Ухвала суду № 21700044, 19.01.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2012 р.Справа № 2-а-624/11/2170 Категорія: 10.1Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства "Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство "Херсонагроліс", на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у справі за позовом державного підприємства "Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство "Херсонагроліс" до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство"Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство "Херсонагроліс" звернулось до суду з позовом до УПФ України в Суворовському районі м. Херсона про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 15.11.2010 року за № 484, накладених на підставі п.2 ч. 9 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків суму штрафу в розмірі 8976,69 коп. за період з 20.01.2010 р. по 05.11.2010 р. та нарахованої пені в розмірі 7515 грн. 21 коп.

Свої позовні вимоги ДП"Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство "Херсонагроліс" обґрунтувало незаконністю спірного рішення відповідача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у задоволенні вищенаведеного позову буловідмовленов повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДП"Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство "Херсонагроліс" просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з не обґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 014474) та довідки № 1446 з ЄДРПОУ позивача зареєстровано як юридичну особу 31.07.2007 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради, ідентифікаційний код 35329228.

15 листопада 2010 року відповідачем було винесено рішення№ 484 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числідонарахованих страхувальникамиабо органомПенсійного фондуувигляді стягненнясумиштрафув розмірі 8976,69 коп. за період з 20.01.2010 р. по 05.11.2010 р. та нарахування пені в розмірі 7515 грн. 21 коп.

Позивача попереджено, що у разі несплати сум штрафу та пені відповідачем будуть вжиті заходи відповідно до чинного законодавства. 24.11.2010 року ГУПФ України в Херсонській області винесено рішення № 184 про результати розгляду скарги, відповідно до якогоскаргу позивача залишено без задоволення, а рішення відповідача без змін, оскільки згідно з даними картки особового рахунку платника, підприємством порушувалися строки сплати страхових внесків, а тому рішення від 1511.2010 № 484 прийнято відповідно до вимог Закону № 1058-ІV.

11 січня 2011 року скаргу позивача (вих. № 1) направлено Пенсійному фонду України. У результаті розгляду скарги Пенсійний Фонд України погодився із позицією відповідача та ГУПФ України в Херсонській областітазалишиввищезазначені рішення без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Відповідно до ч.3ст.15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003№ 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

За приписами р.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція)платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці та застраховані особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 Закону № 1058-ІV та р.2 Інструкції відповідач є платником страхових внесків.

Згідно з ч.6 ст.20Закону № 1058-ІVстрахувальники зобов'язані сплачуватистрахові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з п.12 ст.20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 6 ст.64 Закону№ 1058-ІV встановлено, щовиконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV (чинне на час виникнення правовідносин) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За приписами п. 9.3.2. Інструкції встановлено, що за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Суми страхових внесків за розрахункаминалежали досплати не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідногобазовогозвітного періоду, однак строкисплати підприємством страхових внесків, за період з 20.01.2010 р. по 05.11.2010р. порушувалась. Отже, позивачемусуперечвимогамч.6 ст.20 Закону № 1058-ІV порушено обов'язок страхувальника щодо своєчасної сплати страхових внесків.

Відповідно до п.12 ст.20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідачавід15.11.2010 р. № 484, винесено правомірно та скасуванню не підлягає, оскільки позивачем не виконано обовязку страхувальника, передбаченого Законом № 1058-ІVщодо своєчасного перерахуваннястрахових внесків.Таким чином,відповідач при прийнятті даного рішення діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Законодавством не передбачено виключень для страхувальників-державних підприємств, які не мають належного бюджетного фінансування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про не обґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Частинами 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство "Херсонагроліс" залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у справі за позовом державного підприємства "Херсонське обласне агролісомеліоративне підприємство "Херсонагроліс" до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 15 листопада 2010 року за № 484 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/