Постанова № 21683912, 29.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5023/8817/11(н.р.5023/1652/11)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача генеральний директор Ніколаєнко Г.Л. (особисто);

відповідача ОСОБА_1., за довіреністю б/н від 01.09.2010 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 365Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2011 р. у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Гонг", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп", м. Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2011 р. АТЗТ "Гонг" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовними вимогами до ТОВ "Джамп" про стягнення орендної плати, компенсації витрат на комунальні послуги та опалення, послуги зв'язку та послуги користування мережею Інтернет за Договором оренди № 17/А/1-01/10 від 01.01.2010 р. у сумі 130218,66 грн., пені за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 39990,42 грн., штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати та компенсації витрат на комунальні послуги у розмірі 14412,99 грн., штрафу за невиконання вимог вказаного вище договору у розмірі 28813,48 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.05.2011 р. у справі № 5023/1652/11 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Джамп" на користь АТЗТ "Гонг" заборгованість з орендної плати, компенсації витрат на комунальні послуги та опалення, послуги зв'язку та послуги користування мережею Інтернет за Договором оренди №17/А/1-01/10 від 1.01.2010 р. у сумі 76512,82 грн., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 3456,22 грн., штраф за несвоєчасну сплату орендної плати та компенсацію витрат на комунальні послуги у розмірі 3000,00 грн., штраф за невиконання вимог договору у сумі 5000,00 грн., а всього 87969,04 грн.; державне мито сумі 879,69 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 97,27 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 р. у справі № 5023/1652/11 апеляційну скаргу АТЗТ "Гонг" залишено без задоволення; апеляційну скаргу ТОВ "Джамп" задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2011 р. скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2011 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 р. та рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2011 р. у справі № 5023/1652/11 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2011 р. у справі № 5023/8817/11(н.р. 5023/1652/11) замінено позивача у справі Акціонерне товариство закритого типу "Гонг" (код 01549165) на його правонаступника - Публічного акціонерного товариства "Гонг" (код 01549165), у звязку з реорганізацією підприємства шляхом перетворення з Акціонерного товариства закритого типу у Публічне акціонерне товариство, про що свідчить наявний у матеріалах справи статут ПАТ "Гонг", зареєстрований державним реєстратором Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області 19.05.2011 р. (т. 2 а.с. 9-38)

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2011 р. у справі № 5023/8817/11(н.р. 5023/1652/11) (колегія суддів у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Рильова В.В., суддя Бринцев О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати, компенсації витрат на електроенергію та опалення в сумі 62297,67 грн., 2852,11 грн. пені, та 12459,54 грн. штрафу, державне мито у розмірі 776,09 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 85,82 грн.

Відповідач, з рішенням суду першої інстанції від 26.12.2011 р. не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2011 р. скасувати та прийняти нове, в якому в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що орендар виконав зобовязання за договором оренди, але орендодавець створив несприятні умови для ведення господарської діяльності, що стало підставою для розірвання договору за ініціативою орендаря. Відповідно до умов п. 5.5. договору орендар направив орендодавцеві повідомлення про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 17/А/1-01/10 від 01.01.2010 р.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. 3 1531 від 17.02.2012 р.) зазначає, що не погоджується з доводами апелянта, вважає рішення суду першої інстанції законним, і просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2011 р. у справі № 5023/8817/11 залишити без змін, посилаючись при цьому на те, що апеляційна скарга не містить ніяких підстав для скасування вказаного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 01.01.2010 р. між АТЗТ "Гонг" та ТОВ "Джамп" укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 17/А/1-01/10, за умовами якого, Орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, Комсомольське шосе, 88, загальною площею 330,27 кв.м. Нежитлові приміщення надаються орендарю для здійснення статутної діяльності. Вартість орендованих приміщень складає 3302700,00 грн. (п. 1.5 договору).

В пункті 2.2.6. Договору передбачено, що орендар зобовязався щомісячно не пізніше 25 числа отримувати у орендодавця рахунки для оплати орендного платежу і розрахунок компенсації витрат на оплату комунальних послуг.

Згідно п. 2.2.7. Договору, орендар зобовязався проводити оплату не пізніше 5 числа поточного місяця за орендовані приміщення та компенсувати витрати по комунальним платежам, у відповідності з наданими рахунками, а також надвитрати по комунальним платежам, не пізніше 10 числа наступного місяця.

Пунктом 3.1 того ж Договору встановлено щомісячну плату за користування приміщеннями в розмірі 19044,04 грн., в тому числі ПДВ 3174,01 грн.

В пунктах 3.5, 3.7 договору сторони передбачили, що відшкодування Орендодавцю витрат по оплаті комунальних послуг проводиться відповідно до розрахунків, зроблених на підставі заявки в термін передбаченими в п. 2.2.7 Договору. Орендар проводить відшкодування витрат на опалення згідно рахунку. Сума відшкодування витрат на опалення є договірною і може змінюватися у відповідності зі зміною ринкової ціни на газ.

За умов п. 4.1. Договору оренди, майно має бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом одного дня з моменту укладення сторонами цього Договору. Передача майна здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу цього майна в оренду (п. 4.2 Договору оренди).

Згідно з пунктом 4.3 договору оренди після закінчення строку дії договору оренди орендар зобовязується повернути приміщення за актом приймання-передачі орендодавцю. Приміщення вважається повернутим орендодавцю у випадку підписання акту приймання-передачі.

Факт передачі приміщень в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 01.01.2010 р. (т. 1 а.с.33-34).

15.02.2010 р. між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода №1 до Договору оренди нежитлового приміщення № 17/А/1-01/10 від 01.01.2010 р., якою внесено зміни в п. 1.2 договору щодо збільшення площі переданих в оренду приміщень з 330,27 кв.м. до 502,07 кв.м. та в п. 3.1 договору щодо збільшення орендної плати за ці приміщення з 19044,04 грн. до 26799,34 грн., в тому числі ПДВ 4466,56 грн. (т. 1 а.с.35).

Факт передачі приміщень оренду за додатковою угодою № 1 підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 15.02.2010 року (т. 1 а.с.36).

10.04.2010 р. між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 2 до Договору оренди нежитлового приміщення № 17/А/1-01/10 від 01.01.2010 р., якою внесено зміни в п. 1.2 та п. 3.1 договору, зі змісту яких з урахуванням зміненої редакції вбачається внесення змін до складу орендованого майна - орендодавець передав орендарю нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Харків, Комсомольське шосе, 88, загальною площею 1012,87 кв.м., щомісячна орендна плата склала 57409,69 грн., в тому числі ПДВ 9568,28 грн.

Факт передачі приміщень оренду за додатковою угодою № 2 підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 10.04.2010 року (т. 1 а.с. 39).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Сторони встановили в п. 1.6. Договору оренди нежитлового приміщення № 17/А/1-01/10 від 01.01.2010 р. та додаткових угодах до нього, що договір набирає сили з моменту підписання акту приймання-передачі приміщень та діє до 31.12.2010 р.

Але, як правомірно було встановлено місцевим господарським судом, зазначений договір є розірваним з 02.12.2010 р., оскільки Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2011 р. про припинення провадження у справі № 59/360-10 за позовом ТОВ "Джамп" до АТЗТ "Гонг" про розірвання договору, яка набрала законної сили та сторонами не оскаржувалася, встановлено, що з урахуванням повідомлення ТОВ „Джамп” від 01.11.2010 р. № 202 до АТЗТ „ГОНГ” з проханням прийняти приміщення, орендовані по договору оренди № 17/А/1-01-10 від 01.01.2010 р., згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України (у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено, договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим) та відповідно п. 5.5. Договору оренди встановлено, що названий договір вважається розірваним після закінчення встановленого договором місячного строку, тобто з 02.12.2010 р. (т. 1 а.с. 83-85).

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, Договір оренди нежитлового приміщення № 17/А/1-01/10 від 01.01.2010 р. є розірваним з 02.12.2010 р., а відтак вимоги позивача щодо наявності у відповідача зобовязань згідно розірваного договору та нарахування орендної плати, компенсації витрат на комунальні послуги та опалення за весь період з січня 2010 р. по грудень 2010 р. включно є необґрунтованими та судом не приймаються, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за грудень 2010 року мала нараховуватися лише до дати розірвання договору оренди (01.12.2010 р. включно).

Отже, враховуючи, що орендовані нежитлові приміщення були у користуванні відповідача з січня 2010 р. по 01.12.2010 р., суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, опалення та електроенергії, які нараховані позивачем за договором оренди після його розірвання (з 02.12.2010 р.), як безпідставно нараховані.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати, компенсації витрат на електроенергію та опалення складає 62297,67 грн., з яких:

- заборгованість з орендної плати (згідно рахунку № 5021) за листопад 57409,69 грн., за грудень 2010 року (1 день) 1851,93 грн. (т. 1. а.с. 44.);

- заборгованість з електричної енергії (згідно рахунку № 4905) 677,13 грн.; (т. 1. а.с. 41.), за жовтень 2010 року (рахунок № 5034) 875,50 грн. (т. 1. а.с. 45);

- заборгованість з опалення (згідно рахунку 4987) 1483,42 грн. (т. 1. а.с. 40).

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги телефонного зв'язку та Інтернет, оскільки включення компенсації витрат на послуги звязку окремо є безпідставним, адже відповідно до п. 3.1 договору оренди ці послуги сплачуються не окремо, а входять до складу орендної плати (послуги з обслуговування двох телефонів 100 грн.).

Крім того, пунктами 2.1.10, 2.1.11. Договору оренди передбачений відповідний порядок підключення до телефонної мережі та мережі Інтернет.

Так, відповідно до п. 2.1.10., Орендодавець зобовязується за заявою Орендаря видавати письмову згоду на тимчасове переоформлення користування телефоном, після її узгодження з телефонною компанією, у разі наявності технічних можливостей.

Згідно п. 2.1.11., Орендодавець зобовязується за заявою Орендаря надати можливість користуватись мережею Інтернет шляхом укладання договору з телефонною компанією Тариф та вид підключення до мережі вказує в заяві Орендар. Момент підключення залежить від технічних можливостей та строків, якими володіє телефонна компанія, що надає послуги Інтернет.

Пунктами 3.10, 3.11 сторонами договору оренди був встановлений порядок оплати послуг телефонного зв'язку та використання мережі Інтернет, а саме, рахунки телефонної компанії на тимчасово переоформлений телефонний номер оплачуються безпосередньо орендарем окремо. На непереоформлений телефонний номер витрати відшкодовуються за наданням Орендодавцем рахунків телефонної компанії. Рахунки телефонної компанії за підключення мережі Інтернет, надання додаткового обладнання для підключення до мережі та користування мережею Інтернет відшкодовуються орендарем (відповідачем у справі) з надання орендодавцем (позивачем у справі) рахунків телефонної компанії.

Проте, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем за період, щодо якого виник спір, заявок орендаря надання можливості користуватися мережею Інтернет шляхом укладення окремого договору з телефонною компанією та документів на підтвердження підключення відповідачеві телефонною компанією вказаних послуг.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, в якій частині були розподілені витрати на послуги звязку та Інтернету серед осіб, які знаходяться у тому ж будинку, в якому знаходяться орендовані відповідачем приміщення.

З матеріалів справи, а саме: актів прийому-передачі до договору оренди № 1, № 2, № 3 (за якими, окрім нежитлових приміщень передавалось і інше майно, яким був обладнаний обєкт оренди), не вбачається, що позивач передавав відповідачеві в користування телефонні номери та точки для користування мережею Інтернет, за якими, як зазначає позивач у позовній заяві, виникла заборгованість за послуги телефонного зв'язку та Інтернет.

Таким чином, суд не вбачає правих підстав для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню послуг звязку та Інтернет.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій: пені у розмірі 39990,42 грн., штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати та компенсацію витрат на комунальні послуги в розмірі 14 412,99 грн. та штрафу за невиконання вимог договору в розмірі 28 813,48 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ч. 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ч.ч. 1,3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.8 договору оренди, за прострочення оплати платежів, встановлена відповідальність орендаря у вигляді пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Стосовно нарахованої позивачем відповідачу пені за прострочення внесення орендних платежів та компенсацію витрат на комунальні послуги, передбачених договором у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості за період з 06.09.2010 р. по 23.02.2011 р. в сумі 39990,42 грн., колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки, по перше, позивачем нараховано розмір пені, що перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України та не відповідає вимогам діючого законодавства та не відповідає положення ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, по-друге, позивачем нарахована пеня на заборгованість, частина якої ним була безпідставно нарахована.

Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 2852,11 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.9 договору оренди встановлено, що у разі прострочки оплати платежів більше ніж на 1 місяць, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 20% від несплаченої суми.

Відповідно до п. 5.1 договору оренди , у разі невиконання орендарем або орендодавцем своїх зобовязань, сторонами може бути предявлено штраф у розмірі 5 % річної орендної плати.

За прострочення внесення платежів та компенсацію витрат на комунальні послуги, передбачених договором, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 14412,99 грн. (20% від несплаченої суми) та штраф за невиконання вимог договору у розмірі (5% від річної плати) в сумі 28813,48 грн.

Таким чином, позивач нарахував відповідачу штраф за порушення одного й того ж зобовязання - прострочення внесення платежів та компенсацію витрат за комунальні послуги, що суперечить принципам статті 61 Конституції України, якою встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У звязку з чим, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пунктом 3.9 договору оренди, 20% від несплаченої суми, який за розрахунком суду складає 12459,59 грн., а в решті заявлених вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявник апеляційної скарги не довів суду наявність обставин, на підставі яких суд мав відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди № 17/А/1-01/10 від 01.01.2010 р.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2011 р. у справі № 5023/8817/11(н.р. 5023/1652/11) прийняте у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства, і підстави для його скасування відсутні, у звязку з чим апеляційна скарга є необґрунтованою і не задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп", м. Харків, залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2011 р. у справі № 5023/8817/11(н.р. 5023/1652/11) залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови підписаний 23.02.2012 р.