Ухвала суду № 21702912, 28.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2011 р. м. КиївК-21696/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківка

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008

у справі № 22-а-9780/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма «Авангард»

до Державної податкової інспекції у м. Дружківка

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.02.2008 №0000112320/0, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2008 у справі № 2-а-8648/08, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Авангард" задоволено. Визнано недійсним податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції у м. Дружківка від 10.02.2008, за яким донараховано позивачу податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 65000,00 грн. та 18200,00 грн. штрафних фінансових санкцій

ДПІ у м. Дружківка подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Актом перевірки № 22/2300/20334536 від 11.02.2008 за період з 01.07.2005 по 30.09.2007 зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення скоригованих валових витрат у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року в сумі 61000,00 грн., у декларації з податку на прибуток за півріччя 2007 року у сумі 147000,00 грн., у декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2007 року у сумі 260 000,00 грн).

Згідно п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб. У разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.02.2007 між позивачем та приватним підприємством «Остекс» укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №3-02/07, предметом якого є дослідження ринку гірничошахтного обладнання, зокрема, гірничогоріжучого інструменту України (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізької області) та Російської Федерації (Ростовської області).

Фактичне виконання договору підтверджено актами про виконання інформаційно-консультативних послуг від 30.03.2007 у І кварталі 2007 року на суму 73200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 12200,00 грн.), від 29.06.2007 за ІІ квартал 2007 року на суму 103200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 17200,00 грн.), від 28.09.2007 за ІІІ квартал 2007 року на суму 135600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 22600,00 грн.) та звітом до вказаних актів.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з позицією судів попередніх інстанцій щодо необхідності задоволення позову, оскільки включенню до складу валових витрат у даному випадку підлягає сума витрат на придбання інформаційно консультаційних послуг за 1-Ш квартали 2007 року у розмірі 260000 грн. без урахування суми податку на додану вартість, сплаченої у ціні послуги, у розмірі 52000 грн. Згідно із реєстрами отриманих та виданих податкових накладних та журналу-ордеру ці суми податку на додану вартість підприємство відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включало до складу податкового кредиту, а не до складу валових витрат.

Доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі щодо несвоєчасності надання позивачем первинних документів на підтвердження фінансово-господарської діяльності з ПП "Остекс" та порушення кримінальної справи по факту діяльності ПП "Остекс" 22.04.2008 , що ставить під сумнів взаємовідносини позивача з ПП "Остекс, є безпідставними, оскільки встановлені судами попередніх інстанцій обставини доказами не спростовані.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківка залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв

О.М. Нечитайло