Ухвала суду № 21696829, 02.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5736/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіГанечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Якименко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень -рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ "Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Соломянському районі м.Києва, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0003402302/0 від 17.09.2010 року, №0003402302/1 від 24.11.2010 року та №0003402302/2 від 15.02.2011 року, видані ДПІ у Соломянському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2011 року у задоволенні позову ВАТ "Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації" було відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішення суду, ВАТ "Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2011 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник ДПІ у Соломянському районі м. Києва в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про день розгляду справи, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника судового процесу, який з»явився в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Соломянському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.03.2010, за результатами якої складено Акт перевірки від 07.09.2010 №13083/23-02/01128498.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.97р. №283/97-ВР, зі змінами і доповненнями, внесеними законом України від 30.11.2006 №398-V, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 224575 грн.

На підставі Акту перевірки від 07.09.2010 №13083/23-02/01128498 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003402302/0 від 17.09.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 336863,00 грн., в тому числі основний платіж 224575,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 112288,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0003402302/0 від 17.09.2010, скарги ВАТ «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»залишено без задоволення та ДПІ у Соломянському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення №0003402302/1 від 24.11.2010 та №0003402302/2 від 15.02.2011.

Перевіркою товариства встановлено завищення задекларованих показників у рядку 04.9 Декларації «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового періоду» на 898300 грн.

В акті перевірки від 07.09.2010 №13083/23-02/01128498 є посилання на матеріали попередньої перевірки ВАТ «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»від 12.02.2007 року №2658-1561/23-02/01128498, яким встановлено, що позивачем за 2005 рік було задекларовано відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1398300 грн.

За результатами попередньої перевірки було зменшено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 495000 грн. Суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 898300 грн. було задекларовано в Декларації за 2006 рік в рядку 04.9 «відємне значення попереднього року», обєкт оподаткування за 2006 рік становив 1429734 грн. Тобто збитки позивача за 2006 рік в розмірі 1429734 грн. включають в себе збитки за 2005 рік в розмірі 898300 грн.

ВАТ «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»в деклараціях за 2007 рік (І квартал 2007, півріччя 2007, ІІІ квартал 2007, рік 2007) в рядку 04.9 «відємне значення попереднього року»декларувалась сума в розмірі -1429734 грн., яка включала суму в розмірі 898300 грн. збитків за 2005 рік.

Отже, позивачем відображено в рядку 04.9 «відємне значення попереднього року»у Деклараціях з податку на прибуток за 2007 рік сума відємного значення, яке виникло у 2005 році.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ВАТ «Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації»допущено порушення вимог п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.97р. №283/97-ВР, зі змінами і доповненнями, внесеними законом України від 30.11.2006 №398-V, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 224575 грн.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, що діяла у 2007 році), встановлює, що у 2007 році сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникла станом на 01.01.2006 року і не погашена протягом 2006 року, не підлягає протягом 2007 року врахуванню у складі валових витрат платника податку.

Першої інстанції правомірно не погодився з позицією позивача щодо наявності неоднозначного (множинного) трактування прав та обовязків платника податків у п. 22.13 ст. 22 та п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки у п. 22.13 ст. 22 Закону було встановлено, що лише у випадку, якщо сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникла станом на 01.01.2006 року не була погашена протягом 2006 року, то в такому разі вона не підлягає врахуванню у складі валових витрат платника податку протягом 2007 року, у інших випадках відображення відємного значення обєкта оподаткування здійснюється у порядку, встановленому п. 6.1 ст. 6 даного Закону.

Крім того, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги посилання позивача на ч. 9 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», де зазначено: «Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року», оскільки п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону N 398-V (398-16 ) від 30.11.2006) не стосується надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ДПІ у Соломянському районі м. Києва не пропущено 1095 днів для самостійного визначення позивачу податкових зобовязань з огляду на таке.

Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до п. 1.5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону № 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Як зазначено у висновку Акту перевірки від 07.09.2010 № 13083/23-02/01128498, відповідачем встановлено заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 224575 грн., в тому числі:ІІІ квартали 2007 року 224575 грн., 2007 рік 224575 грн. Податкове зобовязання з податку на прибуток підприємства було визначено позивачу у податковому повідомленні-рішенні від 17.09.2010 року.

Отже, ДПІ у Соломянському районі м. Києва не порушено строку давності, встановленого пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00 р. № 2181 - III передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платникам податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 2.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.01 р. № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.03.01 р. за № 268/5459 (із змінами та доповненнями), визначено, що недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

Згідно з пп. 6.1.3 п. 6 Інструкції у разі, коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що застосовані відповідачем штрафні (фінансові) санкції відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дослідно-експерементальний завод №20 цивільної авіації" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю. Хрімлі О.Г.