Рішення № 21706272, 29.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.12р.Справа № 21/5005/86/2012 За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метало база КОМЕКС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 40 320,00 грн. штрафу за невірне зазначення маси вантажу

Суддя Назаренко Н.Г.

Cекретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 дов. № 43 від 01.01.2012р.

(юрисконсульт посв. НОМЕР_1 від 22.12.2010;

від відповідача - НОМЕР_2, дов. б/н від 03.11.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 40320,00 грн. за неправильно зазначену масу вантажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при перевезенні вантажу у вагонах № 67878777 та № 68700731 встановлений факт завищення маси такого вантажу, а саме: згідно накладної № 46541876 зазначено 60 770 кг., а при переважуванні вантаж склав - 59900 кг. тобто на 870 кг. менше ніж зазначено у документах та накладної № 46541843 зазначено 69870 кг., а при переважуванні вантаж склав - 70600 кг. тобто на 730 кг. більше ніж зазначено у накладній.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позову, мотивуючи свої заперечення тим, що комерційний Акт складено з порушенням правил складання Актів, на підставі чого просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у призначених судових засіданнях з 24.01.12р. по 08.02.12р., з 08.02.12р. по 22.02.12р., з 22.02.12р. по 28.02.12р. оголошувалась перерва.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 28.02.12р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2011р. на підставі залізничних накладних № 46541876 та № 46541843 Товариство з обмеженою відповідальністю "Метало база КОМЕКС" (далі - відповідач) на адресу одержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" був відправлений вантаж - прокат чорних металів, в свою чергу залізниця зобов'язалась доставити вагон на станцію призначення і видати його вантажоодержувачу.

З даних залізничних накладних вбачається, що навантаження вагонів здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника, у відповідності до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів.

При перевірці маси вантажу на станції призначення Кривий Ріг Головний, на вимогу вантажоодержувача, на підставі ст.52 Статуту залізниць України, та, користуючись правом, наданим ст.24 Статуту Залізниць України, залізниця перевірила правильність відомостей щодо маси вантажу, зазначеної у накладних вантажовідправником, внаслідок чого було виявлено, що у вагоні № 68700731 згідно накладній № 46541876 зазначено 60770,00 кг, а при переважуванні вага вантажу склала 59900,00 кг, що на 870 кг менше, ніж зазначено у перевізному документі, а у вагоні № 67878777 згідно накладній № 46541843 зазначено масу вантажу 69 870,00 кг, а при переважуванні - маса вантажу склала 70600,00 кг, тобто на 730 кг більше, ніж зазначено у перевізному документі, у вагоні.

Факт невірно зазначеної маси вантажу був зафіксований комерційним актом АА № 040053/614 від 11.07.2011р., згідно якого 11.07.2011р. за заявкою вантажоотримувача на перевірку маси вантажу згідно ст. 52 Статуту залізниці України здійснено переваження вагонів № 68700731 та № 67878777. Вантаж прокат чорного металу не пойменований в алфавіті відправок 46541876 та 46541843 ст. Самаровка Придніпровської залізниці у присутності вантажоотримувача ОСОБА_2., вагарем ОСОБА_3. і прийомоздавальника ст. Кривий Ріг Головний ОСОБА_4. на справних 150 тн тензометричних вагах № 10021 вантажоотримувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", повірених Органами Держстандарту. В результаті переваження виявилось: у вагоні № 68700731 вага нетто менша документа на 870кг., у вагоні № 67878777 вага нетто більша документа на 730 кг., про що дана телеграма. Завантаження вантажу у вагоні 68700731 навалом на всю ширину і довжину вагону, нижче бортів на 1 м. Вантаж ув'язаний щільно металевою стрічкою у в'язки у 2-х місцях, в'язка не порушена, не маркірований. Завантаження вантажу у вагоні 67878777 навалом на всю ширину і довжину вагону, нижче бортів на 2 м. Вантаж маркірований трьома смугами білою фарбою, маркіровка не порушена. Вагони бездверні, люки щільно закриті. З моменту прибуття і до переваження вагони з вантажем знаходилися під охороною ЗВВТ ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" згідно Правил перевезення вантажів р.12 п.4.6.

Даний Акт складений у відповідності до вимог Правил складання актів.

Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Матеріалами справи встановлено, що перевірка маси вантажу здійснена у порядку, встановленому п.22 Правил видачі вантажів, відповідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позову, мотивуючи свої заперечення тим, що комерційний Акт складено з порушенням правил складання Актів, а саме: в Акті не зазначено, яка кількість місць була у вагонах при зважуванні, не зазначено, як визначалася маса тари вантажу, крім того, Акт не підписано начальником вантажного району. Крім того, у відзиві відповідач зазначає, що залізниця не мала права зважувати вагони за заявкою вантажоодержувача на його території, оскільки абз.9 п. 12 Правил видачі вантажів зупинено з 28.02.2006р. згідно з повідомленням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Також, відповідач, як на підставу своїх заперечень посилається на те, що позивач не надав доказів взяття на облік засобів вагоновимірювальної техніки (ЗВВТ) ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", на яких здійснювалось переважування вантажу, доказів здійснення контролю придатності та своєчасної повірки ЗВВТ.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про правомірність заявлених позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ст.908 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р. визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Згідно із п.п.1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Згідно із ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Частинами 1, 2, 3 статті 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Вимогами ч.1 ст.30 Статуту залізниць України передбачено, що завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами.

Відповідно до ч.4 ст.52 Статуту залізниць України маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Згідно із ст.105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Частинами 1, 2 ст.24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у пятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами, в тому числі, у разі невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

Провізна плата, як зазначено в накладній № 46541876 (вагон № 68700731) складає 3983, 00 грн., в накладній №46541843 (вагон 3 678777)- 4081,00 грн.

Тобто, штраф за невірно зазначену відповідачем масу вантажу складає (3983, 00 грн. + 4081,00 грн.) х 5 = 40320,00 грн.

Відповідач у відзиві зазначає, що діями відповідача позивачу не спричинені будь-які збитки, а розмір санкцій є надмірно великим в порівнянні з цими збитками, у зв'язку з чим просить зменшити розмір штрафу до 2016,00 грн.

Обґрунтувань щодо того, яким чином він розрахував дану суму відповідач суду не надав.

Позивач заперечив проти зменшення суми штрафу.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд зазначає, що оскільки штрафна санкція вантажовідправника, передбачена ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України є досить значною, розмір штрафу є непомірно великим у порівнянні і з вартістю послуг перевезення, і з вартістю вантажу, у залізниці відсутні збитки, крім того, слід зауважити на те, що загальна маса вантажу у двох вагонах, згідно накладних мала становити 69870кг + 60770 кг = 130640 кг, а згідно переважування маса вантажу становить 70600кг + 59900 кг = 130500 кг, тобто загальна маса вантажу менше зазначеної у накладних лише на 140 кг, у звязку з чим суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50% та стягнути з відповідача на користь позивача 20160грн.

В частині стягнення 20 160,00 грн. відмовити.

Дана позиція щодо зменшення штрафу узгоджується з позицією ВГСУ, викладеною у постановах від 26.01.2012р. у справі № 6/5005/10197/2011 та від 02.02.20112р. у справі № 23/47-63) (а.с.49-58).

Відповідно до ч.4. п.3.17.4 Постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи, що спір було доведено до суду з вини відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на нього покладаються витрати у справі.

Судом встановлено, що при зверненні до суду, позивачем було сплачено 1506,00 грн. судового збору, що підтверджено платіжним дорученням № 6300 від 05.12.2011 р.

Відповідно до п. 2.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за позовні заяви майнового характеру позивач сплачує 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто від 1 411,50 грн. до 56 460,00 грн..

Судом встановлено, що ціна позову по даній справі складала 40 320,00 грн., тому судовий збір мав складати 1 411,50 грн.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу підлягає поверненню з Держаного бюджету України 94,50 грн. надмірно сплаченого судового збору, про що слід винести ухвалу.

Керуючись ст.ст. 6, 23, 30, 37, 52, 105, 188, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. 233 Господарського кодексу України ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метало база КОМЕКС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35203150) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) штраф у розмірі 20 160,00 грн.(двадцять тисяч сто шістдесят грн. 00 грн.), витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 01.03.2012р.