Рішення № 21706473, 28.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.12 р. Справа № 5006/37/11/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Тімченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства „Агросфера”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30540675

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення за договором оренди НОМЕР_3 від 07.09.2010р. заборгованості у розмірі 90611,84 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_2 (за довіреністю №177 від 09.01.2012р.);

від Відповідача - не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 30.01.2012р. на 14.02.2012р. та з 14.02.2012р. на 28.02.2012р.

У судовому засіданні 28.02.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Агросфера”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором оренди №10 від 07.09.2010р.заборгованості у розмірі 92611,84грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договору на оренду нежитлового приміщення НОМЕР_3 від 07.09.2010р. за період з 01.09.2010р. по 31.10.2011р. (з урахуванням заяви від 14.02.2012р. а.с.94а), внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №10 від 07.09.2010р., акти прийому-передачі за ним, розрахунок стягуваної суми, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 651, 652 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

На виконання вимог суду і підтвердження своєї позиції Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.28-90, 96-98), у тому числі заява №377 від 14.02.2012р. про зменшення позовних вимог на суму частково погашення заборгованості в розмірі 2000грн.

Відповідач у судові засідання без пояснення причин не зявлявся, доказів сплати стягуваної заборгованості або відсутності відповідного грошового зобовязання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.26, 27), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

В контексті правової позиції, наведеної в абз. 1 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВХСУ №18 від 26.11.2012р., таке повідомлення Відповідача вважається належним.

У судовому засіданні 28.02.2012р. представник Позивача наполягав на задоволені позовних вимог з урахуванням заяви №378 від 14.02.2012р. та вимагав вирішення спору за наявними у справі документами.

Суд вважає за можливе вирішити спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних документів, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції з підтверджуючими доказами (у разі наявності) по суті розглядуваного спору, і від нездійснення Відповідачем власних процесуальних прав не може перебувати у залежності встановлена ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. гарантія розгляду справи впродовж розумного строку.

Вислухавши у судовому засіданні Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір на оренду нежитлового приміщення НОМЕР_3 від 07.09.2010р. (а.с.а.с. 6-8), згідно п.п.1.1., 1.2, 4.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 681,82 кв.м., а також обладнання та інструмент, для використання під СТО, на строк з 08.09.2010р. по 08.09.2012р.

Зазначене приміщення є власністю Орендаря, що підтверджується наданими ним договором купівлі-продажу від 26.01.2007р. (а.с.29), який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 26.01.2007р. та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів (а.с.30), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації № 13416203 від 01.02.2007р. (а.с.31)

Розділом 3 зазначеного договору визначені умови орендних платежів, за якими орендна плата на місяць встановлена в розмірі 15000 грн.з ПДВ, але 12000 грн. з ПДВ. за перші два місяці, та має вноситись Орендарем передоплатою з першого місяця оренди до 10 числа поточного місяця шляхом перерахування з суми на розрахунковий рахунок Орендодавця. Щомісячна сплата комунальних послуг за виставленими рахунками, відповідно до п.2.3 договору віднесено до обовязків Орендаря.

07.09.2007р. обєкт оренди та обладнання з інструментами було передано Відповідачеві, про що було складено відповідні акти приймання-передачі (а.с.а.с. 9, 10).

В період з 30.09.2010р. по 01.11.2011р. між сторонами були підписані без зауважень акти приймання-передачі робіт (а.с.а.с.58-90) на підтвердження орендного використання майна та отримання Орендарем відповідних комунальних послуг. В свою чергу, припинення зобовязань з оплати послуг Орендарем за вказаними актами підтверджується представленими банківськими виписками (а.с.а.с.32-54) та актом зарахування заборгованості від 04.06.2011р. (а.с.55).

Вказані первинні документи виконання сторонами своїх зобовязань за договором оренди відображені (за винятком платіжного доручення від 27.12.2011р. на суму 2000грн. а.с.54) у складеному та підписаному без зауважень акті звірення розрахунків станом на 01.11.2011р. (а.с.а.с.22,23), згідно якого розмір заборгованості Орендаря перед Орендодавцем визначався сумою 92611,84 грн.

Як вбачається із представлених у справі первинних документів фактичне погашення (платежами та заліком) заборгованості Відповідачем здійснено у розмірі 146 810 грн. з необхідних 237421,84грн., тобто сума заборгованості, яку Орендар має ще сплатити за вказаним договором складає 90 611,84 грн., на чому й наполягає Позивач у своїх позовних вимогах в редакції заяви №377 від 14.02.2012р. (а.с.97)

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався..

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру вимог №377 від 14.02.2012р. (а.с.97), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено врахуванням всіх здійснених на момент звернення до суду платежів Відповідача.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір на оренди №10 від 07.09.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежу з орендної плати 10-го числа поточного місяця відповідно до умов п. 3.3. договором оренди №10 від 07.09.2010р., у тому числі за розглядуваний період з вересня 2010р. по жовтень 2011р. включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем не були виконані грошові зобовязання із сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за розглядуваний період у розмірі 90611,84 грн. Таке неналежне виконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення виконання на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати умовам договору та наданої Позивачем заяви про зменшення позовних вимог, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню у повному обсязі - в сумі 90611,84 грн.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Агросфера”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30540675) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди №10 від 07.09.2010р. заборгованості у розмірі 90611,84 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркомпрод”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 01558767) заборгованість за договором оренди №10 від 07.09.2010р. в сумі 90611,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Агросфера”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30540675) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1812,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2012р.

Суддя Попков Д.О.