Рішення № 21706734, 25.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р. Справа № К14/171-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 23.12.2010 р., зареєстрована в реєстрі за № 4616);

від відповідача-1: ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_3, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27.01.1998 р.), ОСОБА_4 (довіреність від 15.11.2011 р., зареєстрована в реєстрі за № 2347);

від відповідача-2: ОСОБА_5 (довіреність б/н від 22.11.2011 р.);

від відповідача-3: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_6, м. Київ

до:

1)ОСОБА_3, с. Музичі, Києво-Святошинський район;

2)Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп”, м. Бровари;

3)Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, м. Бровари;

про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, зобовязання внести зміни до статуту товариства, зобовязати зареєструвати зміни часток учасників товариства в статутному капіталі товариства

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_6 звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ОСОБА_3, СП у формі ТОВ „Транс-Груп”, Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про визнання права власності на частку у статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп” у розмірі 63, 23 %, вартість якої становить 16110506, 25 грн., зобовязання СП у формі ТОВ „Транс-Груп” на підставі рішення суду внести зміни до статуту товариства в частині розмірів часток учасників товариства, зобовязання Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області на підставі рішення суду зареєструвати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зміни часток учасників товариства у статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп”.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем-1 свого обовязку щодо повернення у повному обсязі грошових коштів інвестицій, що є позикою, згідно договору позики від 15.10.2009 р. і відповідно наявністю підстав для набуття позивачем додатково права власності на частку у статутному капіталі товариства у розмірі, відповідному залишку заборгованості відповідача-1 перед позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2011 р. порушено провадження у справі № К14/171-11 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, СП у формі ТОВ „Транс-Груп”, Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, зобовязання внести зміни до статуту товариства, зобовязати зареєструвати зміни часток учасників товариства в статутному капіталі товариства і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 23.11.2011 р.

23.11.2011 р. до канцелярії суду від відповідача-3 надійшли письмові пояснення № 2-15/3656 від 22.11.2011 р., у яких він не заперечує проти задоволення позовної вимоги, заявленої до нього, та просить суд здійснити розгляд справи без участі його представника.

23.11.2011 р. до канцелярії суду від відповідача-2 надійшла заява № 178-11 від 22.11.2011 р., у якій він визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі та просить суд задовольнити позов повністю.

23.11.2011 р. у судовому засіданні відповідач-1 надав відзив б/н від 23.11.2011 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, оскільки він не порушував свого обовязку щодо повернення у повному обсязі грошових коштів інвестицій, що є позикою, згідно договору позики від 15.10.2009 р., так як фактично не отримував таку позику.

23.11.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.12.2011 р.

07.12.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 21.12.2011 р.

19.12.2011 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійшли письмові пояснення б/н від 19.12.2011 р., що долучені судом до матеріалів справи.

21.12.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.01.2012 р.

16.01.2012 р. до канцелярії суду від відповідача-3 надійшли письмові пояснення № 2-15/58 від 10.01.2012 р., у яких він не заперечує проти задоволення позовної вимоги, заявленої до нього, та просить суд здійснити розгляд справи без участі його представника.

18.01.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.01.2012 р.

25.01.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач-1 та представник відповідача-1 у судовому засіданні надали усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просили суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги визнав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача-3 у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 є учасником Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп”, якому належить вклад у статутному капіталі товариства у розмірі 12739954, 57 грн., що становить 50 % статутного капіталу товариства, та відповідач-1 - ОСОБА_3 є учасником Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп”, якому належить вклад у статутному капіталі товариства у розмірі 12739954, 57 грн., що становить 50 % статутного капіталу товариства, що підтверджується статутом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп”, затвердженим рішенням загальних зборів учасників товариства від 20.11.2008 р., оформленим протоколом № 31 від 20.11.2008 р., та зареєстрованим Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області від 09.12.2008 р.

15.10.2009 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір позики, згідно умов п. 1. якого на протязі 2006 - 2009 років сторони вносили інвестиції в реконструкцію та ремонт основних засобів, а також на поповнення оборотних засобів Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” (зареєстровано виконкомом Броварської міської ради 12.01.2001 року, реєстраційний № 2410, ідентифікаційний код 31256942).

Станом на 15 жовтня 2009 року загальна сума інвестиції склала:

ОСОБА_6 - 645 372, 00 EUR (шістсот сорок пять тисяч триста сімдесят два євро 00 євроцентів);

ОСОБА_3 - 25 675, 00 EUR (двадцять пять тисяч шістсот сімдесят пять євро 00 євроцентів).

Згідно п. 2 договору з метою визначення способу взаєморозрахунку сторони домовились про наступне:

Рахувати половину різниці інвестицій в сумі 309 848, 50 EUR (триста девять тисяч вісімсот сорок вісім євро 50 євроцентрів) безвідсотковою позикою, що видана ОСОБА_6 ОСОБА_3.

Відповідно до п. 3. договору ОСОБА_3 зобовязується погасити позику в сумі 309 848, 50 EUR (триста девять тисяч вісімсот сорок вісім євро 50 євроцентрів) до 01.01.2011 року.

Пунктом 4. договору передбачено, що у випадку неповного повернення позики ОСОБА_3 зобовязується погасити залишок боргу шляхом переуступки частини своєї частки в статутному капіталі Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” (ідентифікаційний код 31256942) на користь ОСОБА_6 вартістю, рівній вартості залишку боргу, помноженому на курс НБУ в перерахунку EUR в UAH на момент переуступки.

Пунктом 5. договору передбачено, що факт отримання грошових коштів оформлюється власноручною розпискою.

Пунктом 6. договору передбачено, що позика за цим договором є безпроцентною.

Пунктом 8. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами умов даного договору.

Отже, як вбачається із умов договору, після створення підприємства позивачем у період з 2006 по 2009 роки було внесено інвестиції, направлені на реконструкцію та ремонт основних засобів, а також на поповнення оборотних засобів Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” у розмірі 645 372, 00 евро, з яких 309 848, 50 евро замість іншого учасника товариства відповідача-1, що визначені сторонами договору як вже надана позивачем відповідачу-1 безвідсоткова позика із строком повернення до 01.01.2011 р., що також підтверджується довідкою № 133-1 від 06.12.2011 р. про внесення інвестицій, фототаблицею № 132-1 від 06.12.2011 р. виробничої бази СП у формі ТОВ „Транс-Груп”, відповідними виписками з банківського рахунку відповідача-2, балансами, звітами про експертну оцінку обєкту, звітами про фінансові результати, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, однією із позовних вимог позивача, крім інших вимог, є його вимога до відповідача-1 про визнання права власності на частку у статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп” у розмірі 63, 23 %, вартість якої становить 16110506, 25 грн.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із позикою грошових коштів здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 цього ж кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1 статті 1049 цього ж кодексу позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач-1 обовязок щодо повернення позики у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 309 848, 50 евро, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.01.2011 р. (10, 88 грн. за 1 евро) становить 3 371151, 68 грн., що підтверджується договором позики від 15.10.2009 р., довідкою № 133-1 від 06.12.2011 р. про внесення інвестицій, фототаблицею № 132-1 від 06.12.2011 р. виробничої бази СП у формі ТОВ „Транс-Груп”, відповідними виписками з банківського рахунку відповідача-2, балансами, звітами про експертну оцінку обєкту, звітами про фінансові результати, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем-1 не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обовязку по поверненню позивачу позики у повному обсязі за договором позики від 15.10.2009 р. (пункти 1, 2, 3 договору).

Заперечення відповідача-1 того, що грошові кошти у розмірі 309 848, 50 евро позивачем у якості позики за договором відповідачу-1 насправді не передавались є необґрунтованими, оскільки, хоч за відсутності розписки відповідача-1, факт передачі позивачем грошових коштів у розмірі 309 848, 50 евро у якості позики за договором відповідачу-1 підтверджується положеннями самого договору позики від 15.10.2009 р. (пункти 1, 2, 3 договору) та довідкою № 133-1 від 06.12.2011 р. про внесення інвестицій, фототаблицею № 132-1 від 06.12.2011 р. виробничої бази СП у формі ТОВ „Транс-Груп”, відповідними виписками з банківського рахунку відповідача-2, балансами, звітами про експертну оцінку обєкту, звітами про фінансові результати, наявними у матеріалах справи.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 334 цього ж кодексу право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації звязку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобовязання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Як було зазначено вище, пунктом 4. договору передбачено, що у випадку неповного повернення позики ОСОБА_3 зобовязується погасити залишок боргу шляхом переуступки частини своєї частки в статутному капіталі Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” (ідентифікаційний код 31256942) на користь ОСОБА_6 вартістю, рівній вартості залишку боргу, помноженому на курс НБУ в перерахунку EUR в UAH на момент переуступки.

Тобто, у випадку невиконання відповідачем-1 свого обовязку щодо повернення позивачу у повному обсязі позики згідно договору позики від 15.10.2009 р., то позивач в такому разі має право вимагати від відповідача-1 на погашення заборгованості шляхом переуступки частини своєї частки в статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп” у розмірі, відповідному залишку заборгованості, і відповідно має право на набуття права власності на таку частку.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом у процесі розгляду справи, у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач-1 обовязок щодо повернення позики у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 309 848, 50 евро, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.01.2011 р. (10, 88 грн. за 1 евро) становить 3 371151, 68 грн., та не виконав у звязку із цим обовязок щодо переуступки частини своєї частки в статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп” на користь позивача у розмірі, відповідному залишку заборгованості, що становить 13, 23 %, і відповідно позбавив позивача можливості набуття права власності на таку частку.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, положення договору позики від 15.10.2009 р. передбачають у випадку неповного повернення позики переуступку відповідачем-1 частини своєї частки у статутному капіталі товариства на користь позивача у розмірі, відповідному залишку заборгованості, і відповідно набуття позивачем права власності на таку частку, та те, що станом на час розгляду справи відповідач-1 не виконав обовязок щодо переуступки частини своєї частки у статутному капіталі товариства на користь позивача у розмірі, відповідному залишку заборгованості, і відповідно позбавив позивача можливості набуття права власності на таку частку, то суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні всі підстави для набуття додатково позивачем права власності на частку у статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп” у розмірі 13, 23 %, вартість якої становить 3 371151, 68 грн.

У звязку із тим, що відповідач-1 не виконує обовязок щодо переуступки частини своєї частки у статутному капіталі товариства на користь позивача у розмірі, відповідному залишку заборгованості за договором позики, і тим самим не визнає та оспорює наявність підстав для набуття позивачем права власності на таку частку, то відповідно таке право позивача на частку у статутному капіталі товариства у вказаному розмірі підлягає захисту шляхом його визнання у судовому порядку.

Отже, вимоги позивача до відповідача-1 про визнання права власності на частку у статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп” у розмірі 63, 23 %, вартість якої становить 16110506, 25 грн. (12739954, 57 грн. - розмір вкладу у статутному капіталі товариства, що становить 50 % статутного капіталу товариства що належали позивачу до прийняття рішення суду і додатково 3 371151, 68 грн. - розмір вкладу у статутному капіталі товариства, що становить 13, 23 % статутного капіталу товариства що належать позивачу на підставі рішення суду), є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд зобовязати відповідача-2 на підставі рішення суду внести зміни до статуту СП у формі ТОВ „Транс-Груп” в частині розмірів часток учасників товариства та зобовязати відповідача-3 на підставі рішення суду зареєструвати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зміни часток учасників товариства у статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп”.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що вказані позовні вимоги позивача є похідними від його позовної вимоги до відповідача-1 про визнання права власності на частку у статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп” у розмірі 63, 23 %, вартість якої становить 16110506, 25 грн.

Оскільки, враховуючи те, що як було встановлено судом, вимоги позивача про зобовязання відповідача-2 на підставі рішення суду внести зміни до статуту СП у формі ТОВ „Транс-Груп” в частині розмірів часток учасників товариства та про зобовязання відповідача-3 на підставі рішення суду зареєструвати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зміни часток учасників товариства у статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп” є похідними від його позовної вимоги до відповідача-1 про визнання права власності на частку у статутному капіталі СП у формі ТОВ „Транс-Груп” у розмірі 63, 23 %, вартість якої становить 16110506, 25 грн., що в свою чергу є законними і обґрунтованими, то суд дійшов висновку про їх задоволення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-1, у звязку із тим, що спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати право власності за ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на частку у статутному капіталі Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” (ідентифікаційний код 31256942) у розмірі 63, 23 (шістдесят три цілих двадцять три сотих) %, вартість якої становить 16110506 (шістнадцять мільйонів сто десять тисяч пятсот шість) грн. 25 (двадцять пять) коп.

3.Зобовязати Спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” (ідентифікаційний код 31256942) на підставі рішення суду внести зміни до статуту товариства в частині розмірів часток учасників товариства.

4.Зобовязати Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 04054932) на підставі рішення суду зареєструвати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зміни часток учасників товариства у статутному капіталі Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” (ідентифікаційний код 31256942).

5.Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України судові витрати 23 885 (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят пять) грн. 00 (нуль) коп. державного мита.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

28 лютого 2012 р.