Ухвала суду № 21696423, 01.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6186/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Беспалов О.О. Федорова Г. Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства екології та природніх ресурсів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Комісії з проведення реорганізації, треті особи Міністр екології та природніх ресурсів України Злочевський М.В., Голова комісії з проведення реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України Макаренко І.Д. про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов»язання надати відпустку, В С Т А Н О В И В : Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 липня 2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в особі Комісії з проведення реорганізації, № 194-о від 12 квітня 2011 року про звільнення ОСОБА_3 з посади директора Департаменту стратегічного планування у звязку із порушенням процедури його прийняття, поновлено позивача на посаді директора Департаменту стратегічного планування (на попередній займаній посаді) в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України з 12 квітня 2011 року. Також, стягнуто з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в особі Комісії з проведення реорганізації, на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 квітня 2011 року до дня поновлення на роботі, постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді директора Департаменту стратегічного планування Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та виплати середнього заробітку за 1 місяць допущено до негайного виконання, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, міністерством охорони навколишнього природного середовища України подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального, процесуального права та з неповним з»ясуванням обставин справи, і постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 194-о від 12 квітня 2011 року про звільнення ОСОБА_3 з посади директора Департаменту стратегічного планування прийнято з порушенням процедури звільнення, а, відтак, вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Указом Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010«Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»утворено, зокрема, Міністерство екології та природних ресурсів України , Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України .

Міністерство екології та природних ресурсів України було зареєстровано Соломянською районною в місті Києві державною адміністрацією як юридичну особу 16 лютого 2011 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 37552996 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 377588).

Згідно з Витягом з ЄДРПОУ станом на 17 березня 2011 року Міністерство охорони навколишнього природного середовища України перебувало в стані припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2010 року № 2219-р «Про утворення комісій з проведення реорганізації та ліквідації деяких центральних органів виконавчої влади»утворено, зокрема, комісії з проведення реорганізації центральних органів виконавчої влади на чолі з першими заступниками (заступниками) керівників таких органів за переліком згідно з додатком 1 (пункт 1).

Згідно з Додатком 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2010 року №2219-р «Перелік центральних органів виконавчої влади, в яких утворюються комісії з проведення їх реорганізації»головою комісії з проведення реорганізації Мінприроди призначено заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища Макаренка Івана Дмитровича. Таким чином, як вірно вказано судом першої інстанції, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України щодо порядку припинення юридичної особи, що саме до комісії з проведення реорганізації центрального органу виконавчої влади (зокрема, Мінприроди) переходять повноваження щодо управління справами такого центрального органу виконавчої влади, зокрема, в частині що стосується забезпечення здійснення заходів, повязаних з реорганізацію, з наділенням її голови відповідним обсягом повноважень, в тому числі із підписанням документів.

Отже, вищевказані повноваження, в тому числі повноваження підписувати документи Мінприроди, перейшли до голови комісії з проведення реорганізації Мінприроди заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища Макаренка Івана Дмитровича.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-2395/09/2670 від 24 грудня 2009 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково, зокрема: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 617-о від 02.09.2008 р. про попередження позивача про неповну службову відповідність із внесеними змінами згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 374-о від 24 червня 2009 року; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 442-о від 13.07.2009 року про звільнення ОСОБА_3 та поновлено такого з 13.07.09 на попередній займаній посаді.

Як вірно вказано судом першої інстанції, станом на час поновлення ОСОБА_3 на посаді 17 січня 2011 року Міністерство охорони навколишнього природного середовища України не було припинено як юридична особа, а всі повноваження даного органу перейшли до комісії з проведення реорганізації Мінприроди яку очолює голова комісії заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища Макаренко І.Д.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 був поновлений на посаді директора Департаменту стратегічного планування Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Міністром екології та природних ресурсів міністром цього міністерства М. Злочевським, хоча вказане міністерство екології та природних ресурсів є самостійною юридичною особою, а Міністр екології та природних ресурсів М. Злочевський не є головою комісії з реорганізації Мінприроди.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивач працював і обіймав посаду в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища(Мінприроди), і саме на відповідну посаду саме у цьому міністерстві він судом був поновлений на роботі, і позивача у новоутвореному міністерстві екології та природних ресурсів не працював.

Однак, Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 35-о від 31 січня 2011 року «Про попередження ОСОБА_3О.»доручено Департаменту забезпечення діяльності Міністра та кадрової роботи персонально попередити ОСОБА_3 директора Департаменту стратегічного планування Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, про наступне вивільнення у звязку зі змінами в організації виробництва і праці, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Підставою попередження в даному наказі зазначено:

- Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»;

- реорганізацію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;

- скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання.

31.01.2011р. заступником Міністра І.Макаренко за дорученням Міністра позивачу запропонована посада, яка була тимчасовою на період відсутності основного працівника, яка знаходилась у відпустці для доглядом за дитиною, що також суперечить нормам законодавства про працю, оскільки позивачу, який приймався на роботу та обіймав посаду за безстроковим трудовим договором, фактично було запропоновано значно нижчу посаду на визначений строк(строковий трудовий договір), що є порушенням положень ст.21-23 КЗпП України.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, рішення про попередження позивача про наступне вивільнення було прийнято Міністерством екології та природних ресурсів України (саме в особі заступника Міністра), яке не було роботодавцем Позивача, що, в свою чергу також не відповідає вимогам чинного законодавства про працю, зокрема положенням ст.5-1,40, 49-2 КЗпП України.

Не дивлячись на те, що Мінприроди в особі Комісії з проведення реорганізації не надано суду жодного доказу щодо дотримання процедури встановленої КЗпП України при звільненні позивача з посади, Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Голови Комісії з проведення реорганізації від 12 квітня 2011 року № 194-о «Про звільнення ОСОБА_3», зокрема, звільнено позивача з 12 квітня 2011 року з посади директора Департаменту стратегічного планування у звязку зі змінами в організації виробництва і праці за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, де підставами звільнення зазначені: - наказ Мінприроди від 31 січня 2011 року № 35-о; - повідомлення від 31 січня 2011 року; - акт про відмову від запропонованої посади від 12 квітня 2011 року, тобто ті документи, які були складені посадовими особами не Мінприроди (Комісією з проведення реорганізації), а новоутвореного Міністерства екології та природних ресурсів, в якому позивач не працював.

Таким чином, як правильно константував суд першої інстанції, оскаржуваний наказ про звільнення Позивача з посади прийнято субєктом владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак, такий судом обґрунтовано визнаний протиправним та скасований, а позивач поновлений на роботі на відповідній посаді, з стягненням середнього заробітку за час прогулу.

Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.160,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Беспалов О.О.

Федорова Г.Г.