Ухвала суду № 21696275, 09.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1982/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Глущенко Я.Б.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.06.11р. у справі №2а-1982/11/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Макарівська птахофабрика»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2010 №0000382300/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.11р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення дійшов помилкових висновків про те, що операції з продажу курячого посліду та меланжу підпадають під спеціальний режим оподаткування встановлений ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»та повинні відображатись у скороченій податковій декларації. Окрім того, вказує апелянт і на те, що судом не враховано, що позивач неправомірно відніс до податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ (загальній) за червень 2010 року суму ПДВ у розмірі 899 874 грн., замість 284 584,91 грн. При цьому, апелянт вказує на те, що судом не досліджувались питома вага щодо використання сировини пов'язаної із сільськогосподарським виробництвом та іншими операціями.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010р., що відображені у акті перевірки №300/137/23-0/33272065 від 08.10.2010, ДПІ у Макарівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 №0000382300/0, згідно з яким позивачу визначенасума податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 1257 354,9 грн., у тому числі: 838236,6 грн. - основного платежу та 419118,3 грн. - штрафних санкцій.

Підставою для донарахування податкового зобовязання з ПДВ слугували висновки відповідача про порушення позивачем пункту 8-1.2 пункту 8-1.15.7 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію"; абзацу 3 підпункту 8-1.15.1 пункту 8-1.15 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає, що у разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що виробництво курячого посліду, що є продукцією, яка виробляється на власних виробничих потужностях безпосередньо платником податку суб'єктом спеціального режиму оподаткування, є сільськогосподарською діяльністю, а відтак операції з продажу курячого посліду та меланжу підпадають під спеціальний режим оподаткування встановлений ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість». Що стосується висновку відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ (загальній) за червень місяць 2010 року суми 899874 грн. замість суми 284584, 91 грн., що вплинуло на донарахування ПДВ в сумі 693370 грн., суд першої інстанції вказав на те, що позивачем правомірно відображений податковий кредит за наслідками здійснення операції з реалізації комбікормів ТОВ «Бон-Ексім», відповідно до частки використання придбаних комбікормів у господарській діяльності, як того вимагає абз. 3 п.п. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 81 та п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст .7 зазначеного Закону. При цьому, відповідач неправомірно ототожнив поняття «розподіл податкового кредиту»та «коригування податкового кредиту», однак дані поняття є різними та застосовуються при різних обставинах у разі внесення змін до податкової декларації з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку і користується спеціальним режимом оподаткування, визначеним ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі Закон №168/97-ВР).

Відповідно до Довідки з єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності за КВЕД ТОВ «Макарівська птахофабрика»є розведення птиці; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, зерном, мясом та мясопродуктами, насінням та кормами для тварин; вирощування зернових та технічних культур; виробництво мяса свійської птиці та кролів.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, у перевіряємому періоді позивачем було реалізовано курячий послід (з липня 2009 року по червень 2010 року) на суму 623518,71 грн., в т. ч.ПДВ 103919, 78 грн. та відображено результати цієї господарської операції у спеціальній податковій декларації, оскільки курячий послід є сільськогосподарською продукцією у відповідності до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року №1877-IV .

Так, відповідно до пункту 2.15 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) це товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України»від 5 квітня 2001 року №2371-III, при умові, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

З наведеного слідує, що до сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції (електрична енергія, пар, гаряча вода тощо).

Сільськогосподарська продукція (товари), зазначені у вказаній статті, обкладаються податком на додану вартість згідно із статтею 8-1 Закону №168/97-ВР та фіксованим податком згідно із Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 року № 320-XIV.

Відповідно до статті 8-1 Закону №168/97-ВР платники ПДВ, зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, подають податкову декларацію (скорочену) згідно з наказом ДПА України «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»від 21.01.2009р. № 8, де відображаються лише операції з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), вироблених (наданих) у результаті здійснення власної господарської діяльності.

В пункті 2.6 наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2006р. № 1315 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів»зазначено, що пташиний послід є побічною сільськогосподарською продукцією.

Таким чином, виробництво курячого посліду, що є продукцією, яка виробляється безпосередньо платником податку суб'єктом спеціального режиму оподаткування, є сільськогосподарською діяльністю.

Це означає, що операції з реалізації курячого посліду, відповідно до статті 8-1 Закону №168/97-ВР, відображаються у спеціальній податковій декларації, що і було зроблено позивачем.

Що стосується доводів апелянта про необхідність відображення операцій по реалізації меланжу саме у декларації, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом, а не у спеціальній декларації, колегія суддів зазначає наступне.

Наведений вище підпункт 2.15 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»відносить товари до сільськогосподарської продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції) за умови, якщо такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції, якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року №23 «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону Закону України «Про податок на додану вартість»вид діяльності, яким займається позивач, - одержування яєць, віднесено до класу, розділу 01.24, підкласу 01.24.0.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем було реалізовано бите яйце (меланж) на загальну суму 245680,30 грн., в т.ч. ПДВ 40946,72 грн. та відображено результат цієї господарської операції у спеціальній податковій декларації, оскільки бите яйце (меланж) являється сільськогосподарською продукцією у відповідності до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

У пункті 2.6. Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів»від 29.12.2006р. № 1315 визначено, що побічною є сільськогосподарська продукція, яка одержується від одного біологічного активу або їх групи одночасно з основною, але має другорядне значення, а економічні вигоди від її використання є несуттєвими (у рослинництві - солома, гичка, бадилля; (у тваринництві - гній, пташиний послід ).

У процесі виробництва яєць харчових присутні фактори, які впливають на якість продукції. Товар пошкоджується, порушується цілісність яєчної шкаралупи або ж, у звязку з особливостями технологічного процесу, зовнішня оболонка (шкаралупа) на яйцях не досягає відповідної товщини. Відповідачем не враховано, що природа походження яйця курячого та пошкодженого яйця (бите або з недоліками) одна і та ж, до моменту пошкодження яйце куряче проходить той самий технологічний процес, що й яйце куряче харчове і не може вироблятися одночасно з основною продукцією, бо до моменту пошкодження і є основною продукцією. До того ж, погіршення якості товару не може розцінюватися відповідачем як зміна статусу яйця харчового (товару), на побічну продукцію.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про те, що меланж є побічною сільськогосподарською продукцією, яка одержується від одного біологічного активу або їх групи одночасно з основною, але має другорядне значення, а економічні вигоди від її використання є несуттєвими.

Таким чином, при здійсненні основної діяльності виробництва яєць-харчових, ТОВ «Макарівська птахофабрика»не виробляє таку побічну продукцію як меланж, тобто, вказана продукція не є побічною, а, отже, при здійсненні операцій по реалізації меланжу, такі результати мають відображатися у спеціальній податковій декларації - у податковій декларації з ПДВ (скороченій).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при реалізації меланжу позивачем було правомірно відображено податкові зобовязання у скороченій декларації з ПДВ, оскільки дана продукція вироблена безпосередньо позивачем на власних виробничих потужностях.

Що стосується висновку відповідача про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість (загальній) за червень місяць 2010 року суми 899874 грн. замість суми 284584, 91 грн., що вплинуло на донарахування ПДВ в сумі 693370 грн., колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно дано оцінку спірним правовідносинам.

Так, відповідно до п. 8-1.2. ст. 8-1 Закону №168/97-ВР, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно із пунктом 5.1 розділу п'ятого Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, для платників, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, у податковій декларації (скороченій) відображаються операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, інші операції у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Як свідчать обставини справи, TOB «Макарівська птахофабрика»придбала у TOB "Украгрозакупівля" 8817,7 тис. тон комбікорму за 19 783,6 тис. грн (в т.ч ПДВ-3297,3 тис.грн.). Податковий кредит з ПДВ по зазначеній операції Позивач відобразив у скороченій податковій декларації з ПДВ, оскільки він призначався для основної діяльності (годування курей-несучок).

У подальшому комбікорм у кількості 2648,8 тис. тон (який був придбаний у TOB "Украгрозакупівля" за 5 399 241,60 грн в т.ч ПДВ - 899 873,6 грн.) продано TOB "Бон-Ексім" за 5 867 700,00 грн. (в т.ч ПДВ - 977 954,54 грн.).

За наслідками здійснення вказаної вище операції з реалізації комбікормів ТОВ «Бон-Ексім», позивачем було відкориговано податковий кредит в сторону збільшення за період січень-травень 2010, згідно поданої загальної податкової декларації за червень 2010 на суму 5399241,60 грн., в т. ч. ПДВ 899873,60 грн., а також було від кодкориговано і податковий кредит в сторону зменшення за вказаний період і по спеціальних деклараціях з ПДВ.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 8-1.15.1. п. 8-1.15. статті 8-1 Закону №168/97-ВР, у разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та, відповідно, в інших операціях.

Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Отже, відповідно до зазначених правових норм, позивачем вірно відкориговано податковий кредит відповідно до частки використання придбаних комбікормів у господарській діяльності.

Зокрема, до складу податкового кредиту спеціальних податкових декларацій віднесено суми ПДВ, сплачені ТОВ «Украгрозакупівля»при придбанні комбікормів, які були використані у основній господарській діяльності годування птиці та до складу податкового кредиту загальної податкової декларації віднесено суми ПДВ, які були сплачені при придбанні продукції, яка в подальшому була реалізована ТОВ «Бон-Ексім», тобто, розподіл податкового кредиту відбувся із дотриманням вимог статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджувались питома вага щодо використання сировини пов'язаної із сільськогосподарським виробництвом та іншими операціями, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до абз. 3 підпункту 8-1.15.1 пункту 8-1.15. статті 8-1 Закону №168/97-ВР сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та, відповідно, в інших операціях.

Крім того, відповідач суперечить своїй же позиції, яка викладена в Акті перевірки. Зокрема, у розділі «Податковий кредит» не встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, що прямо протилежно твердженню, що віднесення до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість (загальній) за червень місяць 2010 року суми 899874 грн. замість суми 284584, 91 призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 693370 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 №0000382300/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.06.11р. у справі №2а-1982/11/1070 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.06.11р. у справі №2а-1982/11/1070 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М Глущенко Я.Б.