Ухвала суду № 21702211, 25.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4759/11

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Костенко О.А.

<Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Назарет Транс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Транс" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Назарет Транс» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмільницької ОДПІ про визнання протиправними дій та визнанні протиправним і скасуванню наказу №832 від 19.10.2011 року про проведення документальної позапланової перевірки. Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.10.2011 року Хмільницькою ОДПІ було винесено наказ №832 про проведення з 19.102011 року по 25.10.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Назарет Транс». Вважаючи рішення про проведення такої перевірки безпідставним та необґрунтованим, просили визнати дії Хмільницькою ОДПІ щодо призначення перевірки протиправними, а наказ №832 від 19.10.2011 року скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник апелянта (позивача) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила рішення суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Колегія суддів, заслухавши думку представника позивача, яка не заперечила проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі відповідача, а також враховуючи те, що його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника відповідача згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.10.2011 року в.о. начальника Хмільницької ОДПІ було винесено наказ №832 про проведення з 19.102011 року по 25.10.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Назарет Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року (а.с. 8). Про прийняте рішення позивача було повідомлено згідно повідомлення від 19.10.2011 року №22-23-3406 (а.с. 9). За наслідками проведеної перевірки Хмільницькою ОДПІ було складено акт №80-23-33625929 від 01.11.2011 року (а.с.110-139).

Пунктом 20.1.4. Податкового кодексу України передбачено право органів Державної податкової служби проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Зокрема, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1. ПК). Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом (п.п. 75.1.2 ПК).

Підпунктом 78.1.1. ПК встановлюється, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом першої інстанції встановлено, що Хмільницькою ОДПІ у звязку із надходженням матеріалів перевірок щодо встановлення нікчемності правочинів, на підставі ст.ст. 20,73,78 ПК України були направлені запити до ТОВ «Назарет-Транс» про надання інформації та її документального підтвердження (а.с. 10,13,16,19). Як вбачається із відповідей на зазначені запити (а.с. 11-12,14-15,17-18,21-22), позивач не надав запитувану інформацію, мотивуючи свої дії тим, що, на його думку, інформаційні запити податкових органів не відповідали вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі дії позивача фактично свідчать про ухилення від надання інформації на запит податкового органу. Таким чином, відповідач мав всі необхідні і достатні підстави, передбачені Податковим Кодексом України, для прийняття рішення про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Назарет-Транс», яке було оформлено наказом №832 від 19.10.2011 року. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що чинний Податковий кодекс не містить заборони проведення планової, а в подальшому - позапланової перевірки. З цих же підстав колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо неправомірності дій відповідачи при прийнятті рішення про проведення позапланової перевірки.

Доводи апеляційної скарги в щодо необґрунтованості постанови суду першої інстанції у звязку з посиланням в ній на ТОВ «Назарет Трейд», яке не є учасником процесу, колегією суддів відхиляються, оскільки розцінюється як технічна описка, допущена при виготовленні повного тексту рішення. В зазначених судом першої інстанції матеріалах справи містяться документи, які стосуються саме позивача ТОВ «Назарет Транс», які повністю узгоджуються з висновками суду першої інстанції, викладеними в його рішенні .

В решті доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції правильно встановлені всі фактичні обставини справи, досліджені докази, і на їх підставі прийнято обгрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ТОВ "Назарет Транс", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 січня 2012 року .

Головуючий <Список >Білоус О.В.

Судді< Список >Мельник-Томенко Ж. М.

< Список >Залімський І. Г.

<Список >

<Список >