Ухвала суду № 21696328, 09.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10657/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж-М»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року ТОВ «Рембудмонтаж-М»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000252320 та № 0000262330 від 11 березня 2010 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що контрагент позивача ТОВ «С.Дж.Р.Груп»є фіктивним підприємством, у звязку з чим ТОВ «Рембудмонтаж-М»не мало права формувати податковий кредит на підставі виданих ним податкових накладних.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Рембудмонтаж-М»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат та податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2008 року по 30 вересня 2008 року по взаємовідносинах з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», про що складено акт № 97/1-23-20-31350481 від 22 лютого 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірку відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000252320 від 11 березня 2011 року, яким визначено позивачу податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 7861 грн. 00 коп., з яких 6289 грн. 00 коп. за основним платежем та 1572 грн. 00 коп. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення № 0000262330 від 11 березня 2011 року, яким визначено позивачу податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 9828 грн. 00 коп., з яких 7862 грн. 00 коп. за основним платежем та 1966 грн. 00 коп. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Рембудмонтаж-М»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Рембудмонтаж-М»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем письмовими доказами підтверджено правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Рембудмонтаж-М»та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було укладено усну угоду про придбання будівельних матеріалів на загальну суму 31446 грн. 63 коп., з яких податок на додану вартість 7861 грн. 00 коп.

Витрати, понесені у звязку з оплатою придбаних матеріалів, позивач у вересні 2008 року включив до складу валових витрат, а суму податку на додану вартість, що була сплачена в ціні товару, до складу податкового кредиту.

Під час проведення перевірки податковим органом було зроблено висновок про неправомірність таких дій позивача з огляду на те, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»є фіктивним підприємством, а укладена угода недійсною.

Обґрунтовуючи свою позицію контролюючий орган послався на те, що за результатами проведення перевірки ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було встановлено відсутність у нього складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування для здійснення підприємницької діяльності, трудових ресурсів та інших засобів.

Також податковий орган послався на те, що в ході досудового слідства по кримінальній справі, порушеній відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»Якимця А.В., було встановлено, що вказана особа лише формально є засновником та директором зазначеного товариства, ніяких документів фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не підписував.

На думку ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вказані обставини є доказом того, що угода, укладена між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», фактично не відбулася, у звязку з чим документи, видані ТОВ «Рембудмонтаж-М»вказаним контрагентом не можуть бути підставою для нарахування валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими, оскільки вони не відповідають вимогам закону.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із вказаної норми права вбачається, що обовязковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обовязковими умовами віднесення витрат до складу валових є підтвердження їх документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а також понесення таких витрат в цілях, зумовлених господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, під час розгляду та вирішення даної справи необхідно перевірити фактичне виконання сторонами умов усної угоди про придбання будівельних матеріалів, наявність звязку між господарською діяльністю позивача та придбаними ним товарами, а також встановити наявність чи відсутність оформлених належним чином документів первинного бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Рембудмонтаж-М»(генпідрядник) та Краснослобідською сільською радою Обухівського району Київської області (замовник) було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту будинку культури с. Красна Слобідка № 11 від 21 червня 2008 року. Завірена копія вказаного договору приєднана до матеріалів даної справи.

У відповідності 5.1 вказаного договору забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює генпідрядник.

Представник позивача посилається на те, що будівельні матеріали у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»були придбані з метою їх використання під час здійснення капітального ремонту будинку культури.

З рахунків-фактур № 22/09 та № 22/09/1 від 22 вересня 2008 року вбачається, що ТОВ «Рембудмонтаж-М»придбало у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»клей для лінолеума, цвяхи, плінтус для стелі, пігменти різних кольорів, плінтус сосновий, дзеркала срібні, гвинти з ковпачками, декоративну штукатурку, фарбу поручні зі стійками, світильники точкові рефлекторні, лампи, вимикачі, рамки, розетки та підрозетники.

На вказаний товар були складені видаткові накладні № 558 та 558/1 від 22 вересня 2008 року, які містять посилання на відповідні рахунки-фактури. На вказаних видаткових накладних містяться підписи представників сторін, які, відповідно, відвантажили та прийняли товар.

З метою підтвердження перерахування ТОВ «С.Дж.Р.Груп»грошових коштів за придбані матеріали позивач надав копії платіжних доручень № 625 та № 626 від 13 жовтня 2008 року.

У звязку із виконанням сторонами угоди ТОВ «С.Дж.Р.Груп»виписало позивачу податкові накладні № 558 та 558/1 від 22 вересня 2008 року, копії яких приєднані до матеріалів даної справи.

Вказані податкові накладі були включені ТОВ «Рембудмонтаж-М»до реєстру отриманих та виданих податкових накладних та додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Дослідивши вище перелічені документи первинного бухгалтерського обліку колегія суддів встановила, що вони містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначені документи не містять суперечностей щодо асортименту, кількості та вартості товару, що придбавався позивачем у вищевказаного контрагента.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач підтвердив правомірність формування податкового кредиту та валових витрат за договором, укладеним з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Додатковим доказом фактичного здійснення операції купівлі-продажу будівельних матеріалів є документи, що підтверджують використання позивачем придбаних у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»будівельних матеріалів. Такими доказами є:

- акт приймання виконаних підрядних робіт № 2 за вересень 2008 року, підписаний замовником та генпідрядником, у якому наведений перелік робіт, що були виконані ТОВ «Рембудмонтаж-М»та зі змісту яких можливо встановити, що при їх виконанні були використані будівельні матеріали, придбані у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»;

- підсумкова відомість ресурсів, використаних під час виконання капітального ремонту будинку культури с. Красна Слобідка;

- акт списання будівельних матеріалів за договором № 11 від 21 червня 2008 року, складений відповідною комісією та затверджений директором ТОВ «Рембудмонтаж-М».

Колегія суддів вважає, що вказані документи також підтверджують зв'язок понесених позивачем витрат на придбання у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»будівельних матеріалів із його господарською діяльністю.

Також колегія суддів під час розгляду та вирішення даної справи враховує, що перевірка ТОВ «С.Дж.Р.Груп», за результатами проведення якої податковим органом зроблено висновок про відсутність у вказаної юридичної особи будь-яких ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, була проведена 14 жовтня 2010 року, що підтверджується актом ДПІ у Печерському районі м. Києва № 823/23-10/3498/754.

На думку колегії суддів ДПІ у Печерському районі м. Києва, здійснюючи документальну перевірку ТОВ «С.Дж.Р.Груп»у жовтні 2010 року, не мала обєктивної можливості встановити фактичний майновий та інший стан вказаної юридичної особи, який мав місце станом на вересень 2008 року (період укладення та виконання угоди з ТОВ «Рембудмонтаж-М»).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, заперечуючи про позову, не виконала обовязок, покладений на неї ч. 2 ст. 71 КАС України, та не надала суду доказів на підтвердження правомірності податкових повідомлень-рішень № 0000252320 та № 0000262330 від 11 березня 2010 року.

Натомість ТОВ «Рембудмонтаж-М»було надано докази, які спростовують висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 97/1-23-20-31350481 від 22 лютого 2011 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно задоволено даний адміністративний позов.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 08 вересня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С Шостак О.О.