Ухвала суду № 21700052, 19.01.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2012 р.Справа № 2-а-4143/10/1470 Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Веселинівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області, на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”АНТ-ЕЙ” до Веселинівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю ”АНТ-ЕЙ” звернулося до суду з позовом до Веселинівської МДПІ Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 8 квітня 2010 року №0010891701/0.

Свої позовні вимоги ТОВ ”АНТ-ЕЙ” обґрунтувало незаконністю спірного рішення відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року позов ТОВ ”АНТ-ЕЙ” було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Веселинівської МДПІ Миколаївської області від 8 квітня 2010 року №0010891701/0.

В апеляційній скарзі Веселинівська МДПІ Миколаївської області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29 березня 2010 року по 2 квітня 2010 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, щодо повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб із сум внесків до статутного фонду товариства.

За результатами перевірки було складено акт від 6 квітня 2010 року № 44-1700/34226769, в якому крім іншого зазначено:

(п.3) громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в 2007 р. було внесено до статутного фонду товариства 42000 грн. В порушення пп..8.1.1 п.8.1 ст.8, пп..11.1.2 п.11.1 ст.11 Закону України ”Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 23.05.2003 р. (далі Закон №889) позивач не утримав з даних громадян податок з доходів фізичних осіб в сумі 2 100 грн.

На підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 8 квітня 2010 року №0010891701/0, за порушення 8.1.1 п.8.1 ст.8, пп..11.1.2 п.11.1 ст.11 Закону №889 на підставі п.п.”б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі Закон №2181) визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 6 300 грн. в тому числі основний платіж 2100 грн., та штрафні санкції 4 200 грн.

Відповідно до пп.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону №889 операції з внесення платником додатку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у звязку з придбанням такого активу (з урахуванням норм пп.9.6.4 вказаного пункту), є інвестиційним прибутком (пп.9.6.2 п.9.6 статті 9 Закону №889), що є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб (пп.4.2.13 п.4.2 ст.4 Закону №889) при здійсненні платником податку зазначеної операції.

Таким чином, Закон №889 чітко визначив, що обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності із пп.4.2.13 п.4.2 ст.4 даного Закону є інвестиційний прибуток, який отримує фізична особа від операцій з продажу інвестиційного активу, а не операції з придбання інвестиційного активу, а тому позивач в такому випадку не зобовязаний був виступати податковим агентом, оподатковувати дохід та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за передане до статутного фонду товариства майно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частинами 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Веселинівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”АНТ-ЕЙ” до Веселинівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення від 8 квітня 2010 року №0010891701/0 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/