Рішення № 21720418, 30.09.2011, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу: 30.09.2011

Справа № 2-733/11

Номер провадження 2/5564/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2011 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі: Ведмедьовій В.В., розглянувши в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „ПРОКСІМА” про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „ПРОКСІМА” про стягнення матеріальної та моральної шкоди, вказавши наступне.

30.03.2010 року відбулося ДТП за участі автобуса ЛАЗ 695, реєстр № НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Nissan Micra, реєстр. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Автомобіль Nissan Micra, реєстр. НОМЕР_2 належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА НОМЕР_4, ОСОБА_3 зазначена у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, допущена до керування та має посвідчення водія НОМЕР_3.

Внаслідок ДТП автомобіль Nissan Micra, реєстр. НОМЕР_2 було пошкоджено, за фактом ДТП складено адміністративний протокол.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.04.2011 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за 124 КУпАП.

Між ОСОБА_2 та ТДВ „Страхова компанія „ПРОКСІМА” укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № ВС/7860686, на підставі якого Відповідач є особою, відповідальною за збитки, завдані позивачу у дорожньо-транспортній пригоді.

Позивач звертався до Відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування на підставі полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, проте відшкодування до звернення в суд не отримав.

Позивач вважає, що Відповідач протиправно не виконав свої зобовязання по виплаті страхового відшкодування, чим порушив права та законні інтереси Позивача та завдав йому матеріальних збитків та моральної шкоди, у звязку з чим Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТДВ „Страхова компанія „ПРОКСІМА” суму матеріальної шкоди у розмірі 1741, 36 грн., суму моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн., та судові витрати.

У заяві про уточнення позовних вимог від 22.02.2011 року Позивач зазначає, що вже після звернення з позовом до суду та прийняття справи до провадження Відповідач частково виконав зобов'язання, тому Позивач змінив свої позовні вимоги з урахуванням виплат, здійснених Відповідачем.

В судове засідання представник Позивача не зявився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, причину неявки суду не сповістив, про день і місце слухання справи завчасно повідомлявся, у встановленому законом порядку, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про отримання судової повістки, суду надав заперечення до позовної заяви, у звязку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У звязку з чим, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.03.2010 року, відбулася ДТП за участю автобуса ЛАЗ 695, реєстр. № НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Nissan Micra, реєстр. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Автомобіль Nissan Micra, реєстр. НОМЕР_2, належить Позивачу, що підтверждується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу РСА НОМЕР_4. ОСОБА_3 зазначена у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу як особа, допущена до керування, та має посвідчення водія НОМЕР_3.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Nissan Micra, реєстр. НОМЕР_2, було пошкоджено, що підтверджується довідкою старшого інспектора відділення оформлення ДТП (для обслуговування міста Запоріжжя) при УМВС України в Запорізькій області від 30.03.2010 року, протоколом огляду транспортного засобу від 16.04.2010 року до висновку № 63/04.

За фактом дорожньо-транспортної пригоди Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя про адміністративне правопорушення від 09.04.2010 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанова набула чинності 20.04.2010 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7860686, за яким забезпеченим транспортним засобом за полісом № ВС/7860686 є автобус ЛАЗ 695, реєстр. № НОМЕР_1, строк дії полісу з 20.10.2009 року до 19.10.2010 року. Страховиком за полісом № ВС/7860686 є Відповідач.

Відповідач є особою, відповідальною за завдані Позивачу збитки, оскільки згідно із статтею 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором». Цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу у цьому випадку настала, відповідно до статті 1188 ЦК України. Відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».

Позивач належним чином виконав вимоги Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та звертався у передбаченому порядку до Відповідача із повідомленням про випадок та заявою про виплату страхового відшкодування, що підтверджується матеріалами справи, однак відшкодування не отримав.

Після надходження позовної заяви до суду Відповідачем було частково здійснено виплату відшкодування Позивачу.

Відповідно до виписки з поточного рахунку про рух коштів, наданої Позивачем, Відповідач перерахував на користь Позивача страхове відшкодування без ПДВ 14584,69 грн. (платіжне доручення № 32903 від 09.11.2010 року) та пеню без ПДВ 840,91грн. (платіжне доручення № 32904 від 10.11.2010 року).

Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 15239,00 грн., що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження.

Вартість послуг з проведення експертного дослідження склала 600,00 грн., а вартість витрат по здійсненню діагностики кузова автомобіля складає 350,00 грн., що підтверджується письмовими доказами: квитанцією, актом № ЧП-000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.04.2010 року, товарним чеком № 21 від 20.04.2010 року.

Судом розглянуті заперечення Відповідача щодо того, що він не зобовязаний відшкодовувати позивачеві витрати на проведення експертизи та діагностику кузова. Проте вказані заперечення визнані необґрунтованими та відхиляються судом, оскільки Відповідач не надав доказів того, що направив у триденний строк уповноваженого представника для огляду автомобіля Позивача, а у такому випадку обовязок відшкодувати витрати на проведення експертизи покладено на Відповідача пунктом 34.2 статті 34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, діагностика кузова автомобіля повязана із відновлювальним ремонтом транспортного засобу, а тому підлягає відшкодуванню згідно із статтею 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, розмір матеріальних збитків, зазначений позивачем у позові, є обґрунтованим, підтверджений належними доказами та відповідає дійсності.

Неправомірними діями Відповідача, який без поважних причин затягував виплату страхового відшкодування, Позивачу було завдано моральної шкоди. Відповідно до частин 1,2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода полягає, у тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Позивачем було доведено факт завдання йому моральної шкоди та розмір цієї шкоди - 3000,00 грн. є обґрунтованим. Відповідач доказів на спростування факту завдання моральної шкоди Позивачу до суду не надавав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „ПРОКСІМА” про стягнення матеріальної та моральної шкоди є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд керується положенням КМУ від 27 квітня 2006 року №590 „Про граничні розміри компенсації за рахунок держави”, відповідно до положень якої граничний розмір витрат, повязаних з правовою допомогою стороні у цивільних справах, якщо компенсація сплачується за рахунок іншої сторони, не перевищує суми, яка обчислюється виходячи з того що стороні виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. Позивачем не надано достатніх документів, у звязку з чим неможливо встановити скільки часу витрачено на надання правової допомоги при підготовці позову до суду. У судовому засіданні не приймав участь представник позивача, тому у задоволені позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 179,17 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „ПРОКСІМА” про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «ПРОКСІМА»( юридична адреса: м. Київ, вул. Червоноармійська, 34, фактична адреса: м. Київ, вул. Московська, 43/11, офіс 9, код ЄДРПОУ 33592726) на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, суму матеріальної шкоди у розмірі 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) гривень 36 копійок, суму моральної шкоди грошові кошти у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень. 00 копійок., судовий збір у розмірі 179 (сто сімдесят девять) грн. 17 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В.В. Калюжна