Ухвала суду № 21702404, 08.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5190/11

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Грищук С.Д.

представника позивача: Фролова В.О.

представника відповідача (апелянта): Мураховського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівна Нива" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Чарівна Нива» (ТОВ «Чарівна Нива») звернулось в суд з адміністративним позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (Бершадської МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2011 року №0000251601/0.

16 грудня 2011 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне зясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Бершадською МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Чарівна Нива» в частині правомірності формування податкового кредиту по розрахунках з контрагентом ТОВ «Соняшник і К» за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, за результатами якої складено акт від 20 червня 2011 року №269/16/35778199.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого ТОВ «Чарівна Нива» завищено суму податкового кредиту по рядку 17 декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 669500 грн.

Підставою для таких висновків податкового органу слугував акт перевірки Державної податкової інспекції у м. Рівне згідно якого не підтверджується здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Чарівна Нива» та ТОВ «Соняшник і К», а відтак не були спрямовані на реальне настання правових наслідків і мають ознаки нікчемного правочину.

На підставі акта перевірки, 07 липня 2011 року Бершадською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000251601/0, яким позивачу зменшено відємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 669500 грн.

За результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесено рішення, якими скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, що стало підставою для звернення позивача до Вінницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджується реальність господарської операції, а тому вважає неправомірним висновок податкового органу щодо нікчемності правочину та безпідставності зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи встановлено те, що 17 січня 2011 року між ТОВ «Соняшник і К» (Постачальник) та ТОВ «Чарівна Нива» (Покупець) укладено договір поставки №170105, згідно умов якого Постачальник зобовязується передати (поставити) Покупцю товар в погоджені строки, а Покупець зобовязується прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору. Пунктом 2 вказаного договору визначено, що товаром є мінеральні добрива. Також договором передбачено, що найменування, асортимент, кількість і ціна товару визначаються сторонами у рахунках-фактурах до договору, що виставляються Постачальником на підставі заявок Покупця, або в додаткових угодах до договору. Ціна товару остаточно узгоджується та вказується сторонами у видаткових накладних на поставку товару (пункт 1.5 договору).

Крім того, додатковою угодою №1 до договору конкретизовано найменування, кількість товару та ціну за товар. Так, предметом поставки була аміачна селітра в біг-бегах в кількості 1300 тон по 3090 грн. за одиницю виміру на загальну суму 4017000 грн. (в тому числі ПДВ 669500 грн.). Пунктом 3 додаткової угоди визначено умови поставки товару EXW склад Постачальника за адресою Вінницька область, Бершадський район, село Джулинка, вулиця Промислова, 9.

Проведення розрахунків підтверджуються видатковими накладними від 04 березня 2011 року, від 07 березня 2011 року, від 09 березня 2011 року, від 10 березня 2011 року, від 11 березня 2011 року, від 12 березня 2011 року, від 14 березня 2011 року, від 15 березня 2011 року, від 16 березня 2011 року, від 17 березня 2011 року та від 31 березня 2011 року, рахунком-фактурою №СК-0000024 від 17 січня 2011 року.

В матеріалах справи також наявні акти прийому-передачі товару на відповідальне зберігання, що підтверджує фактичне постачання мінеральних добрив та факт передачі ТОВ «Чарівни Нива» і факт прийняття ТОВ «Соняшник і К» на відповідальне зберігання поставленого товару. Крім того, в матеріалах справи наявні подорожні листи, що свідчить про перевезення даного товару.

Також, в матеріалах справи міститься реєстр актіва ТОВ «Чарівна Нива» про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (аміачної селітри) у своїй господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість висновку податкового органу щодо визначення правочинів як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними та, відповідно, щодо їх нікчемності з огляду на наступне.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України (ЦК України) визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Так, Бершадською МДПІ не надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочину(правочинів) конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору, як і не доведено вини позивача та наявності умислу при укладенні угод.

Крім того, в матеріалах справи містяться податкові та прибуткові накладні, які підтверджують те, що укладений договір між ТОВ «Чарівна-Нива» та ТОВ «Соняшник і К» не суперечить актам цивільного законодавства, а Бершадською МДПІ не надано доказів, які б підтверджували, що даний договір не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджується реальність господарської операції, а тому колегія суддів вважає неправомірним висновок податкового органу щодо нікчемності правочину.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року, залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 лютого 2012 року .

Головуючий <Список >Матохнюк Д.Б.

Судді< Список >Курко О. П.

< Список >Совгира Д. І.

<Список >

<Список >