Ухвала суду № 21699466, 25.01.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2012 р.Справа № 2-а-10961/10/1570 Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Родіонова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, заступника прокурора Приморського району м.Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карбомакс»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року ТОВ «Карбомакс»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.09.2010р. №0030911502/0, №0030921502/0, №0030931502/0, №0030951502/0, №0030961502/0, №0030971502/0 та №0030981502/0; стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2009р. в сумі 13472 грн., за червень 2009р. в сумі 8782 грн. та за липень 2009р. в сумі 7995 грн., шляхом перерахування на рахунок товариства в установі банку; зобовязати ДПІ у Приморському районі м.Одеси відновити в обліковій картці ТОВ «Карбомакс»наявну бюджетну заборгованість по податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при винесені спірних податкових повідомлень-рішень, за результатами проведення невиїзних перевірок, ДПІ у Приморському районі м.Одеси грубо порушила норми чинного податкового законодавства України, зокрема, положення п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки за перевіряємі періоди камеральні перевірки вже проводились, за результатами яких у податкової інспекції не було жодних претензій до ТОВ «Карбомакс»щодо правильності нарахування сум податкових зобовязань. Позивач вважає, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси на мала права двічі проводити аналогічні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за один і той же період.

Представник ДПІ у Приморському районі м.Одеси проти позову заперечив, зазначивши, що за результатами проведення документальних невиїзних (камеральних) перевірок ТОВ «Карбомакс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів листопад-грудень 2008р., січень, березень, травень, червень, липень 2009р. встановлено порушення товариством п.п.7.4.1, п.п.7.4.4п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, позивачем до складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ в вартості товарів, робіт (послуг) без документального підтвердження використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси вважає правомірними; в задоволенні позову просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2011р. позов ТОВ «Карбомакс»задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Приморському районі м.Одеси, заступник прокурора Приморського району м.Одеси, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Карбомакс»залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що в серпні 2010р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси булу проведено документальні невиїзні перевірки ТОВ «Карбомакс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковим деклараціям за листопад-грудень 2008 року, січень, березень, травень-липень 2009 року, за результатами яких складено акти перевірок від 30.08.2010р. №10081/1502/34930228, №10077/1502/34930228, №10082/1502/34930228, №10076/1502/34930228, №10080/1502/34930228, №10083/1502/34930228 та №10078/1502/34930228.

В матеріалах перевірок вказується на порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, позивачем до складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ в вартості товарів, робіт (послуг) без документального підтвердження використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Зазначене, на думку податкової інспекції, призвело до завищення товариством бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний період на суму 17495 грн., 51939 грн., 7091 грн., 19127 грн., 13472 грн., 8782 грн. та 7995 грн. відповідно.

На підставі актів перевірок 10.09.2010р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняті податкові повідомлення - рішення №0030961502/0, №0030921502/0, №0030971502/0, №0030911502/0, №0030951502/0, №0030981502/0 та №0030931502/0, якими ТОВ було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за вказаний період в сумі 17495 грн., 51939 грн., 7091 грн., 19127 грн., 13472 грн., 8782 грн. та 7995 грн. відповідно.

Задовольняючи позов ТОВ «Карбомакс»суд першої інстанції прийшов до висновку, що здійснюючи спірні перевірки та складаючи за їх результатами акти, а також приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ діяла не на підставі закону, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування права ТОВ на участь у проведенні перевірок та процесі прийнятті рішень, у звязку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що у 2009р. за наслідками господарської діяльності ТОВ «Карбомакс»були подані до ДПІ податкові декларації з ПДВ за листопад-грудень 2008р., січень, березень, травень-липень 2009р. з відємним значенням ПДВ, яке було заявлене до бюджетного відшкодування.

У звязку з цим, в період з 21.08.2009р. по 17.09.2009р. ДПІ була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.02.2007р. по 31.03.2009р., за наслідками якої був складений акт перевірки №12390/23-1/34930228 від 22.09.2009р.

В матеріалах перевірки вказується про відсутність у товариства права на бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2008р. в сумі 17495 грн., за грудень 2008р. в сумі 51939 грн., за січень 2009р. в сумі 7091 грн. та за березень 2009р. в сумі 19127 грн. На підставі вказаного акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси 06.10.2009р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009142310/0, яким, серед іншого, позивачу було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за вказаний період в повному обсязі.

ТОВ «Карбомакс»оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2010 року, яка ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010р. та Вищого адміністративного суду України від 28.11.2011р. залишена без змін, задоволено позов товариства, скасовано податкове повідомлення-рішення №0009142310/0 від 06.10.2009р., а також зобовязано ДПІ у Приморському районі м.Одеси відновити в обліковій картці ТОВ «Карбомакс»наявну бюджетну заборгованість по ПДВ за період з листопада 2008р. по березень 2009р., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість по ПДВ за вказаний вище період.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що викладені в актах перевірки від 30.08.2010р. №10081/1502/34930228, №10077/1502/34930228, №10082/1502/34930228, №10076/1502/34930228 висновки ДПІ про незаконне формування позивачем податкового кредиту та відсутність у нього права на бюджетне відшкодування ПДВ за період з листопада 2008р. по березень 2009р. є безпідставними.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до п.п.7.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п.7.7.7. ст.7 цього Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, як правильно зазначив Одеський окружний адміністративний суд, податкове повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування може бути прийняте податковим органом лише за наслідками або документальної невиїзної (камеральної), або позапланової виїзної перевірки, проведеної у порядку та у строки, встановлені п.п.7.7.5. ст.7 Закону, яких при проведенні перевірок 30.08.2010р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси дотримано не було, у звязку з чим, як і самі перевірки, так і прийняті на підставі цих перевірок спірні рішення, не можуть вважатися законними.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.7.1. ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2. Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п.7.7.3 ст.7 Закону).

В ході розгляду справи як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції представник ДПІ у Приморському районі м.Одеси не надав суду будь-яких доказів щодо незаконного включення ТОВ «Карбомакс»ПДВ по отриманим податковим накладним до свого податкового кредиту, а також не надано доказів щодо порушення позивачем Закону при розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню.

Враховуючи вищенаведені обставини, при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, заступника прокурора Приморського району м.Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 27.01.2012р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.