Ухвала суду № 21699302, 25.01.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2012 р.Справа № 2-а-9889/09/1570 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Коваленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22.07.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса про скасування податкового повідомлення рішення №0000011530 від 26.01.2009 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновків про порушення позивачем п.1 ст.3, 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі чого відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій у сумі 15000 грн. Позивач вважає ці висновки помилковими, оскільки на підтвердження внесеного завдатку за оренду залу ресторану «Чорна Перлина»було оформлено прибутковий касовий ордер та видана квитанція до даного прибуткового ордеру відповідно до вимог п.1 ст. 9 вищезазначеного Закону.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що в матеріалах перевірки відображений факт порушення вимог п.1 ст.3,17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Готель Одеса»відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ТОВ «Готель Одеса»подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року і прийняти нову постанову, якою задовольнити усі позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

16.01.2009 року співробітниками ДПА в Одеській області була проведена перевірка господарської одиниці позивача, а саме ресторану-бару ТОВ «Готель Одеса», розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Приморська,6а, з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами даної перевірки складено акт №0343/15/32/23/31795692 від 16.01.2009 року, яким встановлено, що розрахункова операція за готівкові кошти на суму 3000 грн., а саме підтвердження внесеного завдатку за оренду зала ресторану «Чорна перлина», була проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій.

26.01.2009 року податковим органом, на підставі встановлених порушень в ході перевірки, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000011530, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15 000 грн.

Позивач оскаржив це рішення до ДПА в Одеській області та ДПА України, але ці скарги були залишені без задоволення.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного рішення та дій, у звязку з чим, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Готель Одеса»належить відмовити.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто, даною нормою закону законодавець передбачив можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги, а отже здійснення розрахункових операцій під час реалізації товару (послуг) не вимагає збігу в часі операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж в результаті вчиненого продавцем правочину.

При цьому, слід зазначити, що розрахунковий документ, згідно із визначенням наданим цьому терміну в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктом 4.4 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614 передбачено, що реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Пунктом 4.5. цього ж Порядку обумовлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено обовязок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Також, відповідальність невиконання зазначеного обовязку передбачена і п.1 ст.17 вказаного Закону.

Таким чином, приймаючи завдаток (т.б. передоплату) за оренду зала та обслуговування банкету між позивачем та замовником фактично було укладено угоду щодо надання послуги та проведено реалізацію цієї послуги, тому, незалежно від того чи надано реалізовану послугу фактично, отримані кошти мали бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму із видачею такого чека замовнику.

Отже, за таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса»- залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.