Рішення № 21706472, 28.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.12 р. Справа № 37/387

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Тимченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк, ідентифікаційний код 02654980

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕСТ ФУД”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30416305

про: стягнення заборгованості з орендної плати та компенсаційних платежів за договором оперативної оренди нежитлового приміщення №27 від 17.06.1999р. в розмірі 94053,08 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_1 (діє за довіреністю від 30.12.2011р. № 01-13/616);

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засідання 17.01.2012р. було оголошено перерву до 13.02.2012р., та 13.02.2012р. суд відклав розгляд справи на 27.07.2012р. з подальшим оголошенням перерви до 28.02.2012р.

У судовому засіданні 28.02.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Донецька обласна рада професійних спілок, м. Донецьк (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕСТ ФУД”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оперативної оренди нежитлового приміщення №27 від 17.06.1999р. та компенсаційних платежів в розмірі 94053,08 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оперативної оренди нежитлового приміщення №27 від 17.06.1999р., внаслідок чого за період з квітня 2011р. по листопад 2011р. утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №27 від 17.06.1999р. з додатковими угодами, лист відповідача, акти звірки взаємних розрахунків, розрахунки, свідоцтво про державну реєстрацію, нормативно обґрунтовуючи свої вимоги посиланнями на ст.ст. 612, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218 Господарського кодексу України.

Також Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.59-109, 110-111, 120-128, 130-133, 135-137), у тому числі - пояснення, якими визначався: розмір здійснених Відповідачем, але не врахованих на момент подання позову платежів у загальній сумі 8092,46грн., розмір здійснених платежів в перебігу розгляду справи в сумі 18995грн. та встановлювався поточний розмір стягуваної заборгованості в сумі 67259,78грн., з яких 61970грн. з орендної плати за період з червня по листопад 2011р. і 5289,78грн.- платежі за користування опаленням за період з жовтня по листопад 2011р.

Відповідач надав відзив від 17.01.2012р. (а.с.116), яким позов відносно первісно визначеної суми 94053 грн. визнав у повному обсягу, підписуючи в подальшому без зауважень складі Позивачем акти звірення розрахунків (а.с.а.с.133, 136, 137).

Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.43-58).

У судовому засіданні 27.02.2012р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, а після оголошеної судом перерви на 28.02.2012р. представник Відповідача до суду не зявився, надавши заяву про здійснення розгляду без його участі (а.с.137).

Суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації розглядуваних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

17.06.1999р. між Позивачем (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Бест Фуд» (надалі реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Фуд» - п. 1.1. Статут а.с.48) (Орендар) був укладений договір оперативної оренди нежитлового приміщення №27 (а.с.а.с.11-15), згідно п.п.1, 2., 9 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування ізольоване нежитлове приміщення загальною площею 246 кв.м., вартістю 91636 грн., яке розташоване у полу-підвалі за адресою: 34000, м. Донецьк, вул. Горького, 146, з метою для організації кафе або іншого пункту суспільного харчування та розміщення офісу, строком до 17.06.2014р.

Приналежність будівлі Позивачеві, в якій розташовано обєкт оренди, підтверджується свідоцтвом про право власності від 12.01.2000р. №27/16 (а.с.76).

Положеннями п. 12. визначений розмір орендної плати, яка відповідно до графіку за 1 кв.м. у тому числі 20% ПДВ становила:

з 17.06.1999р. по 30.06.1999р. 574 грн.;

з 01.07.1999р. по 31.07.1999р. 1230 грн.;

з 01.08.1999р. по 31.08.1999р. 1230 грн.;

з 01.09.1999р. по 30.09.1999р. 3034 грн.;

з 01.10.1999р. по 31.10.1999р. 3690 грн.;

з 01.11.1999р. по 30.01.1999р. 3690грн.;

з 01.12.1999р. до закінчення строку дії договору 2460 грн.

Як встановлено п. 13 договору орендна плата має сплачуватися Орендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Окрім орендної плати цим пунктом на Орендаря покладені обовязки, зокрема, з щомісячної оплати послуг опалення (за відсутності укладеного прямого договору між Орендаря та теплопостачальником) згідно виставлених рахунків тепло постачальника протягом 3 днів після отримання рахунку. При цьому рахунок має бути виставлений не пізніше 2-го числа наступного за розрахунковим місяця і прострочення виставлення рахунку звільніє Орендаря від відповідальності за прострочення платежу.

Обовязок своєчасного та у повному обсязі внесення орендної плати та інших передбачених п.13 договору платежів покладений п. 17 на Орендаря..

Пункт 18 договору встановлює відповідальність Орендаря за прострочку перерахунку орендної плати Орендодавцю у вигляді пені в розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не вище розміру пені, встановленого законодавством.

20.06.1999р. орендоване майно було передане за актом приймання-передачі (а.с.16)

01.02.2007р. між сторонами була підписана додаткова угода №3 (а.с.19), відповідно до якої загальна площа орендованого майна зменшилась на 26,1 кв.м. та складає 219,9 кв.м., також збільшено розмір орендної плати з 01.02.2007р. до 31.01.2008р. до 60грн. (з ПДВ) за 1 кв.м.

Додатковими угодами від 28.03.2002р. (а.с.17), від 27.12.2005р. (а.с.18), від 01.02.2008р. (а.с.20). №5 від 01.02.2009р. (а.с.21), №7 від 27.11.2009р. (а.с.23), №8 від 01.02.2010р. (а.с.24), №9 від 01.02.2011р. (а.с.25) сторони неодноразово змінювали розмір орендної плати, встановивши востаннє 50 грн. з ПД за 1 кв.м. на період з 01.02.2011р. по 31.01.2011р.

Сторонами також були складені та підписані графіки погашення заборгованості: за додатковою угодою №6 від 01.10.2009р. (а.с.22) Відповідач у період з жовтня 2009р. по вересень 2010р. повинен погасити заборгованість у розмірі 14995 грн., а за додатковою угодою №10 від 19.07.2011р. (а.с.26) з 30.09.2011р. по 31.12.2011р. погасити заборгованість у розмірі 60397,90 грн. та домовились складати акти звіряння-розрахунків у період з 6 по 11 число кожного місяця, починаючи з серпня 2011р.

В перебігу орендних правовідносин Позивачем складались рахунки (а.с.а.с.29-36), у тому числі з квітня 2011р. по листопад 2011р. на сплату орендної плати та відшкодування комунальних послуг на загальну суму 94347,24 грн., факт своєчасного отримання яких представник Відповідача не заперечив, підтверджуючи достовірність відміток про отримання на самих рахунках.

У звязку із несплатою зазначених рахунків Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, надавши в перебігу розгляду справи пояснення №04-06/106 від 28.02.2012р. (а.с.135) щодо обсягу всіх здійснених Відповідачем до і після порушення провадження у справі платежів, які не були враховані при визначені розміру стягуваних сум, вказуючи на поточну наявність стягуваної заборгованості лише в сумі 67259,78грн., з яких 61970грн. з орендної плати за період з червня по листопад 2011р. і 5289,78грн.- платежі за користування опаленням за період з жовтня по листопад 2011р.

Відповідач відзивом №17.01.2012р. (а.с.126) визнав вимоги у розміру, визначеному позовною заявою, підписавши в подальшому без зауважень остаточних акт звірення розрахунків відносно стягуваних платежів станом на 27.02.2012р. (а.с.а.с.136, 137), за яким узгоджений сторонами розмір заборгованості Орендаря визначався сумою 67259,78грн.

Дослідивши зміст означеного акту звірення розрахунків, суд дійшов висновку про належне відображення ним сторонами обсягу нарахованих грошових зобовязань Орендаря за вказаними вище рахунками та всіх здійснених останнім платежів за представленими у справі платіжними документами (а.с.а.с. 44, 45, 7901, 121-128), з яких вбачається, що до подання розглядуваного позову 30.12.2011р. Відповідач в рахунок погашення стягуваних сум сплатив 8092,46грн., а в перебігу розгляду справи 18995грн.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених позовних вимог у їх первісному розмірі зважаючи на відсутність будь-яких заяв в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну їх розміру. В свою чергу, обєднання в межах одного позову вимог зі сплати заборгованості з орендної плати та компенсаційних платежів цілком відповідає приписам ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди.

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України та відтворюють положення ст.ст. 4, 151 діючого на момент укладання договору оренди Цивільного кодексу УРСР. Застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України до правовідносин, що виникли на підставі договору, який укладено до набрання чинності відповідними кодексами зумовлений періодом формування стягуваної заборгованості та інших нарахувань (під час дії цих кодексів) та триваючим характером орендних правовідносин, що у повній мірі відповідає приписам ст. 58 Конституції України та п. 4 Прикінцевих положень кожного з таких кодексів.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оперативної оренди нежитлового приміщення №27 від 17.06.1999р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відносно позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 18995 грн., суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження що них.

Так, як було встановлено судом, як вибачається з виписок з банківського рахунку (а.с.а.с.131-137) та відображеним у підписаному сторонами акті звірення розрахунків від 27.02.2012р. Відповідач сплатив в перебігу розгляду справи платіжними дорученнями №457 від 10.01.2012р., №459 від 11.01.2012р., №472 від 16.01.2012р., №494 від 27.01.2012р., №510 від 10.02.2012р., №522 від 16.02.2012р., №532 від 23.02.2012р. на загальну суму 18995 грн. (позов подано 30.12.2011р.), припинивши, таким чином, відповідні грошові зобовязання перед Позивачем та існування предмету спору в цій частини. Таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині погашених вимог відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в абз. 1 п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та про задоволенні інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі рішенні.

Відносно позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 8092,46 грн. суд відмовляє у задоволенні, оскільки вимоги у цій частині були погашені 19.12.2011р. та 26.12.2011р., що вибачається з підписаного акту звіряння-розрахунків станом на 27.02.2011р. (а.с.136), тобто ще до подачі позовної заяви до суду (30.12.2011р.)

Приймаючи до уваги, що із сукупного аналізу ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України вбачається перебування можливості застосування будь-якого способу судового захисту у залежності від наявності певного субєктивного права (інтересу) та його порушення саме на момент звернення до суду, відсутність доказів існування захищуваного права у Позивача на отримання заборгованості у вже сплаченому розмірі зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Означений висновок суду узгоджується із правовою позицією, приведеною в абз.3 п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.

Позиція суду відносно решти вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 67259,78 грн., які визнані Відповідачем (а.с.126), полягає в такому.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання цієї позовної вимоги опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання вимоги здійснено уповноваженою у розумінні ст. 28 Господарського процесуального кодексу України особою безпосередньо керівником Відповідача;

По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише Позивач та Відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відносно наявності/відсутності суперечності визнання позову закону суд зазначає таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення на користь Орендодавця орендних платежів щомісячно у не пізніше кожного 5 числа поточного місяця та з щомісячної оплати послуг опалення згідно виставлених рахунків тепло постачальника протягом 3 днів після отримання рахунку

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем підтверджується, залишок несплаченою на момент прийняття цього рішення заборгованості, що утворилась за період з червня 2011р. по листопад 2011р., становить саме 67259,78 грн. (а.с.а.с.136-137). Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таки, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив викання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Таким чином, вимоги про стягнення заборговані в цій частині судом задовольняються, а визнання позову приймається судом.

Судові витрати, пропорційні сумі задоволених вимог та вимог, провадження за якими було припинено, у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 02654980) до Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕСТ ФУД”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30416305) про стягнення заборгованості з орендної плати та компенсаційних платежів за договором оперативної оренди нежитлового приміщення №27 від 17.06.1999р. в розмірі 94053,08грн.задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 02654980) до Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕСТ ФУД”, м. Донецьк ( ідентифікаційний код 30416305) про стягнення заборгованості з орендної плати та компенсаційних платежів за договором оперативної оренди нежитлового приміщення №27 від 17.06.1999р. в розмірі 18995 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕСТ ФУД”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30416305) на користь Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 02654980) заборгованість в сумі 67259,78грн., з яких 61970грн. з орендної плати за період з червня по листопад 2011р. і 5289,78грн.- платежі за користування опаленням за період з жовтня по листопад 2011р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 8092,46грн. відмовити.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕСТ ФУД”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30416305) на користь Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 02654980) витрати зі сплати судового збору в сумі 1725,09грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2012р.

Суддя Попков Д.О.