Постанова № 2172238, 01.10.2008, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

01.10.08 Справа № 14/101

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 13.12.07р. №10-02/2706

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2007р.

у справі №14/101

за позовом Приватного підприємства (далі ПП) «Свон», м.Івано-Франківськ

до відповідача 1: Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ

до відповідача 2: Івано-Франківського міського управління юстиції, м.Івано-Франківськ

про стягнення 270608,80 грн. заборгованості

за участю представників

від позивача – Ярицький Л.І. –представник (дов. у справі);

від відповідача 1 –Заник М.Ф. –представник (дов. у справі);

від відповідача 2 –не з’явився (належно повідомлений).

Розпорядженнями голови суду, які знаходяться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів. Новим складом суду розгляд справи розпочато спочатку.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, про що є докази в справі.

Від Івано-Франківського міського управління юстиції надійшло клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась з допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2007р. у справі №14/101 (суддя Булка В.І.) задоволено позов ПП «Свон»до Головного управління юстиції в Івано-Франківській області та стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 270608,80 грн.

Рішення суду мотивоване ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.509, ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, оскільки відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов’язань за договором на виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт, укладеного між сторонами, щодо оплати виконаних позивачем будівельно-ремонтних робіт, в результаті чого у відповідача наявна заборгованість в сумі 270608,80 грн.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, головне управління юстиції в Івано-Франківській області оскаржує рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального права, наполягаючи на тому, що Івано-Франківське обласне управління юстиції договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт по вул.Галицькій, 45 в м.Івано-Франківську з ПП «Свон»не укладало, а начальника Івано-Франківського міського управління юстиції на укладення такого договору не уповноважувало, тому й відповідно не може бути відповідачем у даній справі щодо стягнення з нього боргу.

Крім того, апелянт вказує на те, що станом на 01.12.03р. приміщення по вул.Галицькій, 45 в м.Івано-Франківську належало управлінню з питань майна комунальної власності та корпоративних прав Івано-Франківської облдержадміністрації, а в оренду частину приміщення Івано-Франківському міському управлінню юстиції було передано лише 20.04.06р.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким визнати договір на виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт (без номера та дати укладення) на суму 321600 грн. недійсним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами апелянта стверджуючи, що з моменту виконання підрядних робіт та прийняття їх замовником по актах сторона договору прийняла таке виконання, а вимоги апеляційної скарги щодо визнання недійсним договору підряду суперечать ч.3 ст.101 ГПК України та не підлягають до задоволення як такі, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

відповідно до позовної заяви ПП «Свон»просить на підставі ст.ст.525, 526 ЦК України стягнути з Івано-Франківського міського управління юстиції 270608,80 грн. заборгованості за договором підряду.

Однак, судовою колегією з’ясовано, що судом першої інстанції помилково зазначено відповідачем не Івано-Франківське міське управління юстиції, до якого подано позов ПП «Свон», а Головне управління юстиції в Івано-Франківській області, з якого оскаржуваним рішенням суду було стягнено 270608,80 грн. заборгованості на користь позивача, чим порушено норми процесуального права.

Зі справи також вбачається, що місцевий господарський суд прийняв до розгляду позов без доказів надіслання його копії відповідачу.

З витребуваних судом апеляційної інстанції доказів вбачається, що Івано-Франківське міське управління юстиції відповідно до Положення про міське управління юстиції в редакції станом на грудень 2003р. та Головне управління юстиції в Івано-Франківській області є окремими юридичними особами.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (ч.3 ст.104 ГПК України).

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як таке що прийняте з порушенням норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Свон»(виконавець) та Івано-Франківське міське управлінням юстиції (замовник) в особі начальника Маланія Р.Г. підписали договір на виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт по вул.Галицькій, 45 в м.Івано-Франківську загальною вартістю 321600 грн. відповідно до проектно-кошторисної документації, які замовник зобов’язаний прийняти і оплатити згідно з актами здавання-приймання виконаних робіт.

Згідно п.2.1 вказаного договору встановлено термін виконання робіт з 01.12.03р. про 01.10.04р. за умови подання виконавцю коштів для виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт.

Замовник зобов’язаний прийняти роботи, виконані виконавцем, протягом трьох днів з дня подання їх до приймання виконаних робіт –день передачі замовнику акта про виконання робіт (п.2.3 договору).

Судовою інстанцією на підставі документів, витребуваних ухвалою суду від 21.05.08р. в Управління з питань майна комунальної власності та корпоративних прав облдержадміністрації та Державного науково-реставраційного управління Івано-Франківської області, встановлено, що адмінбудинок на вул.Галицькій, 45 в м.Івано-Франківську перебуває у спільній власності територіальних громад області та на балансі державного науково-реставраційного управління Івано-Франківської області, кімнати №13, 14, 17, 18, 19 на третьому поверсі якого згідно розпорядження голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 29.09.03р. №893 було надано в користування міському управлінню юстиції, відділу державної виконавчої служби і державному нотаріальному архіву на умовах охоронно-орендних договорів.

З наведеного слідує, що Івано-Франківське міське управління юстиції, не зважаючи на твердження апелянта про те, що управління орендувало частину приміщення по вул.Галицькій, 45 в м.Івано-Франківську лише з 20.04.06р. згідно договору оренди від 20.04.06р., з 29.09.03р. фактично користувалося такими приміщеннями.

Також, судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта про те, що даний договір укладено неповноважною на те особою, а саме: начальником Івано-Франківського міського управління юстиції, який не наділений такими правами, оскільки згідно зі ст.29 ЦК УРСР, чинного на час підписання договору, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов’язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Згідно із ч.3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, вимога апелянта про визнання договору недійсним не підлягає розглядові апеляційним господарським судом.

Докази про визнання нечинним даного договору в матеріалах справи відсутні.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом першої інстанції, чого сторонами не заперечується, на виконання умов договору позивач провів ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт за лютий, квітень, липень 2004 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт.

Претензій по якості, обсягу та термінах виконаних робіт від замовника не має.

Проте, замовник здійснив лише часткову оплату виконаних робіт на суму 50979,20 грн., в результаті чого у нього наявна заборгованість в розмірі 270608,80 грн., яка, зокрема, підтверджується актом звірки розрахунків від січня 2005 року, підписаного замовником і виконавцем, згідно якого станом на 01.01.05р. за Івано-Франківським міським управлінням юстиції рахується заборгованість перед позивачем в сумі 270608,80 грн., та не виконав вимоги позивача про погашення даної заборгованості (№63 від 21.05.07р. та №79 від 08.06.07р.).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Підписанням акту від січня 2005р. позовна давність перервалася.

Таким чином, з встановлених вище обставин справи, слід зробити висновок про підставність вимог позивача про стягнення з Івано-Франківського міського управління юстиції, яке належним чином не виконало своїх договірних зобов’язань, на його користь 270608,80 грн. заборгованості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, судова колегія частково задовольняє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2007р. у цій справі скасувати і прийняти нове рішення. Позов задоволити. Стягнути з Івано-Франківського міського управління юстиції (м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 45) на користь ПП «Свон»(інд.код 30609910, м.Івано-Франківськ, вул.П.Мирного, 8) заборгованість в сумі 270608,80 грн., 2206,08 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічні послуги.

3. Місцевому господарському суду видати накази.

4. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя О.П. Дубник

суддя О.В.Зварич

суддя Г.Г.Якімець

Постанова підписана 06.10.2008р.