Ухвала суду № 21704671, 31.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2012 р. м. КиївК-17459/09-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

при секретарі судового засідання:Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року

у справі № 7/263

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реакційні труби»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Реакційні труби»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000722302/0-7771 від 19 лютого 2007 року, № 0004652302/2/50335 від 09 жовтня 2007 року, №0003392302/2-31907 від 18 липня 2007 року та №0000722302/2/31157 від 12 липня 2007 року.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2008 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Реакційні труби»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2004 року по 01 січня 2007 року, за результатами якої складено акт № 753/2302/32344809 від 16 лютого 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000722302/0-7771 від 19 лютого 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 1 356 535,40 грн. (996368,00 грн. основний платіж, 360 167,40 грн. штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення.

Остаточно, прийнято податкові повідомлення рішення №0000722302/2/31157 від 12 липня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 1 356 535,40 грн. (996368,00 грн. основний платіж, 360 167,40 грн. штрафні (фінансові) санкції), №0003392302/2-31907 від 18 липня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 138016,60грн. (0,00 грн. основний платіж, 138016,60грн. штрафні (фінансові) санкції), та № 0004652302/2/50335 від 09 жовтня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 274 949,60грн. (0,00 грн. основний платіж, 274 949,60грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 334/94-ВР) у звязку з невключенням до складу скоригованого валового доходу у 2005 2006 роках відсотків за погашеними векселями в розмірі 3 985 599,00 грн.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що в періоді, охопленому перевіркою, діяльність ТОВ «Реакційні труби» була збитковою.

При цьому, суди попередніх інстанцій не погодились з доводами відповідача про те, що збільшену відємну різницю (збиток) по операціях з цінними паперами треба вважати доходом та включати до складу валового доходу.

Також, рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано відсутністю в акті перевірки № 753/2302/32344809 від 16 лютого 2007 року, при відображенні суті порушення, жодних посилань на первинні бухгалтерські документи, зокрема, не зазначено переліку векселів, а також суми відсотків по яких, на думку відповідача, позивач допустив порушення податкового законодавства.

Однак, такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

Підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР передбачено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, відємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням відємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні обєкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.6 пункту 7.4 статті 7 Закону № 334/94-ВР під терміном «доходи»слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в звязку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Відповідно до вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в декларації з податку на прибуток підприємства передбачено рядок 01.4 додатка К3 «прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами», що враховує результати по операціям з цінними паперами.

При цьому, при заповненні рядка 01.4 додатка К3 декларації слід керуватись вимогами підпункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР.

Для визначення показника рядка 01.4 додатка К3 декларації «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами»(по додатку К3) слід просумувати позитивні значення рядків 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 додатка К3 декларації.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суди попередніх інстанцій зазначені вимоги процесуального закону порушили, оскільки, не дослідили яким чином позивач придбавав та реалізовував спірні векселі.

Зокрема, суд не вимагав від позивача надати договори доручення та договори комісії, укладені між ТОВ «Реакційні труби»та торговцями цінними паперами, які мають відповідні повноваження згідно із законодавством України, акти приймання-передачі векселів, не створив стороні у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин у справі.

Також суди, залишили поза увагою доводи відповідача про те, що директор ТОВ «Реакційні труби» підтвердив свою причетність до фінансово-господарської діяльності позивача та погодився з порушеннями податкового законодавства, викладеними в акті перевірки № 753/2302/32344809 від 16 лютого 2007 року.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано обставини щодо порушення Прокуратурою Дарницького району м. Києва кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Реакційні труби»за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій не виконано вимоги щодо обєктивності, всебічності та повноти розгляду справи.

В звязку з цим, відповідно до вимог статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.