Рішення № 2170019, 13.08.2007, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Справа №22ц-5958/07 Головуючий в І інстанції - Сторожук СМ.

Категорія 21 Доповідач - Кузнецов В.О.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2007 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Кузнецова В.О.

суддів - МихайловськоїС. Ю., Максюта Ж.І.,

при секретарі - Журавель Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді та ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 08 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про перерахунок щомісячних страхових вип т, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М. Павлограді про перерахування щомісячних страхових виплат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що у зв'язку з встановленою стійкою втратою професійною працездатності з причин отриманого на виробничої травми йому проводяться щомісячні страхові виплати відповідачем. У результаті не правильного застосування правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ч.2 ст. 29 Закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" №1105, йому було недораховано за період з 01.03.2002 року по 31.12.2006 року щомісячних страхових виплат у сумі 37960 грн. 86 коп.. Відповідач же виконував перерахунки щомісячних страхових виплат на підставі постанов правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України:

від. 14.03.202р. №15 з 1-го березня 2002 р. на коефіцієнт 1, 193;

від 04.03.2003 р. №3 з 1-го березня 2003 р. на коефіцієнт 1, 182;

від 24.02. 2004 р. №5 з 1-го березня 2004 р. на коефіцієнт 1, 152;

від 28.02.2005 р. №3 з 1-го березня 2005 р. на коефіцієнт 1, 238;

від 06.03. 2006 р. №3 з 1-го березня 2006 року на коефіцієнт 1, 203;

Він вважає, що даний перерахунок здійснено з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки відповідач застосував коефіцієнт реальної заробітної плати, а не середньої заробітної плати за даними органу виконавчої влади з питань статистики, як це передбачено ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Тому при проведені перерахунку повинні бути застосовані коефіцієнти Державного комітету статистики України, які складають: в 2001 році - 1, 352, в 2002 році - 1, 210, в 2003 році - 1, 228, в 2004 році - 1, 275, в 2005 році - 1, 367.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді суму недоплачених щомісячних страхових виплат з 01 березня 2002 року по 31.12.2006 року в розмірі 37960 грн. 86 коп., встановити щомісячні страхові виплати з 01 січня 2007 року в сумі 3066 грн. 44 коп.3 наступним їх перерахуванням відповідно до чинного законодавства .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2007 року позов задоволено частково стягнуто з відповідача на користь позивача одноразово 8721, 39 грн., встановлено розмір щомісячної страхової виплати з 01 квітня 2007 року в сумі 2268, 34 грн.. З даним рішенням не погодилися позивач і відповідач.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд посилаючись на порушення норм матеріального права.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді ставить питання про

скасування рішення суду, посилаючись на неправильне застос^-вання судом першої інстанції норм матеріального права зазначивши, що при перерахунку страхових виплат позивачу застосовувались коефіцієнти, встановлені постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)» і підстав для застос^ання інших коефіцієнтів при перерахунку виплат підстав не має .

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а рішення суду підлягає скасуванню, з прийняття нового рішення згідно п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що для перерахунку страхових виплат позивачеві необхідно застосовувати коефіцієнти зростання середньої заробітної плати, які вказуються Державним комітетом статистики України і складають в 2001 році - 1, 352, в 2002 році -1, 210, в 2003 році - 1, 228, в 2004 році - 1, 275, в 2005 році - 1, 367. Застосування саме таких коефіцієнтів, а не коефіцієнтів встановлених відповідачем, відповідає вимогам ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно ч.2 ст. 29 зазначеного вище Закону, перерахунок сум щомісячних страхових виплат здійснюється також у випадку зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Такий перерахунок проводиться з першого березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Тому ця норма закону містить обов'язкову умову застосування для перерахунку саме зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, а не реальної заробітної плати, оскільки вона вказує на необхідність перерахунку саме за таким механізмом, а не тим, який визначений Правлінням Фонд)' соціального страхування Тому суд обґрунтовано врахував ці вимоги закону.

Застосування вказаних коефіцієнтів відповідачем суперечить вимогам ч.2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року визнано недійсними зазначені вище постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №15 від 14.03.2002 року «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 01.03.2002 року» та №3 від 04.03.2003 року «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 01.03.2003 року».

Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 06.09.2006 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року залишено без змін з зазначенням, що вказані вище постанови не відповідають вимогам ч, 2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Однак при проведенні розрахунку суд першої інстанції допустив помилки, а також не вірно встановив розмір щомісячної страхової виплати і дату з якої відповідач повинен проводити виплати.

Оскільки страховий випадок настав 25.03.2002 року, коли позивачу встановлено 70 % стійкої втрати професійної працездатності, суд першої інстанції вірно не застосовував коефіцієнт встановлений Постановою Фонду № 15 від 14.03.2002 року, тобто страховий випадок настав після прийняття постанови.

З 01.03.2003 року щомісячна страхова виплата повинна була складати 1324, 77 грн. ( 1094, 85 грн. х 1, 210 ). Не донарахована сума 3473, 76 грн. ((1324, 77 - 1035, 29) х 12 міс. )

З 01.03.2004 року щомісячна страхова виплата повинна була складати 1518, 36грн ( 1236, 45 х 1, 228). Не донарахована сума 3908, 52 грн. (( 1518, 36 - 1192, 65) х 12).

З 01.03.2005 року щомісячна страхова виплата повинна була складати 1935, 91грн. ( 1518, 36 х 1, 275). Недонарахована сума 5512, 92 грн. (( 1935, 91 - 1476, 5) х 12).

З 01.03.2006 року щомісячна страхова виплата повинна була складати 2646, 39 грн. ( 1935, 91 грн. х 1, 367 ). Не донарахована сума 8701, 61 грн. ((2646, 39 - 1776, 23) х 10 міс. )

Всього за період з 25.03.2002 року по 31.12.2006 року включно не донараховано було 21596, 8 грн. ( 3473, 76 + 3908, 52 + 5512, 92 + 8701, 61 ), яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача одноразово. А з 01 січня 2007 року встановити розмір щомісячної страхової гип^ати у сумі 2646, 39 грн.

з подальшими перерахунками у випадку зміни ступеню втрати професійної працездатності та підвищеннями у порядку, встановленому законодавством України .

Посилання відповідача на те, що постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про проведення перерахунку страхової виплати з застосуванням коефіцієнтів 1, 193; 1, 182; 1, 152 не визнанні недійсними не можуть бути взяті до уваги, оскільки з врахуванням встановлених обставин суд обгрунтовано, з посиланням на норми матеріального права визнав неправильним саме застосування вказаних коефіцієнтів та розрахунок щодо розміру страхової виплати.

Ствердження про порушення судом норм матеріального права безпідставні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ч.1 п.3, ст. 313 ЦПК України, колегія суддів , -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді відхилити , апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2007 року скасувати.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді р/р 35227002001305 УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012 код ОКПО 25946540 на користь ОСОБА_1 в рахунок не донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2003 року по 31.12.2006 року включно суму 21596, 8 грн. одноразово.

Встановити розмір щомісячних страхових виплат, які провадяться Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь ОСОБА_1 з 01 січня 2007 року у сумі 2646, 39 грн. з подальшими перерахунками у випадку зміни ступеню втрати професійної працездатності та підвищеннями у порядку, встановленому законодавством України.

В частині стягнення витрат на інформаційно - технічне забезпечення рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.