Ухвала суду № 21702419, 08.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7246/11

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Грищук С.Д.

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача (апелянта): Дєдушкіна С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Кабель" до Хмельницька міжрайонна державна податкова інспекція про визнання протипраними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Кабель» (ТОВ «Поділля Кабель») звернулось в суд з адміністративним позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції (Хмельницька МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 березня 2011 року №0000332310/109 та №0000312310/108.

06 вересня 2011 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Хмельницька МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне зясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Хмельницькою МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Поділля Кабель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 14 березня 2011 року №337/230/23839165.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 51375 грн.

Також, виявлено порушення позивачем п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 травня 1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 584685 грн.

На підставі акта перевірки, 24 березня 2011 року Хмельницькою МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000332310/109, яким ТОВ «Поділля Кабель» визначено податкове зобовязання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 на суму 730856 грн, з яких 584685 грн. за основним платежем та 146171 грн. за штрафними санкціями; №0000312310/108, яким ТОВ «Поділля Кабель» визначено податкове зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 64219 грн, з яких за основним платежем 51375 грн. та за штрафними санкціями 12844 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач оскаржив їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в липні 2010 року відбулася реорганізація ТОВ «Поділля Кабель», шляхом виділення з нього нової юридичної особи - ТОВ «Поділля Кабель -1», в результаті чого були складені розподільчий баланс та передавальний акт від 05 липня 2010 року про передачу активів та зобовязань, згідно якого від ТОВ «Поділля Кабель» до ТОВ «Поділля Кабель-1» були передані товарні запаси на суму 2925375 грн.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 травня 1997 року №168/97-ВР (Закон №168) продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не належать до продажу операції з передачі товарів в межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Таким чином, у розумінні наведеної норми Закону №168 для цілей оподаткування основним критерієм для віднесення цієї чи іншої операції до продажу є передача права власності на товар. Тобто будь-яка операція, яка передбачає передачу права власності, незалежно від змісту господарського зобов'язання та виду компенсації, вважається продажем. В свою чергу, господарська операція яка не передбачає передачу права власності на товари за компенсацію не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що протокол загальних зборів учасників ТОВ «Поділля Кабель» №36 від 09 квітня 2010 року про реорганізацію шляхом виділу та створення комісії з виділення, наслідком якого стала передача майна відповідно до передавального акту, не є цивільно-правовим договором, оскільки не передбачає передачу права власності на передане майно, а здійснюється шляхом включення валових активів одного підприємства до складу валових активів іншого підприємства. Відтак, зазначена операція не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Крім того, при прийняті оскаржуваних рішень податковий орган залишив поза увагою ту обставину, що за наслідком виділу частини майна для створення нової юридичної особи позивач не отримує за це жодної компенсації, не призводить до збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 і пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", так як передача майна відповідно до передавального акту не є операцією з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 24 березня 2011 року №0000312310/108, яким ТОВ «Поділля Кабель» визначено податкове зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 64219 грн, з яких за основним платежем 51375 грн. та за штрафними санкціями 12844 грн. в контексті ст. 2 КАС України суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив з такого.

Згідно, положень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 п. 5.2 вказаного Закону встановлює, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. До таких обмежень віднесено включення до валових витрат на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо повязані з господарською діяльністю платника податку і підтверджуватись документами відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996).

В свою чергу вказаний Закон визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, факт надання юридичних і комп'ютерних послуг ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4 та спожиття і оприбуткування цих послуг ТОВ «Поділля Кабель» підтверджується укладеними договорами, актами виконаних робіт, звітами про надані послуги, відомостями виконаних робіт. Дані документи відповідають вимогам ст.9 Закону про бухгалтерський облік, оскільки містять всі необхідні реквізити, а саме: які саме послуги надавались, зміст наданих послуг, помісячна загальна вартість наданих послуг по наданню юридичних та комп'ютерних послуг із зазначенням розрахунку годин в місяць. Надання послуг з абонентського обслуговування комп'ютерів та мережі безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю всієї мережі позивача.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року, залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 лютого 2012 року .

Головуючий <Список >Матохнюк Д.Б.

Судді< Список >Курко О. П.

< Список >Совгира Д. І.

<Список >

<Список >