Рішення № 21730998, 27.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2012 р.Справа № 5017/50/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"; До відповідача: Головного управління юстиції в Одеській області

про стягнення 941,66 грн.;

Суддя О.Ю. Оборотова

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1- довіреність №1558 від 30.12.11 р.

Від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №03-148 від 05.01.2012 р.; ОСОБА_3. на підставі довіреності №03-212 від 06.01.2011р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Головного управління юстиції в Одеській області про стягнення 941,66 грн.;

20.01.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 27.02.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

01.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (Підприємство) та Головного управління юстиції в Одеській області (Споживач) було укладено типовий договір про надання послуг електрозвязку №1/2-029, згідно умов якого, Підприємство звязку надає послуги електрозвязку, перераховані в Додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в Додатку №2.

Згідно загальних зборів акціонерів ВАТ „Укртелеком” №8 від 14.06.2011р. перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", що підтверджується п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".

У відповідності до умов вищевказаного договору, Підприємство взяло на себе зобовязання забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку (п.2.1.1. договору), усувати пошкодження телефонного звязку та радіомереж в контрольні технологічні терміни (п. 2.1.4).

Відповідно до п.3.2.8. договору Споживач повинен своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські, міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги надані по телефону.

Відповідно до п.4.2. договору Споживач повинен сплачувати послуги електрозвязку за спільно погодженим авансом.

Відповідно до п.4.3. договору Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним звязком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Як вбачається з матеріалів справи, Споживач взяті на себе зобовязання не виконав належним чином не оплатив послуги звязку надані за період з 01.02.2011р. по 01.11.2011р., у відповідача виникла заборгованість за надані послуги у сумі 866,9 7 грн.

Відповідно до п.4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами п.5.8. типового договору у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін, Споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Позивачем було нараховано Відповідачу пеню в сумі 16,62грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, наявний розрахунок суми індексу інфляції 36,41грн. та суми 3% річних 21,66грн.

Позивач вважає, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 941,66 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 866,97грн., пені в сумі 16,62 грн., індексу інфляції 36,41грн. та суми 3% річних 21,66грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено Договір №1/2-029 від 01.04.2007р. про надання послуг електрозвязку, згідно умов якого, Підприємство звязку надає послуги електрозвязку, перерахований в Додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в Додатку №2.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги

Згідно до п. 11 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720 тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тарифів, які згідно із Законом підлягають державному регулюванню. Державному регулюванню шляхом установлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на загальнодоступні (універсальні) послуги і на надання в користування каналів електрозв'язку операторів, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 866,97 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 16,62 грн., індексу інфляції 36,41грн. та суми 3% річних 21,66грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати «Укртелекому»послуг відповідач сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

20.01.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що за вказаний період, а саме з 01.01.2011 по 01.11.2011, Головне управління юстицій в Одеській області споживало послуги телефонного звязку, але провести розрахунки за фактично отримані послуги з постачальником останніх Публічним акціонерним товариством „Укртелеком” не було можливим, зважаючи на те, що Міністерством економіки України (Міністерством економічного розвитку і торгівлі України) було двічі відмовлено Головному управлінню юстиції в Одеській області в погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника. Розмір заборгованості сторонами договору узгоджено, про що складено акти звірки, які знаходяться у позивача.

Щодо сплати пені за прострочення виконання зобовязання, Головне управління юстиції в Одеській області зауважує, що позивачем нараховано пеню за 9 місяців, в той час , як відповідно до частини 6 статті 232 Господарського України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязаня, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання повинно було бути виконано.

Таким чином, господарський суд вважає у задоволенні суми стягнення пені у розмірі 16,62грн. слід відмовити.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобовязання, підставою яких є Договір №1/2-029 від 01.04.2007р. про надання послуг електрозвязку.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, а саме стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 925,04грн.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Публічним акціонерним товариством "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" позовних вимог та наявності підстав для їх часткового задоволення, у звязку з чим з відповідача слід стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 925,04грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 1411,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача до відповідача Головного управління юстиції в Одеській області про стягнення 941,66 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління юстиції в Одеській області (65028, м. Одеса, вул Богдана Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 34929741, п/р 35215001004626, 35225002004626 ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі, Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691, р/р 26004258 в ООД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351) суму заборгованості у розмірі 925,04грн., яка складається з суми основного боргу у сумі 866,97грн., індексу інфляції 36,41грн. та суми 3% річних 21,66 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ю.Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.03.2012р.