Рішення № 21706878, 21.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2012 р. Справа № 25/009-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційна контора-ЛК” Відкритого акціонерного товариства “Завод“Ленінська кузня”, м. Київ

до Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “АероСвіт”, с. Гора, Бориспільський район, Київська область

про стягнення 792521,61 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 29.01.2010 № 92);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 22.12.2011 № 135-2011).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційна контора-ЛК” Відкритого акціонерного товариства “Завод “Ленінська кузня” (далі позивач) до Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “АероСвіт” (далі відповідач) про стягнення 792521,61 грн. заборгованості, з яких: 769222,24 грн. - основна заборгованість, 17972,83 грн. - пеня, 1847,93 грн. - інфляційні втрати та 3478,61грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань зі сплати орендних платежів.

Ухвалою суду від 23.01.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.02.2012.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.02.2012 з метою надання сторонам можливості подати додаткові документи оголошено перерву до 21.02.2012.

21.02.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№2716 від 21.02.2012) позивачем у порядку статті22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у звязку з частковою сплатою відповідачем боргу.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У звязку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову 330913,52грн., яка складається з: 307659,15 грн. основного боргу, 1847,93 грн. інфляційних втрат, 3478,61грн.3% річних та 17972,83 грн. пені. Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від13.08.2008 №01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року”.

21.02.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№2714 від 21.02.2012) надійшла заява відповідача від 21.02.2012 № 1-027 вх про часткове визнання позову, відповідно до якої останній суму основного боргу визнає повністю, проти нарахованих штрафних санкцій заперечує.

21.02.2012 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.02.2012 підтримав заяву про визнання позову.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.02.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд-

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір оренди нежитлового приміщення від 30.10.2009 № 24 (далі Договір) відповідно до умов якого орендодавець - позивач передає орендарю - відповідачу в тимчасове платне користування приміщення в двоповерховій будівлі за адресою: бульвар Т.Шевченко, 58-А, м.Київ, зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації і реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна під реєстровим номером 974-з. Загальна площа орендованих приміщень згідно довідки-характеристики БТІ від 03.06.2005 № 1062698 складає 1129,1 кв.м., у тому числі підвальні приміщення площею 294,7 кв.м. (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що за використовуване орендоване приміщення орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у розмірі 124201,00 грн. в місяць, включаючи ПДВ з розрахунку 110 грн. за один квадратний метр. Сторони погоджуються з тим, що розмір орендної плати не підлягає збільшенню із-за збільшення вартості орендованих приміщень, що настала завдяки поліпшенням зробленим орендарем. Розмір орендної плати підлягає щомісячному коригуванню відповідно до індексу інфляції. Розрахунок орендної плати за подальші місяці визначений Державним комітетом статистики України для попереднього місяця. Відповідно до пункту 2.5. Договору плата за оренду вноситься орендарем щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця впродовж 5 банківських днів з дня отримання рахунку. Рахунки спрямовуються до 20 числа розрахункового місяця.

Згідно пункту 2.6. Договору за несвоєчасну оплату орендарем будь-якого виду платежів у встановлені Договором терміни орендар платить пеню з простроченої суми за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який платитися пеня.

Термін дії Договору розпочинається з дати передачі орендованого приміщення орендареві і діє упродовж 1 календарного року. Датою передачі орендованого приміщення орендареві є дата підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення, що підтверджує передачу в орендне користування і що є невідємною частиною Договору. Якщо жодна із сторін не повідомить про бажання розірвати договір за 30 календарних днів до дати закінчення дії Договору, то Договір вважається продовженим на попередніх умовах на кожен наступний календарний рік до 2015 року включно (пункт 6.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду вищевказаний обєкт оренди, про що останні склали Акт прийому-передачі орендованого майна, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток у двосторонньому порядку, завірена копія акту залучена до матеріалів справи.

Для оплати орендних платежів позивач виставив відповідачу наступні рахунки на оплату: від 25.08.2011 № 1812 на суму 154193,14 грн., від 21.09.2011 №2057 на суму 153612,71 грн., від 21.10.2011 № 2285 на суму 153757,24 грн., від22.11.2011 № 2543 на суму 153757,24 грн. та від 19.12.2011 № 2822 на суму 153901,91 всього на 769222,24 грн.

Відповідач зобовязання щодо оплати здійснив частково у розмірі 461563,09 грн., що підтверджується заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог. За таких обставин, за відповідачем існує заборгованість в розмірі 307659,15 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 10.10.2011 № 800, отримання якої відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що уповноважена особа останнього отримала претензію 11.10.2011 та претензію від 05.12.2011 № 954 з вимогою сплати заборгованості. Завірені копії залучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач вказані претензії залишив без відповіді і задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач у заяві від 21.02.2012 № 1-027 вх, що надано ним через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№ 2714 від21.02.2012) позов у частині основного боргу визнав.

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується відповідачем.

З огляду на те, що визнання позову відповідачем викладено в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній його уповноваженим представником, за висновками суду, визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, на підставі частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України суд приймає заяву відповідача про визнання позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 307659,15 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем визнаними, а, відтак, підлягають задоволенню.

Оскільки протягом строку дії договору відповідачем порушено строки виконання грошового зобовязання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати в період вересня по грудень 2011 року складають 1847,93 грн., 3% річних в період з 01.09.2011 по 31.12.2011 з простроченої суми складають 3478,61 грн.

Здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат (а.с № 18, Т. 1) та 3% річних (а.с. № 19, Т. 1) відповідають вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі пункту 2.6 Договору заявляє до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з урахуванням індексації, яка за розрахунком позивача за період з 01.09.2011 по 31.12.2011 складає 17972,83 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені (а.с. № 17, Т. 1) відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 307659,15 грн. основного боргу, 1847,93 інфляційних втрат, 3478,61 грн. 3% річних та 17972,83 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від21.11.2011 №01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 16.01.2012 № 2317 підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 9231,26 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “АероСвіт” (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090) на користь Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційна контора-ЛК” Відкритого акціонерного товариства “Завод “Ленінська кузня” (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, код ЄДРПОУ 36337376) 307659 (триста сім тисяч шістсот пятдесят девять) грн. 15 коп. основного боргу, 1847 (одну тисячу вісімсот сорок сім) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 3478 (три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 61 коп. 3% річних, 17972 (сімнадцять тисяч девятсот сімдесят дві) грн. 83 коп. пені та 6619 (шість тисяч шістсот девятнадцять) грн. 17 коп. судового збору.

3. Повернути Дочірньому підприємству “Житлово-експлуатаційна контора-ЛК” Відкритого акціонерного товариства “Завод “Ленінська кузня” (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, код ЄДРПОУ 36337376) з державного бюджету 9231 (девять тисяч двісті тридцять одну) грн. 26 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення від 16.01.2012 № 2317.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 27.02.2011.