Рішення № 21706731, 02.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2012 р. Справа № 30/391-25/160-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна”,

с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-Будівельна компанія “Аркон”, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область

про стягнення 8046,22 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 21.11.2011 б/н);

відповідача не зявився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна” (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-Будівельна компанія “Аркон” (далі відповідач) про стягнення 8046,22грн. заборгованості, з яких: 5000,00 грн. основний борг, 750,00 грн. інфляційні втрати, 2296,22 грн. - 24% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань зі сплати орендної плати за строк користування орендованим обладнанням.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2011 порушено провадження у справі № 30/391 та призначено її до розгляду на 29.11.2011.

29.11.2011 ухвалою господарського суду міста Києва на підставі статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України передано матеріали справи №30/391 за підсудністю до господарського суду Київської області.

Відповідно до реєстру автоматизованого розподілу справ господарського суду Київської області від 23.12.2011 матеріали справи № 30/391 передано до розгляду судді СаванчукС.О.

Ухвалою від 26.12.2011 матеріали справи № 30/391 прийнято до провадження, присвоєно справі №30/391-25/160-11 та призначено її розгляд на 19.01.2012.

У судовому засіданні 19.01.2012 представник відповідача надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково, у сумі основного боргу та інфляційних втрат, у задоволенні позовної вимоги про стягнення 24% річних у розмірі 2296,22 грн. просив відмовити, у звязку зі спливом позовної давності, встановленої статтею 258 Цивільного кодексу України. Відзив залучений до матеріалів справи.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.01.2012 оголошено перерву до 02.02.2012.

02.02.2012 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.02.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір оренди обладнання від 15.10.2009 № ОС15/10/09-11YU (далі Договір) відповідно до умов якого орендодавець позивач передає, а орендар відповідач приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є обєктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за Договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень Договору (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування обладнання, яке передається орендарю за Договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в Акті прийому-передачі, який є додатком до Договору. Акт прийому-передачі підписується сторонами Договору та є документом, який свідчить про факт і дату передачі обладнання орендарю, відновну вартість переданого в оренду обладнання, ціну оренди (орендну плату), строк оренди обладнання, містить інші умови, які орендодавець вважає необхідним для забезпечення своїх майнових прав при використанні орендованого за Договором обладнання.

Згідно пункту 3.2. Договору при передачі орендарю кожної одиниці обладнання за Договором сторони підписують Акт прийому-передачі, який містить наступні необхідні умови: дата підписання Акту, яка засвідчує дату передачі конкретної одиниці обладнання орендарю та дату початку нарахування орендної плати; назви обладнання та його опис, відновну вартість переданого в оренду обладнання; орендну плату; строк оренди обладнання, інші умови, які сторони вважають необхідними при підписанні Акту.

Відповідно до пункту 3.3. Договору з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі конкретної одиниці обладнання, для них набувають чинності всі умови вказаного Договору, а також умови, які викладені в Акті прийому-передачі. Обладнання вважається таким що знаходиться в орендному користуванні орендаря з моменту прийняття за Актом прийому-передачі до моменту підписання Акту повернення обладнання орендодавцю або розторгнення договору (в тому числі, шляхом відмови від договору у випадках встановлених договором або законодавством).

Згідно пункту 4.2. Договору підтвердженням факту повернення орендованого майна орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний Акт повернення обладнання. До підписання сторонами такого Акту, обладнання вважається таким, що знаходиться в користуванні орендаря та не повернуто орендодавцю.

Орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання Акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно пункту 3.2. Договору і закінчуючи датою підписання Акту повернення обладнання орендодавцю згідно пункту 5.10. Договору (пункт 6.1. Договору).

Відповідно до пункту 6.6. Договору період розрахунків орендаря становить місяць, в якому здійснюється оренда обладнання. В кінці місяця сторони підписують Акти, якими засвідчується факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період. Орендар вносить орендну плату в наступному порядку:

- орендна плата до кінця першого періоду розрахунків вноситься попередньо: після підписання Договору і до фактичного отримання обладнання в оренду (пункт 6.6.1. Договору);

- за другий та кожний наступний період розрахунків орендна плата вноситься попередньо: в строк за 3 робочих дня до початку такого періоду розрахунків (пункт 6.6.2. Договору).

- не внесення попередньої орендної плати за період розрахунків, що наступає, є підставою для припинення відносин оренди за Договором стосовно певного обєкту оренди, користування яким попередньо не оплачено. Якщо орендар не вніс попередню плату за період розрахунків і продовжує користуватися обладнанням, він вважається таким, що прострочив (несвоєчасно оплатив) цей платіж. В такому випадку санкції за несвоєчасний розрахунок за Договором нараховуються на орендаря з першого дня попередньо неоплаченого періоду розрахунків (пункт 6.6.3. Договору).

Пунктом 6.12. Договору передбачено, що орендодавець до 5-го числа кожного місяця, наступного за яким було надані послуги оренди, направляє орендарю поштою чи курєром оригінал Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) в двох примірниках на адресу фактичного знаходження, вказану орендарем в реквізитах.

Відповідно до пункту 8.1.6. Договору орендар зобовязаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендні платежі.

Згідно пункту 9.1.1. Договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобовязань орендаря перед орендодавцем за Договором, орендар зобовязаний сплатити проценти із розрахунку 24% річних від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожний день прострочення платежу.

Термін дії Договору становить з дати його укладення до 31.12.2011 (пункт 15.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування (оренду) майно, про що сторони склали Акти прийому-передачі від 20.10.2009 № R-00002538 та від 26.10.2009 № R-00002586, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками в двосторонньому порядку, завірені копії залучені до матеріалів справи.

У свою чергу, позивачем надано послуги щодо оренди техніки відповідачу, що підтверджується Актами здачі-прийняття (надання послуг): № 4/ОС15/10/09-09YU-10 від 27.10.2009 на суму 273,00 грн., № 4/ОС15/10/09-11YU/10 від 31.10.2009 на суму 7776,00 грн. та № 4/ОС15/10/09-09YU-22 від 19.11.2009 на суму 11664,00грн., які підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, завірені копії залучені до матеріалів справи.

Протягом дії Договору відповідачем було повернуто орендоване обладнання, що також підтверджується Актами повернення від 27.10.2009 № 1760 та від19.11.2009 № 1939, завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач, в супереч умов Договору, взяті на себе договірні зобовязання щодо сплати орендної плати виконав частково, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та банківською довідкою, у звязку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач у своєму відзиві на позов, який він надав у судовому засіданні 19.01.2012 визнав основний борг та інфляційні нарахування повністю.

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується відповідачем.

З огляду на те, що визнання позову відповідачем викладено в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній його уповноваженим представником, за висновками суду, визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, на підставі частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України суд приймає заяву відповідача про визнання позову в частині позовних вимог про стягнення основного боргу та інфляційних втрат.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 5000,00грн. заборгованості за оренду обладнання відповідає чинному законодавству та обставинам справи, відповідачем визнана повністю і визнання позову прийнято господарським судом, а, відтак, вона підлягає задоволенню.

Оскільки протягом строку дії договору відповідачем порушено строки виконання грошового зобовязання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 9.1.1. Договору заявляє до стягнення інфляційні втрати та 24% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати в період з листопада 2009року по вересень 2011 року складають 750,00 грн., а 24% річних в період з01.11.2009 по 30.09.2011 з простроченої суми складають 2296,22 грн.

Здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 24% річних відповідають вимогам законодавства, умовам Договору та обставинам справи.

З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення 750,00 грн. інфляційних втрат відповідає чинному законодавству та обставинам справи, відповідачем визнана повністю і визнання позову прийнято господарським судом, а, відтак, вона підлягає задоволенню.

У звязку з заявленим відповідачем у відзиві на позов на підставі статті 258 Цивільного кодексу України застосуванням наслідків спливу спеціальної позовної давності до позовної вимоги про стягнення 2296,22 грн. 24% річних, судом враховано, що 24% річних є невідємною частиною основного боргу, оскільки, відсотки річних, у даному випадку на підставі статті 625 Цивільного кодексу України встановлені сторонами пунктом 9.1.1. Договору у розмірі 24 відсотків, є платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, а тому на ці нарахування поширюється загальний строк позовної давності.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а тому позовну давність до даної позовної вимоги слід рахувати від 01.11.2009 в межах трирічного строку.

З цих же підстав судом не враховано заперечення відповідача стосовно того, що Договором не визначено виду забезпечення виконання зобовязань, в порушення вимог статті 546 Цивільного кодексу України, оскільки даний позов не містить вимог про стягнення коштів, що відносяться до забезпечення виконання зобовязання.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5000,00 грн. основного боргу, 750,00 грн. інфляційних втрат та 2296,22 грн. 24% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат на сплату державного мита і витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу відповідно до статті49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельна компанія “Аркон” (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Б.Хмельницького, буд. 98, код ЄДРПОУ 36173505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна” (04074, м.Київ, вул. Бережанська, буд. 9, код ЄДРПОУ 32664239) 5000 (пять тисяч) грн. 00коп. основного боргу, 750 (сімсот пятдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 2296 (дві тисячі двісті девяносто шість) грн. 22 коп. 24% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 07.02.2012.