „Індіго” 25 500 грн. збитків.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 615, 985, 993, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 6, 8, 16, 25, 27 Закону України „Про страхування” N 85/96-ВР від 07.03.1996р., ст.ст. 1, 6, 9, 15, 22, 29, 35-37, 39 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 року № 1961-IV, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” /65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б/1, код ЄДРПОУ 30244124/ на користь товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Індіго” /юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Немировича Данченко, 1, код ЄДРПОУ 33831166/ збитки по виплаті страхового відшкодування в сумі 25 500 грн. 00 коп. /двадцять пять тисяч пятсот грн. 00 коп./, судовий збір в сумі 1411 грн. 50 коп. /одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп./ Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 22.02.2012р.

Суддя Желєзна С.П.