Постанова № 21707785, 28.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2012 № 4/440

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Вербицької О.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

за участю секретаря Горголь І.С.

за участю представників:

прокуратури: Вакулюк Д.С., (посв. від 23.01.2012 року № 24);

позивача 1: ОСОБА_1., (дов. від 09.11.2011 року № 20/1-2-29 (№ 3));

позивача 2: ОСОБА_2., (за довіреністю);

відповідача: ОСОБА_3., (дов. від 26.04.2011 року, № 316);

ОСОБА_4. (дов. від 18.06.2010 року, б\н)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче обєднання «Київський радіозавод»

на рішення господарського суду міста Києва

від 06.12.2011 року

у справі № 4/440 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту

до Державного підприємства «Виробниче обєднання «Київський радіозавод»

про визнання права державної власності

та за зустрічним позовом Державного підприємства “Виробниче обєднання “Київський радіозавод”

до Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту

про визнання права повного господарського відання

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2011 року у справі № 4/440 за позовом Заступника прокурора міста Києва (далі-прокуратура) в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України (далі позивач 1) та Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту (далі позивач 2) до Державного підприємства «Виробниче обєднання «Київський радіозавод» (далі відповідач, ДП «ВО «Київський радіозавод») про визнання права державної власності; та за зустрічним позовом Державного підприємства “Виробниче обєднання “Київський радіозавод” до Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту про визнання права повного господарського відання первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ДП «ВО «Київський радіозавод» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги ДП «ВО «Київський радіозавод» задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року відновлено ДП «ВО «Київський радіозавод» строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 року, апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 28.02.2012 року.

28.02.2012 року в судове засідання в апеляційній інстанції зявились представники прокуратури, позивача 1, позивача 2 та відповідача.

Представником позивача 2 в судовому засіданні подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представником відповідача в судовому засіданні надано додаток до апеляційної скарги, де уточнена правова позиція ДП «ВО «Київський радіозавод».

Представником позивача 1 було заявлено усне клопотання про здійснення правонаступництва та надано документи (копію свідоцтва про державну реєстрацію від 07.02.2011 року, копію витягу ЄДРПОУ від 21.09.2011 року та копію Указу Президента України «Про Положення про Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном»), в яких підтверджується, що Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном є правонаступником Міністерства промислової політики України.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Колегія суду заслухавши думку учасників судового процесу, розглянувши надані позивачем документи, вирішила задовольнити заявлене клопотання та здійснити правонаступництво.

Заслухавши пояснення прокуратури та представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, додатку до неї, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ДП «ВО «Київський радіозавод» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 15/81 про банкрутство ДП «ВО «Київський радіозавод» було порушено ухвалою арбітражного суду м. Києва від 12.07.1996р. за заявою Лівобережного відділення Укрпромінвестбанку.

Постановою арбітражного суду міста Києва від 01.10.1997р. №15/81 ДП «ВО «Київський радіозавод» визнано банкрутом відповідно до норм Закону України “Про банкрутство” від 14.05.1992р. та введено щодо нього ліквідаційну процедуру, яка на цей час триває.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що до ліквідаційної маси банкрута, зокрема, включені наступні обєкти: будинок культури “Дніпро”, що розташований на вул. Бориспільській, 10 у м. Києві, загальною площею 4301, 4 кв. м., спортивний комплекс “Схід”, що розташований у м. Києві на вул. Бориспільській, 8, загальною площею 5089, 5 кв. м., до складу якого входять: закритий стрілецькій тир, загальною площею 1 716, 6 кв. м., закритий пневматичний тир, загальною площею 264, 8 кв. м., фізкультурно-оздоровчий комплекс загальною площею 264, 8 кв. м., павільйон (КПП) загальною площею 31, 3 кв. м., павільйон (адміністративний та побутові приміщення) загальною площею 45 кв. м.

Також, з матеріалів справи вбачається, що зазначені обєкти включені до ліквідаційної маси боржника ДП «ВО «Київський радіозавод» оскільки, перебувають на балансі вказаного підприємства.

Постановою Кабінету міністрів України від 29.05.1996р. за № 569 “Про реорганізацію державного підприємства “Виробниче обєднання “Київський радіозавод” (далі - Постанова) Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (далі - Мінмашпромом України) було доручено провести в установленому порядку реорганізацію Київського радіозаводу шляхом поділу його цілісного майнового комплексу для створення на його базі нових підприємств.

В свою чергу, Мінмашпромом України було видано наказ від 04.07.1996р. № 129Д (далі - Наказ), яким створено 22 нових підприємств на базі цехів і відділів ДП «ВО «Київський радіозавод».

Крім того, вказаним 22 підприємствам було передано частину майна, яке знаходилось на балансі ДП «ВО «Київський радіозавод» згідно розподільчих балансів та актів приймання-передачі.

Також, слід зазначити, що вищевказаними Постановою та Наказом не передбачалося залишення ДП «ВО «Київський радіозавод», як юридичної особи та, відповідно, залишення або подальшого закріплення за ДП «ВО «Київський радіозавод» будь-якого майна на праві повного господарського відання.

Законом України “Про банкрутство”, який діяв на час реорганізації ДП «ВО «Київський радіозавод», не передбачено припинення дії актів уповноважених державних органів про реорганізацію підприємства, прийнятих до порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, Постанова та Наказ підлягали обовязковому виконанню в повному обсязі, оскільки були прийняті до порушення провадження у справі про банкрутство ДП «ВО «Київський радіозавод».

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою м. Києва було проведено перевірку законності розпорядження ДП «ВО «Київський радіозавод» спортивним комплексом “Схід” та будинком культури “Дніпро”, які є державною власністю, та встановлено, що реорганізація ДП «ВО «Київський радіозавод» була проведена у 1996-1997 роках.

Постановами Вищого господарського суду України від 16.06.2005р. у справі №30/438-2/344 та від 22.07.2007р. у справі №13/468 встановлено, що майно передане ДП «ВО «Київський радіозавод» на підставі розподільчого балансу від 01.01.1997р. та акту приймання майна від 18.04.1997р., не належить ДП «ВО «Київський радіозавод» на праві повного господарського відання.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1997р. № 8-92 “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” (далі - Декрет), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, було покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про управління обєктами державної власності” передбачено, що субєктами управління обєктами державної власності є міністерства та інші органи виконавчої влади.

Статтею 326 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.1996р. № 210-р зобовязано Мінмашпром (далі - Розпорядження), правонаступником якого є Міністерство промислової політики України, разом з Мінмолодьспортом, правонаступником якого є Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, вирішити питання про передачу до сфери управління Мінмолодьспорту для створення Українського молодіжного центру будинку культури та техніки “Дніпро” та спортивного комплексу “Схід”.

В свою чергу слід зазначити, що вищевказане Розпорядження на час розгляду в суді не виконано.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що спірне майно безпідставно та незаконно включено до ліквідаційної маси ДП «ВО «Київський радіозавод», що призводить до порушення інтересів держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном та Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП “ВО “Київський радіозавод” було заявлено зустрічний позов про визнання права повного господарського відання.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Колегія суду вважає за необхідне зазначити, що рішенням господарського суду м. Києва від 02.10.2002р. у справі № 30/438 позов ДП “ВО “Київський радіозавод” було задоволено та визнано право власності на спірні обєкти.

Крім того, рішенням господарського суду у справі №30/438-2/344, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005р., вказаний позов було задоволено частково, визнано за ДП “ВО “Київський радіозавод” право власності на спірні обєкти та зобовязано Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” (далі - КП «КМБТІ та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна») провести реєстрацію права власності на спірні обєкти.

В свою чергу, постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2005р. рішення господарського суду міста Києва від 28.12.2004р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005р. у справі № 30/438-2/344 було скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

При цьому, постановляючи рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати, що спірне майно, яке знаходиться на балансі Державного підприємства “Виробниче обєднання “Київський радіозавод” передано йому у господарське відання та підприємство не є власником майна, а відтак спірні обєкти є державною власністю та не правомірно включені до ліквідаційної маси Державного підприємства “Виробниче обєднання “Київський радіозавод”.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ДП “ВО “Київський радіозавод” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" повернути майно - корпус № 2, площею 7 886,0 кв. м., кімнати корпусу № 9 на вул. Бориспільській, 9 у м. Києві.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2007 у справі № 13/468, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2007 та Вищого господарського суду України від 22.11.2007, у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом № 6 засідання галузевої комісії Мінмашпрому України з питань санації, реструктуризації і банкрутства підприємств від 27.03.1997 було затверджено акт приймання ДП “ВО “Київський радіозавод” майна, яке залишилось після виділення новостворених підприємств, у тому числі спірні об'єкти.

В свою чергу, слід зазначити, що майно, яке знаходилося на балансі ДП “ВО “Київський радіозавод” не передано йому у повне господарське відання та ДП “ВО “Київський радіозавод” не є власником майна, а тому спірні об'єкти на цей час є державною власністю та неправомірно включені до ліквідаційної маси відповідача.

Частиною 1 ст. 141 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 145 ГК України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону (ч. З ст. 145 ГК України).

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України (Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном) та Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту до ДП «ВО «Київський радіозавод» щодо визнання права державної власності є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог ДП «ВО «Київський радіозавод» щодо визнання права повного господарського відання слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції ДП «ВО «Київський радіозавод» не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суду зазначає, що згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

Згідно з підпунктами 4 і 5 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми; ставки судового збору з касаційної скарги на рішення суду становлять відповідно 70 і 50 відсотків.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі, отже, відповідно при зверненні з даною апеляційною скаргою ДП «ВО «Київський радіозавод» повинно сплатити судовий збір у розмірі 536, 50 грн., (по первісному позові) та 536, 50 грн. (по зустрічному позову) (оскільки, за подання до господарського суду позовної заяви не майнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1073,00 грн.), а саме, 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суду достягує з Державного підприємства «Виробниче обєднання «Київський радіозавод» в дохід Державного бюджету України 131, 00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно зясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2011 року у справі № 4/440 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту до Державного підприємства «Виробниче обєднання «Київський радіозавод» про визнання права державної власності; та за зустрічним позовом Державного підприємства “Виробниче обєднання “Київський радіозавод” до Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту про визнання права повного господарського відання - залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче обєднання «Київський радіозавод» без задоволення.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче обєднання «Київський радіозавод» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, м. Київ, р/р 26005301110716 в Лівобережній філії ПАТ ПІБ у м. Києві, МФО 322119, код ЄДРПОУ 14308210) в дохід Державного бюджету України 131, 00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Зобовязати господарський суд м. Києва видати відповідний наказ.

Справу № 4/440 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяВербицька О.В.

СуддіАндрієнко В.В.

Буравльов С.І.