Рішення № 21706877, 14.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2012 р. Справа № 25/083-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради “Автогосподарство”, м. Київ

до Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства, Київська область, м. Боярка

про стягнення 51395,90 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від20.01.2012 б/н);

відповідача не зявився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Київської обласної ради “Автогосподарство” (далі позивач) до Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства (далі відповідач) про стягнення 51395,90грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за договором оренди транспортного засобу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.08.2011.

У судовому засіданні 04.08.2011 представником відповідача подано відзив на позов від 04.08.2011, в якому позов заперечується повністю, з тих підстав, що позивачем не доведено факт користування відповідачем транспортним засобом після закінчення терміну дії договору оренди від 13.02.2009 №26/2009 у період з 01.01.2010 по 17.02.2011. Відзив залучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.08.2011 розгляд справи відкладено на 18.08.2011.

У судовому засіданні 18.08.2011 оголошено перерву на 01.09.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2011 розгляд справи відкладено на 13.09.2011.

У судовому засіданні 13.09.2011 представником відповідача надано копію ухвали господарського суду міста Києва від 01.09.2011, якою порушено провадження у справі №18/193 за позовом Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства до Комунального підприємства Київської обласної ради “Автогосподарство” про визнання договору недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2011 провадження у справі зупинено до вирішення повязаної з нею справи № 18/193.

02.12.2011 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі № 25/083-11 у звязку з тим, що 17.11.2011 набрала законної сили постанова Київського апеляційного господарського суду у справі №18/193.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2011 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 20.12.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2011 за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 20.12.2011 представник позивача подав заяву про зупинення провадження у справі, у зв'язку з отриманням від відповідача касаційної скарги по справі №18/193.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2011 провадження у справі зупинено до вирішення повязаної з нею справи № 18/193.

24.01.2012 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява позивача від 23.01.2012 про поновлення провадження у справі № 25/083-11, у звязку з тим, що 13.01.2012 ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 №18/193 повернуто без розгляду, копія вищевказаної ухвали долучена до клопотання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2012 заяву задоволено, провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 14.02.2012.

У судове засідання 14.02.2012 представник відповідача не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.02.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір оренди транспортного засобу, що належить позивачу на праві комунальної власності від 13.02.2009 № 26/2009 (даліДоговір) відповідно до умов якого орендодавець позивач передає, а орендар відповідач приймає в строкове платне користування транспортний засіб автомобіль марки «Шкода СуперБ Елєганс 1,8», 2004 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_3, кузов №НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) серії НОМЕР_2 (далі Майно).

Відповідно до пункту 2.1 Договору передача майна в оренду та закріпленого за ним обладнання, інструменту та повернення його орендодавцю (позивачу) відбувається згідно з актом прийому-передачі, що підписується сторонами та закріплюється їх печатками протягом 5 банківських днів з дня підписання Договору сторонами.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін вказаний у договорі, але не раніше дати підписання Сторонами Договору та акта прийому-передач Майна.

Згідно пункту 3.2. Договору повернення Майна орендодавцю відбувається протягом 5 календарних днів з моменту отримання орендарем письмової вимоги про це від орендодавця.

Відповідно до пункту 3.1. Договору орендна плата за користування Майном становить 4291,25 грн. за місяць (в т.ч. ПДВ 715, 21 грн.).

Положенням пункту 9.2. Договору визначено, що в разі невиконання або неналежного виконання зобовязань за Договором, орендодавець має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку, письмово попередивши про це Орендатора за 10 календарних днів.

Строк дії Договору: з 13.02.2009 до 31.12.2009 (пункт 10.1. Договору).

Додатковою угодою від 01.09.2009 № 1 до Договору, підписаною у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріпленим відбитками їх печаток, сторони погодили, що орендна плата за користування Майном становить 5139,59 грн. за місяць (в т.ч. ПДВ 856, 59 грн.).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду Майно, про що свідчить акт приймання-передачі від 13.02.2009, який підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток, завірена копія акту залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач, всупереч умов Договору, не виконав належним чином взяті на себе договірні зобовязання щодо сплати орендної плати, у звязку з чим за останнім станом на 14.07.2011 утворилась заборгованість в розмірі 51395,90 грн. (в т.ч. ПДВ 8565,93 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (вих. №04-10/1 від 04.10.2011) з вимогою підписання акту прийому-передачі Майна від 17.02.2011, яке вже фактично було повернуто останнім. Факт направлення претензії підтверджується квитанцією та описом до цінного листа. Однак, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Відповідачем позов заперечується тим, що термін дії Договору закінчився і позивачем не доведено факт користування відповідачем Майном після його закінчення у період з 01.01.2010 по 17.02.2011.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом беруться до уваги наступні докази: відсутність підписаного акту прийому-передачі Майна щодо повернення автомобіля позивачеві, надісланого на адресу відповідача - у якості письмового доказу продовження терміну користування відповідачем автомобілем та банківська виписка від 18.10.2010 у якості письмового доказу сплати відповідачем 29.01.2010 орендної плати за користування Майном у визначеному пунктом 3.1. Договору розмірі - 5139,59 грн., після закінчення строку дії Договору, визначеного пунктом 10.1. Договору.

Крім того, банківська виписка від 18.10.2010 береться до уваги і в якості доказу наявної заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 51395,90грн. станом на 14.07.2011.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Із вищевикладеного вбачається, що термін дії Договору від 13.02.2009 № 26/2009 був продовжений поведінкою сторін, Договір не був ні розірваним, ні визнаним недійсним в установленому законом порядку.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо сплати передбачених Договором орендних платежів, у звязку з чим, за ним на час розгляду справи утворилась заборгованість в розмірі 51395,59 грн. (в т.ч. ПДВ 8565, 93 грн.). Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 51395,90 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів передбачених Договором є законною, відповідає обставинам справи, відповідачем не спростована, а, відтак, підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Матросова, 11, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03346584) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради “Автогосподарство” (04053, м. Київ, узвіз Кудрявський, буд. 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04012477) 51395(пятдесят одна тисяча триста девяносто пять) грн. 90 коп. основної заборгованості, 531 (пятсот тридцять одна) грн. 96 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 20.02.2012.