Постанова № 21707873, 27.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5023/9104/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 02.08.2010 р.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 2-73-д від 26.12.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування", смт. Червномй Донець, Балаклійський район, Харківська область (вх. № 319 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.01.12 р. у справі № 5023/9104/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика", м. Харків

до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування", смт. Червномй Донець, Балаклійський район, Харківська область

про стягнення 36643,65 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.01.2012 р. у справі № 5023/9104/11 (суддя Присяжнюк О.О..) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 33960,60 грн. основної заборгованості, 1735,23 грн. інфляційних втрат, 947,82 грн. 3% річних, 366,44 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Апеляційна скарга мотивована посиланням на відсутність акту приймання-передачі товару, який, на думку відповідача, є доказом приймання товару, а також посиланням на те, що накладні підписані не уповноваженою особою, а тому не мають юридичного значення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні з наведеними відповідачем доводами не погоджується, зазначає про те, що відсутність акту приймання - передачі товару, не є порушенням позивачем своїх зобов'язань за договором і ні в якому разі не свідчить про те, що поставку не було здійснено, оскільки умовами договору № 293-17 від 30.08.2010 року передбачено альтернативу документу наявність накладної, за якою здійснюється поставка і підтверджується факт поставки, а також настання обов'язку з оплати. Позивач наголошує, що спірні поставки здійснювались зі складанням накладних, що не є порушенням умов договору. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 30.08.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" постачальник) та Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Харківгазвидобування" (покупець) укладений Договір поставки № 293-17.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити згідно з умовами вказаного договору товар, який визначений в специфікації до договору.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2010 року, позивач, на виконання умов договору здійснив поставку (передав у власність) відповідача товару на загальну суму 30919,80 грн.

Уповноваженими особами відповідача поставлений позивачем товар прийнято по кількості та якості без будь-яких зауважень, про що свідчить підпис у видатковій накладній №РН-0000640 від 26.10.2010 року, належним чином засвідчена копія якої долучена до матеріалів справи.

Також матеріали справи свідчать про те, що 11.11.2010 року, позивач, на виконання умов договору здійснив поставку (передав у власність) відповідача товару на загальну суму 3040,80 грн.

Уповноваженими особами відповідача поставлений позивачем товар прийнято по кількості та якості без будь-яких зауважень, про що свідчить підпис у видатковій накладній №РН-0000690 від 11.11.2010 року, належним чином засвідчена копія якої долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 5.1 договору, покупець проводить оплату по факту поставки товару на підставі рахунку та акту прийому-передачі або накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікаціях.

Відповідно до п. 4 специфікації до договору, оплата проводиться по факту поставки протягом 30 календарних днів.

Однак, відповідач вартість отриманого товару відповідно до умов договору не сплатив, в звязку з чим заборгованість відповідача на час звернення позивача з позовом до господарського суду склала 33960,60 грн.

Крім того, при розгляді справи судом першої інстанції прийнято до уваги наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2010 року, в якому відображена заборгованість відповідача за поставлений 26.10.2010 року та 11.11.2010 року товар. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін. Відповідно до цього акту відповідач погоджується з наявністю заборгованості в сумі 33 960,60 грн.

Враховуючи, що сума боргу, відповідачем не спростована, останній не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд першої інстанції визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 33 960,60 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем за прострочення виконання грошового зобовязання нараховані 1735,23 грн. інфляційних та 947,82 грн. 3% річних. Оскільки факт порушення відповідачем зобовязання щодо сплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи, дані вимоги також задоволені господарським судом, оскільки вони підтверджені наданим розрахунком та відповідають діючому законодавству.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач в апеляційній скарзі заборгованість в сумі 33 960,60 грн. не визнає, посилаючись на те, що у відповідності з п. 3.3 договору доказом приймання товару є акт приймання-передачі товару, який в матеріалах справи відсутній.

З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно п. 3.3 договору визначено, що датою поставки товару є дата акту приймання-передачі товару, підписаного уповноваженими представниками сторін.

В той же час умовами договору передбачено альтернативу документу, за яким здійснюється поставка і підтверджується факт поставки, а також настання обовязку з оплати.

Згідно п. 5.1 договору покупець проводить оплату по факту поставки товару на підставі рахунку та акту приймання-передачі або накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, поставки за договором здійснювались із складанням накладних, а саме: видаткової накладної № РН-0000640 від 26.10.2010 року та видаткової накладної №РН-0000690 від 11.11.2010 року.

Здійснив аналіз вказаних накладних колегія суддів зазначає про те, що вони відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та мають всі передбачені обовязкові реквізити первинних документів, зокрема: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає твердження відповідача про те, що зазначені накладні підписані не уповноваженою особою безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони документально не обґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.

Так, надані позивачем довіреності на імя Язєва Сергія Миколайовича на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма М-2) оформлені відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. Вказану особу було уповноважено довіреностями, які містять підписи керівника та головного бухгалтера підприємства відповідача, а також скріплені печаткою Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".

Таким чином, наявність чи відсутність будь-яких зобовязань сторін підтверджується первинними документами договором, накладними, рахунками, тощо.

В даному випадку, заборгованість відповідача підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи належним чином завіреними копіями первинних документів накладною, довіреністю, іншими документами, які підтверджують здійснення господарської операції, та в даному випадку свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 33 960,60 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками їх підприємств двосторонній акт звірки взаємних розрахунків за спірний період станом на 31.12.2010р. (а.с. 19) з вивіреним сальдо на користь позивача в сумі 33 960,60 грн., який відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги колегією суддів не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження фактичної поставки позивачем товару за спірними накладними та наявності у відповідача боргу в означеній сумі. Дані, що відображені в даному акті звірки не спростовані відповідачем жодними доказами. Докази сплати боргу у справі відсутні.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 03.01.12 у справі № 5023/9104/11

На підставі викладеного та керуючись статтями ст..ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування", смт. Червномй Донець, Балаклійський район, Харківська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.01.12 у справі № 5023/9104/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 27 лютого 2012 року