Постанова № 21707871, 24.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р. Справа № 5023/7417/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Євтушенко Є.В.

за участю:

прокурора - Василець Ю.О., посв. №26 від 23.02.2009 року

представників:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 дов. б/н від 10.02.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 05 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2011 року у справі № 5023/7417/11

за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків,

до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, смт Високий Харківського району Харківської області,

про стягнення коштів - 113 337,68 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Харківський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, позивача, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з Височанської селищної ради, відповідача, 113337,68 грн. відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2011 року у справі 5023/7417/11 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Височанської селищної ради Харківського району Харківської області в доход державного бюджету України 113337,68 грн. відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Стягнуто з Височанської селищної ради Харківського району Харківської області в доход державного бюджету України 1133,38 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивач звернувся у даній справі із позовними вимогами про стягнення з відповідача шкоди за забруднення території, яка знаходиться в зоні відчуження СТГО "Південна залізниця", тоді як відповідно до статті 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами повинні забезпечувати виконання вимог законодавства про відходи, здійснювати контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами, а також ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів саме на своїй території. А тому, на думку апелянта, відповідачем по даній справі має бути не він, а СТГО "Південна залізниця".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 року у справі № 5023/7417/11 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Северін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу було повернуто на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України у зв"язку із недоданням до скарги належних доказів сплати державного мита у встановлених законом розмірі і порядку.

Відповідач вдруге подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 року у справі № 5023/7417/11 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Северін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційна скарга була повернута на підставі пункту 2 частини 1 статті 97 ГПК України, оскільки до неї не було додано доказів надсилання її копії іншій стороні.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, відповідач втретє звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Северін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Івакіна В.О.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 06.01.2012 року на 10:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.01.2012 року розгляд справи було відкладено на 08.02.2012 року на 11:00 год. у зв"язку із неявкою в судове засідання представника позивача та необхідністю витребувати у сторін та прокурора додаткових доказів по справі: докази того, чи бралися відповідними органами на облік відходи, утворення яких стало підставою для подання прокурором позову у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 року розгляд справи було відкладено на 22.02.2012 року на 11:00 год. у зв"язку із задоволенням клопотання прокурора про відкладення розгляду справи через неявку в судове засідання представника позивача.

Представник відповідача у судових засіданнях 08.02.2012 року та 22.02.2012 року підтримав апеляційну скаргу.

Прокурор у судових засіданнях 08.02.2012 року та 22.02.2012 року проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідач, який відповідно статті 189 Земельного кодексу України та статті 21 "Про відходи" зобов"язаний здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель, а також забезпечувати виконання вимог законодавства про відходи, здійснювати контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами, а також ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів на своїй території.

Однак, відповідач такі зобов"язання не виконав, чим спричинив шкоду, яка відповідно до пункту 3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і зачміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №149 від 04.04.2007 року склала 113337,68 грн.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6115824192956 про вручення позивачу 15.02.2012 року копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, Державною екологічною інспекцією в Харківській області 13.04.2009 року було проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території селища Високий Харківського району Харківської області, якою було виявлено засмічення земельних ресурсів побутовими відходами в межах зазначеного населеного пункту біля залізничної колії станції Жовтнева з лівої сторони від автомобільної дороги загальною площею 278, 3 кв. м., об'ємом до 50 куб. м., що є порушенням вимог ст. 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Згідно з абзацем 1 статті 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення".

Відповідно до пункту 3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007 р., землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища.

Статтею 33 Закону України "Про відходи" встановлено заборону несанкціонованого скидання і розміщення відходів, зокрема, на території міст та інших населених пунктів.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про відходи" місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування" первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про відходи" територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 187 Земельного Кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 189 Земельного Кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Частинами 4, 5 статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Таким чином, відповідачем не виконано обов'язків щодо належного контролю за безпечним поводженням з відходами на своїй території, запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, а також щодо вжиття відповідних заходів для ліквідації несанкціонованих звалищ відходів.

Згідно зі статтею 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Державною екологічною інспекцією в Харківській області, у відповідності до положень “Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007 р., було розраховано розмір шкоди, заподіяної засміченням земельних ресурсів та було направлено Височанському селищному голові Харківського району Харківської області претензію № 77 від 13.05.2010 р. щодо добровільного відшкодування збитків, що залишилась без задоволення.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів добровільного відшкодування заподіяної державі шкоди відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач звернувся у даній справі із позовними вимогами про стягнення з відповідача шкоди за забруднення території, яка знаходиться в зоні відчуження СТГО "Південна залізниця", тоді як відповідно до статті 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами повинні забезпечувати виконання вимог законодавства про відходи, здійснювати контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами, а також ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів саме на своїй території. А тому, на думку апелянта, відповідачем по даній справі має бути не він, а СТГО "Південна залізниця".

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями, зважаючи на таке.

Відповідно до абзацу 1 пункту 12 розділу Х - "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про залізничний транспорт" на місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування покладається, зокрема, організація виконання робіт з благоустрою привокзальних площ, спорудження та впорядкування під'їздів до залізничних станцій, запобігання правопорушенням на залізницях.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Статтею 38 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" формування системи поводження з відходами здійснюється шляхом використання найбільш ефективних і безпечних технологій за мінімальних економічних витрат, найбільш вигідних для того чи іншого населеного пункту схем і методів збирання, перевезення та знешкодження цих відходів з урахуванням щільності забудови, типів та наявного парку сміттєвозів, сміттєзбірників у порядку, визначеному законом.

Отже, з урахуванням зазначених норм, здійснення контролю у сфері благоустрою на земельній ділянці біля залізничної колії станції "Жовтнева", що включає в себе контроль за дотриманням законодавства про відходи, здійснює відповідна міська рада, в даному випадку - відповідач.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2011 року у справі № 5023/7417/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Івакіна В.О.

Повний текст постанови складено 27.02.2012 року.

Згідно з оригіналом

секретар суду Колєснік Н.Ю.

28.02.2012