Ухвала суду № 21702214, 25.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/8437/11

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Кершиса А.А.

<Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, Славутської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Славутської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень №0000192303/0 від 19.10.2010 року, №0000192303/1 від 23.12.2010 року, №0000192303/3 від 25.05.2011 року. Позовні вимоги мотивувано тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-червень 2010 року Славутською ОДПІ було складено акт перевірки № 1120/23/32285199 від 07.10.2010 року. В акті було зафіксовано порушення ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в сумі 3147391 грн. За наслідками проведеної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000192303/0 від 19.10.2010 року, №0000192303/1 від 23.12.2010 року, №0000192303/3 від 25.05.2011 року. Вважаючи такі ППР незаконними, просили визнати їх протиправними і скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким адміністративний відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Перший заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Славутської ОДПІ також звернувся з апеляційною скаргою на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор".

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, однак направив на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника апелянта. Апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив її задовольнити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перший заступник прокурора Хмельницької області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав повністю, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обгрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши думку представника позивача, який не заперечив проти розгляду апеляційної скарги по суті за даної явки осіб, а також враховуючи те, що явка апелянтів в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника відповідача згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" зареєстровано як юридична особа (т. 2 а.с. 20-21), перебуває на податковому обліку у Славутській ОДПІ та являється платником ПДВ (свідоцтво №100123214 від 20.06.2008 року). Славутською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" остовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-червень 2010 року. За наслідками проведеної перевірки було складено акт № 1120/23/32285199 від 07.10.2010 року, в якому було зафіксовано порушення ЗАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в сумі 3147391 грн. (т.2 а.с. 25-65). Такі висновки податкового органу грунтувались на тому, що, на їх думку, в ході перевірки не було доведено та підтверджено сплату до бюджету у попередніх податкових періодах постачальниками товарів (послуг) суми ПДВ за угодами з ТОВ "Компанія "Енерготрейд".

Позивач надав Славутській ОДПІ заперечення до вказаного акту перевірки, за наслідками розгляду яких висновки, викладені в ньому, були залишені без змін (т.2 а.с. 74-76)

На підставі акту перевірки № 1120/23/32285199 від 07.10.2010 року податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000192303/0 від 19.10.2010 року, №0000192303/1 від 23.12.2010 року, №0000192303/3 від 25.05.2011 року (т. 1 а.с. 12-14), якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 3147391 грн.

Вказані ППР були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення №0000192303/0 від 19.10.2010 року, №0000192303/1 від 23.12.2010 року, №0000192303/3 від 25.05.2011 року були залишені без змін, а скарги ЗАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" - без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що 21.12.2007 року між позивачем та ТОВ "Компанія Енерготрейд" було уклдено договір №1/102КЕ про постачання природного газу (з додатками) (т.1 а.с.15-25, 29-55), за умовами якого постачальник ТОВ "Компанія Енерготрейд" зобов'язується передати позивачу через систему газотранспортних підпрриємств ДП "Укртрансгаз" природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором. Позивачем також були укладені договори на транспортування природного газу з ВАТ "Хмельницькгаз" (т.1 а.с.211-221). На підтвердження фактичності і реальності здійснених господарських операцій за укладеними договорами судом першої інстанції були досліджені в судовому засіданні акти прийому-передачі природного газу, місячні звіти по споживанню газу, плтіжні доручення, накладні, податкові накладні (т.1 а.с. 57-210).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ лише невиконання контрагентами позивача їх зобов'язань зі сплати податків до бюджету. Зважаючи на те, що податковий кредит сформовано ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" на підставі документів, які відповідають вимогам первинних в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність і незаконність рішень податкового органу. За таких обставин не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги Першого заступника прокурора Хмельницької області, оскільки викладені в ній посилання спростовуються вищенаведеним.

Доводи апеляційної скарги Славутської ОДПІ щодо нікчемності укладених між ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" та ТОВ "Компанія Енерготрейд" договорів спростовуються матеріалами справи, тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 січня 2012 року .

Головуючий <Список >Білоус О.В.

Судді< Список >Мельник-Томенко Ж. М.

< Список >Залімський І. Г.

<Список >

<Список >