Ухвала суду № 21704968, 09.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 року м. КиївК-21339/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівОстровича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008

у справі № А36/289-07

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»

доДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Дніпровська хвиля»(далі по тексту позивач, ТОВ «ВД «Дніпровська хвиля») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі по тексту відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) від 06.04.2007 № 0000662305/2, № 0000672305/2.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ВД «Дніпровська хвиля»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобовязань з ПДВ за вересень 2006 року складено акт № 684/235/32965259/01-046 від 08.12.2006, в якому зафіксовано порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року у сумі 519092 грн. та заниження суми податку на додану вартість за цей період у сумі 422034 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, 06.04.2007 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000672305/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 519 092 грн.;

-№ 0000662305/2 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 7040,80 грн., в т.ч.: 5 416грн. основного платежу та 16 224,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що позивач здійснював придбання простих векселів третіх осіб на підставі договорів міни (здійснював відчуження різноманітної продукції, а взамін придбавав прості векселі третіх осіб).

Судами встановлено факти здійснення господарських операцій з міни паперової продукції на прості векселі третіх осіб, з підтвердженням первинними документами: видатковими накладними, актами прийму-передачі векселів, векселями, податковими накладними.

Відємне значення з ПДВ у позивача сформувалося шляхом включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ, визначених відповідно до вищезазначених операцій з придбання простих векселів третіх осіб. В подальшому деякі векселі були предявлені емітентам до погашення.

На підставі викладеного, відповідач прийшов до висновку, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку по боргових документах, отриманих у межах здійснення бартерних операцій, а саме у серпні 2006 року - у сумі 23490 грн. з операції з ПП «Земресурси»згідно угоди від 04.08.2006 № 04/08-06Б3 на проведення товарообмінної операції, за якою позивач відвантажив товар та оформив видаткову накладну та податкову накладну від 04.08.2006 на загальну суму 140 940 грн., у т.ч, ПДВ 23490 грн., суму податку на додану вартість позивачем віднесено до складу податкових зобовязань серпня 2006 року.

Судами також встановлено, що ТОВ «Крістал» передало ПП «Земресурси»вексель № 65305868930878 на суму 140940 грн. (термін сплати по предявленню), акт прийому-передачі від 04.08.2006 та оформлені податкові накладні на загальну суму 140 940 грн., у т.ч. ПДВ 23 940 грн. Вказаний вексель до платежу не предявлений.

Згідно угоди від 16.08.2006 № 16/08-06БЗ на проведення товарообмінної (бартерної) операції ТОВ «ВД «Дніпровська хвиля»відвантажила товар та оформила накладну та податкову накладну № 160801 від 16.08.2006 на загальну суму 1 145 314,79 грн., у т.ч. ПДВ 190 885,80 грн. ПП «Земресурси»передано векселі (векледавець ТОВ «Імпап», термін сплати - по предявленню) на суму 1145 314,79 грн. та на суму 11453114,79грн. акт прийому-передачі від 16.08.2006р.; та оформлені податкові накладні від 16.08.06р. на загальну суму 1145 314,79 грн., у т.ч. ПДВ 190 885,80 грн. ТОВ «ВД «Дніпровська хвиля»предявило до платежу векселедавцю - ТОВ «Імпап»згідно акту від 31.08.2006 на суму 1145 314,79 грн., за умовами якого векселедавець проводить оплату протягом трьох місяців після складення даного акту по безготівковому рахунку на користь векселедержателя.

На підставі вказаного відповідач дійшов висновку, що суму ПДВ у розмірі 190 885,80 грн. позивачем в порушення вимог пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2006 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Пунктом 1.6. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що товари це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»бартер (товарний обмін) - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Передача векселя за товари, виконані роботи або одержані послуги передбачає перехід права власності на нього, а тому має ознаки операції з продажу товарів. Такі операції відповідно до підпункту 3.1.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»є обєктом оподаткування цим податком.

Однією з умов того, щоб вексель виступав в угоді товаром, а угода була укладена та здійснена як бартерна, є те, що сторона яка передає вексель не є емітентом цього векселя. Емітентом має бути будь-яка інша сторона (третя), яка не приймає участі в угоді.

Судами встановлено та не заперечується відповідачем, факт передачі позивачу векселя, емітованого третьою особою.

У разі коли вексель третьої особи згідно бартерного договору передано підприємству продавцю в обмін на товар (тобто зазначена операція є бартерною, а вексель в цьому випадку виступає у якості товару), поставка векселя оподатковується податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків. Отже, у сторони, що передає вексель по бартерному договору виникають податкові зобовязання по ПДВ, а у сторони, що приймає вексель, виникає право на податковий кредит.

Пунктом 3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»визначений перелік операцій, які не є обєктом оподаткування податком на додану вартість, до якого спірна операція не входить.

На підставі аналізу норм пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3, п. 4.1, п. 4.2, п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вексель третьої особи виступає в якості товару і є обєктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку; право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняється включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як встановлено судами, позивачем до складу податкового кредиту за спірними операціями віднесені суми податку на додану вартість на підставі оформлених належним чином податкових накладних, виписаних ПП «Форум-Інвест»та ПП «Земресурси».

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про правильність формування позивачем податкового кредиту на основі податкових накладних по бартерних операціях з простими векселями, емітованими третіми особами, які не були сторонами договорів.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відхилити.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко